Рішення

від 02.06.2009 по справі 9/50-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/50-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02.06.2009                                                                Справа №  9/50-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Медпрепарати", м. Херсон

до Державного комунального підприємства "Нововоронцовська оптово-роздрібна Центральна районна аптека-11", смт. Нововоронцовка Херсонської області

про стягнення 30167,69 грн.

За участю представників сторін:

від  позивача - Бєляєвський О.Ю., представник, довіреність від 17.01.2009 р.;

від  відповідача - Бідний М.М., керівник, посвідчення № 206/07.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Медпрепарати" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного комунального підприємства "Нововоронцовська оптово-роздрібна Центральна районна аптека-11" (відповідач) 30167,69 грн. боргу за договором поставки № 59 від 22.01.2008р., з яких: 28118,89 грн. сума основного боргу, 1754,38 грн. пеня, 219,30 грн. 3% річних, 75,12 грн. інфляційні збитки.

          Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки з посиланнями на положення ст. 625 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193, 231 ГК України.

          26.05.2009 р. представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи копії банківських виписок та довіреність на уповноваженого представника.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав та у судовому засіданні подав клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи копії банківських виписок та довідку про стан розрахунків, в якій зазначено, що заборгованість Державного комунального підприємства "Нововоронцовська оптово-роздрібна Центральна районна аптека-11" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційною фірмою  "Медпрепарати" станом на 02.06.2009р. складає 17845,17 грн. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник відповідача позовні вимоги визнав та інформував суд про часткову сплату боргу.

          У судовому засіданні 02.06.2009р. представники сторін заявили усне клопотання про надання перерви у розгляді справи для узгодження питання щодо стану розрахунків та суми боргу станом на 02.06.2009 р.

          02.06.2009р. судом на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12 год. 55 хв. 02.06.2009р.

          Після перерви представники сторін інформували суд, що відповідачем після подачі позову сплачено частково суму основного боргу на загальну суму 10273 грн. 72 коп. платіжними дорученнями від 03.04.2009 р. - 3000,00 грн., від 13.04.2009 р. - 2000,00 грн., від 24.04.2009 р. - 2273,72 грн., від 13.05.2009 р. - 1000,00 грн., від 26.05.2009 р. - 1000,00 грн., від 28.05.2009 р. - 1000,00 грн.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

          22 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційною фірмою "Медпрепарати" (постачальник) та Державним комунальним підприємством "Нововоронцовська оптово-роздрібна Центральна районна аптека-11" (покупець) був укладений договір поставки № 59.

          Відповідно до умов п.1.1. договору, постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність відповідача медичні препарати і вироби медичного призначення, а останній - приймати й оплачувати його на умовах договору в асортименті і за цінами, зазначеними у накладних-специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору і містить умови щодо найменування, кількості і ціни товару.    

          Позивач свої зобов'язання згідно договору поставки виконав, поставив відповідачу декілька партій товару на загальну суму 28831,73 грн., що підтверджується відповідними накладними-специфікаціями (а.с. 13-44).

          Відповідно до умов п. 4.1. договору поставки, покупець оплачує кожну партію поставленого товару в безготівковому порядку в термін, зазначений у специфікації - накладній, але в будь-якому випадку не пізніше тридцяти днів з моменту одержання товару.

          Відповідач в свою чергу належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за даним договором, розрахувався за поставлений товар лише частково в сумі 712,84 грн., що призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 30167,69 грн., з яких: 28118,89 грн. сума основного боргу, 1754,38 грн. пеня, 219,30 грн. 3% річних, 75,12 інфляційні збитки.

          На день звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 28118,89 грн.  

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до приписів ч.1, ч.2 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          02 червня 2009 року представники сторін інформували суд, що після подачі позову, відповідачем сплачено частково суму основного боргу на загальну суму 10273,72 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та довідкою ТОВ ВКФ "Медпрепарати".

          Таким чином, спір відносно стягнення з відповідача суми основного боргу врегульовано і суд на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10273,72 грн. припиняє провадження у справі через відсутність предмету спору в даній частині позовних вимог.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 17845,17 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 17845,17 грн. є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до умов п. 7.2. договору поставки, у випадку прострочки покупцем оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно зробленого платежу за кожний день прострочки платежу.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1754,38 грн., 3% річних у розмірі 219,30 грн. та інфляційних збитків у розмірі 75,12 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони узгоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

               Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32, 33, 34  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та  іншими учасниками судового процесу.

                   Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

                 Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Понесені позивачем  витрати зі сплати державного мита в сумі 301,68 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

          За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. 44, ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Нововоронцовська оптово-роздрібна Центральна районна аптека-11" (74201, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Леніна, 28,  код ЄДРПОУ 01979842, р/р 260096513 в ОД АППБ  "Аваль", МФО 352093) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Медпрепарати" (73025, м. Херсон, вул. Кошовий спуск, 5, код ЄДРПОУ 21287945, р/р 260021922 в ОД УСБ м. Херсон, МФО 352015) суму основного боргу у розмірі 17845,17 грн., пеню у розмірі 1754,38 грн., 3% річних у розмірі 219,30 грн., інфляційні збитки у розмірі 75,12 грн., 301,68 грн. витрат зі сплати держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10273,72 грн. припинити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.          

      Суддя                                                                                                  С.В. Ребриста

                   Дата підписання рішення,

          оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,

          05 червня 2009 року.