Рішення

від 01.06.2009 по справі 27/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/250

01.06.09

За позовом     

Спільного українсько-білоруського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальвіна і К»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «О'Кей Україна»

простягнення  120 248, 20 грн.

                                      Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Матвієнко О.С. –представник за довіреністю № 7 від 15.05.2009 року;

Від відповідача:Ковалів Я.Б. –представник за довіреністю № 01/02/09 від 01.02.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-білоруське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальвіна і К» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «О'Кей Україна»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором поставки № 139/08/07-ПТ від 08.08.2007 року у розмірі 120 248, 20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.05.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року розгляд справи відкладено до 01.06.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів.

У судовому засіданні 01.06.2009 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом.

Представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідач подав клопотання про витребування доказів передачі документів передбачених в п. 5.12.1 Договору, а саме: посвідчення якості, ветеринарні свідоцтва, сертифікати відповідності та гарантійні сертифікати.

Представник позивача на клопотання відповідача пояснив, що позивачем була передана вказана документація, проте оскільки договором поставки № 139/08/07-ПТ від 08.08.2007 року не встановлені умови передачі супровідної документації до товару, тому доказів передачі зазначених документів відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, суд відхиляє зазначене клопотання у зв'язку із неможливістю позивача надати витребувані докази.

Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2009 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначає, що в результаті звіряння розрахунків між позивачем та відповідачем було встановлено, що заборгованість відповідача становить 120 222, 81 грн., а тому просить стягнути з відповідача 120 222, 81 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

 З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява зменшення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

08.08.2007 року між Спільним українсько-білоруським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальвіна і К»(надалі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «О'Кей Україна»(надалі –покупець) було укладено договір поставки № 139/08/07-ПТ (надалі –Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплатити його вартість за цінами вказаними у відповідній специфікації.

Позивач на виконання умов Договору відповідно до видаткових та товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, поставив відповідачу товар на загальну суму 131 323, 54 грн.

На підставі п. 7.1 Договору частина товару на загальну суму 9 762, 19 грн. була повернута позивачу, що підтверджується накладними на повернення № 000000070 від 12.03.2008 року, № 000000078 від 20.03.2008 року, № 000000083 від 24.03.2008 року та № 000000140 від 08.05.2008 року.

Відповідно до п. 8.2 Договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару:

-          протягом 45 днів з моменту поставки товару;

-          тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500, 00 грн.

Таким чином, оскільки остання поставка товару відбулася 18.12.2008 року, тому відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем у строк до 01.02.2009 року.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 1 313, 50 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Отже, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 120 248, 20 грн.

У судовому засіданні позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки в результаті звіряння розрахунків між позивачем та відповідачем було встановлено, що заборгованість відповідача станом на 31.04.2009 року становить 120 222, 81 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.   

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем в порушення умов п. 5.12.1 Договору при поставці товару не було передано всі передбачені договором документи, а саме: товарно-транспортні накладні, товарні накладні, сертифікати відповідності, карантинні сертифікати, а тому на підставі п. 5.12.1 відповідач має право не оплачувати товар, поки позивачем не буде надано відповідні документи.

Згідно із ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Пунктом 512.6 Договору передбачено, що покупець має право не приймати товар, поставлений постачальником без надання документів, зазначених в п. 5.12.1 договору.

Отже, враховуючи вищезазначені норми, у випадку не передачі документів, що стосуються поставленого товару відповідач мав право не приймати товар або був зобов'язаний повідомити позивача про строк для їх передання, у випадку ж не виконання позивачем даної вимоги відповідач мав право повернути товар. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повідомляв позивача про необхідність передання додаткової документації до товару та не зазначав, що передані для підписання та підписані відповідачем накладні не відповідають вимогам чинного законодавства.

В матеріалах справи, містяться докази, а саме товарно-транспортні накладні, видаткові та податкові накладні, які підтверджують факт прийняття відповідачем товару. Крім того, факт отримання товару та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 120 222, 81 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О'Кей Україна»(01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13; код ЄДРПОУ 34356884), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Спільного українсько-білоруського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальвіна і К»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86; код ЄДРПОУ 24728083) суму заборгованості у розмірі  120 222 (сто двадцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 81 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 202 (одна тисяча двісті дві) грн. 48 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.