Ухвала

від 26.03.2014 по справі 914/4843/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.03.2014 р. Справа№ 914/4843/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши

заяву Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м.Жидачів Львівської області

про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області

у справі №914/4843/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСГ Холдинг", м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м.Жидачів Львівської області

про стягнення 61 974,80 грн.

За участю представників сторін:

від заявника (боржника) Старенький О.С. - юрисконсульт юридичного відділу (довіреність №23/3854юр від 30.12.2013р.);

від стягувача не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області у справі №914/4843/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСГ Холдинг" до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" про стягнення 61 974,80 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2014р. прийнято заяву та призначено її до судового розгляду на 26.03.2014р.

Представник заявника (боржника) на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2014р. подав заяву (від 26.03.2014р. вх.№13078/14) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в підтвердження необхідності відстрочення виконання рішення суду. Представник заявника (боржника) заяву про відстрочку виконання рішення суду підтримав повністю, просив задоволити її, надавши ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" відстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців до 12.09.2014р.

Стягувач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду заперечення (від 24.03.2014р. вх.№12523/14) в якому ТзОВ "ЕСГ Холдинг" не погоджується із поданою ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" заявою та просить у її задоволенні відмовити з підстав, викладених у поданому відзиві. Крім того стягувачем подано клопотання (від 25.03.2014р. вх.№12794/14) про розгляд справи без участі представника ТзОВ "ЕСГ Холдинг".

Як вбачається із матеріалів справи №914/4843/13, рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2014р. позов задоволено частково, вирішено стягнути з ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" на користь ТзОВ "ЕСГ Холдинг" 57 285,00 грн. основного боргу, 4 468,18 грн. пені, 1 714,32 грн. судового збору та 472,10 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій заяві про відстрочку виконання рішення суду заявник просить відстрочити виконання рішення суду на шість місяців до 12.09.2014р. В обґрунтування необхідності розстрочення рішення суду заявник зазначає наступне.

Протягом листопада 2013 р - лютого 2014 р. відбувалась зупинка обладнання, що негативно відбилось на його господарській діяльності та прибутках і позбавляє товариство можливості вчасно розрахуватись із позивачем.

Так, наказом №194 17.11.2013 р. було зупинено ряд обладнання фабрики гофрокартонної тари комбінату до 22.11.2013 р.

Наказом №193 було здійснено зупинку обладнання фабрики гофрокартонної тари комбінату на період із 25.11.2013 р. по 26.11.2013 р.

17.12.2013р. було здійснено зупинку паперообробної машини №3 до 20.12.2013р.

30.12.2013р. було здійснено зупинку основного технологічного обладнання комбінату по 08.01.2014р. включно та продовжено таку зупинку до 13.01.2014р.

Також зупинку деякого техологічного обладнання було здійснено з 20.01.2014р. по 21.01.2014 р. через недостачу сировини.

З 25.01.2014р. по 28.01.2014р. включно, було зупинено паперообробну машину на невизначений строк.

З 26.01.2014р. по 28.01.2014р. було здійснено зупинку 11 пристроїв виробничого призначення.

З 03.02.2014р. по 10.02.2014р. також здійснено зупинку технологічного обладнання у зв'язку із недостачею виробничої сировини.

Також, як зазначалося вище, заявником подано заяву (від 26.03.2014р. вх.№13078/14) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в підтвердження необхідності відстрочення виконання рішення суду.

Зокрема, заявником надано звіт про фінансовий стан на 31.12.2013р., звіт про сукупний дохід за 2013р., а також накази про зупинку обладнання №25 від 25.02.2014р. (зупинка основного технологічного обладнання комбінату від 24.02.2014р. по 06.03.2014р.); наказ про зупинку обладнання №36 від 17.03.2014р. (зупинка основного технологічного обладнання комбінату від 17.03.2014р. по 21.03.2014р.); та доповнення до наказу від 17.03.2014р. Про продовження дії наказу №36 від 17.03.2014р. (зупинку обладнання продовжено до 23.03.2014 р.).

Відтак, як зазначає заявник, протягом лютого - березня 2014 р. ВАТ «ЖЦПК» перебуває у стані фінансових труднощів, кошти у прешу чергу спрямовуються на оплату праці та закупівлю сировини для налагодження повноцінної діяльності товариства і як наслідок погашення існуючих кредиторських заборгованостей.

