Рішення

від 25.05.2009 по справі 28/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/46

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.05.09 р.                                                                                                       Справа № 28/46                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИСК БЕТОН”, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 33221450

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МВС-Строй”, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 33756042

про стягнення 107926грн.27коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Саєнко О.В.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДИСК БЕТОН”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „МВС-Строй”, м.Донецьк,  про стягнення 107926грн.27коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 95564грн.64коп., 3% річних в розмірі 1376грн.23коп. та пені в розмірі 10985грн.40коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки товару №21/1-08 ДБ від 21.01.2008р., специфікації до даного договору №1,2,3,4,5,6, видаткові накладні, акти приймання-передачі робіт, претензію №266/Об від 10.11.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 24.03.2009р. порушив провадження у справі № 28/46 та призначив її розгляд на 22.04.2009р.

Відповідач всупереч вимогам суду відзиву на позов не надав, однак у судовому засіданні 22.04.2009р. проти позовних вимог заперечував.

В заяві № 39 від 07.04.2009р. відповідач зазначив, що позовну заяву не отримував в зв'язку з чим просить повернути позовну заяву позивачу  без розгляду. Судом встановлено, що  до позовної заяві додана квитанція Укрпошти № 6197 від 24.03.2009р. та опис вкладення, які підтверджують факт направлення відповідачеві позовної заяви з додатками,  таким чином заперечення відповідача не приймаються до уваги.

В судові засідання 13.05.2009р. та 25.05.2009р. представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву не надав.  

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд встановив:

21.01.2008р. між позивачем,  Товариством з обмеженою відповідальністю „ДИСК БЕТОН”, м.Донецьк та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „МВС-Строй”, м.Донецьк укладений договір поставки товару №21/1-08 ДБ (договір), відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупця в порядку та на умовах, передбачених даним договором, товарний бетон та іншу продукцію (надалі-товар), що виготовляється Товариством з обмеженою відповідальністю „ДИСК БЕТОН”, м.Донецьк  а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти його та оплатити в розмірі, порядку та в строки, обумовлені даним договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору загальна вартість договору визначається виходячи із вартості фактично поставленого товару покупцю, з урахуванням цін, визначених у відповідних специфікаціях, що діяли в період поставки товару.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання повноважними на те представниками сторін та діє до 31.12.2008р. (п.9.5 договору).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки товару №21/1-08 ДБ від 21.01.2008р.

Відповідно до п.3.1 договору постачання товару за даним договором проводиться постачальником партіями, на підставі письмових кінцевих заявок покупця, узгоджених сторонами, на умовах СРТ – склад покупця, якщо інше не передбачено в специфікації.

Пунктом 3.6 встановлено, що покупець набуває право власності на товар та несе всі пов'язані з ним ризики з моменту передачі постачальником товару покупцю в місті поставки та підписання накладної на товар.

Сторонами підписано шість специфікацій до вказаного вище договору.

На виконання умов договору та у відповідності до вказаних специфікацій, позивачем на адресу відповідача здійснена поставка продукції, що підтверджується видатковими накладними №4397 від 01.10.2008р., №4590 від 10.10.2008р., №4614 від 11.10.2008р., №4664 від 14.10.2008р., №4225 від 22.09.2008р., №4262 від 24.09.2008р., №4287 від 25.09.2008р., №4349 від 29.09.2008р., №4049 від 13.09.2008р., №4070 від 15.09.2008р., №4115 від 17.09.2008р., №4156 від 18.09.2008р., №4178 від 19.09.2008р., №4195 від 20.09.2008р., №3832 від 03.09.2008р., №3833 від 03.09.2008р., №3864 від 04.09.2008р., №3937 від 08.09.2008р., №3955 від 09.09.2008р., №3989 від 11.09.2008р., №4012 від 12.09.2008р., №3752 від 30.08.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписом представника відповідача на вказаних вище накладних в графі „принял” та печаткою підприємства.

Крім того, згідно до специфікацій №1-6, які є невід`ємною частиною договору, передбачено, що відповідач зобов`заний сплатити роботу техніки (оскільки відповідно до умов договору передбачена поставка товару із доставкою) виходячи з розрахунку 2грн. за хвилину, якщо час відвантаження товару перевищує 60 хвилин на будівельному майданчику.

На підставі зазначеного, позивачем надані відповідачу відповідні послуги щодо надання роботи техніки. Виконання вказаних робіт прийнято відповідачем без заперечень, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача та печатка підприємства на актах приймання-передачі робіт №859 від 30.09.2008р., №844 від 29.09.2008р., №851 від 30.09.2008р., №797 від 12.09.2008р., №814 від 19.09.2008р., №768 від 08.09.2008р., №770 від 08.09.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Також суду надані відповідні податкові накладні (копії податкових накладних залучені до матеріалів справи).

Відповідно до п.5.1 договору, сторони здійснюють взаємні розрахунки у відповідності до даного договору; при розрахунках сума, що підлягає перерахуванню, складається із ціни товару, вартості послуг (робіт) та інших витрат, обумовлених в даному договорі, перерахованих у специфікації до даного договору, що діють у відповідний період поставки товару.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата за товар за даним договором здійснюється покупцем у вигляді 100% передоплати кожної конкретної партії товару на підставі рахунку, виставленого постачальником на адресу покупця, у відповідності до цін, визначених у специфікації до даного договору, що діють у відповідний період поставки товару.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поставка спірної партії продукції була здійснена позивачем всупереч вимогам п. 5.3. договору без попередньої оплати.

Наразі, п.5.8 договору встановлено, що кінцевий взаєморозрахунок за даним договором здійснюється між сторонами згідно фактично отриманому покупцем товару, що підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними на отриманий покупцем товар, протягом 7 календарних днів.

За твердженням позивача, на момент подання позовної заяви відповідач не оплатив отриманий товар та надані роботи, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 95564грн.64коп.

У зв`язку з зазначеним, позивачем на адресу відповідача направлена претензія №266/Об від 10.11.2008р. з вимогою про погашення виниклої заборгованості (докази відправлення та отримання претензії відповідачем додані до матеріалів справи). Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином,  що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати продукції та робіт не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 95564грн.64коп.

Крім того, зазначений розмір заборгованості відображено у акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2008р. по 31.10.2008р., який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств (копія акту залучена до матеріалів справи).

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлену продукцію та надані роботи, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 95564грн.64коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИСК БЕТОН”, м.Донецьк в частині стягнення основного боргу в розмірі 95564грн.64коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 а) договору встановлено, що за прострочення у здійснені платежів, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

На підставі вищезазначеного пункту договору та з урахуванням п.6 ст.232 господарського процесуального кодексу України позивачем нарахована пеня в розмірі 10985грн.40коп. за період прострочення з 07.09.2008р. по 24.03.2009р. (з урахуванням кожної окремої накладної).

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про обґрунтованість задоволення вимог щодо стягнення пені в сумі 10985грн.40коп.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача 3% річних становлять суму в розмірі 1376грн.23коп. за період прострочення з 07.09.2008р. по 24.03.2009р. (з урахуванням кожної окремої накладної).

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що зазначена сума не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 1376грн.23коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИСК БЕТОН”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „МВС-Строй”, м.Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МВС-Строй” (за адресою: вул. Куйбишева, 58, м. Донецьк, 83096, р/р 26001000552001 у філії „Донецька дирекція” АТ „Індекс-банк” м. Донецьк, МФО 335850, код ЄДРПОУ 33756042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИСК БЕТОН” (юридична адреса: пр. Титова, 15, м. Донецьк, 83048; фактична адреса: вул. Терриконна, 1, м. Макіївка, 86123; р/р 26003179500 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33221450) суму основного боргу в розмірі 95564грн.64коп., 3% річних в розмірі 1376грн.23коп. та пеню в розмірі 10985грн.40коп.., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1079грн.26коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 25.05.2009р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.