Рішення

від 18.03.2014 по справі 911/203/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа № 911/203/14

за позовом Тетіївського районного споживчого товариства, м. Тетіїв;

до Тетіївської міської ради, м. Тетіїв;

за участю третьої особи 1: Споживчого товариства Тетіївського району, м. Тетіїв;

за участю третьої особи 2 : Тетіївського споживчого товариства, м. Тетіїв;

про визнання недійсним рішення

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача : Озарків І.Д. (довіреність № 13 від 09.12.2013 р.);

від відповідача : Складена Н.М. (доручення № 2.22-81а від 31.01.2013 р.);

від третьої особи 1: Тітов А.І. (паспорт НОМЕР_1 від 10.03.1998 р.);

від третьої особи 2: Гричанюк О.І. (довіреність № 2 від 08.01.2014 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Тетіївського районного споживчого товариства до Тетіївської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Споживчого товариства Тетіївського району та Тетіївського споживчого товариства про визнання недійсним рішення.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.02.2014 року оголошено перерву на 24.02.2014 року.

Заслухавши у судовому засіданні 24.02.2014 року пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши подані сторонами докази, господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових документів та доказів. Розгляд справи відкладався до 11.03.2014 року та витребування у відповідача та третіх осіб: пояснення щодо факту наявності у позивача права на спірне майно, встановленого рішенням Господарського суду Київської області у справі № 19/426-07, яке набрало законної сили і є чинним; належні докази в обґрунтування посилання на підробку Протоколу конференції Тетіївської райспоживспілки споживчих товариств від 22 червня 2000 року, постанови конференції Тетіївської районної спілки споживчих товариств від 22 червня 2000 року, акту передачі-приймання основних засобів від 22 червня 2000 року, переліку основних засобів (будівель, споруд) по передачі-прийманню від Тетіївської райспоживспілки на баланс (у власність) до Тетіївського РайСТ станом на 01 червня 2000 року (докази та пояснення щодо вирішення Тетіївським районним судом Київської області справи № 2-20/2010).

В судовому засіданні 11.03.2014 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.03.2014 року.

В судовому засіданні 18.03.2014 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Рішення Тетіївської міської ради № 705 від 26.12.2013 року, яким скасовано рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 року № 103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетіїві» про оформлення за ним права власності на нерухоме майно: приміщення магазин «Універмаг», що розташоване по вулиці Леніна, 36 у м. Тетіїві Київської області.

Позивач стверджує, що спірне рішення суперечить нормам чинного законодавства, безпідставне, винесене з перевищенням повноважень та порушує право власності позивача.

Зокрема, позивач зазначив, що рішенням Виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 року №103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві» за ним було оформлено право власності на наведене майно і на підставі відповідного рішення 02.01.2002 року було видано свідоцтво про право власності на приміщення магазину «Універмаг» та відповідно право власності було зареєстровано у Тетіївському міжміському бюро технічної інвентаризації, в реєстрову книгу №2 за реєстровим №160 02.01.2002 року. Таким чином, відповідними документами у встановленому чинним законодавством порядку було засвідчено факт набуття позивачем права власності на нерухоме майно і такі документи є правовстановлюючими щодо належної позивачу власності.

Також позивач повідомив суду, що в подальшому, Виконавчий комітет Тетіївської міської ради з метою позбавлення позивача права власності на спірне майно прийняв рішення №22 від 25.03.2003 року, яким право власності на магазин «Універмаг», розташований по вул. Леніна, 36 у м. Тетіїві було оформлено за Споживчим товариством Тетіївського району.

Проте, рішенням Господарського суду Київської області від 14.10.2008 року у справі №9/426-07, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2010 року, визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 22 від 25.03.2003 року, з посиланням на те, що саме позивач є власником спірного приміщення магазину «Універмаг».

Тетіївське споживче товариство у відзиві проти позову заперечувало, вважає що за судовим захистом може звернутись лише особа, права та охоронювані законом інтереси якої порушено, а за захистом права власності може звернутись лише власник, чи особа, яка має відповідні права. Третя особа стверджує, що у Тетіївського районного споживчого товариства відсутній факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів та наводить обставини в обґрунтування неправомірності набуття позивачем права власності на спірне майно та вважає, що право власності на спірне майно має належати Тетіївському споживчому товариству.

Також, на думку третьої особи, після прийняття Господарським судом Київської області рішення від 14.10.2008 року у справі № 9/426-07, яким було скасоване рішення виконкому Тетіївської міської ради від 25.03.2003 року, право позивача на приміщення «Універмагу» за № 36 в м. Тетіїві підлягало державній реєстрації відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи викладені у відзиві обставини, судом встановлено, що вищезазначеним судовим рішенням у справі № 9/426-07 фактично відновлено право власності позивача на спірне майно та встановлено обставини, які підтверджують правомірність набуття позивачем такого права власності та його оформлення рішенням Виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 року № 103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві» та виданого 02.01.2002 року свідоцтва про право власності, зареєстрованого у Тетіївському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 2 за реєстровим №160 від 02.01.2002 року.

При цьому, оскільки право власності позивача не було предметом розгляду у справі № 9/426-07 і відповідне судове рішення прийняте виходячи з факту наявності у позивача права власності згідно з рішенням Виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 року № 103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві» та свідоцтва про право власності, зареєстрованого у Тетіївському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 2 за реєстровим №160 від 02.01.2002 року, посилання третьої особи на необхідність повторної реєстрації існуючого права власності на підставі судового рішення у справ № 9/426-07, є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається наявність спору про право власності на спірне майно між третьою особою та позивачем, однак такий спір не підлягає вирішенню (обставини щодо набуття права власності на спірне майно не підлягають дослідженню) в матеріалах даної справи, оскільки відповідні позовні вимоги не заявлено до розгляду по суті.

Посилання відповідача на відсутність у позивача права власності на спірне майно, як і посилання на наявність такого права власності у 3-ї особи1 є недоведеними, оскільки таке право власності 3-ї особи1 посвідчене рішенням Виконкому Тетіївської міської ради від 25.03.2003 року № 22, яке було прийняте за наявності рішення Виконкому Тетіївської міської ради від 24.12.2002 року № 105 про оформлення права власності на майно за позивачем. Тобто за 3-ю особою1 було оформлене право власності на майно, право власності на яке було оформлене за позивачем.

Посилання відповідача та третіх осіб на відсутність у позивача права на позов не приймається судом, оскільки спірним рішення № 707 від 26.12.2013 року скасовано рішення Виконкому Тетіївської міської ради від 24.12.2002 року № 105 про оформлення за позивачем права власності на спірне майно, що безпосередньо стосується прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Посилання відповідача та третіх осіб на підроблення документів, на підставі яких у справі № 9/426-07 суд дійшов висновку про наявність у позивача права власності на спірне майно, не доведено належними доказами, оскільки факт їх підробки не встановлений відповідними компетентними органами, обґрунтованих пояснень та доказів щодо вирішення Тетіївським районним судом Київської області справи № 2-20/2010, в якій досліджувались факти підробки, суду не надано. Самі лише сумніви в достовірності відповідних первинних документів, висловлені під час розгляду справи № 2-20/2010, не дають належнихх та достатніх підстав вважати факти підробки встановленими.

Крім того, з даних трудових книжок посадових осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підписували спірні первинні документи, вбачається, що у відповідний період такі особи перебували на відповідних посадах, зазначених на момент підписання. Протокол конференції Тетіївської райспоживспілки споживчих товариств від 22 червня 2000 року, постанова конференції Тетіївської районної спілки споживчих товариств від 22 червня 2000 року, акт передачі-приймання основних засобів від 22 червня 2000 року, перелік основних засобів (будівель, споруд) по передачі-прийманню від Тетіївської райспоживспілки на баланс (у власність) до Тетіївського РайСТ станом на 01 червня 2000 року та інші документи про набуття позивачем права власності на спірне майно, не визнані недійсними в установленому чинним законодавством порядку, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами.

Дослідивши спірне рішенням Тетіївської міської ради № 707 від 26.12.2013 року, судом встановлено, що таким рішенням скасовано рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 року №103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві», чим фактично позбавлено позивача права власності на спірне майно на основі обставин, встановлення яких належать до компетенції суду.

Крім того, на момент прийняття відповідного рішення у відповідача були відсутні підстави щодо розпорядження спірним майном, оскільки таке майно належало на праві власності іншій особі - позивачу, тобто спірне рішення прийнято незрозуміло в чиїх інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Крім того, абз. 5, 6 п. 5 рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 визначено, що в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3) (254к/96-ВР). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону) (280/97-ВР).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп (у001р710-97) у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

На підставі рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 103 від 28.12.2001 року «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві» позивач оформив право власності на магазин «Універмаг», тим самим відповідне рішення вичерпало свою дію фактом виконання. При цьому, відповідач слушно підтвердив, що на момент прийняття спірного рішення не мав жодних правовідносин з позивачем, а відтак і щодо належного позивачу нерухомого майна, факт набуття якого засвідчено відповідним локальним актом органу місцевого самоврядування (виконавчим комітетом ради в межах делегованих повноважень) який вичерпав свою дію фактом виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, підставою для задоволення позову є наявність у позивача права за захистом якого він звернувся до суду, та наявність факту його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсним рішення Тетіївської міської ради п'ятдесятої сесії шостого скликання № 707 від 26.12.2013 року «Про розгляд висновку депутатської комісії міської ради стосовно скасування рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 24.12.2002 року № 105 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна Тетіївської РайСТ в м. Тетіїв» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Тетіївської міської ради п'ятдесятої сесії шостого скликання № 707 від 26.12.2013 року «Про розгляд висновку депутатської комісії міської ради стосовно скасування рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 24.12.2002 року № 105 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна Тетіївської РайСТ в м. Тетіїв».

3. Стягнути з Тетіївської міської ради (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Комсомольська, 3, код ЄДРПОУ 04054889) на користь Тетіївського районного споживчого товариства (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Кірова, 3, код ЄДРПОУ 30024020) 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.04.2014 р.

Суддя Т.П. Карпечкін