Постанова

від 04.04.2014 по справі 2а-8871/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2014 року № 2а-8871/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомАкціонерного товариства закритого типу - проектно-розвідувального та конструкторсько-технологічного інституту з дослідним виробництвом "Київський Будпроект" до за участіДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві Прокуратури міста Києва проскасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Акціонерного товариства закритого типу - проектно-розвідувального та конструкторсько-технологічного інституту з дослідним виробництвом "Київський Будпроект", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.12.2009р. №0008572312/0, від 30.12.2009р. №0008572312/1, від 31.03.2010р. №0008572312/2.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2013 р. було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що операції по взаємовідносинах між Позивачем та його контрагентом не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка з питань правильності визначення ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету Акціонерним Товариством закритого типу - проектно-розвідувальний та конструкторсько-технологічний інститут з дослідним виробництвом "Київський Будпроект" при взаємовідносинах з ТОВ "Т.А.В. Інжиніринг" (код 34527443) за період з 01.01.06 р. по 30.04.09 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 25.11.2009р. №2043/23-12/01273763 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 294 478 грн. 52 коп., в тому числі: за травень 2007р. - 13 333 грн. 33 коп., за червень 2007р. - 5000 грн., за серпень 2007р. - 37 024 грн. 42 коп., за жовтень 2007 р. - 10 850 грн. 00 коп., за листопад 2007р. - 20 925 грн. 08 коп., за грудень 2007 р. - 36 133 грн. 03 коп., за січень 2008р. - 38 861 грн. 80 коп., за лютий 2008р. - 33 563грн. 66 коп., за серпень 2008р. - 10 247 грн. 65 коп., за вересень 2008р. - 11 195 грн. 78 коп., за листопад 2008р. - 10 671 грн. 53 коп.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 07.12.2009р. №0008572312/0, від 30.12.2009р. №0008572312/1, від 31.03.2010р. №0008572312/2.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ "Т.А.В.- Інжиніринг" (Виконавець), з іншої сторони, було укладено Договір №249-01/08 на виконання проектної документації від 08 січня 2008 року (надалі по тексту Договір №249-01/08).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.5 умов Договору №249-01/08, за цим Договором Виконавець зобов'язується належним чином розробити за завданням Замовника проектні роботи (Додаткова житлова площа, перепланування: житла, офісів, паркінгу) по об'єкту: "Житловий будинок з підземним паркінгом та об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Петра Радченка, 27 (Кадетський Гай, 6) у Солом'янському районі м. Києва" на стадії Розробка варіантів планування житла, офісів та паркінгу (надалі - проектна документація), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином оформлені розрахунки та оплатити їх. Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до виконання документації містяться в завданні на проектування і є невід'ємною частиною цього Договору. Замовник передає Виконавцю завдання на проектування та інші вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації, іншу інформацію щодо об'єкту в строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання даного Договору. Виконавець приступає до виконання проектних робіт за цим Договором після отримання від Замовника передбачених п.1.3. цього Договору документів та сплати ним авансу. Проектна документація, яка створюється за цим Договором, розробляється у відповідності до завдання на проектування, яке узгоджено Сторонами, повинна відповідати вимогам ДБН, інших чинних нормативних документів та законодавчих актів, які регламентують розробку проектної документації. Найменування і терміни виконання окремих етапів робіт визначаються календарним планом.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: Протокол погодження динамічної договірної ціни до договору № 249-01/08ПР від 08.01.2008 року; Кошторис до договору № 249-01/08ПР від 08.01.2008 року; Акт №1 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 249-01/08ПР від 08.01.2008 року складений на 28.01.2008р.; Акт № 2 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 249-01/08ПР від 08.01.2008 року складений на 31.01.2008р.;Акт №3 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 249-01/08ПР від 08.01.2008 року складений на 20.02.2008р.; Акт № 4 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 249-01/08ПР від 08.01.2008 року складений на 28.02.2008р.; Реєстр отриманих та виданих податкових накладних; Податкові накладні; картка рахунків; банківські виписки; платіжні доручення (оригінали були дослідженні в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи).

Між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ "Т.А.В.- Інжиніринг" (Виконавець), з іншої сторони, було укладено Договір №97/08 на виконання проектної документації від 09 квітня 2008 року (надалі по тексту Договір №97/08).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.6 умов Договору №97/08, за цим Договором Виконавець зобов'язується належним чином розробити за завданням Замовника проектні роботи по об'єкту: "Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вікентія Беретті, 4-а у Деснянському районі м. Києва (надалі-проектна документація), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином оформлені розрахунки та оплатити їх. Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до виконання документації містяться в завданні на проектування і є невід'ємною частиною цього Договору. Замовник передає Виконавцю завдання на проектування та інші вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації, іншу інформацію щодо об'єкту в строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання даного Договору. Виконавець приступає до виконання проектних робіт за цим Договором після отримання від Замовника передбачених п.1.3. цього Договору документів та сплати ним авансу. Проектна документація, яка створюється за цим Договором, розробляється у відповідності до завдання на проектування, яке узгоджено Сторонами, повинна відповідати вимогам ДБН, інших чинних нормативних документів та законодавчих актів, які регламентують розробку проектної документації. Найменування і терміни виконання окремих етапів робіт визначаються календарним планом.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: Протокол погодження динамічної договірної ціни до договору № 97/08 від 09.04.2008 року; Кошторис до договору № 97/08 від 09.04.2008 року; Акт № 1 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 97/08 від 09.04.2008 року складений на 15.09.2008р.; Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.09.2008р. по 30.09.2008 року; Податкова накладна № 996/1 від 15.09.2008р.; Картка рахунку 63.1. по контрагенту дог. № 97/08 від 09.04.2008 року.; Банківська виписка за 15.09.2008р.; Платіжні доручення (оригінали були дослідженні в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи).

Крім того, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ "Т.А.В.- Інжиніринг" (Виконавець), з іншої сторони, було укладено Договір №54/08 на виконання проектної документації від 29 квітня 2008 року (надалі по тексту Договір №54/08).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.5 умов Договору №54/08, за цим Договором Виконавець зобов'язується виконати розробку варіантів креслень системи опалення (радіатори типу "Elba" марки Romstal), по об'єкту: "Житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Івана Ґонти, 7 у Шевченківському районі м. Києва", (надалі - проектна документація), а Замовник зобов'язується прийняти виготовлену проектну документацію та оплатити її. Замовник передає Виконавцю вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації, іншу інформацію щодо об'єкту в строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання даного Договору. Виконавець приступає до виконання проектних робіт за цим Договором після підписання договору. Проектна документація, яка створюється за цим Договором, розробляється у відповідності до завдання на проектування, яке узгоджено Сторонами, повинна відповідати вимогам ДБН, інших чинних нормативних документів та законодавчих актів, які регламентують розробку проектної документації. Найменування і терміни виконання окремих етапів робіт визначаються календарним планом, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: Протокол погодження динамічної договірної ціни до договору № 54/08 від 29.04.2008 року; Календарний план виконання робіт до договору № 54/08 від 29.04.2008 року; Кошторис до договору № 54/08 від 29.04.2008 року; Акт № 1 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 54/08 від 29.04.2008 року складений на 10.07.2008р.; Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.07.2008р. по 31.07.2008 року; Податкова накладна № 726/1 від 10.07.2008р.; Картка рахунку 63.1. по контрагенту дог. № 54/08 від 29.04.2008 року; Банківська виписка за 31.07.2008р.; Платіжні доручення (оригінали були дослідженні в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи).

Також, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ "Т.А.В.- Інжиніринг" (Виконавець), з іншої сторони, було укладено Договір №104/08 на виконання проектної документації від 10 червня 2008 року (надалі по тексту Договір №104/08).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.6 умов Договору №104/08, за цим Договором Виконавець зобов'язується належним чином розробити за завданням Замовника проектні роботи по об'єкту "Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Бальзака, 17 (Полевая) у Деснянському районі м. Києва" на стадії "Передпроектні пропозиції"" (надалі - проектна документація), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином оформлені розрахунки та оплатити їх. Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до виконання документації містяться в завданні на проектування. Замовник передає Виконавцю завдання на проектування та інші вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації, іншу інформацію щодо об'єкту в строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання даного Договору. Виконавець приступає до виконання проектних робіт за цим Договором після отримання від Замовника передбачених п. 1.3. цього Договору документів та сплати ним авансу. Проектна документація, яка створюється за цим Договором, розробляється у відповідності до завдання на проектування, яке узгоджено Сторонами, повинна відповідати вимогам ДБН, інших чинних нормативних документів та законодавчих актів, які регламентують розробку проектної документації. Найменування і терміни виконання окремих етапів робіт визначаються календарним планом.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: Протокол погодження динамічної договірної ціни до договору № 104/08 від 10.06.2008 року; Кошторис до договору № 104/08 від 10.06.2008 року; Акт № 1 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору N° 104/08 від 10.06.2008 року складений на 12.08.2008р.; Акт № 2 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 104/08 від 10.06.2008 року складений на 19.08.2008р.; Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.08.2008р. по 31.08.2008 року; Податкова накладна № 867 від 12.08.2008р.; Податкова накладна № 890/1 від 19.08.2008р.; Картка рахунку 63.1. по контрагенту дог. № 104/08 від 10.06.2008 року; Банківські виписки за 12.08.2008р., 19.08.2008р.; Платіжні доручення (оригінали були дослідженні в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи).

Між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ "Т.А.В.- Інжиніринг" (Виконавець), з іншої сторони, було укладено Договір №203-11/07 на виконання проектної документації від 30 листопада 2007 року (надалі по тексту Договір №203-11/07).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.6 умов Договору №203-11/07, за цим Договором Виконавець зобов'язується належним чином розробити за завданням Замовника робочу документацію (розрахунки, планування, конструювання) по об'єкту: "Житловий будинок з приміщеннями соціального призначення між буд. № 20/2 на вул. Якіра та буд. № 4 на вул. Сім'ї Хохлових у Шевченківському районі м. Києва" на стадії робоча документація (надалі - проектна документація), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином оформлені розрахунки та оплатити їх. Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до виконання документації містяться в завданні на проектування і є невід'ємною частиною цього Договору. Замовник передає Виконавцю завдання на проектування та інші вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації, іншу інформацію щодо об'єкту в строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання даного Договору. Виконавець приступає до виконання проектних робіт за цим Договором після гримання від Замовника передбачених п.1.3. цього Договору документів та сплати ним авансу. Проектна документація, яка створюється за цим Договором, розробляється у відповідності до завдання на проектування, яке узгоджено Сторонами, повинна відповідати вимогам ДБН, інших чинних нормативних документів та законодавчих актів, які регламентують розробку проектної документації. Найменування і терміни виконання окремих етапів робіт визначаються календарним планом.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: Протокол погодження динамічної договірної ціни до договору № 203-11/07 від 30.11.2007 року; Кошторис до договору № 203-11/07 від 30.11.2007 року; Акт № 1 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 203-11/07 від 30.11.2007 року складений на 29.01.2008р.; Акт № 2 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 203-11/07 від 30.11.2007 року складений на 18.03.2008р.; Акт № 3 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 203-11/07 від 30.11.2007 року складений на 28.03.2008р.; Акт № 4 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 203-11/07 від 30.11.2007 року складений на 20.05.2008р.; Акт № 5 прийому передачі проектно-вишукувальної документації до договору № 203-11/07 від 30.11.2007 року складений на 28.05.2008р.; Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.05.2008р. по 31 05.2008року; Податкова накладна № 543/1 від 28.05.2008р.; Податкова накладна № 516 від 20.05.2008р.; Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.03.2008р. по 31.03.2008року; Податкова накладна № 302/2 від 28.03.2008р.; Податкова накладна № 281 від 18.03.2008р.; Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.01.2008р. по 31.01.2008року; Податкова накладна № 95/1 від 29.01.2008р.; Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.12.2007р. по 31.12.2007р.; Податкова накладна № 1124/2 від 19.12.2007р.; Податкова накладна № 1073 від 05.12.2007р.; Податкова накладна № 1148/1 від 25.12.2007р.; Картка рахунку 63.1. по контрагенту дог. № 203-11/07 від 30.11.2007 року; Банківські виписки за 05.12.2007р., 14.12.2007р., 19.12.2007р., 25.12.2007р., 06.02.2008р., 18.03.2008р., 09.04.2008р., 20.05.2008р., 03.06.2008р.; Платіжні доручення (оригінали були дослідженні в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи).

В матеріалах справи містяться договір, первинна документація у відповідності до яких Позивач отримав послуги, що в свою чергу свідчить про те, що вищезазначений Договори були укладені у відповідності до законодавства.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо несплати податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагента Позивача було ліквідовано або припинено підприємницьку діяльність даного контрагента під час укладання та виконання договору.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Суд звертає увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договори сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом, контрагент позивача та Позивач, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платником податку на додану вартість.

Податкове законодавство не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з податків, як припущення контролюючого органу щодо ознак фіктивності правочинів або існування тверджень податкового органу щодо нікчемності правочинів, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Крім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними": при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Підчас скасування рішень та направленні справи на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зобов'язав при новому розгляді справи з'ясувати обстави стосовно порушення кримінальної справи відносно посадової особи ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг».

Для зсування всіх обставин справи Судом було направлено судовий запит до прокуратури Печерського району м. Києва про надання інформації щодо кримінальної справи №56-2248 порушеної за фактом створення фіктивного підприємництва ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», яка перебувала в провадженні відділу Печерського РУ ГУМВС України.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло повідомлення від 24.03.2014р. №2934 вих.-14 від Прокуратури Печерського району м. Києва, в якому зазначається, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 11.04.2012 року у справі №1-п-11/2012 закрито провадження у справі в частині притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за злочин, передбачений ст. 205 ч. 1 КК України, у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Суд звертає увагу, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї. Крім того, порушення контрагентом податкової дисципліни, зафіксовані в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07 та від 06.11.2007 року.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого Позивача та контрагента за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даним товариством до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладені з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов'язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.- 5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» від 16.07.1999р № 996-XIY. Частина 2 ст. 9 вказаного Закону висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.

З вищенаведених норм слідує, що обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договірні взаємовідносини були укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.1999р № 996-XIY. Частина 2 ст. 9 вказаного Закону висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції.

На момент укладення договорів, складання актів приймання виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних, контрагент Позивача, як юридичну особу не було припинено, ліквідовано.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно позивача чи його контрагент, а саме відносно посадових осіб цих суб'єктів господарювання, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, податковим органом надано не було.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в щодо скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року по справі 2а-15590/12/2670; Ухвалі ВАСУ від 15 жовтня 2013 року К/800/11789/13; Ухвалах ВАСУ: від 05 червня 2013 року К/9991/58219/12; від 22 жовтня 2012 р. К/9991/52018/12; від 01 жовтня 2012 р. К/9991/42373/12, від 16 жовтня 2013 р. К/800/45872/13, від 30 жовтня 2013 р. К-40444/10.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.12.2009р. №0008572312/0.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 30.12.2009р. №0008572312/1.

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 31.03.2010р. №0008572312/2.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук