Постанова

від 21.05.2009 по справі 4/299-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/299-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 травня 2009 р.                                                                                    № 4/299-08  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши

касаційну скаргутакасаційну скаргуспільного українсько-російського підприємства "Укрросгазстрой ЛТД" (далі –Підприємство)відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні

(далі –Виконавча служба)

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду

від20.02.09,

винесеної за результатами перегляду

ухвали господарського суду Херсонської області

від17.12.08

про визнання незаконними дій Виконавчої служби,

у справі№ 4/299-08

господарського судуХерсонської області

за позовомПідприємства

доуправління капітального будівництва Херсонської міської ради (далі –Управління),

третя особа:Херсонська міська рада (далі –Міськрада),

пропро стягнення 57 340,51 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- Підприємства:Ващук М.В. (за дов. б/н від 01.01.08);

- Управління:Мітрофанова Т.К. (за дов. б/н від 06.11.08);

- Міськради:не з'явились;

- Виконавчої служби:не з'явились.

Ухвалою від 16.04.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П. касаційну скаргу Підприємства б/н від 23.02.09 та касаційну скаргу Виконавчої служби № 4379 від 19.03.09 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.05.09.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у визначений ухвалою час у судовому засіданні 21.05.09 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання 21.05.09 представники Міськради та Виконавчої служби не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 21.05.09 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядається за наявними матеріалами справи за участю представників Підприємства та Управління.

Про вказані обставини присутніх представників повідомлено на початку судового засідання 21.05.09. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників Підприємства та Управління, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.05.09 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 06.08.08 господарського суду Херсонської області (суддя Сокуренко Л.І.) позовні вимоги Підприємства, заявлені по суті спору, задоволено у повному обсязі.

З Управління на користь Підприємства стягнуто 50 264,35 грн. втрат від інфляції, 7 076,16 грн. –3 % річних, 573,41 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 17.10.08 Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий –Яценко О.М., судді –Колодій Н.А., Коробка Н.Д.) апеляційну скаргу Управління залишено без задоволення, а рішення від 06.08.08 господарського суду Херсонської області –без змін.

12.11.08 на підставі рішення від 06.08.08 господарського суду Херсонської області (яке набрало законної сили 17.10.08) було видано наказ про примусове виконання рішення у даній справі.

26.11.08 Управлінням було подано до суду скаргу на дії державного виконавця, в якій ставилось питання про визнання такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, дій Виконавчої служби по виконанню наказу від 12.11.08, та зобов'язання повернути списані кошти.

Ухвалою від 17.12.08 господарського суду Херсонської області (суддя Ємленінова З.І.) вказану скаргу Управління задоволено.

Визнано незаконними дії Виконавчої служби щодо списання з реєстраційного рахунку Управління № 3540027001527, КФК –010116, на депозитний рахунок Виконавчої служби № 37316001004801 34906677 на виконання наказу по справі № 4/299-08, 57 340,51 грн. боргу (код економічної класифікації видатків –1139).

Виконавчу службу зобов'язано повернути кошти, списані з розрахункового рахунку Управління № 35420027001527 КФК 010116 у сумі

57 340,51 грн. з депозитного рахунку Виконавчої служби на рахунок Управління № 35420027001527 КФК 010116.

Постановою від 20.02.09 Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Яценко О.М., суддів –Зубкова Т.П., Кричмаржевського В.А.) апеляційні скарги Підприємства та Виконавчої служби залишено без задоволення, а ухвалу від 17.12.08 господарського суду Херсонської області –без змін.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що державний виконавець при виконанні рішення у даній справі мав керуватися не лише Законом України "Про виконавче провадження", але й Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, в порушення вимог якого держвиконавець здійснив примусове списання коштів з рахунку Управління без з'ясування економічної суті заборгованості та коду економічної класифікації видатків бюджету, що призвело до бюджетного правопорушення –нецільового використання бюджетних коштів.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Підприємство та Виконавча служба звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України в яких просять ухвалу від 17.12.08 господарського суду Херсонської області та постанову від 20.02.09 Запорізького апеляційного господарського суду скасувати, та у задоволенні скарги на дії Виконавчої служби відмовити.

Свої вимоги скаржники обґрунтовують тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 5, 6, 9, 10 Закону України "Про виконавче провадження", п.п. 19, 21 Порядку стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, ст.ст. 115, 1212 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційні скарги Управління щодо доводів скаржників заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційні скарги Підприємства та Виконавчої служби залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, відзив на касаційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, на виконання рішення від 06.08.08 господарського суду Херсонської області у справі № 4/299-08 на підставі наказу від 12.11.08, державним виконавцем 18.11.08 було винесено постанову № 27893 про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду від 12.11.08 та зобов'язано Управління в строк до 20.11.08 добровільно перерахувати Підприємству стягнуту судом суму –50 264,35 грн. втрат від інфляції,

7 076,16 грн. річних, 573,41 грн. витрат по сплаті державного мита та

118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, Управління було попереджено, що у разі невиконання наказу суду в добровільному порядку, буде здійснено примусове виконання рішення суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що платіжною вимогою від 21.11.08 № 1 Виконавчою службою на свій депозитний рахунок з розрахункового рахунку № 35420027001527 Управління було здійснено примусове списання суми 58 031,92 грн., про що Управління повідомило Управління державного казначейства в м.Херсоні.

Розглядаючи скаргу по суті, попередні судові інстанції встановили, що Управління є неприбутковою організацією, фінансування якої проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету.

Також, встановлено, що платіжна вимога стосується об'єкта "Будівництво газопроводу в селі Антонівка, Кіндійка", який фінансується по КФК 150115 (завершення проектів газифікації сільських населених пунктів з високим ступенем готовності) рахунок № 35423046001527 КЕКВ 2123.

Крім того, судовими інстанціями враховано, що листом від 04.11.08 № 4-03/1043 Головне управління Державного казначейства України в м.Херсоні повідомило Виконавчу службу, що згідно листа Управління платіжна вимога стосується об'єкта "Будівництво газопроводу в селі Антонівка, Кіндійка", який фінансується по КФК 150115 (завершення проектів газифікації сільських населених пунктів з високим ступенем готовності) рахунок № 35423046001527 КЕКВ 2123, а стягнення коштів з інших рахунків, які не відповідають економічній сутності заборгованості, призведе до нецільового використання бюджетних коштів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-XIV (далі –Закон).

Разом з тим, ч. 2 ст. 9 цього Закону передбачено, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів (далі - кошти бюджету) або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державний орган), визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.08 № 609 (далі –Порядок).

За змістом п.п. 16, 18, 19 Порядку, примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". При цьому, відповідальність за обґрунтованість примусового стягнення коштів і правильність даних, зазначених у платіжній вимозі, несе стягувач (Виконавча служба). Безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості.

Згідно з п. 1 ст. 70 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією програм, перелік яких визначено ст.ст. 88-91 цього Кодексу.

Приписами п. 3 ст. 78 Бюджетного кодексу України встановлено, що місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

Відповідно до п. 7 ст. 13 Бюджетного кодексу України платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що як встановлено попередніми судовими інстанціями, повідомлення про відкриті рахунки від 10.01.08, рахунок № 35420027001527, зазначений у платіжній вимозі, має код функціональної класифікації 010116 та відноситься до спеціального фонду місцевого бюджету, а згідно довідки про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2008 рік на рахунку з кодом функціональної класифікації 010116 (спеціальний фонд) обліковуються кошти, що мають наступне цільове призначення відповідно до кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ): 1111 (заробітна плата, захищена стаття відповідно до ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік"); 1120 (нарахування на заробітну плату, захищена стаття); 1138 (послуги зв'язку); 1139 (оплата інших послуг та інші видатки); 1140 (видатки на відрядження); 1163 (оплата енергоносіїв, захищена стаття); 1165 (оплата інших комунальних послуг, захищена стаття).

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставним висновок попередніх судових інстанція про те, що державний виконавець здійснив примусове списання коштів з рахунку Управління без з'ясування економічної сутності заборгованості та коду економічної класифікації видатків бюджету, що призвело до бюджетного правопорушення –нецільового використання бюджетних коштів.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що господарський суд в своєму наказі від 12.11.08 вказав про стягнення з рахунку Управління № 354800701527 в ГУ ДКУ в Херсонській області, а Виконавча служба здійснила стягнення з рахунку № 35420027001527.

Щодо доводів скаржників про те, що скарга на дії Виконавчої служби має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

За змістом ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Тобто, розгляд господарськими судами таких скарг є однією із форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов.

Виходячи з цього, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, а оскарження винесених ухвал за результатами розгляду таких скарг здійснюється в порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Підприємством та Виконавчою службою в касаційних скаргах, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржники в касаційних скаргах стверджують факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З оглядну на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційних скарг.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу спільного українсько-російського підприємства "Укрросгазстрой ЛТД" б/н від 23.02.09 та касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні № 4379 від 19.03.09 залишити без задоволення.

Постанову від 20.02.09 Запорізького апеляційного господарського суду справі № 4/299-08 господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська