36/92
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.05.09 р. Справа № 36/92
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання І.О.Губенко, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Придніпровський Експериментально-механічний завод”
м.Підгороднє
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний
комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь
про: стягнення заборгованості в сумі 244 105грн. 01коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Романенко П.В. по дов.;
від відповідача: Маєвська В.М. по дов.;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Придніпровський Експериментально-механічний завод” м.Підгороднє, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 244 105грн. 01коп., яка складається з основного боргу в сумі 242 340грн. 00коп., пені в сумі 1 568грн. 90коп., 3% річних в сумі 196грн. 11коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №4600031329/402 від 12.12.07р., специфікацію №2 до договору, рахунки, накладні, довіреності, акт приймання-передачі від 13.09.08р., податкові накладні.
Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає що у нього не настало обов'язку по оплаті товару, так як позивачем не надані документи, передбачені п.2 Специфікації №2 до договору.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
12.12.07р. сторони уклали договір купівлі-продажу №4600031329/402, згідно якого позивач зобов'язався поставляти, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, зазначену у специфікаціях до договору.
Згідно Специфікації №2 від 09.06.08р. до договору, позивач зобов'язався передати відповідачу контейнер для перевезення агресивних речовин V=1м 3 кресл.115-351.20.000сб у кількості 20шт. та лоток ч.2-03/47-07-ТХ4-КМ2 л.6 у кількості 5шт. на загальну суму 346 200грн. з урахуванням ПДВ.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу передбачену Специфікацією №2 продукцію за накладними №222 від 29.09.08р. на суму 244 140грн., та №235 від 13.10.08р. на суму 102 060грн., а всього на суму 346 200грн.
Відповідачем товар отримано, що підтверджується вищевказаними накладними, довіреністю НБЙ №336461/2019 від 30.09.08р., товарно-транспортною накладними 01 АА №879410 від 29.09.08р., 01 АА №879416 від 13.10.08р.
Розділом 3 Специфікації №2 до договору передбачено, що передоплата 30% вартості продукції про специфікації оплачується відповідачем після укладення специфікації протягом 10 банківських днів, наступних за днем укладення специфікації та отримання рахунку, а 70% оплачуються по факту поставки обладнання на склад відповідача протягом 10 банківських днів, наступних за датою поставки, та отримання повного пакету документів, вказаних в п.2 цієї специфікації.
Згідно банківської виписки від 25.07.08р. відповідач здійснив передоплату у розмірі 30% по договору в сумі 103 860грн., а 70% до теперішнього часу не оплатив.
Відповідач вказує, що у нього не настало обов'язку по оплаті 70% продукції, оскільки позивач не передав пакету документів, передбачених п.2 Специфікації №2 до договору, а саме рахунок-фактури, паспорту, накладної, податкової накладної, копії сертифікату відповідності або свідоцтва визнання відповідності, засвідченого печаткою позивача.
Однак з даними твердженнями відповідача господарський суд погодитися не може, оскільки позивачем наданий акт приймання-передачі від 13.09.08р., підписаний представниками сторін та скріплений штампами обох підприємств, з якого вбачається, що при відвантаження товару по Специфікації №2 до договору №4600031329/402 від 12.12.07р. поставка продукції супроводжувалась наступними документами: рахунок-фактурою, паспортом, накладною, податковою накладною, сертифікатом відповідності. При цьому суд звертає увагу на те, що даний акт датований 13.09.08р., однак як слід з письмових пояснень позивача від 12.05.09р., фактично цей акт був складений 13.10.08р. на складі відповідача при прийманні другої партії продукції, а вказівка в акті на вересень 2008р. замість жовтня 2008р. є помилковою та була викликана поспіхом при прийманні продукції, оскільки на складі відповідача чекали своєї черги на розвантаження багато інших підприємств-постачальників.
Таким чином, виходячи з приписів розділу 3 Специфікації №2 до договору, відповідач повинен оплатити в повному обсязі отриманий товар у строк до 28.10.08р.
Однак до теперішнього часу відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань отриманий товар не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 242 340грн.
Актом звірки взаєморозрахунків від 10.04.09р., підписаним представниками сторін без зауважень і заперечень та скріпленим печатками обох підприємств, сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 242 340грн.
Доказів погашення боргу в сумі 242 340грн. відповідач не представив, у зв'язку з чим суд робить висновок, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
За порушення строків оплати товару відповідач згідно п.9.6 договору зобов'язаний оплатити позивачу пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченої продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
За розрахунком позивача сума пені за період з 13.10.08р. по 27.10.08р. складає 1 568грн. 90коп.
Крім того, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані 3% річних в сумі 196грн. 11коп. за період з 13.10.08р. по 27.10.08р.
Однак перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 1 568грн. 90коп. та 3% річних в сумі 196грн. 11коп., суд вимоги позивача в цій частині такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.2 специфікації №2 до договору право вимоги у позивача виникло з 28.10.08р., однак позивачем визначено граничний строк нарахування та стягнення пені та 3% річних 27.10.08р., у зв'язку з чим вказані вимоги є безпідставними.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Придніпровський експериментально-механічний завод” м.Підгороднє до Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь про стягнення 244 105,01грн. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Придніпровський експериментально-механічний завод” основний борг в сумі 242 340грн., витрати по оплаті держмита в сумі 2 423грн. 40коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн. 14коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
У судовому засіданні 14.05.09р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Будко Н.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2009 |
Оприлюднено | 12.06.2009 |
Номер документу | 3803767 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Будко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні