Рішення

від 26.05.2009 по справі 12/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/191

26.05.09

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Девелопмент»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний авіаційний

центр підготовки»

Про                              стягнення 220 020,95 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Гриценко А.С.  –предст. (дов. б/н  від 31.03.2009 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Міжнародний авіаційний центр підготовки» про стягнення 220 020,95 грн. , з яких 211 289,11 грн. –основний борг, 7 814,31 грн. –пені,  917,53 грн. -  3% річних, заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором  про надання послуг від 01.12.2008 р.

Ухвалою суду від 14.05.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/191 та призначено розгляд справи на 26.05.2009 р.

В судовому засіданні 26.05.2009 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.2009 р. не з'явився. 26.05.2009 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва подано клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні в Господарському суді Київської області.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення  з огляду на те, що до нього не додано доказів неможливості представника відповідача взяти участь в даному судовому засіданні. Крім того, суд наголошує, що представництво інтересів юридичної особи може здійснювати особа, на підставі довіреності. За таких обставин, відповідач як юридична особа не позбавлений  можливості направити іншого представника, на підставі довіреності, виданій керівником підприємства для участі в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.05.2009 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2008 року між ТОВ «Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки»(надалі - відповідач) та ТОВ «Нью Ейдж Девелопмент»(надалі - позивач) було укладено договір про надання послуг (надалі - Договір), за яким позивач зобов'язався здійснити пошук та підбір земельної ділянки за вимогами відповідача та здійснити технічний та юридичний аудит цієї земельної ділянки (пункт 1.1. Договору).

Сторони досягли згоди, що земельною ділянкою, яка є предметом проведення технічного та юридичного аудиту є: земельна ділянка, що буде знайдена позивачем для задоволення вимог Відповідача в рамках цього Договору (пункт 1.3. Договору).

Листом № 725 від 03.12.2008 року відповідач дав згоду на проведення юридичного і технічного аудиту земельної ділянки, що знаходиться в селі Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, розміром 2,0-4,0 Га.

За умовами пунктів 5.6.1 та 5.6.2. Договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу протягом 10  банківських днів з моменту підписання Договору (тобто до 16.12.2008 р.) суму у гривнях еквівалентну 7 940  Євро за юридичний аудит та 15 950 Євро за технічний аудит, а всього 23 890  Євро у якості попередньої оплати (авансу).

Оплата послуг (робіт) Виконавця здійснюється Замовником у національній валюті України - Гривні на поточний банківський рахунок Виконавця, за курсом Міжбанківського валютного ринку України, що передував дню оплати (п. 5.2. Договору).

   Таким чином, з 16.12.2008 р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті  у розмірі 23 890  Євро.

             Станом на день подачі позову відповідач сплатив:

•          22.12.2008 р.   -   90 000   гривень,   що   за   курсом Міжбанківського   валютного   ринку   України   станом   на   19.12.2008р. становить 7057,30 Євро;

•          05.01.2009року - 60 000 (шістдесят тисяч) гривень, що за курсом Міжбанківського валютного ринку України станом на 30.12.2008 р. становить 5 420,05 Євро;

•          16.01.2009року - 81 000 гривень, що за курсом Міжбанківського валютного ринку України станом на 15.01.2009 р. становить 7 330,32 Євро.

Таким чином,  відповідач сплатив  позивачеві суму еквівалентну 20 807,67 Євро. Отже, на день подачі позову у відповідача виникла заборгованість щодо оплати авансу у сумі еквівалентній 3 082,33 Євро, що в гривневому еквіваленті дорівнює 33 689,87 грн.

03.02.2009 року відповідач отримав Звіт за наслідками здійснення юридичного аудиту земельної ділянки та Акт прийому-передачі (надалі - Акт) виконаних послуг з юридичного аудиту у 2-х примірниках.

У відповідності до п.3.2.3. Договору відповідач зобов'язаний протягом трьох робочих днів підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт та Звіт або надати позивачу письмові обгрунтовані зауваження з переліком недоліків, які необхідно усунути. У випадку неотримання позивачем таких зауважень протягом зазначеного терміну, Акт приймання-передачі виконаних робіт вважається підписаним, а Договір вважається виконаним належним чином в повному обсязі.

Станом на 31.03.2009 року (подачі позову) відповідач Звіт за наслідками здійснення юридичного аудиту земельної ділянки та Акт прийому-передачі виконаних послуг (робіт) з юридичного аудиту не підписав та письмові обґрунтовані зауваження з переліком недоліків не надав, тому вважаємо їх підписаними 06.02.2009 року.

Згідно и.5.6.1 Договору за надання послуг (робіт) юридичного аудиту, суму у гривнях еквівалентну 15 870 Євро відповідач сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з дати затвердження Звіту позивача та підписання Акту приймання-здачі робіт за Договором.

Так, станом на 12.02.2009 року у відповідача утворилась заборгованість по сплаті послуг (робіт) юридичного аудиту у сумі в гривнях еквівалентній 15 870 Євро, що в гривневому еквіваленті дорівнює  173 459,10 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми  основного боргу в розмірі 207 148,97 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог Договору (п. 8.3.) у разі порушення терміну виплати винагороди Відповідач сплачує Позивачу за кожен день прострочки платежу пеню, яка нараховується із суми, несплаченої вчасно винагороди, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну прострочення оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає еквіваленту 1 053,93 Євро, що складає 11519,45 грн.

Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунки пені відповідають матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 11 519,44 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 123,75 Євро, що становить 1 352,59 грн.  (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 352,54 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний авіаційний центр підготовки»(пров. Івана Мар'яненка, 11/12, м. Київ, 01021, фактична адреса –пр-т Воз'єднання, 15, оф. 208, 214, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ  31452716, п/р № 2600100002168 в АКБ «Превекс-Банк» м. Київ, МФО 321983, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Девелопмент» (01021,  м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п 43, код ЄДРПОУ 36148871, п/р 26004031987581 у Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 207 148,97  (двісті сім тисяч сто сорок вісім) грн. 97 коп. основного боргу, 11 519,44 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 44 коп. пені, 1 352,54  (одну тисячу триста п'ятдесят дві) грн. 54 коп.  3% річних, 2 200,21 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

    Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко

    Дата підписання

    29.05.09 р.