Ухвала

від 29.12.2009 по справі 1/97-77а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ             

                                                  УХВАЛА

                  про вжиття заходів до забезпечення позову

 "29" грудня 2009 р.

               Справа № 1/97-77А

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом  підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до відповідач:  Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк    

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: підприємець ОСОБА_2, м. Луцьк

про визнання конкурсу недійсним

ВСТАНОВИВ:                                 

Постановою господарського суду Волинської області від 06.11.2007 року у справі №7/151-77А позов підприємця ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача підприємець ОСОБА_2 про визнання конкурсу недійсним було задоволено.

          Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року постанову господарського суду Волинської області від 06.11.2007 року у справі №7/151-77А залишено без змін.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 17.11.2009 року касаційну скаргу ОСОБА_2 частково задоволено, постанову господарського суду Волинської області від 06.11.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду  першої інстанції.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2009р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач звернувся до господарського суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просить зупинити дію рішення конкурсного комітету Волинської обласної державної адміністрації від 03.10.2007р., яким підприємця ОСОБА_2 визнано переможцем конкурсу та надано право на здійснення перевезень за маршрутом загального користування Луцьк –Личани, а також заборонити Волинській обласній державній адміністрації вчиняти дії, спрямовані на зміну перевізника за маршрутом загального користування Луцьк –Личани.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач, зокрема, посилається на те, що, не зважаючи на оскарження ним до Верховного Суду України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.11.2009р., можливими є негативні наслідки при визначенні статусу перевізника за спірним маршрутом.

На час судового розгляду справи пасажирські перевезення за маршрутом загального користування Луцьк –Личани здійснюються позивачем на підставі договору та дозволу на перевезення.

На думку позивача, в зв’язку з направленням справи на новий судовий розгляд, не виключається ініціювання зі сторони відповідача або третіх осіб проведення нових конкурсів на надання права здійснювати перевезення по спірному маршруту, ініціювання зміни або припинення договірних відносин на здійснення перевезення пасажирів.

Клопотання про вжиття заходів забезпечення обґрунтоване можливими негативними наслідками                     у вигляді погіршення прав населення на отримання якісних послуг з перевезення, невизначеність взаємовідносини між перевізниками, можливими претендентами на право перевезення та суб’єктом владних повноважень, а відновлення становища та захист прав буде можливим виключно в судовому порядку.

У відповідності із ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи  бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

          З огляду на викладене, існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що є підставою для зупинення дії рішення конкурсного комітету Волинської обласної державної адміністрації від 03.10.2007р., яким підприємця ОСОБА_2 визнано переможцем конкурсу та надано право на здійснення перевезень за маршрутом загального користування Луцьк –Личани, а також підставою для заборони Волинській обласній державній адміністрації вчиняти дії, спрямовані на зміну перевізника за маршрутом загального користування Луцьк –Личани

          Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України клопотання про забезпечення позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості  та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи обґрунтованість та терміновість, на підставі ч.1 ст.118 КАС України  клопотання про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ч.ч. 1, 3, 4 ст.117, ч.1 ст.118  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд                                                              

у х в а л и в:

1. Заяву підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову  задовольнити.

2. З метою забезпечення позову  до вирішення спору по суті зупинити дію рішення конкурсного комітету Волинської обласної державної адміністрації від 03.10.2007р., яким підприємця ОСОБА_2 визнано переможцем конкурсу та надано право на здійснення перевезень за маршрутом загального користування Луцьк –Личани; заборонити Волинській обласній державній адміністрації вчиняти дії, спрямовані на зміну перевізника за маршрутом загального користування Луцьк –Личани.

3. Ухвалу суду надіслати сторонам у справі для відому та виконання.

                   Суддя                                                                                               М.М. Гончар