Постанова

від 07.07.2009 по справі 36/92

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/92

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.07.2009 р.                                                                   справа №36/92

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна  О.А.

суддів Акулової  Н.В. , Колядко  Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача:Романенко П.В. - за довіреністю,

від відповідача:Фурсової О.О. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від14.05.2009 року

по справі№36/92 (Будко Н.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський Експериментально-механічний завод" м.Підгорне Дніпропетровської області

доВідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецької області

простягнення заборгованості в сумі 244 105 грн. 01 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.05.2009 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський Експериментально-механічний завод" м.Підгорне Дніпропетровської області (далі по тексту - ТОВ "ПЕМЗ") до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту - ВАТ "МК "Азовсталь") про стягнення заборгованості за продукцію виробничо-технічного призначення (контейнери для перевезення агресивних речовин) за договором  купівлі-продажу № 4600031329/402 від 12.12.2007 року в сумі 244 105 грн.01 коп., яка складається з основного боргу в сумі 242 340 грн. 00 коп., пені в розмірі 568 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 196 грн. 11 коп. - задоволені частково.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішенням, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зауважує, що згідно з п.6.3 договору  № 4600031329/402 від 12.12.2007 року оплата продукції здійснюється в порядку, визначеному у специфікаціях до даного договору; розділом 3 специфікації № 2 до зазначеного договору передбачено, що передоплата 30% вартості продукції по специфікації оплачується покупцем після укладення специфікації протягом 10 банківських днів, наступних за днем укладення специфікації та отримання рахунку, а 70% - оплачуються по факту поставки обладнання на склад покупця  протягом 10 банківських днів, наступних за датою поставки, та отримання повного пакету документів, вказаних у розділі 2 даної специфікації, а саме: рахунок-фактура, паспорт, накладна, податкова накладна, копія  сертифікату відповідності  або свідоцтва визнання відповідності, засвідчена печаткою постачальника. Відповідач зазначає, що  у нього не настало обов'язку по оплаті 70 % вартості продукції, оскільки позивачем не були надані вищезазначені документи.

В апеляційній скарзі відповідач наполягає, що рішення було винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права та зауважує, що розрахунок щодо стягнення інфляційних та пені здійснений невірно.

У відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання представник ТОВ "ПЕМЗ" просив оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

        Між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу контейнерів для перевезення агресивних речовин (далі по тексту - продукція) № 4600031329/402 від 12.12.2007 року, згідно з п.1.1 якого Постачальник (ТОВ "ПЕМЗ") поставляє, а Покупець (ВАТ "МК "Азовсталь") приймає та оплачує продукцію, яка вказана у відповідних Специфікаціях до даного договору.  Продукція поставляється на умовах, викладених в даному договорі і (або) у специфікаціях до нього.

Пунктами 6.1-6.2 зазначеного договору передбачено, що розрахунки здійснюються у грошовій одиниці України - гривні. Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника та в порядку, визначеному у специфікаціях до даного договору.

Специфікацією №2 до вищевказаного договору сторони визначили номенклатуру, одиницю виміру, кількість, ціну без ПДВ та суму  у грн., яка складає 346 200 грн.00 коп.  

Розділ 2 зазначеної специфікації встановлює, що продукція поставляється протягом 75 календарних днів з моменту сплати передоплати відповідно до п.3.3.1 даної специфікації, згідно з яким передоплата 30% вартості продукції по специфікації оплачується покупцем після укладення специфікації протягом 10 банківських днів, наступних за днем укладення специфікації та отримання рахунку.

Відповідно до п.3.3.2  даної специфікації 70% вартості продукції оплачуються по факту поставки обладнання на склад покупця  протягом 10 банківських днів, наступних за датою поставки, та отримання повного пакету документів, вказаних у п.2 специфікації, а саме: рахунок-фактура, паспорт, накладна, податкова накладна, копія  сертифікату відповідності  або свідоцтва визнання відповідності, засвідчена печаткою постачальника.

У п.9.6 договору № 4600031329/402 від 12.12.2007 року сторони узгодили, що у разі несплати  покупцем поставленої постачальником продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від вартості несплаченої продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу передбачену Специфікацією № 2 продукцію за накладними № 222 від 29.09.08 року на суму 244 140 грн.00 коп., та № 235 від 13.10.2008 року на суму 102 060 грн.00 коп., а всього на загальну суму 346 200 грн.00 коп.

Відповідачем товар отримано, що підтверджується  довіреністю НБЙ № 336461/2019 від 30.09.2008 року, товарно-транспортними накладними 01 АА № 879410 від 29.09.2008 року, 01 АА " 879416 від 13.10.2008 року.

Згідно банківської виписки від 25.07.2008 року відповідач здійснив передоплату у розмірі 30% вартості поставленої продукції по договору в сумі 103 860 грн.00 коп., а  70% вартості продукції не сплатив.

 За умовами того, що відповідач свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати отриманої продукції  у встановлені строки не виконав, ТОВ "ПЕМЗ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення заборгованості за договором № 4600031329/402 від 12.12.2007 року в сумі 244 105 грн.01 коп., яка складається з основного боргу в сумі 242 340 грн. 00 коп., пені в розмірі 568 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 196 грн. 11 коп., який рішенням від 13.10.2008 року задоволений частково.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.    

Згідно зі ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статті 525, 526 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не  допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором купівлі продажу № 4600031329/402 від 12.12.2007 року виконав, що підтверджується наявними розрахунками, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довіреністю (а.с. 17-26).

В свою чергу, відповідач не виконав свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати отриманої продукції у встановлені строки. У матеріалах справи відсутні докази оплати зазначеної заборгованості та як суду першої, так і апеляційної інстанції до Донецького апеляційного господарського суду вони  представлені не були.

З огляду на те, що існування основної заборгованості за договорами підтверджена наявними у справі доказами та не спростована відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції законно і обґрунтовано задоволені позовні вимоги у цій частині.

Пунктом 9.6 договору  № 4600031329/402 від 12.12.2007 року  сторони домовились, що у разі несплати покупцем поставленої постачальником продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від вартості несплаченої продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.              

З урахуванням вищевикладеного, позивач заявив до стягнення 3% річних в сумі 196 грн. 11 коп. та пеню в розмірі 1 568 грн. 90 коп.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, погоджується з висновком господарського суду Донецької області про відмову у задоволенні заявленого позивачем розміру пені та 3% річних, оскільки право вимоги у позивача в цій частині виникло з 28.10.2008 року, а не з 13.10.2008 року по 27.10.2008 року, як він зазначив в своїй позовній заяві.

Посилання  відповідача на те, що у нього не настало обов'язку по оплаті 70% вартості поставленої продукції, оскільки позивачем не були надані документи, які передбачені розділом 2 Специфікації № 2 до договору № 4600031329/402 від 12.12.2007 року є необґрунтованими з наступних підстав.

Позивачем наданий акт приймання-передачі від 13.09.2008 року, підписаний представниками сторін та скріплений штампами  обох підприємств, з якого вбачається, що при відвантаженні продукції по вищезазначеній  Специфікації поставка продукції супроводжувалася наступними документами: рахунок-фактурою, накладною, податковою накладною, сертифікатом відповідності.  При цьому суд звертає увагу на те, що даний акт, який датований 13.09.2008 року, як встановлено судом, фактично був складений 13.10.2008 року на складі відповідача при прийманні другої партії продукції, а вказівка в акті на вересень 2008 року замість жовтня 2008 року є помилковою, оскільки була викликана поспіхом при прийманні продукції.

Крім того, з поянень відповідача, він ніяких дій, пов"язаних з витребуванням вищевказаних документів у позивача не здійснював і доказів цього ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надав, що свідчить про їх надання відповідачу своєчасно.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони безпідставні.

При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом також не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції як норм матеріального так і процесуального права. Тому Донецький апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2009 року  по справі № 36/92 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2009 року по справі №36/92 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецької області - залишити без задоволення.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Н.В.  Акулова

          Т.М.  Колядко

                Надруковано: 5 прим.                                                                                                                                                                                                                                                                                                        1. позивачу

                  2. відповідачу

                  3. у справу

                  4. ДАГС

                                                                                                                                                                                                                                                 5. ГСДО