Враховуючи вищенаведене та з метою налагодження повноцінної діяльності, фінансової ситуації товариства, недопущення його до процедури банкрутства, заявник просить суд про надання відстрочки виконання рішення строком на шість календарних місяців з обов'язком сплати боргу до 12.09.2014р.

Стягувач проти відстрочки виконання рішення суду заперечує, зазначаючи наступне.

Оглянувши ті документи, які заявник долучив до заяви як докази, а саме накази про зупинку основного технологічного обладнання фабрики гофрокартонної тари, стягувач зазначив, що згідно наказу п.1 №193 від 29.11.2013р. було зупинено гофроагрегат «Саймон» в 2 год. 25.11.2013р. та приступити до пуску з 8:20 год. 26.11.2013р. По-перше, як зазначає стягувач, зупинення технологічного обладнання було всього на 1 день, згідно п.2 та п.3 даного наказу час від зупинення та поновлення роботи переробних ліній було 2-4 дні, що не може занадто негативно відбитися на господарській діяльності та прибутку ВАТ «ЖЦПК», оскільки не було великих строків простою агрегатів. По-друге дата наказу не відповідає дійсності, оскільки вона пізніше ніж саме виконання наказу. А саме: зупинка гофроагрегату була 25.11.2013р., а наказ видався вже після, 29.11.2013р.

Згідно наказу №194 від 29.11.2013р., також було зупинено гофроагрегат «Саймон» в 2 год. 17.11.2013р. та приступити до пуску з 20-8 год. 20.11.2013р. По-перше в цьому наказі не відповідає дійсності дата наказу, та саме виконання наказу. Також стягувач просить звернути увагу на те, що в наказі №194 зупинка агрегату проводиться 17.11.2013р., а в наказі №193 зупинка агрегату проводиться 25.11.2013р., що також не може відповідати дійсності, оскільки за процесом оформлення наказів та діловиробництва реєстрацією наказу розуміється фіксація факту його створення шляхом проставляння на ньому умовного позначення - реєстраційного індексу (його ще називають номером наказу) з подальшим записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про наказ. Тобто наказ №194 та 193 не може бути дійсним оскільки зупинка гофроагрегату в наказі №194 був раніше ніж в наказі №193. По правилам тоді б в наказі №193 зупинка гофроагрегату «Саймон» мала б бути 17 листопада 2013 року, а в наказі №194 зупинка гофроагрегату «Саймон» мала бути 25 листопада 2013 року. Тобто накази йдуть не по порядку і не відповідають правилам. Стягувач вважає, що накази є недійсні і вони є фальсифікованими.

Також стягувач стверджує, що подібні розбіжності мають і всі інші накази які були додані до заяви. Їх дата підпису наказу не відповідає датам зупинення роботи агрегатів та машин.

Крім того стягувач зазначає, що за 1-5 днів компанія не може нести значних втрат і це не може бути підставою несплати заборгованості.

Також стягувач зазначив, що наказ №13 від 28.01.2013р. не може бути дійсним, оскільки зупинка переробної машини №5 відбулася 25.01.2014р., а наказ був виданий за рік до зупинки переробної машини №5, а саме 28.01.2013р. Стягувач вважажє, що вказаний наказ також є сфальифікований.

Відтак, враховуючи вищенаведене, стягувач заперечує проти заяви ВАТ «ЖЦПК» щодо відстрочення виконання рішення та просить суд відмовити у її задоволенні повністю.

Розглянувши заяву ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", заслухавши представника заявника, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

За змістом вказаної норми встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України, та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Розглянувши всі подані заявником докази в підтвердження необхідності відстрочення виконання рішення, суд не вбачає достатніх підстав вважати, що вказаний випадок є винятковим.

Суд також погоджується з твердженням стягувача, що в поданих заявником наказах про зупинку технологічного обладнання існує розбіжність в датах, а також погоджується із тим, що зупинка технологічного обладнання на декілька днів не може нести значних втрат і це не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Суд також звертає увагу заявника на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до ст.4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 115, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" про відстрочку виконання рішення суду у справі №914/4843/13 відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Петрашко М.М.