Постанова

від 26.05.2009 по справі 6/485

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/485

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 травня 2009 р.                                                                                    № 6/485  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

за участю представників:

позивачаБелячкова О.В. –дов. від 30.12.2008 року

відповідачаПанов Т.С. –дов. від 02.02.2009 року

третьої особи-1Панов Т.С. –дов. від 25.05.2009 року

третьої особи-2Яцюта Т.П. –дов. від 14.01.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішеннягосподарського суду міста Києва від 22.12.2008 року

у справі№ 6/485 господарського суду міста Києва

за позовомДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

доДержавного комітету України з державного матеріального резерву

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Державне підприємство "Ресурспостач"- Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатрансінвест"

провизнання недійсними рішення та розпорядження

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву про визнання недійсним рішення комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 25.06.2008 року про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансінвест" переможцем аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву (природного газу), що викладене в протоколі № 10/пром/1 засідання комісії від 25.06.2008 року та визнання недійсним розпорядження наряд № 1055/6-2 Державного комітету України з державного матеріального резерву від 28.08.2008 року.

Позовні   вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що Державним комітетом України з державного матеріального резерву при проведенні аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву (природного газу), що оформлено протоколом № 10/пром/1 засідання комісії від 25.06.2008 року, було допущено порушення законодавства. Зокрема, позивач зазначає про те, що проведення аукціону та реалізація природного газу державного резерву комерційній структурі, фактично унеможливила стягнення  заборгованості за надані позивачем послуги зі зберігання природного газу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2008 року (суддя Ковтун С.А.) по справі № 6/485 господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено в повністю.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд з посиланням на статті 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, статтю 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", зазначає про те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, виходячи з чого позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.  Позивачем заяву на участь в аукціоні щодо реалізації матеріальних цінностей державного резерву, у тому числі природного газу у обсязі 513644,397 тис. куб.м., подано не було. Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за відповідальне зберігання природного газу не є підставою для визнання недійсними рішення від 25.06.2008 року (протокол № 10/пром./1) та розпорядження № 1055/6-2 від 28.08.2008 року.

Не погоджуючиcь з рішенням, Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2008 року по справі № 6/485 господарського суду міста Києва, в якій просить рішення у справі скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1078.

Третя особа –2 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарським судом, 20.05.2008 року між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Державним комітетом України з державного матеріального резерву було укладеного договір № 118-147 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, за умовами, якого позивачу було передано на зберігання в підземних сховищах газу 513644397 куб.м. природного газу Державного комітету України з державного матеріального резерву (пункт 1.3 Договору).

Статтею 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний  резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Матеріальні  цінності з державного резерву реалізуються на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  № 1078 від 25.08.2004 року, реалізація матеріальних цінностей здійснюється шляхом проведення аукціону, конкурсу з обмеженою участю та продажу визначеним підприємствам, установам та організаціям (далі - продаж визначеному одержувачу (споживачу).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2007 року "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2001 року № 361-7" природний газ, який перебуває на відповідальному зберіганні у позивача, було виключено з номенклатури державного резерву у порядку розбронювання.

10.02.2006 року між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Державним підприємством "Ресурспостач" було укладеного договір доручення № Юр-234/2006, за умовами якого обов'язки з організації та проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву були покладені на Державне підприємство "Ресурспостач".

Відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1078 "Про затвердження Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву" оголошення про проведення аукціону комісія розміщує в газеті "Урядовий кур'єр" та на веб-сайті не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати його проведення.

Оголошення про проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей для здійснення заходів із стабілізації ринку розміщується не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати його проведення.

У разі повторного проведення аукціону з реалізації одних і тих самих матеріальних цінностей протягом поточного року оголошення розміщується не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати його проведення.

Судом першої інстанції, відзначено, що 24.05.2008 року у газеті "Урядовий кур'єр" № 94 було опубліковано оголошення про реалізацію матеріальних цінностей державного резерву, у тому числі природного газу в обсязі 513644,397 тис. куб.м., зберігачем якого є позивач, яке також було розміщено на веб-сайті Держкомрезерву.

Відповідно до вказаного оголошення, проведення аукціону було призначено на 04.06.2008 року, кінцевою датою заявок на участь в аукціоні було визначено 02.06.2008 року.

Пунктом 17  Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву встановлено, що у разі зміни місця, дати, часу чи умов проведення аукціону комісія повідомляє про це у письмовій формі учасників та на веб-сайті не пізніше ніж за три робочі дні до дати проведення аукціону.

Як встановлено судом, з урахуванням вказаного вище пункту відповідачем неодноразово у газеті "Урядовий кур'єр" та на веб-сайті були розміщені оголошення про зміни до умов проведення аукціону, а саме: оголошення від 29.05.2008 року свідчить про перенесення аукціону на 11.06.2008 року, від 05.06.2008 року –на 20.06.2008 року, від 13.06.2008 року –на 25.06.2008 року.

Оголошенням від 13.06.2008 року про проведення аукціону 25.06.2008 року кінцевою датою  подання заявок на участь в аукціоні було визначено 23.06.2008 року.

При цьому, судом встановлено, що в зазначений вище термін на участь в аукціоні подали заявки Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатрансінвест" з пропозицією на суму 412970095,19 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Груп Запоріжжя" з пропозицією 308186638,20 грн.

Позивачем заяву на участь в аукціоні щодо реалізації матеріальних цінностей державного резерву, у тому числі природного газу у обсязі 513644,397 тис. куб.м., подано не було.

Переможцем аукціону є учасник, який під час торгів подав найвищу цінову пропозицію. З переможцем аукціону за результатами торгів та на основі попереднього договору укладається договір купівлі-продажу (пункт 19 Порядку).

Відтак, переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатрансінвест" з пропозицією на суму 412970095,19 грн., як таке, що запропонувало найкращу цінову пропозицію, про що свідчить протокол № 10/пром./1 засідання комісії Держкомрезерву в Україні  щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву від 25.06.2008 року.

Судом встановлено, що 25.06.2008 року між Державним підприємством "Ресурспостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатрансінвест" було укладено договір купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-1080.

28.08.2008 року відповідач видав розпорядження –наряд № 1055/6-2, яким зобов'язав позивача відпустити (відвантажити) Державному підприємству "Ресурспостач" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансінвест" 119396,767 тис.куб.м. природного газу.

Згідно із статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом, позивач мав довести наявність суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також  наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Відмовляючи  в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до пункту 17 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України №1129 від 08.10.1997 року, у разі  реалізації  розброньованих  матеріальних цінностей із державного резерву суб'єктам господарської діяльності перевага надається відповідальним зберігачам цих цінностей.

При цьому, судом першої інстанції відзначено, що у разі надсилання/подання позивачем заявки на участь у аукціоні та при запропонуванні найвищої цінової пропозиції, яка б співпадала з іншим учасником аукціону, переможцем аукціону було б визнано саме позивача.

Однак, як було встановлено судом, позивачем відповідна заявка про участь в аукціоні з реалізації матеріальних цінностей державного резерву надана/направлена завчасно до Держкомрезерву не була, відтак позивач не скористався можливістю переважного права на отримання матеріальних цінностей з державного резерву, які знаходяться у нього на відповідальному зберіганні.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом та підтверджено представником позивача в судовому засіданні касаційної інстанції, Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заявки на участь в аукціоні не подавала, а відповідно і не приймала участь у  його проведенні.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні касаційної інстанції зазначив, що про неодноразове призначення аукціону та, відповідно, про його проведення 25.06.2008 року Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було відомо. Однак, приймати участь в аукціоні компанія бажання не виявила. При цьому, компанією надсилались заяви до Державного комітету України з державного матеріального резерву з проханням притримати газ, у зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за договором  № 118-147 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

Отже, позивач стверджує про порушення його прав, які виникли внаслідок договірних стосунків і регулюються підрозділом 1 "Договірні зобов'язання" розділу ІІІ Книги 5 Цивільного кодексу України, в той час як предметом спору по справі є правовідносини, які виникли внаслідок недоговірних зобов'язань і регулюються, зокрема, главою 78 підрозділу ІІ розділу ІІІ Книга 5 Цивільного кодексу України.

Тобто, позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, судом першої інстанції відзначено, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за відповідальне зберігання природного газу не є підставою для визнання недійсними рішення від 25.06.2008 року (протокол № 10/пром./1) та розпорядження № 1055/6-2 від 28.08.2008 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення у справі прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                            ПОСТАНОВИВ:

 Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2008 року у справі №6/485 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий                                                                                       О. Муравйов

Судді                                                                                                   А. Полянський

                                                                                                 Г. Фролова