Ухвала

від 21.05.2009 по справі 4/299-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/299-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

21 травня 2009 р.                                                                                   № 4/299-08  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши

касаційну скаргутакасаційну скаргуспільного українсько-російського підприємства "Укрросгазстрой ЛТД" (далі –Підприємство)відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні

(далі –Виконавча служба)

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду

від20.02.09,

винесеної за результатами перегляду

ухвали господарського суду Херсонської області

від17.12.08

про визнання незаконними дій Виконавчої служби,

у справі№ 4/299-08

господарського судуХерсонської області

за позовомПідприємства

доуправління капітального будівництва Херсонської міської ради (далі –Управління),

третя особа:Херсонська міська рада (далі –Міськрада),

пропро стягнення 57 340,51 грн.

ВСТАНОВИЛА:

При вивченні матеріалів справи № 4/299-08 Вищим господарським судом України встановлено, що з урахуванням специфіки підприємства-боржника (Управління), яке є неприбутковою організацією, фінансування якої проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету, наказ від 12.11.08 господарського суду Херсонської області, виданий на виконання рішення від 06.08.08 господарського суду Херсонської області (яке набрало законної сили 17.10.08), тривалий час не знаходить свого втілення у встановлений законом порядку та спосіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі –Конвенція/. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.05 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.

Державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на виправдання невиконання зобов'язань за боргом, визначеним судовим рішенням. Проте затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

З урахуванням наведених положень, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу Виконавчої служби та Управління Державного казначейства України у м.Херсоні на необхідність вжиття всіх необхідних, встановлених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.08 № 609), заходів для виконання рішення суду у даній справі та недопустимості зволікань, а також порушення встановленого порядку, оскільки такі порушення стають підставою для ще більшого затягування виконання рішення суду, що є неприпустимим.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу Міськради та Управління на неприпустимість вчинення дій, які можуть трактуватись як такі, що спрямовані на ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За змістом ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийнят тя обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та інши ми законами України.

Керуючись статтями 86, 90, 1115 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Окрему ухвалу направити начальнику Управління Державного казнайчества у м.Херсоні Медведєвій І.Г., начальнику відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні Остапенку Ю.І., управлінню капітального будівництва Херсонської міської ради та Херсонській міській раді для здійснення відповідних заходів реагування у порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної окремої ухвали та прийняті заходи строком до 21.06.09 повідомити Вищий господарський суд України.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська