Рішення

від 01.04.2014 по справі 915/176/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № 915/176/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - Кондратова В.С. дов. б/н від 26.02.2014

Ананьева О.В. дов. б/н від 17.03.2014

за участю представника відповідача - Самошкіна В.М. - директор

Русаков А.О. дов. б/н від 27.03.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екос-сателіт", 54010, м.Миколаїв, вул.Фрунзе, буд. 46-А,

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Гурія", 54042, м.Миколаїв, вул. Скороходова, буд. 80

про: стягнення з відповідача 8718,00 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екос-сателіт" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами (збільшення позовних вимог від 19.03.2014) про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Гурія" основної заборгованості в сумі 7148,71 грн., пені в розмірі - 929,33 грн., 3%річних - 611,06 грн., інфляційних втрат - 92,93 грн. та судових витрат.

Позивач 19.03.2014 до відділу документального забезпечення господарського суду надав заяву про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача згідно Договору на ведення реєстру № 423 від 12.05.2008 заборгованості по рахунку № 107 від 14.04.2011 в сумі 7148,71 грн., пені в розмірі 929,33 грн., 3% річних в розмірі 611,06 грн., інфляційні втрати в розмірі 92,93 грн., витрати на юридичні послуги в сумі 10 000,00 грн. згідно іншого Договору б/н від 15.01.2014 та 5317,48 грн. за зберігання бланків сертифікатів на підставі окремого рахунку № 71 від 14.03.2014 року.

Відповідач проти збільшених позовних вимог заперечує з причин їх необґрунтованості.

Суд дослідивши надану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, ухвалив прийняти до розгляду збільшені позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача згідно Договору на ведення реєстру № 423 від 12.05.2008 заборгованості по рахунку № 107 від 14.04.2011 в сумі 7148,71 грн., пені в розмірі 929,33 грн., 3% річних в розмірі 611,06 грн., інфляційних втрат в розмірі 92,93 грн., та відхилив заяву про збільшенні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат за юридичні послуги в розмірі 10 000,00 грн. згідно іншого Договору б/н від 15.01.2014 та 5317,48 грн. за зберігання бланків сертифікатів на підставі окремого рахунку № 71 від 14.03.2014 року, оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, та ст. 22 ГПК України не передбачено право позивача на заявлення "додаткових" позовних вимог, а надано право щодо збільшення саме розміру позовних вимог, а не надання (додаткових) вимог, що не позбавляє права позивача подати окремий позов (п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 18 від 26.12.2011).

В наданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у зв'язку зі зміною організаційної форми товариства ЗАТ «Гурія магазин № 315» на Товариство з додатковою відповідальністю «Гурія», необхідність у послугах позивача на ведення реєстру цінних паперів відповідача відпали. Відповідач вказує, що у листопаді 2010 р. на адресу ЗАТ «Гурія-магазин № 315» надійшов Рахунок № 310 від 12 листопада 2010 року на оплату послуг, при цьому відповідач наголошує на тому, що даний рахунок єдиний який він отримував від позивача та який був частково сплачений. В наданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати позовну давність у відповідності до ст. ст. 257, 261 ЦК України та просить суд з цієї підстави відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 20.03.2014 оголошувалась перерва.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

12.05.2008 між Закритим акціонерним товариством «Гурія - магазин № 315» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екос - сателіт» був укладений договір на ведення реєстру № 423 (далі - Договір), у відповідності до умов якого реєстратор зобов'язується надавати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів: обліку та зберігання інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів на підставі законодавства, а емітент зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг (п.1.1 Договору). Предметом договору також є :

- формування звітів та довідкових матеріалів, що характеризують обіг цінних паперів;

- інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерів, у тому числі коли загальні збори скликаються позачергово на вимогу акціонерів, що володіють у сукупності більш як 10% голосів;

- консультування з питань обігу цінних паперів та обліку прав власності на них;

- консультування з питань виготовлення та видачі акціонерам сертифікатів цінних паперів та організації випусків цінних паперів;

- обліку нарахованих та виплачених доходів за іменними цінними паперами;

- складання переліків осіб, які мають право на отримання доходів за цінними паперами та виплати доходів за цінними паперами зареєстрованими особами;

- розробки, впровадження і обслуговування технологій та комп'ютерних програм з обігу прав власності на цінні папери. (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору, реєстратор зобов'язаний здійснювати свою діяльність у відповідності вимогам діючого законодавства, «Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 № 1000 (зі змінами та доповненнями).

Обов'язки реєстратора зокрема щодо ведення системи реєстрів, ведення обліку документів, зберігання документів, надання реєстру власників іменних цінних паперів, надання емітенту переліку власників іменних цінних паперів, отримання та забезпечення зберігання бланків та сертифікатів іменних цінних паперів, ведення обліку сертифікатів та іменних цінних паперів, надання інформації, що міститься в системі реєстру визначено розділом 2 Договору № 423.

Обов'язки емітента щодо надання реєстратору документів та інформації та обов'язки щодо оплати послуг реєстратора визначена п. 2.4 розділу 2 Договору

№ 423.

Згідно з п. 2.4.13 емітент зобов'язаний оплачувати послуги реєстратора на умовах та у строк, передбачені цим Договором, додатковими угодами до нього, на підставі наданих Реєстратором актів виконаних робіт, відповідності з тарифами та у термін 5 (п'яти) робочих днів після виставленого рахунку реєстратором.

У відповідності до п. 5.6 Договору, емітент сплачує роботи та послуги реєстратора згідно з виставленим рахунком в строк 5 (п'ять) днів з дня надання його реєстратором. Реєстратор надає акти виконаних робіт у 2-х екземплярах, один з яких емітент зобов'язується підписати, поставити відбиток печатки та повернути реєстратору протягом 5 (п'яти) днів. У разі відмови підписання акту виконаних робіт, емітент у той же строк повинен надати реєстратору мотивовану відмову для подальшого вирішення проблеми у судовому порядку. У разі відсутності мотивованої відмови, акт виконаних робіт вважається таким, що підписаний сторонами. Вартість послуг, що надаються реєстратором визначена у Додатку № 1 до Договору № 423 який є невід'ємною частиною Договору (а.с. 14-15).

Позивач в позовній заяві зазначає, що 12 листопада 2010 року ЗАТ «Гурія - магазин № 315» в особі голови правління Самошкіної В.М. звернулось до ТОВ «Екос - сателіт» листом в якому повідомив реєстратора про прийняте загальними зборами акціонерів рішення щодо реорганізації закритого акціонерного товариства у товариство з додатковою відповідальністю (а.с.16) та надав протокол загальних зборів акціонерів від 08.08.2010 (а.с. 17 - 20).

Відповідно до розділу 3 «Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій», затвердженого Рішенням ДКЦПФР № 222 від 30.12.1998 (далі - Порядок), у разі прийняття рішення про реорганізацію, емітент повинен здійснити певні дії, а саме:

- зупинення обігу акцій;

- скасування реєстрації випуску акцій;

- анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

У відповідності до вказаного Порядку 03.12.2010 реєстратор отримав Розпорядження Миколаївського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 74 - МИ - 3 від 01.12.2010( зв.б. а.с. 21) про зупинення обігу акцій закритого акціонерного товариства « Гурія - магазин № 315» у зв'язку з його реорганізацією. В послідуючому 29 березня 2011 року реєстратор отримав Розпорядження Миколаївського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 43- МИ - С - А від 24.03.2011 ( зв.б а.с. 22) про скасування реєстрації випуску акцій закритого акціонерного товариства « Гурія - магазин № 315» у зв'язку з його реорганізацією. Інформація про анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ЗАТ « Гурія - магазин № 315» була опублікована 07.04.2011 у друкованому виданні «Цінні папери України» № 14 (659) (а.с. 23).

Згідно п.1.6. Розділу 3 Порядку, дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру, після чого забороняється здійснення цивільно - правових договорів з акціями, обіг яких зупинено, а реєстратором здійснюються закриття особового та емісійного рахунків емітента та особових рахунків зареєстрованих осіб. Документи, що були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітентів, зберігаються у реєстратора протягом терміну існування відповідного рахунку в системі реєстру та протягом п'яти років з дати його закриття. Після закінчення п'ятирічного терміну зберігання такі документи передаються уповноваженому на зберігання (емітенту або його правонаступнику) ( як визначено п. 2.3.6 Договору, п. 4 розділу 3, пп.17, 18, 19 розділу 8 Положення № 1000).

Позивач зазначає, що після отримання примірника газети «Цінні папери України» № 14 (659) від 07.04.2011 ним був виставлений Закритому акціонерному товариству «Гурія - магазин № 315» підсумковий рахунок № 107 від 14.04.2011 на суму 7 148,71 грн. (а.с.27) для оплати послуг реєстратора згідно Договору на ведення реєстру, як на доказ в підтвердження вручення вказаного рахунку та 2 - х примірників актів про виконання робіт від 14.04.2011 (а.с.28) з супровідним листом № 23 від 14.04.2011 (а.с. 26) саме директору підприємства Самошкіній В.М., позивач посилається на доповідну записку головного бухгалтера Чернявської О.Г. (а.с. 97). Директор підприємства Самошкіна В.М в судовому засіданні та наданому відзиві на позовну заяву заперечує факт вручення їй головним бухгалтером ТОВ «Екос - сателіт» рахунку № 107 від 14.04.2011, 2- х примірників актів про виконання робіт від 14.04.2011 з супровідним листом № 23 від 14.04.2011.

У відповідності до п. 7.4 Договору, будь - які форми зв'язку та повідомлень з питань цього договору, повинні бути спрямовані будь - яким з вказаних засобів: рекомендованим листом по пошті; кур'єром, факсимільним повідомленням, або повідомленням по електронній пошті з обов'язковим письмовим підтвердженням, завіреним уповноваженим представником сторони, що передає, та повинні бути отримані в день передачі. Так, доповідна записка головного бухгалтера ТОВ «Екос - сателіт», яка підписана в односторонньому порядку не може бути належним доказ, як то визначено ст. 34 ГПК України, тому вказаний доказ судом відхиляється.

В послідуючому ТОВ «Екос - сателіт» на адресу ТДВ «Гурія» правонаступника ЗАТ «Гурія - магазин № 315» направило претензію № 117 від 11.08.2011 (а.с. 29) з вимогою оплати суми основної заборгованості згідно рахунку № 107 від 11.08.2011 та нараховані у відповідності до п. 4.6 Договору штрафні санкції разом з додатками, а саме: з розрахунком загальної суми заборгованості, дублікатом рахунку № 107 від 14.04.2011, актом про виконання робіт від 11.08.2011 у 2-х примірниках, копією супроводжувального листа № 23 від 14.04.2011, актом звіряння по розрахункам за послуги станом на 11.08.2011 у 2-х примірниках.

В підтвердження отримання відповідачем 16.08.2011 вказаної претензії разом з направленими додатками, а саме: з розрахунком загальної суми заборгованості, дублікатом рахунку № 107 від 14.04.2011, актом про виконання робіт від 11.08.2011 у 2-х примірниках, копією супроводжувального листа № 23 від 14.04.2011, актом звіряння по розрахункам за послуги станом на 11.08.2011 у 2-х примірниках, відповідач надав повідомлення про вручення (а.с 36), оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні, журнал реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ «Екос - сателіт», де в графі «вихідний номер» під № 117 вказано, що претензія із зазначеними документами направлена на адресу відповідача рекомендованим листом, оригінал вказано журналу був оглянутий в судовому засіданні. Отже викладені вище обставини спростовують твердження відповідача про неотримання рахунку № 107 від 14.04.2011.

Так, відповідач зобов'язання щодо оплати послуг реєстратора згідно рахунку № 107 від 14.04.2011 року в розмірі 7148,71 грн. в порушення умов Договору не виконав, мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт реєстратору не надав, то у відповідності до п. 5.6 Договору акт виконаних робіт вважається таким, що підписаний сторонами. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості.

У ч.1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за отримані по Договору послуги в розмірі 7148,71 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п.4.6 Договору, при несвоєчасній оплаті, або у неповному обсязі, або заборгованості емітента перед реєстратором, абонентська платня, будь - яка інша оплата за здійсненні послуги, перераховані несвоєчасно або у неповному обсязі, належить індексації та стягується у відповідності з діючим законодавством України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Так, за неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 21.03.2013 року по 20.02.2014 року в сумі 929,33 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяві просить суд застосувати позовну давність у відповідності до ст. ст. 257, 261 ЦК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У відповідності до п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України, - позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Згідно до вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 5.6 Договору відповідач повинен був здійснити оплату за отримані послуги до 21.08.2011 року включно (16.08.2011(дата отримання рахунку) + 5 днів) та згідно з п. 4.6 Договору при несвоєчасній оплаті, або у неповному обсязі, або заборгованості емітента перед реєстратором, абонентська платня, будь - яка інша оплата за здійсненні послуги, перераховані несвоєчасно або у неповному обсязі, належить індексації та стягується у відповідності з діючим законодавством України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочки, включаючи день оплати, тобто з 22.08.2011 починається перебіг строку для нарахування пені як то визначено ч. 6 ст. 232 ГК України (з 22.08.2011 по 22.02.2012) та перебіг строку для застосування позовної давності до вимог про стягнення пені (з 22.08.2011 по 22.08.2012).

Отже, позивачем нарахування пені за період з 21.03.2013 року по 20.02.2014 року в сумі 929,33 грн. здійснено з порушенням строку визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України та вимоги щодо стягнення пені пред'явлені до суду 12.02.2014 тобто після спливу річного строку позовної давності, про що заявлено відповідачем. За таких обставин в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 929,33 грн. слід відмовити.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 99) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 611,06 грн. 3% річних нарахованих за період з 15.05.2011 року по 20.03.2014 року, розмір яких підлягає частковому задоволенню з урахуванням вірного визначення періоду прострочення.

Так, за підрахунком суду здійсненого за допомогою програми «Законодавство» розмір 3% річних які підлягають задоволенню становить 552,31 грн. за період з 22.08.2011 року по 20.03.2014 року, а в частині стягнення 3% річних в розмірі 58, 57 грн. (611,06грн. - 552,31грн.) слід відмовити.

Позивач в позовній заяві № 10 від 12.02.2014 (заяві про збільшення позовних вимог від 19.03.2014) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 92,93 грн., розмір яких обґрунтований відповідно до вимог Договору та Закону та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача з посиланням на рахунок № 310 від 12.11.2010 судом відхиляється, оскільки позов пред'явлений про стягнення заборгованості згідно рахунку № 107 від 14.04.2011, послуги які зазначені в рахунку № 310 та

№ 107 не є ідентичними, в судовому засіданні позивач зазначив що зобов'язання у відповідача згідно рахунку № 310 від 12.11.2010 року відсутні, що підтвердив бухгалтерською довідкою від 14.04.2011 року (а.с.95). Інші заперечення спростовуються матеріалами справи.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 77, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Гурія" (54042, м. Миколаїв, вул. Скороходова, буд. 80, п/р26001301500065 у заводському відділенні ПІБ м. Миколаїв, МФО 326041, код 20877935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екос - сателіт"(54010, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, буд. 46-А, п/р 260020133710 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 13849398) заборгованість в сумі 7148,71 грн., 3% річних в розмірі 552,31 грн. інфляційних втрат в розмірі - 92,93 грн. та 1633,35 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 07.04.2014 року.

Суддя Н.О.Семенчук