Постанова

від 25.03.2014 по справі 826/2267/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2014 року 15:53 № 826/2267/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М. при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, за участю сторін:

представників позивача: Борисов О.В., Карпенко К.В.

представників відповідача: Шапор Л.П., Топоровський А.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.03.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2013 №0001862201 та №0001872201.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу про відсутність реального характеру господарських відносин позивача з контрагентами ТОВ «Полістер» та ТОВ «БК «Перша Чорноморська» є протиправними та не відповідають дійсним обставинам справи. Посилався на первинні документи, які, на його думку, свідчать про реальність таких господарських операцій. За таких обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали акту перевірки ТОВ «Полістер», а також протокол допиту в якості свідка директора даного товариства, який зазначив, що фактично будівельні роботи за договорами з позивачем виконувались самим позивачем. Щодо взаємовідносин з ТОВ «БК «Перша Чорноморська», зазначив, що надання маркетингових послуг не належить до видів діяльності даного товариства. Крім того, представник відповідача вказав на відсутність багатьох первинних документів, які мали бути складені при реальному здійсненні взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управляння Міндоходів у місті Києві №347 від 28.08.2013, направлень (а.с. 10-16 Т. ІІ), виданих посадовим особам відповідача, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Комплекс Інженерінг» (код ЄДРПОУ 32854643)

За результатами вказаної перевірки відповідач склав акт від 25.10.2013 №261/26-57-22-01-07/32854643 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Комплекс Інженерінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 (далі - акт №261/26-57-22-01-07/32854643).

Згідно висновків акту №261/26-57-22-01-07/32854643, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: підпунктів 14.1.27, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 644 166,00 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 566 667,00 грн.

Позивач надав до матеріалів справи копію заперечень від 06.11.2013 на акт перевірки №261/26-57-22-01-07/32854643, однак докази його направлення/вручення відповідачу, а також відповідь контролюючого органу на дане заперечення в матеріалах справи відсутні.

На підставі акту перевірки №261/26-57-22-01-07/32854643 відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0001862201 від 12.11.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 663 853,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 644 166,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19 687,50 грн.;

- №0001872201 від 12.11.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 708 333,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 566 667,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 141 666,25 грн.

Не погоджуючись із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Комплекс Інженерінг» оскаржило їх в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 23.12.2013 № 7908/10/26-15-10-04-01 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 12.11.2013 №0001862201 та №0001872201 - без змін.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем від 12.11.2013 №0001862201 та №0001872201 ТОВ «Комплекс Інженерінг» оскаржив їх до суду.

Для повного, всебічного розгляду справи, суд ухвалою про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового засідання витребував у позивача всю наявну первинну документацію по спірним взаємовідносинам з контрагентами у періоді, який перевірявся податковим органом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що у періоді, який перевірявся відповідачем, ТОВ «Комплекс Інженерінг» здійснювало фінансово-господарські відносини, зокрема, з ТОВ «Полістер» та ТОВ «БК «Перша Чорноморська».

З наявних в матеріалах справи копії первинних документів вбачається, що між ТОВ «Комплекс Інженерінг» (Підрядник) та ТОВ «Полістер» (Субпідрядник) укладено три договори субпідряду, які є ідентичними за змістом, а саме:

- Договір субпідряду №071101 від 07.11.2012 на виконання будівельно-ремонтних робіт на автозаправній станції №22-05, розташованій за адресою: Херсонська обл., смт. Антонівка, вул. Леніна, 12;

- Договір субпідряду №071102 від 07.11.2012 на виконання будівельно-ремонтних робіт на автозаправній станції №22-04, розташованій за адресою: Херсонська обл., смт. Антонівка, вул. Леніна, 12;

- Договір субпідряду №071106 від 07.11.2012 на виконання будівельно-ремонтних робіт на автозаправній станції №16-18, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 30.

На підтвердження виконання зазначених договорів субпідряду позивач надав до матеріалів справи копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат, актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів.

Пунктами 1.4 Договорів підряду, укладених з ТОВ «БК «Палаццо» встановлено, що при виконанні Договору Сторони керуються положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Загальну умови №668).

Загальні умови №668 відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів та є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). (пункти 1, 2 Загальних умов №668).

Пунктами 47, 48, 49 Загальних умов №668 встановлено, що забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника.

Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. Додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін.

Передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється.

ТОВ «Комплекс Інженерінг» не надало суду доказів того, що для виконання будівельних робіт, які є предметом зазначених Договорів підряду, укладених з ТОВ «Полістер» було отримано проектну документацію та доказів того, що така проектна документація була надана субпідряднику, як того вимагає законодавство України.

