Ухвала
від 26.03.2014 по справі 2а-7467/12/2670
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7467/12/2670(в 5-ти т.+1матер спр.) Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тенгруп" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві визнання дії протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, а справу направлено на новий розгляд.

Вищий адміністративний суд України встановив, що суди попередніх інстанції, при винесенні рішень, не врахували та не дослідили періоду проведення позивачем розрахунків з бюджетом з розмежуванням періоду сплати, в залежності від періоду дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чи Податкового кодексу України. Також судами обох інстанцій не було враховано лист державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 48747/10/33-04 від 29.12.2011 року (а.с. 23, т. І) та не здійснено його правовий аналіз, не допитані з цього приводу працівники податкового органу; не проаналізований лист Головного управління державного казначейства України у м. Києві від 11.09.2009 року та довідка державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 26 червня 2012 року (а.с. 28, 107, т. І).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо невідображення в особовому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Тенгруп» сплати податку на прибуток за І квартал 2009 року платіжним дорученням від 13 квітня 2009 року № 46. Визнано протиправним дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо нарахування в особовому рахунку платника податку - товариства з обмеженою відповідальністю «Тенгруп» пені з податку на прибуток в сумі 23 277, 82 грн. Зобов'язано державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відобразити в особовому рахунку платника податку сплату податку на прибуток за І квартал 2009 року платіжним дорученням від 13 квітня 2009 року № 46. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, станом на 07 листопада 2013 року в картці особового рахунку (КОР) ТОВ «Тенгруп» з податку на прибуток обліковується податкова заборгованість в сумі 112 151, 70 грн., яка виникла внаслідок нарахованого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік (звітна) (вх. № 9087333183 від 11.02.2013 року).

Податковий борг в КОР платника (позивача) виник за рахунок відсутності сплати податкового зобов'язання по декларації з податку на прибуток за І-ий квартал 2009 року (вх. № 184677 від 07.05.2009 року) в сумі 85 934, 00 грн. (термін сплати 20.05.2009 року).

13 квітня 2009 року ТОВ «Тенгруп» через систему клієнт-банк, згідно платіжного доручення за № 46 на розрахунковий рахунок ВДК у Печерському районі м. Києва, було ініційовано переказ безготівкових коштів у сумі 92 000, 00 грн. за призначенням «податок на прибуток за 1-й квартал 2009 року». Вказане платіжне доручення від 13.04.2009 року. № 46 було прийнято АКБ «Європейський» до виконання в той же день, але в період з 13.04.2009 року по 07.09.2009 року переказ коштів не здійснювався в зв'язку з відсутністю на кореспондентському рахунку банку достатніх обсягів коштів, що засвідчується відповідними листами банку, які наявні в матеріалах даної справи.

Згідно наявних у ДПІ відомостей про зарахування та повернення коштів аналітичних рахунків у вигляді технологічного файлу, які надходять з Державної казначейської служби України, кошти по платіжному дорученню від 13.04.2009 року в сумі 92000, 00 грн. до державного бюджету не надійшли та підприємством не були додатково сплачені.

В подальшому, в період з травня 2009 року по лютий 2013 року кошти, які надходили в рахунок погашення податкових зобов'язань наступних звітних періодів, згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, спрямовувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Нарахування та погашення пені в КОР ТОВ «Тенгруп», в період з травня 2009 року по лютий 2013 року на загальну суму 23 277, 82 грн. (в т.ч. за 2009 - 2012 роки 20 968, 79 грн.) відбувалось згідно норм ст. 129 Податкового кодексу України (розрахунок пені в КОР додається).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача станом на 20 травня 2009 року суми податкового боргу в розмірі 85 934, 00 грн. по декларації з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал 2009 року, а також про бездіяльність податкового органу, що полягає у невідображенні в особовому рахунку платника податку - ТОВ «Тенгруп» сплати податку на прибуток приватних підприємств за І-ий квартал 2009 року відповідно до платіжного доручення від 13.04.2009 року № 46 в сумі 92 000, 00 грн., та про протиправність дій щодо нарахування пені в сумі 23 277, 82 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, в період до 1 січня 2011 року був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон України № 2181-ІІІ).

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Загальні правила, види та стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці на території України, на момент виникнення спірних правовідносин, були передбачені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 року № 22.

В пункті 1.4 Інструкції № 22 містяться наступні визначення термінів: 1) «платіжне доручення» - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача; 2) «розрахунково-касове обслуговування» - надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно.

Згідно п. 2.19 Інструкції № 22 розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. Розрахункові документи на списання коштів з рахунків платника, що надійшли до банку після операційного часу, банк може виконувати в день їх надходження, якщо це визначено договором банківського рахунку. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

В пункті 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2011 року № 2346-ІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України № 2181-III за порушення з вини банку строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків. Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів

Як свідчать наявні матеріали справи (зокрема, лист АКБ «Європейський» від 07.09.2009 року) банком, обслуговуючим позивача, було прийняте до виконання платіжне доручення ТОВ «Тенргуп» від 13.04.2009 року № 46 на сплату податку в сумі 92 000, 00 грн., яке з вини цього ж банку не було фактично виконано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та наявні матеріали справи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність у позивача станом на 20 травня 2009 року суми податкового боргу в розмірі 85 934, 00 грн. по декларації з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал 2009 року (вх. № 184677 від 06.05.2009 року).

Відповідно до п. 11.3 розділу 11 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України від 18.07.2005 року № 276 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція № 276) на підставі облікових даних карток особових рахунків платника податків в автоматичному режимі формуються податкові вимоги, тобто письмові вимоги податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, включаючи пеню.

За даними карток особових рахунків на виконання запитів підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді (п. 11.2 розд. 11 Інструкції).

Таким чином, податковий орган не мав правових підстав зараховувати поточні платежі в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, який був неправомірно утворений внаслідок протиправної бездіяльності податкового органу, що призвело до безпідставного і протиправного формування в КОР позивача сум податкової заборгованості по податку на прибуток підприємства та відповідно нарахування сум пені за несвоєчасну сплату такого податку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 31.03.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.03.2014
Оприлюднено01.04.2014
Номер документу37932980
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-7467/12/2670

Ухвала від 09.08.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

Ухвала від 22.07.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

Ухвала від 11.02.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Губська Людмила Вікторівна

Ухвала від 13.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Ухвала від 26.03.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Коротких А. Ю.

Ухвала від 26.03.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Коротких А. Ю.

Постанова від 27.11.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 23.05.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Ухвала від 25.09.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 16.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні