Ухвала

від 01.04.2014 по справі 2а/2470/108/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 року м. Київ К/9991/37979/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Карася О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року у справі №2а/2470/108/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Інвест» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення №0000020155 від 11 листопада 2011 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року ТОВ «Техно -Інвест».

За результатами камеральної перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 200.1, п. 200.4, п.200.6, п. 200.7 ст. 200; п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України, п.1, п.2, п.3 розділу IV та пп. 4.6.5 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.1.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року № 197/18935.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000020155 від 11.11.2011 року, яким зменшено на 20575,00 грн. ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету та застосовано штрафну санкцію в розмірі 5143,75 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

У п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до пп. 4.6.5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому, платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Згідно з пп. 4.6. п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судами встановлено, що при поданні податкової декларації з податку на додану вартість з додатками в електронному вигляді за вересень 2011 року, позивачем в рядку 23.1 (повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податків) не вказано суму податку, в той час як у рядку 23.2 (у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах) вказана сума 20575,00 грн.

Разом з тим, до податкової декларації з ПДВ з вересень 2011 року позивачем додано розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) на суму 20575,00 грн. у зв'язку з прийняттям відповідного рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Наведені обставини в своїй сукупності вказують на те, що при заповненні податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року позивачем було допущено помилку, а саме: суму, яка повинна бути вказана в рядку 23.1 зазначено в рядку 23.2 декларації з ПДВ.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказана помилка була самостійно виявлена позивачем та 24 жовтня 2011 року в електронному вигляді - до ДПІ у м. Чернівці було направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Відповідні додатки до уточнюючого розрахунку позивачем не додавались, оскільки виправлення помилок в декларації не призвело до зміни показників цих додатків.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року у справі №2а/2470/108/12 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБившева Л.І. підписКарась О.В.