Рішення

від 12.06.2006 по справі 19/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2006 р.                                                                              Справа  № 19/40

За позовом  Львівське спеціалізоване управління № 49 ДП ВАТ "Термоізоляція"   

 до відповідача  ТОВ Виробничо-комерційне підприємство "ШОН"

про стягнення в сумі 15 671 грн. 02 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  : представник  Данилко О.Б.       

Від відповідача : представник Каліущенко В.П.      

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 15671,02 грн.- суми заборгованості та пені по договору суборенди земельної ділянки. В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог узв'язку з нарахуванням втрат від інфляції в сумі 3370,75 грн. та 3 % річних в сумі 1160,50 грн.  В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого  статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти вимог позивача не заперечив, наявність заборгованості пояснив скрутним фінансовим становищем підприємства. Борг обіцяє погасити в повному розмірі.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з  "06" червня 2006 р. по "12" червня 2006 р. для  подання додаткових доказів.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд встановив.

19 вересня 2003 року між Львіським спеціалізованим управлінням № 49 та ТОВ ВКП "Шон" було укладено договір № 175 суборенди земельної ділянки. У відповідності до даного договору відповідачу було передано в платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,564 га, яка знаходиться за адресою: м. Рівне, пров.Робітничий, 3а.

Відповідно до розрахунку розмір орендної плати за використання вищезгаданої земельної ділянки до 2006 року становив 708,38 грн. в місяць, а з 2006 року - 733,20 грн., яку відповідач відповідно до п. 3.2 договору повинен перераховувати на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. Відповідач, за період з вересня 2003 року по лютий 2006 року провів часткову оплату орендної плати на загальну суму 5000,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості згідно розрахунку складає 15119,17 грн. На вказну суму заборгованості позивачем нараховано пеню в сумі 551,85 грн. за період з 01.02.2005 р. по 01.02.2006 р.

Відповідно до поданого уточненого розрахунку, позивач нарахував згідно ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати в розмірі 3370,75 грн., а також 3 % річних в сумі 1160,50 грн. за період прострочення платежів з жовтня 2003 року по лютий 2006 року.

В процесі розгляду справи відповідачем здійснено погашення основної суми боргу в розмірі 15119,17 грн., що підтверджується поданими платіжними дорученнями. Відтак провадження в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.

У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.  

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в частині сплати нарахованої пені, втрат від інфляції та 3 % річних з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49,  п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ТОВ Виробничо-комерційне підприємство "ШОН"  (вул.Карпенка-Карого 2ж,Рівне,33009,   код ЄДРПОУ 32300583, розрахунковий рахунок № 26009301587493,  банк: ПІБ м. Рівне,   МФО банку 333335) на користь Львівське спеціалізоване управління № 49 ДП ВАТ "Термоізоляція" (вул. Пластова 9,Львів,79056,  код ЄДРПОУ 01414364)   нараховану пеню в сумі 551грн. 85коп., збитки від інфляції в сумі 3370грн. 75коп., 3 % річних в сумі 1160грн. 50коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 156грн. 71коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

3. В частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 15119грн. 17 коп. провадження припинити.

 Суддя                                              Тимошенко О.М.

Повний текст рішення суддею підписано "30" червня 2006 р.