Ухвала

від 20.03.2014 по справі 1/97-77а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Київ К/800/54584/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2007 року позивач - ФОП ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення конкурсного комітету Волинської обласної державної адміністрації від 03.10.2007 року про визначення переможця конкурсу.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Господарського суду Волинської області від 17 лютого 2010 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що визначаючи переможця, конкурсний комітет не врахував: технічний стан рухомого складу позивача; наявність у позивача сертифіката відповідності на послуги з перевезень пасажирів автобусами; що позивач перебував на загальній системі оподаткування; штат працівників позивача.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_5 задоволено, а саме постанову Господарського суду Волинської області від 17 лютого 2010 року скасовано та ухвалено нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що позивачем не дотримано порядку проведення конкурсу і, як наслідок, не представлено жодної пропозиції, що відповідала умовам конкурсу.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що рішення конкурсного комітету суперечить вимогам пункту 23 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №139 від 29.01.2003р. та порушує його права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Рішенням конкурсного комітету Волинської обласної державної адміністрації від 03.10.2007 року визнано переможцем конкурсу ФОП ОСОБА_5 та надано право на самостійне здійснення перевезень пасажирів по групі оборотних рейсів за маршрутом загального керування Луцьк (АВ) - Личани (через Покащів).

Згідно оголошення про конкурс у газеті «Волинь нова» від 08 вересня 2007 року № 100 (14877) вказаний вище рейс виконується автомобілями ІІІ класу пасажиромісткістю не менше 22 місць. Термін подання документів з 8 по 20 вересня 2007 року включно.

Учасниками конкурсу були ФОП ОСОБА_4 (конкурсна пропозиція - автомобілі БАЗ А079.09 та Mercedes-Benz 612D) та ФОП ОСОБА_5 (конкурсна пропозиція - автомобілі ПАЗ 32054 СПГ та ЛАЗ 699Р). В день проведення конкурсу (03.10.2007 року) ФОП ОСОБА_4 представив лист про включення для участі в конкурсі автомобіля Еталон БАЗ 079.25, однак не надав копії ліцензійної картки.

За таких умов, згідно протоколу засідання конкурсного комітету Волинської обласної державної адміністрації, лише автомобіль ЛАЗ 699Р (ФОП ОСОБА_5.) відповідав умовам конкурсу.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що договір про перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування укладається між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником. Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами. Поняття «замовник» визначено у пунктах 2 та 7 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 139 від 29.01.2003 року (далі - Порядок), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Вказаним Порядком визнається урядовий орган державного управління у сфері автомобільного транспорту, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районні та обласні держадміністрації.

Відповідно до п. 6 Порядку рішення щодо проведення конкурсу приймає замовник.

Статтею 43 Закону України № 2344-111 встановлено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. При цьому, на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладаються: організаційні функції-організація проведення та визначення умов перевезень, утворення конкурсного комітету, затвердження його персонального складу, встановлення розміру плати за участь у конкурсі, фінансування підготовки та проведення конкурсу.

Відповідно до п. 4 та 10 Порядку у конкурсі можуть брати участь пасажирські перевізники, які на законних підставах використовують у достатній кількості автобуси відповідного класу, а визначені замовником умови проведення конкурсу є обов'язковими для конкурсного комітету та його учасників.

Згідно ст. 46 Закону України № 2344-111 для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету, зокрема, копії ліцензійних карток на автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті.

Відповідно до п. 15 та 19 Порядку документи, які надійшли до конкурсного комітету після встановленого строку, не розглядаються; подані на конкурс документи реєструються конкурсним комітетом у журналі обліку.

Згідно п. 23 Порядку переможцем конкурсу визнається претендент, який відповідає кваліфікаційним вимогам до пасажирських перевізників.

Враховуючи те, що після спливу встановленого конкурсним комітетом строку, 03.10.2007 року (в день проведення конкурсу) ФОП ОСОБА_4 представив лист про включення для участі в конкурсі автомобіля Еталон БАЗ 079.25 та не надав копії ліцензійної картки, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не дотримано порядку проведення конкурсу (зокрема щодо строку подання документів) і, як наслідок, не представлено жодної пропозиції, що відповідала б умовам конкурсу.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджуєтсья з висновками суду апеляційної інстанції, що конкурсний комітет Волинської обласної державної адміністрації при ухваленні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені відповідним законодавством, та прийняв обґрунтоване і неупереджене рішення.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі № 1/97/77А - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска