Постанова

від 07.04.2014 по справі 5023/3816/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2014 р. Справа № 5023/3816/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участі представників сторін:

позивача - Мєдвєдєва О.В. за довіреністю № 01/2453 від 31.12.2013 року,

відповідача - не з'явився,

першої третьої особи - Варич Б.В. за довіреністю б/н від 29.11.2013 року, Запорожець Д.В. за довіреністю б/н від 13.01.2014 року (після перерви не з'явився),

другої третої особи - ОСОБА_11. за довіреністю б/н від 07.10.2013 року (після перерви не з'явився),

ОСОБА_12. за довіреністю б/н від 07.10.2013 року,

третої третої особи - ОСОБА_12. за довіреністю № 5250 від 09.10.2013року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги першої третьої особи (вх.№ 3461 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 24 травня 2011 року по справі № 5023/3816/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків

до Приватного підприємства "Едікула", м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1. Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова Харківської області,

2.ОСОБА_6, Донецька область М. Дзержинськ,

3. ТОВ "Валківський молочний завод", Харківська область, Валківський район, м. Валки,

про визнання правочинів недійсними

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Едікула", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1. Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова Харківської області,

2.ОСОБА_6, Донецька область М. Дзержинськ,

3. ТОВ "Валківський молочний завод", Харківська область, Валківський район, м. Валки,

про визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Базис" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Едікула" про визнання недійсними укладених між сторонами договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, а саме:

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 1003) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №4383606;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 999) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №4383603;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8.(реєстровий № 1145) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №4397840;

- договору купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011 року, що знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3;

- договору купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011 року, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, смт. Зачепилівка, вул. ім. Леніна, 213:

Відповідач - Приватне підприємство "Едікула", подав до суду зустрічний позов про визнання за ним права власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, яке було придбано за спірними договорами купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2011 року у справі № 5023/3816/11 (суддя Тихий П.В.) в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано за Приватним підприємством "Едікула" право власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, яке було придбано за спірними договорами купівлі-продажу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод", із вказаним рішенням першої інстанції не погодилась, подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги третя особа посилається на безпідставність висновків господарського суду Харківської області, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на продаж спірного майна та про те, що з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2010 р. у справі № 29/355-10 про звернення стягнення на спірне майно шляхом його продажу, право власності АТЗТ «Борівський молокозавод» на це майно припинилося. На думку третьої особи, дія мораторію зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно, якими є укладення спірних договорів купівлі-продажу, а сам факт прийняття судом рішення про звернення стягнення на спірне заставлене майно не припиняє право власності заставодавця - АТЗТ «Борівський молокозавод» на це майно.

Крім того, апелянт вказує на те, що твердження господарського суду Харківської області про те, що з моменту набрання законної сили рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010 року у справі №29/335-10, АТЗТ "Борівській молоказавод" втратило право розпоряджання спірним майном, є не обґрунтованим оскільки сам факт прийняття рішення судом про звернення стягнення на заставлене майно не є саме припиненням права власності власником (заставодавцем) на майно.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року у справі № 5023/3816/11 (колегія суддів у складу: головуючого судді Потапенко В.І., судді Медуниці О.Є., судді Терещенко О.І) апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2011 року у справі № 5023/3816/11 скасовано. Прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2013 року у справі №5023/3816/11 (колегія суддів у складі: головуючого судді Плюшка І.А, судді Кочерової Н.О., судді Самусенко С.С.) касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року у справі № 5023/3816/11 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року розгляд скарги призначено на 02.12.2013 року. Залучено до участі у розгляді справи третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадянина України ОСОБА_6 та ТОВ «Валківській молочний завод». Запропоновано сторонам та третім особам надати суду відповідні докази на підтвердження особи власника спірного нерухомого та рухомого майна як на момент укладення спірних договорів, так і на момент звернення АТЗТ "Борівський молокозавод до суду з апеляційною скаргою.

Від апелянта до суду надійшли пояснення по справі та заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії апеляційної скарги третім особам.

Від позивача за первісним позовом до суду надійшло клопотання (вх.11436 від 02.21.2013 року) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв"язку із зайнятістю представника позивача у іншому судовому засіданні.

Від ТОВ "Валківській молочний завод" до суду надійшло клопотання (вх.11441 від 02.12.2013 року), в якому просить суд залучити до участі у справі осіб, які на цей день є власниками спірного рухомого та нерухомого майна, для чого витребувати відомості щодо вказаного з Державної реєстраційної служби; а також зобов"язати ПП "Едікула" надати відповідні відомості щодо подальшої реалізації вказаного майна; витребувати з архіву господарського суду Харківської області справу №29/335-10 за позовом ПАТ "АКБ Базис" до АТЗТ "Борівській молочний завод" для її огляду в судовому засіданні; зобов"язати ПП "Едікула" направити у судове засідання свого представника для надання пояснень щодо дійсних обставин справи.

Враховуючи неявку до судового засідання, яке відбулося 02.12.2013 року, позивача та відповідача та невиконання третіми особами вимог попередньої ухвали суду апеляційної інстанції, а також необхідності надання ПП "Едікула" відповідних відомостей (витяг з Державного реєстру прав власності та їх обтяжень на нерухоме майно, правовстановлюючі документі, документи фінансової звітності) на підтвердження права власності та правового статусу на спірне рухоме та нерухоме майно, як на момент укладення спірних договорів, так і на момент звернення АТЗТ "Борівський молокозавод" до суду з апеляційною скаргою, з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, колегія суддів задовольнила клопотання позивача за первісним позовом та відклала розгляд справи на 11.12.2013 року. Клопотання ТОВ "Валківській молочний завод" задоволено частково. Зобов"язано ПП "Едікула" надати суду відповідні відомості (витяг з Державного реєстру прав власності та їх обтяжень на нерухоме майно, правовстановлюючі документи, документи фінансової звітності) на підтвердження права власності та правового статусу на спірне рухоме та нерухоме майно, як на момент укладення спірних договорів, так і на момент звернення АТЗТ "Борівській молокозавод" до суду з апеляційною скаргою. Зобов"язано третіх осіб - АТЗТ "Борівській молокозавод", ОСОБА_6, ТОВ "Валківській молочний завод" виконати вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року щодо надання суду відповідних документів стосовно спірного майна.

Від позивача за первісним позовом до суду надійшло клопотання (вх.11924 від 10.12.2013 року) про відкладення розгляду справи у зв"язку із зайнятістю представника позивача у іншому судовому засіданні.

У зв"язку з неявкою до судового засідання позивача, відповідача та третьої третьої особи, та враховуючи невиконання відповідачем за первісним позовом та третіми особами вимог попередніх ухвал суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення клопотання позивача за первісним позовом та відкладення розгляду справи на 15.01.2014 року.

Через канцелярію суду ТОВ "Валківський молочний завод» 15.01.2014 р. надав відзив (вх.327), в якому просить апеляційну скаргу АТЗТ «Борівський молокозавод» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2012 року по справі №5023/3816/11 залишити без змін. Обгрунтовуючи свою позицію зазначив, що відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010 року АТЗТ "Борівській молокозавод" втратив права володіння, користування та розпоряджання рухомим та нерухомим майном, зазначеним у резолютивній частині зазначеного рішення, а тому дія мораторію не може поширюватися на відносини які склалися між ПАТ "АКБ Базис" та АТЗТ "Борівській молокозавод".

В судовому засіданні, яке відбулося 15.01.2014 року, третьої особою заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх.11.12.2013 року вх.11965), які долучені до матеріалів справи та було оголошено перерву до 17.01.2014 року.

Третьою особою в судовому засідання 17.01.2014 року надано заяви про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучаються колегією суддів до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 17.01.2014 року, свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення .

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи третьої особи, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2010 р. у справі №29/335-10 позов ПАТ "АКБ "Базис" до АТЗТ "Борівський молокозавод" про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави задоволено повністю. Звернено стягнення на предмет іпотеки, застави за: іпотечним договором № 56 від 22.08.2007 року, іпотечним договором № 7 від 01.02.2008 року, іпотечним договором № 25 від 01.07.2009 року, договором застави № 34 від 23.04.2008 року договором застави № 7 від 25.02.2009 року договором застави № 17 від 31.03.2009 року для задоволення вимог ПАТ "АКБ "Базис", що виникли з кредитного договору № 41/07 від 22.08.2007 року у розмірі 4 941 671,21 гривень, шляхом продажу публічними акціонерним товариством "АКБ "Базис" від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною встановленою на підставі оцінки майна.

Зазначене рішенні господарського суду Харківської області набрало законної сили, стало чинним та обов'язковим до виконання в силу вимог ст. 124 Конституції ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст.ст. 4-6, ст. 115 ГПК України, оскільки сторонами не було оскаржено.

28.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Базис" та Приватним підприємством "Едікула" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого ПАТ "АКБ "Базис" від свого імені продало, а ПП "Едікула" придбало у власність нежитлові будівлі у наступному складі: адмінбудівля літ. "А - 1", цегляна, загальною площею 167,1 кв. м., виробничий корпус з підвалом літ. "Б", цегляний, загальною площею 1498,9 кв. м., котельня літ. "В", цегляна, загальною площею 152, 7 кв. м., блок складів літ. "Д", цегляний, загальною площею 196, 2 кв. м., трансформаторна підстанція літ. "Е", цегляна, майстерня літ. "К", цегляна, загальною площею 353, 2 кв. м, водонапірна башта літ. "З", цегляна, градирня літ. "Г", дерев"яна, насосна підстанція літ. "И", цегляна, туалет літ. "Ж", цегляний, огорожа № 1,2, залізна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.( т. 1 а.с. 10)

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 1003) та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4383606.

28.03.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ПАТ "АКБ "Базис" від свого імені продало, а ПП "Едікула" придбало у власність нежитлові будівлі у наступному складі: виробничий корпус літ. "А 2", цегляний, загальною площею 1256,4 кв. м., мазутонасосна літ. "Б", цегляна, загальною площею 12,6 кв. м., прохідна літ. "В", цегляна, загальною площею 28, 6 кв. м., котельня літ. "Г", цегляна, загальною площею 157,6 кв.м., гараж літ. "Д", цегляний, загальною площею 235, 1 кв. м., каналізаційно-насосна станція літ. "Є", цегляна, загальною площею 12,6 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, смт. Зачепилівка, вул. ім. Леніна, 213 (т. 1 а.с. 11).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 999) та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4383603.

07.04.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ПАТ "АКБ "Базис" від свого імені продало, а ПП "Едікула" придбало у власність нежитлові будівлі у наступному складі: молокоцех літ. "А-А1"- залізобетонні блоки та цегла, компресорна літ. "З-З'-З''"- цегла, котельня, ГРП, бойлерна -цегла літ. "К-К'-К''-К'''-КIV", Сирцех- цегла літ. "В-В(1)-В(2)-В(3)", КНС -цегла літ. "Б", Мийка -цегла літ. "Л-Л'", Прохідна -цегла Літ. "М", Трансформаторна підстанція -цегла літ. "Ж", Вбиральня -цегла літ. "Г,Д", Огорожа № 1-4, Установка стічних вод № 8-17, Естакада -металеві конструкції № 19, Водонапірна башта, "вод.", Градильня "вод. бас.", що знаходяться за адресою: Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3. (т. 1 а.с. 12)

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 1145) та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4397840.

08.04.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено наступні договори купівлі-продажу промислового обладнання:

1) Договір купівлі-продажу обладнання, за яким позивачем відповідачу було продане наступне майно, що знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3:

№ п/пНаименованиеКол-воСумма, грн., c НДС 1Линия производства сливочного масла 800 кг/ч (б/у) 1 205200 2Сырная ванна 2500 кг (б/у) 1 9240 3Линия по производству масла А1-ОЛУ-1 1 270000 4Танк молочный 10 м3 1 57480 5Ванна сыродельная н/ж 2,5 м3 1 9240 6Ванна творожная ОСА 4 38400 7Танк 6,3 ОСЕ 1 42960 8Танк П20 МБ 6,3 1 42960 9Танк П20 МБ 6,4 1 42960 10Танк П20 МБ 6,5 1 42960 11Котел паровой 1/9 1 45000 12Испаритель панельный ИПП-120 (б/у) 2 151200 13Очиститель молоко ОЦМ 5/10 (б/у) 2 26160 14Охладитель пластинчатый ОП-5 т/ч (б/у) 2 25680 15Охладитель трубчатый ОУТ-10 (б/у) 1 13800 16Охладитель трубчатый ОУТ-5 (б/у) 1 7320 17Охладитель пластинчатый 5т/ч (б/у) 1 12840 18Рессивер дренажный аммиачный РД 1,5 м 3 (б/у) 1 20520 19Рессивер линейный аммиачный 2,5 м 3 (б/у) 1 30240 20Компрессор П-110 с двигателем (б/у) 2 32805,6 21Ванна для прессования (б/у) 1 9240 22Весы СМИ-500 2 140880 23Заквасочник ВДП 3 27720 24Насос Г2-ОПБ 10 м 3 20 21600 25Пастеризационно-охладительная установка ОКЛ-10 1 60840 26Охладитель сыра УПТ 2 30480 27Сепаратор сливкоотделитель 10 м 3 ОСНС 1 63960 28Охладитель пластинчатый ОКЛ-10 2 25680 29Холодильная машина АМ-110 1 34071,6 30Холодильная машина АМ-110 1 34071,6 31Ванна сливкосозревательная 1 8400 32Ванна творожная 1 9600 33Автомат фасовочный АРМ 1 135000 34Градирня ИВ-500 1 14760 35Пресс сырный Е8-ОПГ 4 38880 36Танк н/ж вертикального хранения молока 25 м 3 1 110040 Итого 1892188,80

2) Договір купівлі-продажу обладнання, за яким позивачем відповідачу було продане наступне майно, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, смт. Зачепилівка, вул. ім. Леніна, 213:

№ п/пНаименованиеКол-воСтоимость единицы, грн. с НДССумма, грн., с НДС 01Насос П-110 2 16402,8 32805,6 02Ванна сыродельная с передвижной мешалкой 5 м 3 В2-ОСВ-5 1 19200 19200 Итогохх 52005,6

3) Договір купівлі-продажу обладнання, за яким позивачем відповідачу було продано компресори П-110 у кількості двох одиниць загальною вартістю 32805, 60 гривень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1:

Всі зазначені договори купівлі-продажу майна, яке належало АТЗТ "Борівський молокозавод", укладені з боку продавця Публічним акціонерним товариством "АКБ "Базис" від свого імені, на підставі та на виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010 року по справі № 29/335-10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2011 року в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі № 5023/1742/11 про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

ПАТ "АКБ "Базис", вважаючи, що укладенні спірні договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна є недійсними, у зв'язку з тим, що вони були укладенні після порушення провадження у справі про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод" та під час введення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому порушують вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», подав до господарського суду першої інстанції позов.

Відповідач, до початку розгляду справи по суті в порядку ст. 60 ГПК України, подав 20.05.2011 року зустрічну позовну заяву до ПАТ "АКБ "Базис" про визнання права власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, які придбані за спірними договорами купівлі-продажу. В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивачем було зазначено, що свідчення про добросовісність та законність набуття ним права власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна за спірними договорами є те, що на момент укладення спірних договорів приватному підприємству "Едікула" не було відомо про будь-які обмеження права ПАТ «АКБ «Базис» на відчуження об'єктів рухомого та нерухомого майна, право власності на яке передавалося за спірними договорами та про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод".

В обґрунтування свого висновку про відмову в задоволенні первісного позову про визнання вказаних договорів недійсними та про задоволення зустрічного позову про визнання за ПП «Едикула» права власності на продане за вказаними договорами майно, господарський суд першої інстанції послався на те, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширювалася на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010 року по справі № 29/335-10, тобто ані зупинила виконання, ані припинила його чинність, а тому обмежень права ПАТ "АКБ "Базис" продажу від свого імені будь-якій особі майна, яке належало АТЗТ "Борівський молокозавод", на час укладення усіх спірних договорів не існувало.

При цьому господарський суд першої інстанції зазначив, що мораторій на задоволення вимог кредиторів означає, насамперед, зупинення виконання боржником визначених цим законом грошових зобов'язань перед кредиторами, тоді як відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010 року по справі № 29/335-10 стягнення було здійснено не шляхом покладення на Боржника -АТЗТ "Борівський молокозавод"- обов'язку виконати грошове зобов'язання перед Кредитором -ПАТ "АКБ "Базис", а шляхом надання Кредитору права продажу від свого імені майна Боржника будь-якій особі за договором купівлі-продажу та рішення суду неможливо ототожнювати із заходом, спрямованим на виконання визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошових зобов'язань.

Також господарський суд першої інстанції зазначив, що з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2010 р. у справі № 29/335-10, звернення стягнення на майно АТЗТ "Борівський молокозавод" вже відбулося до порушення господарським судом справи про його банкрутство, а тому його право власності на спірне майно було припинено, у зв'язку з чим це майно не могло бути включене відповідно до приписів ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу ліквідаційної маси боржника (АТЗТ "Борівський молокозавод") у справі про банкрутство.

Крім цього господарський суд Харківської області зазначив, що ПП "Едікула" є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки на момент укладення спірних договорів йому не було відомо про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод" та про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів не погоджується з доводамии апеляційної скарги та не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Пунктом 4 статті 12 цього Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 6 статті 12 Закону встановлено випадки, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме: на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В пункті 43 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Введення мораторію не може зупиняти здійснення іпотекодержателем свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки. У цьому разі зупиненню або закінченню підлягає тільки виконавче провадження, порушене на виконання рішення суду чи виконавчого напису нотаріусу про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке вже відбулось, зокрема, у тих випадках, якщо на вимоги іпотекодержателя поширується мораторій.

На час прийняття рішення суду першої інстанції від 24.11.2010 року по справі № 29/335-10 АТЗТ "Борівській молокозавод" неплатоспроможним не визнавався, а тому на відносини щодо стягнення рухомого та нерухомого майна дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поширюється.

Таким чином, дія мораторію, який було введено ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2011 року про порушення провадження по справі № 5023/1742/11, не поширювалася на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010 року по справі № 29/335-10, тобто ані зупинила виконання, ані припинила чинність, а тому обмежень права ПАТ «АКБ «Базис» продажу від свого імені будь-якій особі майна, яке належало АТЗТ «Борівський молокозавод», на час укладення усіх спірних договорів не існувало, у зв"язку з чим, посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що укладення спірних договорів купівлі-продажу відбулося після порушення провадження у справі про банкрутство та під час дії мораторію на задоволення вимог кредитора, а отже ці договори є недійсними, не знайшли свого підтвердження, а тому висновок господарського суду Харківської області по даній справі про відмову в задоволенні первісного позову є обгрунтованим та законним.

Колегія суддів не погоджується з позицією апелянта про те, що з моменту набрання чинності рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010 року по справі №29/335-10 АТЗТ "Борівській молоказавод" не втратило право власності на заставлене майно, виходячи з наступного.

Як вбачається з норми ст. 346 ЦК України, в якій визначений примірний перелік підстав припинення права власності, зокрема визначено, що однією з підстав припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов"язаннями власника (п.8ч.1 ст. 346 ЦК України).

Положеннями частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього, як за рішенням суду, оскільки задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у разі виникнення у нього права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності (п. 3.3.3 іпотечних договорів №56 від 22.08.2007 року, іпотечний договір №7 від 01.02.2008 року, п.п. В.1 п. 3.3.3 Іпотечного договору №25 від 01.07.20009 року), тобто передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Нормами статтей 24, 26, 29 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження шляхом передачі обтяжувачу права власності (перехід права власності).

Таким чином, на підставі наведеного вбачається, що з моменту набрання рішення господарського суду Харківської області по справі №29/335-10 від 24.11.2011 року законої сили, та надання іпотекодержатель права продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, ПАТ "АКБ Базис" набув у власність предмет іпотеки.

ПАТ "АКБ Базис" на підставі та на виконання рішення господарського суду Харківської області по справ № 29/335-10 від 24.11.2010 р. уклав з ПП «Едикула» договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, яке належало АТЗТ "Борівській молокозавод".

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Тобто з моменту державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яку було здійснено нотаріусом, що посвідчував дані правочини 28.03.2011 р. та 07.04.2011р. відповідно, власником спірного нерухомого майна став ПП "Едікула".

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1.5 спірних договорів купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011 р. встановлено, що право власності на обладнання переходить до покупця з моменту підписання договору.

Таким чином, право власності ПП «Едікула» на спірне рухоме майно виникло з моменту підписання його сторонами спірних договорів, а саме - з 08.04.2011 р.

Таким чином, законність набуття ПП "Едікула" прав власності на майно не може бути поставлене під сумнів, а тому господарський суд Харківської приймаючи рішення про задоволення зустрічних позовних вимог по даній справі дійшов правильного висновку.

В подальшому між 27.01.2012 року між ПП "Едікула" та громадянином ОСОБА_6укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий № 417.

Відповідно до умов вище зазначеного Договору ПП "Едікула" від свого імені продав, а громадянин України ОСОБА_6 придбав у власність нерухоме майно у наступному складі: адмінбудівля літ. "А - 1", цегляна, загальною площею 167,1 кв. м., виробничий корпус з підвалом літ. "Б", цегляний, загальною площею 1498,9 кв. м., котельня літ. "В", цегляна, загальною площею 152, 7 кв. м., блок складів літ. "Д", цегляний, загальною площею 196, 2 кв. м., трансформаторна підстанція літ. "Е", цегляна, майстерня літ. "К", цегляна, загальною площею 353, 2 кв. м, водонапірна башта літ. "З", цегляна, градирня літ. "Г", дерев"яна, насосна підстанція літ. "И", цегляна, туалет літ. "Ж", цегляний, огорожа № 1,2, залізна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

08.02.2012 року здійснена державна реєстрація прав власності ОСОБА_6на придбане згідно переліку у договорі купівлі-продажу від 27.01.2012 року майна. Право власності на зазначене в Договорі майно перейшло до громадянина України ОСОБА_6

В подальшому договором оренди об"єкта нерухомості від 01.02.2012 року фізична особа ОСОБА_6 було передано, а ТОВ "Валківській молочний завод" прийнято в строкове платне користування нерухоме майно, у наступному складі: адмінбудівля літ. "А - 1", цегляна, загальною площею 167,1 кв. м., виробничий корпус з підвалом літ. "Б", цегляний, загальною площею 1498,9 кв. м., котельня літ. "В", цегляна, загальною площею 152, 7 кв. м., блок складів літ. "Д", цегляний, загальною площею 196, 2 кв. м., трансформаторна підстанція літ. "Е", цегляна, майстерня літ. "К", цегляна, загальною площею 353, 2 кв. м, водонапірна башта літ. "З", цегляна, градирня літ. "Г", дерев"яна, насосна підстанція літ. "И", цегляна, туалет літ. "Ж", цегляний, огорожа № 1,2, залізна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Після внесення змін до статуту ТОВ "Валківській молочний завод" від 26.07.2012 року, які є невід"ємною частиною статуту ТОВ "Валківській молочний завод" в редакції від 23.02.2012 року, фізичною особою громадянин України ОСОБА_6 передано до статутного капіталу ТОВ "Валківській молочний завод" право користування нежитловими приміщеннями, загальною площею 2368,1 кв.м.

У зв"язку з наведеним, судом апеляційної інстанції вбачається, що у даній справі апеляційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області про визнання недійсними договорів купівлі -продажу та визнання права власності заявлено особою, яка не є стороною оспорюваних договорів, а отже у відповідності до ст. ст. 1, 33 ГПК України, ст. 215 ЦК України зобов'язана довести обставини порушення цивільних прав спірними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, із наведених норм вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Разом з тим, суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, не є достатньою підставою для задоволення вимог позивач. Обов'язковою умовою прийняття рішення про задоволення позовних є доведення позивачем під час розгляду справи фактів порушення, невизнання, оспорювання своїх прав та законних інтересів, на захист яких заявлено позов. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (абз. 5 п.5).

При цьому, в силу статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

Так, звертаючись до суду із апеляційною скаргою та вимагаючи визнати недійсним договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна апелянт зобов'язаний був довести, яким чином дії позивача та відповідача під час укладення Договорів порушують (зачіпають) його права та законні інтереси.

Втім, третя особа не довела, за допомогою належних і допустимих доказів будь-яких порушень своїх прав або охоронюваних законом інтересів, які б були порушені відповідачем та позивачем при укладенні спірних договорів, і потребували судового захисту у обраний ним спосіб.

Уявлення третьої особи про невідповідність оспорюваних договорів нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів третьої особи, не є підставою для визнання такого договору недійсним, оскільки відповідно до приписів ст.1 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи ту обставину, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2011 року, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2011 року, договору купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011 року, договору купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011 року, договору купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011 року, однак а ні факт укладення договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна, а ні зміст вказаних договорів не порушує безпосередньо права чи охоронювані законом інтереси третьої особи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 24.05 . 2012 року у справі № 5023/3816/11 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга третьої особи не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод"залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 травня 2012 року у справі № 5023/3816/11 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови складено 22.01.2014

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.