Постанова

від 08.04.2014 по справі 5023/3816/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 5023/3816/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоПлюшка І.А., суддів:Кочерової Н.О. (доповідач), Мележик Н.І., розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014р. у справі№ 5023/3816/11 господарського суду Харківської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" доприватного підприємства "Едікула", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод", 2) ОСОБА_4, 3) товариство з обмеженою відповідальністю "Валківський молочний завод", провизнання правочинів недійсними та за зустрічним позовом приватного підприємства "Едікула" допублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: 1) акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод", 2) ОСОБА_4, 3) товариство з обмеженою відповідальністю "Валківський молочний завод", провизнання права власності за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): Біла В.І., дов. від 31.03.2014

від відповідача (за первісним позовом): не з'явилися

від третьої особи 1: Варич Б.В., дов. від 23.04.2013

від третьої особи 2: не з'явилися

від третьої особи 3: Кучерин Б.В., дов. від 07.10.2013

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Базис" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Едікула" про визнання недійсними укладених між сторонами договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, а саме:

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 1003) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № 4383606;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 999) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № 4383603;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2011р. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8(реєстровий № 1145) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № 4397840;

- договору купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011р., що знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3;

- договору купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011р., що знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. ім. Леніна, 213:

- договору купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011р., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. 1 Травня, 47.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ "АКБ "Базис" зазначав, що зазначені договори є недійсним, оскільки були укладені в порушення статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2011р. у справі № 5023/1742/11 про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод".

20.05.2011р. відповідач - приватне підприємство "Едікула" подав до господарського суду зустрічну позовну заяву до ПАТ "АКБ "Базис" про визнання права власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, придбані за спірними договорами купівлі-продажу.

В обґрунтування зустрічних вимог позивач зазначав, що на момент укладення спірних договорів його сторонам не було відомо про будь-які обмеження прав продавця на відчуження об'єктів рухомого та нерухомого майна та про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод", що свідчить про добросовісність та законність набуття ним права власності на рухоме та нерухоме майно за спірними договорами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2011р. (суддя: Тихий П.В.) в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано за приватним підприємством "Едікула" право власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, які було придбано за спірними договорами купівлі-продажу.

При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що підстави для визнання в порядку ст.ст.203, 215 ЦК України спірних договорів недійсним відсутні, оскільки дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширювалася на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. у справі № 29/335-10, тобто ні зупинила його виконання, ні припинила його чинність, а відтак обмежень прав продажу ПАТ "АКБ "Базис" від свого імені будь-якій особі майна, яке належало АТЗТ "Борівський молокозавод", на час укладення спірних договорів не існувало. Крім того, за висновком суду, право власності АТЗТ "Борівський молокозавод" на спірне майно було припинено до порушення господарським судом справи про його банкрутство, у зв'язку з чим це майно не могло бути включене відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство, а ПП "Едікула" є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки на момент укладення спірних договорів йому не було відомо про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод" та про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014р., прийнятою за результатами нового розгляду даної справи, (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П. - головуючий, Ільїн О.В., Россолов В.В.) апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2011р. - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково та визнати недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 999) та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4383603, щодо об'єкту нерухомого майна, зареєстрованого за адресою: Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. ім. Леніна, 213 на суму 582 601, 20 грн. та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8(реєстровий № 1145) та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4397840, щодо об'єкту нерухомого майна, зареєстрованого за адресою: Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3, на суму 950 280, 00 грн., а також відмовити у задоволенні зустрічного позову в частині визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, які були предметами вказаних договорів. При цьому, скаржник посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача, першої та третьої третіх осіб, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 111 7 ГПК України завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. у справі № 29/335-10 позовні вимоги ПАТ "АКБ "Базис" до АТЗТ "Борівський молокозавод" про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави задоволено. Для задоволення вимог ПАТ "АКБ "Базис" до АТЗТ "Борівський молокозавод" у розмірі 4 941 671,21 гривень, що виникли у зв'язку з невиконанням останнім умов Кредитного договору № 41/07 від 22.08.2007р., цим рішенням звернено стягнення на нерухоме та рухоме майно АТЗТ "Борівський молокозавод", яке було передано останнім в іпотеку та заставу ПАТ "АКБ "Базис" за іпотечними договорами № 56 від 22.08.2007р., № 7 від 01.02.2008р., № 25 від 01.07.2009р. та договором застави № 17 від 31.03.2009р., шляхом надання публічному акціонерному товариству "АКБ "Базис" права продажу цього майна від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Зазначене рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.

17.03.2011р. господарським судом Харківської області в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі № 5023/1742/11 про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що винесена відповідна ухвала.

На підставі та на виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. у справі № 29/335-10 ПАТ "АКБ "Базис" від свого імені, як продавець, уклало з приватним підприємством "Едікула", як покупцем, договори купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна, яке належало АТЗТ "Борівський молокозавод", а саме:

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 1003) та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4383606, предметом якого були нежитлові будівлі у наступному складі: адмінбудівля літ. "А- 1", цегляна, загальною площею 167,1 кв.м., виробничий корпус з підвалом літ. "Б", цегляний, загальною площею 1498,9 кв.м., котельня літ. "В", цегляна, загальною площею 152, 7 кв.м., блок складів літ. "Д", цегляний, загальною площею 196, 2 кв.м., трансформаторна підстанція літ. "Е", цегляна, майстерня літ. "К", цегляна, загальною площею 353, 2 кв.м, водонапірна башта літ. "З", цегляна, градирня літ. "Г", дерев'яна, насосна підстанція літ. "И", цегляна, туалет літ. "Ж", цегляний, огорожа № 1,2, залізна, що знаходяться за адресою: Харківська область, Валківський район, м. Валки, вул. 1 Травня, 47;

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий № 999) та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4383603, предметом якого були нежитлові будівлі у наступному складі: виробничий корпус літ. "А-2", цегляний, загальною площею 1256,4 кв.м., мазутонасосна літ. "Б", цегляна, загальною площею 12,6 кв.м., прохідна літ. "В", цегляна, загальною площею 28, 6 кв.м., котельня літ. "Г", цегляна, загальною площею 157,6 кв.м., гараж літ. "Д", цегляний, загальною площею 235, 1 кв.м., каналізаційно-насосна станція літ. "Є", цегляна, загальною площею 12,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, смт. Зачепилівка, вул. ім. Леніна, 213;

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2011р. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8(реєстровий № 1145) та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4397840, предметом якого були нежитлові будівлі у наступному складі: молокоцех літ. "А-А1" - залізобетонні блоки та цегла, компресорна літ. "З-З'-З''" - цегла, котельня, ГРП, бойлерна - цегла літ."К-К'-К''-К'''-КIV", сирцех - цегла літ. "В-В(1)-В(2)-В(3)", КНС - цегла літ. "Б", мийка -цегла літ. "Л-Л'", прохідна -цегла Літ. "М", трансформаторна підстанція - цегла літ. "Ж", вбиральня -цегла літ. "Г,Д", огорожа № 1-4, установка стічних вод № 8-17, естакада - металеві конструкції № 19, водонапірна башта, "вод.", градильня "вод. бас.", що знаходяться за адресою: Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3;

- договір купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011р., що знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3;

- договір купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011р., що знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. ім. Леніна, 213:

- договір купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011р., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. 1 Травня, 47.

Продавець за договорами - ПАТ "АКБ "Базис" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом у даній справі про визнання вказаних договорів недійсними, вважаючи, що їх укладення під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2011р. у справі № 5023/1742/11 про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод", суперечило вимогам статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В свою чергу приватне підприємство "Едікула" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ "АКБ "Базис" про визнання права власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, придбані за спірними договорами купівлі-продажу, посилаючись на добросовісність та законність набуття ним права власності на рухоме та нерухоме майно за спірними договорами, оскільки на момент укладення спірних договорів приватному підприємству "Едікула" не було відомо про будь-які обмеження права ПАТ "АКБ "Базис" на відчуження об'єктів рухомого та нерухомого майна, право власності на яке передавалося за спірними договорами та про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод".

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Пунктом 4 статті 12 вказаного Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

В пункті 43 постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство" зазначено, що дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на час прийняття господарським судом Харківської області рішення від 24.11.2010р. у справі № 29/335-10 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки акціонерне товариство закритого типу "Борівській молокозавод" неплатоспроможним не визнавався, звернення стягнення на майно боржника відбулося до порушення господарським судом справи про банкрутство, а на час порушення господарським судом провадження у справі № 5023/1742/11 про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод" рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. у справі № 29/335-10 про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави - рухоме та нерухоме майно АТЗТ "Борівський молокозавод" сторонами не оскаржено, було таким, що набрало законної сили, тобто було чинним та обов'язковим до виконання в силу вимог ст. 124 Конституції ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст.ст. 4-6, ст. 115 ГПК України.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що дія мораторію, який було введено ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2011р. про порушення провадження по справі № 5023/1742/11, не поширювалася на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. у справі № 29/335-10, тобто ні зупинила його виконання, ні припинила його чинність, а відтак, на час укладення спірних договорів у ПАТ "АКБ "Базис" не існувало жодних обмежень для реалізації від свого імені права продажу майна, яке належало АТ ЗТ "Борівський молокозавод", будь-якій іншій особі.

Таким чином, врахувавши вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності правових підстав для визнання недійсними укладених між ПАТ АКБ "Базис" та ПП "Едікула" договорів купівлі-продажу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З аналізу ст.ст. 317, 319 ЦК України вбачається, що права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд належать власнику цього майна. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника є однією з підстав припинення права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції укладені між акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод", як іпотекодавцем, та акціонерним комерційним банком "Базис", як іпотекодержателем, іпотечні договори № 56 від 22.08.2007р., № 7 від 01.02.2008р., № 25 від 01.07.2009р., містять в п. 3.3.3. умову - застереження, яка передбачає право іпотекодержателя звернути предмет іпотеки в свою власність в рахунок виконання основного зобов'язання та право продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у випадку порушення іпотекодавцем будь-якої з умов іпотечного та/або кредитного договорів, а також будь-якої іншої вимоги законодавства, що регулює кредитні та іпотечні відносини, тобто умови вказаних договорів передбачають передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Положеннями статей 24, 26, 29 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження шляхом передачі обтяжувачу права власності (перехід права власності).

Врахувавши викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що з моменту набрання рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2011р. у справі №29/335-10 законної сили ПАТ "АКБ "Базис" набув право власності на предмет іпотеки - нерухоме та рухоме майно АТ ЗТ "Борівський молокозавод", а також право продажу такого майна будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу; натомість, в силу вимог п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності АТ ЗТ "Борівський молокозавод" на таке майно було припинено, тобто третя особа-1 втратила право розпоряджатися таким майном.

Судами також встановлено, що ПАТ "АКБ Базис" від свого імені, як продавець, на підставі та на виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010р. по справі № 29/335-10 уклав з ПП "Едикула", як покупцем, спірні договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, яке належало АТЗТ "Борівській молокозавод".

Статтею 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У зв'язку з цим, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що з моменту державної реєстрації спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яку було здійснено нотаріусом, що посвідчував дані правочини 28.03.2011 р. та 07.04.2011р., власником нерухомого майна, яке було предметом спірних договорів купівлі-продажу, стало приватне підприємство "Едікула".

Разом з тим, пунктом 1.5. спірних договорів купівлі-продажу промислового обладнання від 08.04.2011р. встановлено, що право власності на обладнання переходить до покупця з моменту підписання договору, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що право власності на спірне рухоме майно виникло у ПП "Едікула" з моменту підписання сторонами спірних договорів, а саме - з 08.04.2011р.

Врахувавши вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо законності набуття приватним підприємством "Едікула" права власності на нерухоме та рухоме майно за спірними договорами, у зв'язку з чим суди дійшли правильного висновку про задоволення зустрічних позовних вимог у даній справі.

Натомість, третя особа-1 у справі - АТ ЗТ "Борівський молочний завод", яка не є стороною оспорюваних договорів, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2011р. у даній справі про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна, не довела за допомогою належних і допустимих доказів факту порушення відповідачем та позивачем у справі при укладенні спірних договорів своїх прав або охоронюваних законом інтересів, про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана відповідачем постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014р. у справі № 5023/3816/11 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

Н. Мележик