Крім того, у відповідності до пункту 69 Загальних умов №668 будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Доказів дотримання позивачем вимог пункту 69 Загальних умов №668 при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Полістер» суду не надано.

Відповідно до пунктів 83, 84 Загальних умов №668, фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.

Однак, передбачених наведеними положеннями Загальних умов №668 планів фінансування робіт позивач суду не надав.

У відповідності до пункту 2.2.2 Договорів субпідряду, укладених позивачем з ТОВ «Полістер» передбачено, що оплата вартості робіт проводиться Підрядником поетапно протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою КБ-3 з урахуванням здійснених раніше авансових платежів.

На момент здійснення позивачем спірних господарських операцій діяв наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (далі - Примірні форми №554), яким затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, суд встановив, що вони не відповідають Примірним формам №554, а саме: не містять детального опису виконаних робіт та понесених витрат в ході виконання будівельних робіт.

З наданих позивачем первинних документів не вбачається за можливе встановити види, обсяг, вартість окремих будівельних матеріалів, які були використані Субпідрядником під час будівництва, що унеможливлює встановлення наявності будівельних матеріалів, які мали бути використані при проведенні будівельно-ремонтних робіт на будівництві Об'єкта, на виконання умов Договорів субпідряду.

Суд зазначає, що відсутність інформації, яка б давала можливість ідентифікувати об'єм та кількість будівельних матеріалів свідчить про відсутність наміру між контрагентами щодо настання реальних наслідків при укладанні правочинів. Характеристики, види, кількість матеріалів мають вплив на вартість будівництва.

З наданих позивачем копій довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми та актів прийому-передачі виконаних робіт вбачається, що загальна вартість робіт за Договорами субпідряду №071101 від 07.11.2012, №071102 від 07.11.2012, №071106 від 07.11.2012 склала 1 734 111,23 грн.

Суд встановив, що ТОВ «Полістер» видав позивачу податкові накладні на загальну суму 450 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 000,00 грн. (а.с. 281-283 Т. І), на підставі яких позивач включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 75 000,00 грн.

Крім того, на підставі первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Полістер» позивач включив до складу валових витрат суму витрат у розмірі 375 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки з ТОВ «Полістер» позивач здійснював шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі 1 734 111,23 грн., на підтвердження чого надав банківські виписки та платіжні доручення (а.с. 110-139, 147-165 Т. ІІ).

Представник ТОВ «Комплекс Інженерінг» посилався на те, що вищезазначені договори субпідряду були укладені з ТОВ «Полістер» з метою забезпечення виконання договорів підряду, укладених з ПзІІ «Лукойл-Україна», де останній був замовником будівельних робіт на автозаправних станціях.

Щодо наведених доводів представника позивача, суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивач надав копії первинних документів, згідно яких ТОВ «Комплекс Інженерінг» виконав для ПзІІ «Лукойл-Україна» роботи з реконструкції та будівельно-монтажні роботи на автозаправних станціях ПзІІ «Лукойл-Україна», а саме: Договорів підряду від 27.09.2013 №12/1538, від 06.11.2012 №12/1844, від 06.11.2012 №1839, додатків до вказаних договорів, довідок про вартість проектних будівельно-монтажних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, розкодувань до довідки КБ-3, актів приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 296-367 Т. І).

З аналізу вказаних копій первинних документів, суд встановив, що будівельні роботи, наведені у первинній документації по взаємовідносинам позивача з ПзІІ «Лукойл-Україна» відрізняються від будівельних робіт, які наведені у первинній документації по взаємовідносин позивача з ТОВ «Полістер». Крім того, позивач не навів обґрунтувань необхідності залучення субпідрядника для виконання договорів підряду, укладених з ПзІІ «Лукойл-Україна» та неможливості виконати такі будівельні роботи власними силами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт виконання будівельних робіт ТОВ «Поліестер» з проведення будівельно-ремонтних робіт на автозаправних станціях, на виконання Договорів субпідряду №071101 від 07.11.2012, №071102 від 07.11.2012, №071106 від 07.11.2012 позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «БК «Перша Чорноморська», суд встановив наступне.

Між ТОВ «Комплекс Інженерінг» (Замовник) та ТОВ «БК «Перша Чорноморська» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №171001 від 17.10.2011, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе виконання послуг на тему: «Маркетингове можливості розміщення автозаправних комплексів на 76 земельних ділянках у місті Києві», згідно Технічного завдання (Додаток №2 до договору), а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги. (а.с. 285-289 Т. І).

Вартість послуг згідно пункту 2.1 зазначеного Договору визначена у розмірі 2 950 000,00 грн.

У додатку №2 до Договору про надання послуг №171001 від 17.10.2011 наведено Технічне завдання з надання послуг на тему: «Маркетингове можливості розміщення автозаправних комплексів на 76 земельних ділянках у місті Києві», згідно якого результат виконаного завдання має містити:

- перелік основних показників та вимог;

- пояснювальна записка;

- вихідні положення, у яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність нового будівництва;

- обґрунтування проектної потужності об'єкта;

- обґрунтування розміщення об'єкту і вибір майданчиків для будівництва;

- основні рішення з інженерної підготовки території;

- основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення;

- можливі строки будівництва;

- основні рішення з вибухо-пожежної безпеки виробництва;

- техніко-економічні показники;

- висновки та пропозиції;

- графічна частина, згідно Типового проекту АЗС;

- завдання на проектування, згідно Типового проекту АЗС.

Позивач надав до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.11.2011 на загальну суму 2 950 000,00 грн. та податкової накладної №1 від 09.11.2011 на суму 2 950 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 491 666,67 грн. (а.с. 163-294 Т. І).

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки з ТОВ «БК «Перша Чорноморська» позивач здійснював шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі 3 100 000,00 грн., на підтвердження чого надав банківські виписки та платіжні доручення (а.с. 8-19 Додаток №1 до справи).

Крім того, позивач надав до матеріалів справи копію маркетингових досліджень можливості розміщення автозаправних комплексів (Додатки №2-5 до справи).

Дослідивши зазначені маркетингові дослідження, суд встановив, що кожне з таких досліджень вміщує від 3 до 8 аркушів, які містять наступну інформацію: пояснювальна записка, у якій також наведено висновки та пропозиції; карту розташування ділянки АЗС;, схему обмежень, у деяких маркетингових дослідженнях міститься генеральний план, у якому наведена експлікація будинків та споруд, схема операторної з магазином, навісу над ПРК.

Наявні в матеріалах справи маркетингових досліджень вбачається, що вони не відповідають Технічному завданню, наведеному у додатку №2 до Договору про надання послуг №171001 від 17.10.2011, а саме: не містять переліку основних показників та вимог, аналізу технічної можливості та економічної доцільності нового будівництва; обґрунтувань проектної потужності об'єкта; обґрунтування розміщення об'єкту і вибір майданчиків для будівництва; основних рішень з інженерної підготовки території; можливих строків будівництва; основних рішень з вибухо-пожежної безпеки виробництва; техніко-економічних показників.

Суд зазначає, що в результатах маркетингових досліджень, копії яких наявні в матеріалах справи, вказаної інформації, яка обов'язково мала бути зазначена, згідно умов Договору про надання послуг №171001 від 17.10.2011, свідчить про відсутність наміру між контрагентами щодо настання реальних наслідків при укладанні правочину, адже без зазначення такої інформації фактично послуги є наданими не у повному обсязі та неякісно. Крім того, здійснення маркетингових досліджень не належить до видів діяльності ТОВ «Комплекс Інженерінг».

За результатом здійснення зазначеної господарської операції з ТОВ «БК «Перша Чорноморська» позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 491 666,67 грн. та включив до складу валових витрат суму витрат у розмірі 2 458 333,33 грн.

Відповідач за результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «Комплекс Інженерінг» з ТОВ «Полістер» та ТОВ «БК «Перша Чорноморська» дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку ,в обґрунтування чого посилався на матеріали акту перевірки ТОВ «Полістер» та протокол допиту в якості свідка директора ТОВ «Полістер». Щодо господарських операцій з надання послуг ТОВ «БК «Перша Чорноморська», відповідач зазначив, що маркетингові послуги не належать до видів господарської діяльності даного контрагента.

Згідно акту ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва від 16.08.2013 №132/22-08/37913247 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Полістер» у даного товариства відсутні основні фонди, складські приміщення, земельні ділянки, обладнання, транспорт. Також за податковою адресою товариство не знаходиться та має стан « 3» - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). (а.с. 19-39 Т. ІІ).

Згідно протоколу допиту свідка від 26.02.2013, директор ТОВ «Полістер» Зарудний Ю.В. пояснив, що на його підприємстві працює дві людини - він та бухгалтер. Щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Комплекс Інженерінг» зазначив, що фактично за договорами роботи його компанією не виконувались, а тільки була використана будівельна ліцензія ТОВ «Полістер». Зазначив, що роботи виконувало ТОВ «Комплекс Інженерінг» самостійно. (а.с. 67-74 Т. ІІ).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наданих позивачем документів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено право на включення до валових витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Полістер» та ТОВ «БК «Перша Чорноморська».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 12.11.2013 №0001862201 та №0001872201 є правомірними, а підстави для їх скасування відсутні.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 1 372 186,75 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4872,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 3215 від 14.02.2014 позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг» решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Повний текст постанови складено та підписано 31.03.2014.