Ухвала

від 01.04.2014 по справі 903/989/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" квітня 2014 р. Справа № 903/989/13 Суддя господарського суду Волинської області Дем'як Валентина Миколаївна, розглянувши заяву Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції

про розстрочку виконання рішення суду від 22.10.2013р.

у справі за позовом: Приватної фірми "Техніка", м.Луцьк.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод", м.Луцьк.

про стягнення 500 000 грн.

за участю представників:

від заявника: не прибув

від стягувача:Собковський С.М. - довіреність №12/09-1 від 09.12.2013р.

від боржника:Масич І.В. - довіреність №31/03 від 31.03.2014р.

Встановила: 04.02.2014р. Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції звернувся із заявою до суду про розстрочку виконання рішення суду від 22.10.2013р. відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України та ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження » мотивуючи це важким фінансовим становищем ПАТ "Гнідавський цукровий завод".

Заявник обґрунтовує дану заяву, тим що на адресу Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції надійшла заява ПАТ "Гнідавський цукровий завод" від 29.01.2014р. №67 з проханням розстрочити виконання рішення від 22.10.2013р. у справі №903/989/13 рівними частинами на протязі 24 місяців. Боржник в своїй заяві пояснює, що має істотну заборгованість і стягнення всієї суми на користь стягувача на тлі браку коштів заблокує роботу заводу і утворить заборгованість перед бюджетом податків та зборів, заробітної плати.

В підтвердження своїх вимог заявник посилається на копію наказу господарського суду Волинської області №903/989/13 від 09.12.2013р.; постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41240008 від 13.12.2013р.; постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.12.2013р.; постанову про арешт коштів боржника від 11.01.2014р.; заяву - боржника про розстрочку виконання рішення за №67 від 29.01.2014р.; довідку вих. №51 від 28.01.2014р.; довідку №66 від 29.01.2014р.

Представник боржника ПАТ « Гнідавський цукровий завод» в судовому засіданні просить заяву Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про розстрочку рішення господарського суду Волинської області у № 903/989/13 від 22.10.2013р. задовольнити, посилаючись на скрутне матеріальне становище товариства, неможливість погасити заборгованість одночасно однією сумою. Також додатково подала письмові пояснення за вих.№261 від 31.03.2014р. в яких вказує на те, що основними видами діяльності ПАТ « Гнідавський цукровий завод» є сезонна переробка цукрового буряка на давальницькій схемі та заготівля цукросировини (шляхом надання колгоспам насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин тощо і отриманні від них цукрових буряків). Частина доходів отримується від реалізації продукції, супутньої цукровому виробництву (меляса, жом). В 2014р. Товариство зобов'язане профінансувати бурякосіючі господарства на суму 2 701 000,00 грн. та витрати кошти для господарства на посів цукрових буряків на суму 384 000, 00 грн. А тому аналіз показників ліквідності боржника свідчить про спроможність підприємства вчасно розраховуватися за своїми короткостроковими зобов'язаннями за рахунок оборотних активі. Всі показники ліквідності знаходяться в межах норми. Про те будь-які зміни у поточній діяльності підприємства можуть призвести до заносного погіршення платоспроможності ПАТ « Гнідавський цукровий завод» та до виникнення ризику втрати ліквідності підприємством у довгостроковому періоді.

Представник стягувача в судовому засіданні подав заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду за вих. №04/01-1 від 01.04.2014р. в яких суд просить суд відмовити в задоволенні даної заяви, посилаючись на те, що заявник не навів жодного факту добровільного, хоча би часткового погашення боргу. Станом на час розгляду заяви не погашено жодної копійки боргу. Також звертає увагу суду на те що боржник злісно ухиляється від погашення заборгованості. Разом з тим, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань з поставки автомобіля, а також відмова повернути кредитні кошти поставило підприємство стягувача у дуже скрутне становище.

Заслухавши доводи стягувача і боржника, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі. При цьому виходив із такого.

22.10.2013 р. рішенням господарського суду Волинської області задоволено позов Приватної фірми «Техніка» до Публічного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» про стягнення 500 000 грн. заборгованості, 25 000 грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката.

28.11.2013р. постановою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Гнідавський цукровий завод» задоволено частково. Рішення господарського суду Волинської області в частині стягнення витрат по оплаті послуг адвоката змінено та задоволено в сумі 8000 грн. В решті рішення залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2013р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. видано наказ № 903/989/13-1 від 09.12.2013р.

13.12.2013р. головним державним виконавцем другого відділу Державної виконавчої служби Луцького управління відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 903/989/13-1 від 09.12.2013р., що стверджується відповідною постановою.

13.12.2013р. старшим державним виконавцем другого відділу Державної виконавчої служби Луцького управління винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

11.01.2014р. старшим державним виконавцем другого відділу Державної виконавчої служби Луцького управління винесено постанову про арешт коштів боржника.

03.03.2014 р. постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. без змін.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, які набрали законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, якій є виконавчим документом.

У відповідності до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право розстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням ПАТ «Гнідавський цукровий завод» договору купівлі-продажу автомобіля №29/17 від 29.07.2013р.

Жодних доказів, які б свідчили про намагання заявника погасити існуючий у нього борг перед стягувачем, який встановлений рішенням господарського суду від 22.10.2013р., на час розгляду судом 01.04.2014р. заяви не подано.

Обов'язковою умовою надання розстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

До заяви про розстрочку виконання рішення суду боржником не додано доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище, доказів, які б свідчили про відсутність у ПАТ «Гнідавський цукровий завод» коштів на банківських рахунках, не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки розстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку розстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

Крім того, вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом за договором та рішення суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Разом з тим, заявником не надано доказів на підтвердження його звернень до позивача (стягувача) з пропозицією добровільного виконання рішення шляхом укладання мирової угоди на стадії виконання, якою можливо б встановлювались умови розстрочення виконання рішення по справі, не надані докази в підтвердження обставини щодо неможливості виконання ним рішення по справі.

Відповідно до ч.4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003р " передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р., № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

В даному випадку суд вважає, що заявник і боржник не надав належних доказів в підтвердження складного фінансового становища, а обставини на які він посилається, за змістом статті 121 ГПК України, не є такими, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням та постановою законної сили і обов'язковість їх для виконання, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, розглянувши заперечення стягувача на зазначену заяву, господарський суд прийшов до висновку, що заява Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2013 р. у справі № 903/989/13 до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про розстрочку виконання рішення господарського суду від 22.10.2013р. у справі № 903/989/13 відмовити.

Суддя В.М. Дем'як