Постанова

від 05.06.2014 по справі 2а-8871/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8871/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року адміністративну справу за позовом акціонерного товариства закритого типу - проектно-розвідувальний та конструкторсько-технологічний інститут з дослідним виробництвом «Київський Будпроект» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Акціонерне товариство закритого типу - проектно-розвідувальний та конструкторсько-технологічний інститут з дослідним виробництвом «Київський Будпроект» (надалі за текстом - «АТЗТ «Київський Будпроект») звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0008572312/0 від 07 грудня 2009 р., № 0008572312/1 від 31 грудня 2009 р. якими товариству визначено суму податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість у розмірі 441 717 грн. 78 коп., а також податкового повідомлення-рішення № 0008572312/2 від 31 березня 2010 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої встановлено, що у період з 18.11.2009 р. по 20.11.2009 р. посадовцями ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну невиїзну перевірку з питань правильності визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету АТЗТ «Київський Будпроект» при взаємовідносинах з ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» за період з 01.01.2006 р. по 30.04.2009 р.

Результати перевірки оформлено актом № 2043/23-12/01273763 від 25.11.2009 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» у складі вартості робіт та послуг.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

12.04.2007 р. між АТЗТ «Київський Будпроект» та ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» укладено договір підряду № 02/04-07 за умовами якого останнє зобов'язалось виконати роботи з утеплення стін у будинку № 53-а, по вул. Дегтярівська, в м. Києві, а позивач - прийняти та оплатити їх.

Відповідно до договорів № 179-08/07 від 07.08.2007 р., № 249-01/08 від 08.01.2008 р., 95/08 від 20.05.2008 р. ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» взяло на себе зобов'язання з виконання проектної документації по об'єкту будівництва «Житловий будинок з підземним паркінгом та об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Петра Радченка, 27 (Кадетський Гай, 6) у Солом'янському районі м. Києва».

Згідно договору № 203-011/07 від 30.11.2007 р. ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» зобов'язалось виконати проектну документацію по об'єкту будівництва «Житловий будинок з підземним паркінгом та об'єктами соціально-культурного призначення між буд. № 20/2 по вул. Якіра та буд. № 4 по вул. Сім'ї Хохлових у Шевченківському районі м. Києва».

За умовами договору № 97/08 від 09.04.2008 р. ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» зобов'язалось виконати проектну документацію по об'єкту будівництва «Житловий будинок з підземним паркінгом та об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Вікентія Беретті, 4а у Деснянському районі м. Києва».

Відповідно до договору № 54/08 від 29.04.2008 р. ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» взяло на себе зобов'язання з виконання проектної документації по об'єкту будівництва «Житловий будинок з вбудованио-прибудовоаними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Івана Гонти, 7 у Шевченківському районі м. Києва».

Згідно договору № 104/08 від 10.06.2008 р. ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» мало виконати проектні роботи по об'єкту будівництва «Житловий будинок з підземним паркінгом та об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Бальзака, 17 у Деснянському районі м. Києва».

Відповідно до договору № 106/08 від 18.06.2008 р. ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» зобов'язалось виконати проектні роботи по об'єкту «Житловий будинок з підземним паркінгом та об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Гарматна, 39-Г, у Солом'янському районі м. Києва».

На підставі названих договорів були складені акти виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 1 766 871 грн. 23 коп., у т.ч. 294 478 грн. 52 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості робіт та послуг податок на додану вартість відніс до податкового кредиту.

Разом з тим, за даними протоколу допиту директора ТОВ «Т.А.В. Інжинірінг» ОСОБА_3 фінансово-господарською діяльність товариства він не займався, жодних документів від імені підприємства не підписував.

На думку органу доходів і зборів наведене свідчить про нікчемність укладених позивачем правочинів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0008572312/0 від 07 грудня 2009 р., № 0008572312/1 від 31 грудня 2009 р. якими АТЗТ «Київський Будпроект» визначено суму податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість у розмірі 441 717 грн. 78 коп., у тому числі 294 478 грн. 52 коп. за основним платежем та 147 239 грн. 26 коп. за штрафними санкціями.

У період спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР»).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договорів, зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва, протоколу узгодження договірної ціни, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, протоколів погодження динамічної договірної ціни проектну документацію, календарного плану виконання та фінансування проектних робіт, кошторису динамічної договірної ціни на проектні роботи, актів прийняття виконаних підрядних робіт, актів прийому-передачі проектно-вишукувальної документації, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у АТЗТ «Київський Будпроект» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг».

Помилковими є посилання відповідача на пояснення директора ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Безпідставним є твердження ДПІ у Шевченківському районі про нікчемність укладених позивачем правочинів, оскільки в ході проведеної перевірки не було встановлено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, зокрема, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг» правочинів.

З огляду на наведене судова колегія приходить підтримує висновок окружного адміністративного суду про те, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не звернув уваги, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про те, що відповідачем приймалось податкове повідомлення-рішення № 0008572312/2 від 31.03.2010 р.

За таких обставин у цій частині постанова суду попередньої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у зазначеній частині.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0008572312/2 від 31.03.2010 року скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008572312/2 від 31.03.2010 року відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.П.Мельничук

Постанова складена в повному обсязі 12 червня 2014 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мельничук В.П.