Ухвала

від 01.04.2014 по справі 901/1655/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 квітня 2014 року Справа № 901/1655/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року

у справі № 901/1655/13 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроеталон ЛТД"

до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунального закладу Сімферопольської міської ради "Сімферопольська дитяча музична школа № 1 імені С.В. Рахманінова"

про спонукання до виконання певних дій

за зустрічним позовом Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроеталон ЛТД"

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року у справі № 901/1655/13, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2014 року у справі № 901/1655/13 касаційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради повернуто на підставі п. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року у справі № 901/1655/13.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржена постанова Севастопольського апеляційного господарського суду набрала законної сили 01.10.2013 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 21.10.2013 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 12.02.2014 року, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті адресованому Севастопольському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, заявник касаційної скарги зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є усунення недоліків, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 07.02.2014 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Вищого господарського суду України від 07.02.2014 року надіслана сторонам у справі 07.02.2014 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 802,90 грн. сплачений платіжним дорученням № 730 від 24.10.2013 року повертався Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2014 року, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом повторно не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року у справі №901/1655/13 (з доданими до неї документами).

3. Справу №901/1655/13 повернути до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков