Постанова

від 06.03.2014 по справі 2а-2474/08/1770

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2474/08/1770

06 березня 2014 року 15год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник не з'явився. третьої особи відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головне управління Міндоходів у Львівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - ОСОБА_1 - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час та виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх належних сум звільненому працівникові по день фактичного розрахунку, стягнення моральної шкоди, зобов'язати вчинити дії до відповідача - Державної податкової адміністрації у Львівській області.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 року було зобов'язано відповідача - Державну податкову адміністрацію у Львівській області (79003. м.Львів. вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 01292039) в установленому законодавчими актами порядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (33024. м.Рівне. АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) грошові кошти, як доплату за надурочні роботи за період з 14 червня 2004 року по 21 березня 2005 року та середню заробітну плату за весь час затримки виплати всіх належних сум звільненому працівникові по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2013 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010 року скасовано, а справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Львівській області, третя особа - Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Львівської області, про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом першої інстанції здійснено заміну відповідача на Головне управління Міндоходів у Львівській області в зв'язку з реорганізацією, також у відповідача та третьої особи витребовувались докази, зазначені в ухвалі суду касаційної інстанції.

Позивач просить суд: стягнути на його користь 56564,97грн. - середнього заробітку за весь час затримки по;день фактичного розрахунку; 529, 90грн. - за період його хвороби з 03.10.2005 р. по 15.10.2005 р. в грудні 2005 року; 56 564, 97грн. - моральної шкоди; - зобов'язати відповідача оплатити його працю за щомісячні відпрацьовані надурочні години з червня 2004 ріжу по квітень 2005 року при добових нарядах чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДШ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 р. № 197 «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 14.11.2005 року наказом ДПА у Львівській області по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області № 701-О від 26.10.2005 р. його, ОСОБА_1, старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ, звільнено з органів податкової міліції, із постановкою на військовий облік за п.64 „Г" (через скорочення штатів).

В березні 2008 року позивач виявив, що бухгалтерія Городоцької МДПІ, порушуючи ст. 116 КЗпП не виплатила йому всіх сум, що належать до виплати при звільненні від Городоцької МДПІ, зокрема річної виплати окладу за спеціальним званням (підполковник податкової міліції), згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393, відповідно до наказу ДПА у Львівській області № 73-0 від 23.02.2006 р.; грошові кошти як оплату праці за щомісячні відпрацьовані надурочні години (понад 60 годин) з червня 2004 року по листопад 2005 року при добових нарядах чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Г ородоцької МДПІ.

У позовній заяві позивач зазначає, що 28.03.2008 р. він звернувся із заявою до начальника ДПІ у Городоцькому районі про зазначені порушення трудового законодавства і просив відповідно до ст. 117 КЗпП виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки невиплата належних вищевказаних сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, відбулась з вини Городоцької МДПІ.

ДПІ у Городоцькому районі 01.04.2008 р. перерахувала на картковий рахунок позивача річну виплату окладу за спеціальним званням (підполковник податкової міліції) в сумі 1560 грн. відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 зазначеної в наказі ДПА у Львівській області по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області № 70-О від 26.10.2005 р.

Поряд з цим ДПІ у Городоцькому районі в листі № 4510/10/0501 від 01.04.2008 р. повідомила позивача, що невиплата належних сум відбулась з вини працівників податкової міліції - структурного підрозділу Державної податкової адміністрації у Львівській області.

16 грудня 2013 року позивач подав заяву про зміну предмета позову.

У заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо несвоєчасної виплати належних йому сум при звільненні з органів податкової міліції ДПА у Львівській області 14.11.2005 року; - визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його грошового забезпечення у зв'язку з хворобою; - визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його одноразової грошової допомоги при звільненні; - стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь заборгованість по грошовому забезпеченню (зарплаті) в сумі 16 172,32 грн.; - стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь компенсацію за невчасно виплачене грошове забезпечення (зарплату) в сумі 16 819,21 грн.; - стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.; - стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь компенсацію за затримку розрахунку у розмірі мого середнього заробітку з 15.11.2005 року по 23.09.2009 року в сумі 82 319,80 грн.

04 лютого 2014 року позивач вчергове подав заяву про зміну предмета позову.

У заяві ОСОБА_1 просить суд: поновити строк звернення до адміністративного суду по позовних вимогах: про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його грошового забезпечення за період з травня по листопад 2005 року; про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо невиплати надбавки за роботу в нічний час за період з квітня по листопад 2005 року під час хвороби; про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його одноразової грошової допомоги при звільненні; - визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо несвоєчасної виплати належних мені сум при звільненні з органів податкової міліції ДПА у Львівській області 14.11.2005 року; - визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його грошового забезпечення за період з травня по листопад 2005 року; - визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо невиплати надбавки за роботу в нічний час за період з квітня по листопад 2005 року під час хвороби; - визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його одноразової грошової допомоги при звільненні; - стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь заборгованість по грошовому забезпеченню (зарплаті) в сумі 6 741,35 грн.; - стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь компенсацію за невчасно виплачене грошове забезпечення (зарплату) в сумі 7 044,71 грн.; -стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.; - стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь компенсацію за затримку розрахунку у розмірі мого середнього заробітку з 15.11.2005 року по 15.02.2014 року в сумі 160 096,86 грн.

Представник відповідача подав письмове заперечення на позов. Позовні вимоги не визнає, наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України , просить в позові відмовити повністю.

Письмових пояснень від Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Львівській області, яка до справи залучена у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не надходило. Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились.

Суд виходячи із положень статті 128 КАС України розглянув справу без участі відповідача та третьої особи на підставі наявних доказів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як встановлено судом ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції у званні підполковника податкової міліції на посаді інспектора, старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ з 14.06.04р., зокрема, відповідно до наказів ДПА у Львівській області від 14.06.2004р. (а.с.236), 18.06.04р. (а.с.235), 26.07.04р. (а.с.152, 234), 01.09.04р. (а.с.158, 233), 26.11.04р. (а.с.232), 19.01.04р. (а.с.195), 20.01.05р. (а.с.183, 231), 01.03.05р. (а.с.196), 13.04.05р. (а.с.230), 04.07.05р. (а.с.201, 228), тощо.

Наказом від 26.10.05р. за №701-0 (а.с.3-4) ОСОБА_1 з 14 листопада 2005 року звільнений з органів податкової міліції з постановкою на військовий облік за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Цим же наказом передбачено виплату ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та Указу Президента України від 23.06.2001р. №463/2001 по вислузі років 14 років 02 місяців 12 днів.

В судовому засіданні встановлено , що податковим органом ДПА у Львівській області не у повному обсязі здійснено розрахунок із позивачем, а саме щодо - річної виплати окладу за спеціальним званням (підполковник податкової міліції) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393, відповідно до наказу ДПА у Львівській області № 73-0 від 23.02.2006 р.; - оплати праці за щомісячні відпрацьовані надурочні години (понад 60 годин) з червня 2004 року по листопад 2005 року при добових- нарядах чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ.

Такі обставини позивачем були виявлені у березні 2008 року і позивач вказує, що саме з цього моменту він взнав про порушення його права. Суд погоджується з доводами позивача, як такими, що в повній мірі підтверджені матеріалами справи.

27.03.08р. позивачем подано заяву на ім'я начальника ДП1 у Городоцькому районі ДПА у Львівській області (а.с.5), у якій окрім зазначених сум виплат також міститься і вимога про виплату йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому зазначається рахунок, на який мають бути перераховані такі кошти.

01 квітня 2008 року на рахунок позивача було перераховано 1560,00грн. (а.с.6).

Клопотання представника податкового органу про залишення вимог без розгляду із пропуском строку для звернення до суду суд відхиляє, оскільки у судовому засіданні було з'ясовано, що позивач ОСОБА_1 про порушення свого права дізнався лише у березні місяці 2008 року - взнав про те, що не у повному розмірі були виплачені кошти, звернувся із відповідним зверненням для виплати, отримавши відповідь, що для перерахування коштів має бути відкритий рахунок - відрив його в Ощадбанку ( в судовому засіданні надав для огляду суду підтверджуючі документи про відкриття рахунку від 24.03.08р.) та як наслідок отримав такі кошти у квітні 2008 року.

В цей же день (01.04.08р.) Державна податкова інспекція (ДПІ) у Городоцькому районі листом за №4510/10/050 від 01.04.2008 р, повідомила ОСОБА_1 (а.с.7) що при нарахуванні розрахункових в листопаді 2005 року бухгалтерія інспекції керувалась наказом ДПА у Львівській області №701-0 від 26.10.2005р. Виплата розрахункових проведена при виплаті грошового утримання за листопад 2005р, Наказ ДПА у Львівській області на виплату окладу за спеціальне звання №73-0 від 23.02.2006 р. надійшов в бухгалтерію ДПІ у Городоцькому районі 20.03.2008р. Нарахована виплата в сумі 1560 грн. зарахована 31.03.2008 р. на рахунок в Городоцькому відділенні Ощадбанку №6324. Оплата праці за щомісячні відпрацьовані години проводиться згідно табелів обліку використання робочого часу. Відповідальними за ведення табелів обліку робочого часу в інспекції є начальники структурних підрозділів та завідувачі секторів.

Дослідженням в судовому засіданні табелів обліку та використання робочого часу та підрахунку заробітку за період з червня 2004 року по грудень 2004 року (а.с.40-47) та з січня 2005 року по листопад 2005 року (а.с.29-39) встановлено, що позивачу не були нараховані та виплачені, суми грошових коштів за надурочні роботи. Цей факт ні відповідачем ні третьою особою не заперечувався.

За змістом частини 3 статті 45 Конституції України максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом. Відповідно до частини 1 статті 50 Кодексу законів про працю нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Оскільки позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції, на нього поширюються всі ті вимоги чинного законодавства, як і на осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (частина 1 статті 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). Порядок проходження служби рядовим і начальницьким органів внутрішніх справ регулюється однойменним Положенням, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.

Поряд з тим Урядом прийнято постанову від 30 жовтня 1998 р. N 1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги". Пунктом 1 цієї постанови встановлено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.

Ні Законом України "Про державну податкову службу в Україні" ні Положенням не визначено (не встановлено) механізму проходження служби в органах податкової міліції (в частині робочого часу, часу відпочинку, соціального захисту, тощо).

Лише у частині 1 статті 22 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( діючої на момент спірних правовідносин) посадовим особам податкової міліції (до яких відносився і позивач) для виконання покладених на податкову міліцію обов'язків надані права, передбачені пунктом 1, частиною першою пункту 2, пунктами 3 та 6 статті 11 цього Закону, а також пунктами 1 -4, абзацами другим, третім, шостим пункту 5, пунктами 6-12, 14, підпунктами. "а." і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Закону, інших законів з питань оподаткування), пунктом 16 із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12 - 15-1 Закону України "Про міліцію".

В силу частини 7 статті 9 КАСУ у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Таким законом, що регулює подібні правовідносини, у даному випадку, є Закон України "Про міліцію".

Законом України "Про міліцію" (частини 12-13 статті 22) визначено, що для працівників міліції встановлюється 41-го динний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Надурочними роботами вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (стаття 62 Кодексу законів про працю).

Як вбачається із табелів обліку використання робочого часу та підрахунку заробітку, ОСОБА_1 знаходився на чергуванні 14.06.04р. з 9год.00хв. до 9год.00хв. 15.06.04р. (після прийняття на роботу в Городоцьку МДПІ). До цього (до 14.06.04р.) позивач працював в Городоцькій МДПІ на посаді слідчого, які обліковувалися як 8 годин робочого часу при п'ятиденному робочому тижні. Враховуючи умови проходження служби в органах податкової міліції, в службовій діяльності позивача мали місце надурочні роботи. В липні місяці 2004 року (а.с.46) позивач відпрацював 240 годин, оплачено з них 180 годин. З урахуванням досліджених табелів обліку робочого часу за червень, липень 2004 року, вбачається що облік робочого часу по інших періодах (серпень 2004 року - березень 2005 року) здійснювався аналогічно. Позивачем зазначено, що він в усній формі звертався як до керівництва Городоцької МДПІ з приводу надурочних робіт так і до ДПА у Львівській області, на що отримав в такій же формі відповідь, що всі ці години (надурочні) будуть враховані в подальшому під час остаточних розрахунків. Відповідачем зазначені доводи позивача не спростовані.

Під час розгляду справи суб'єктом владних повноважень не було надано пояснень та доказів правомірності не здійснення належного обліку робочого часу (в контексті частини 12-13 статті 22 Закону України "Про міліцію") протягом тривалого терміну.

З таких обставин, суд приходить до висновку, що остаточний розрахунок (ненарахування та невиплата грошових коштів за надурочні роботи) із позивачем під час його звільнення із органів податкової міліції через скорочення штатів проведений не був.

За рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 року Державна податкова адміністрація у Львівській області добровільно нарахувала та виплатила ОСОБА_1 кошти в сумі 18 354,61 грн.

В цій частині суд позовні вимоги позивача вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Клопотання представника податкового органу про відхилення позовних вимог: про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його грошового забезпечення за період з травня по листопад 2005 року; про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо невиплати надбавки за роботу в нічний час за період з квітня по листопад 2005 року під час хвороби; про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його одноразової грошової допомоги при звільненні - у зв'язку із пропуском строку для звернення до суду, суд відхиляє. Суд виходить із настпного. В судовому засіданні було з'ясовано, що позивачу ОСОБА_1 при звільненні із органів податкової міліції і в подальшому Городоцька МДПІ безпідставно не видавала грошовий атестат. Тільки на вимогу суду, а також на інформаційний запит в січні 2014 року ОСОБА_1 останньому було надано грошовий атестат № 1/14 від 15.01.2014 року.

З тих підстав суд задовольняє клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду по зазначених позовних вимогах.

В судовому засіданні було встановлено, що до грошового атестату ОСОБА_1 № 1/14 від 15.01.2014 року не внесено окремі види надбавок та доплат до грошового забезпечення, а саме:

- доплату за роботу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу - 104,30 грн. (відповідно до підпункту 3 пункту 4 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р.);

- надбавка за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків окладу грошового утримання - 214 грн. (відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р.);

- щомісячна грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення у розмірі 13 відсотків від об'єкта оподаткування - 186,04 грн. (відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 р. № 44).

ОСОБА_1 за час проходження служби у квітні-листопаді 2005 року мав би отримувати грошове забезпечення до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме: - посадовий оклад в розмірі 298,00 грн. (відповідно до п. 2 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р.); - оклад за спеціальне звання в розмірі 130 грн. (відповідно до п. 2 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р.).

Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р. було установлено, що оклад грошового утримання працівників податкової міліції включає в себе посадовий оклад (додатки № 10-13 до цієї постанови). А також оклад за спеціальне звання (додаток № 9 до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 № 926 (926,96).

- винагорода за вислугу років в розмірі 30 відсотків посадового окладу і окладу за спеціальне звання - 128,40 грн. (відповідно до підпункту 1 пункту 4 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р.).

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р. виплачувати посадовим особам Державної податкової служби, державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, державних податкових інспекцій у районах, містах і районах у містах та працівникам податкової міліції винагороду за вислугу років у розмірах згідно з додатком № 17.

- доплату за роботу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу - 104,30 грн. (відповідно до підпункту 3 пункту 4 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р.).

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р. працівникам податкової міліції та працівникам з обробки інформації, ведення баз даних органів державної податкової служби доплату за роботу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).

- надбавка за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків окладу грошового утримання - 214 грн. (відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р.).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови КМУ № 1592 від 31.12.1996 р. керівним працівникам і спеціалістам, особам начальницького складу, які здійснюють контроль за справлянням податків та інших платежів, займаються оперативно-розшуковою роботою та розслідуванням кримінальних справ, організовують роботу з контролю надходження платежів до бюджетів та примусового їх стягнення, надбавки за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця, а для осіб начальницького складу податкової міліції - у розмірі 50 відсотків окладу грошового утримання.

- надбавку за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці у розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання і надбавки за вислугу років - 556,40 грн. ( відповідно до пункту 1 Указу Президента № 575 від 20.06.2002 р.).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента № 575 від 20.06.2002 р. встановлено посадовим особам та іншим державним службовцям органів державної податкової служби, крім осіб начальницького складу податкової міліції, надбавку за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці у розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років; також визначена щомісячна грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення у розмірі 13 відсотків від об'єкта оподаткування - 186,04 грн. (відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 р. № 44 ( в редакції постанови КМУ від 06.01.2005 р. № 17) без врахування щомісячної премії та разової премії.

З квітня по листопад включно 2005 року в позивача обов'язкове місячне грошове забезпечення мало б становити 1617,14 грн. ( 298 (посадовий оклад) + 130 ( спеціальне звання) + 128,40 (вислуга років) + 104,30 (доплата за роботу в нічний час) + 214 (надбавка за особливі умови праці) + 556,40 (доплата за ОВЗ 188-Ф) + 186,04 (компенсація податку з доходів фізичних осіб).

У відповідності до абзацу третього статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.

У відповідності до п.11 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії.

Суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Львівської області в період непрацездатності ОСОБА_1 у квітні - листопаді 2005 року безпідставно не нарахувала та не виплатила доплату за роботу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу в розмірі 782,25 грн.

Також Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Львівської області під час лікування позивача у квітні - листопаді 2005 року безпідставно занижувала і інші надбавки грошове забезпечення.

За виключенням доплати за роботу в нічний час місячне грошове забезпечення ОСОБА_1 без премій становило 1512,84 грн. (1617,14-104,30).

За травень - жовтень 2005 року ОСОБА_1 мав би отримати грошове забезпечення в загальній сумі 9 077,04 грн. (1512,84 х 6).

За половину листопада 2005 року ОСОБА_1 мав би отримати грошове забезпечення в сумі 756,42 грн.

Всього за травень - листопад 2005 року ОСОБА_1 мав би отримати грошове забезпечення в сумі 9 833,46 грн. (9 077,04 + 756,42).

ОСОБА_1 отримав такі грошові забезпечення в 2005 році: за травень - 300 грн.; за червень - 1499,22 грн.; за липень - 1525,55 грн.; серпень - 1363,01 грн.; вересень - 700 грн.; жовтень - 616,48 грн.; листопад - 2003,91 грн., а всього отримав 8 008,17 грн. в тому числі премії 233 грн.

За період з травня по листопад 2005 року всього ОСОБА_1 отримав грошове забезпечення без премій 7 775,17 грн. (8 008,17 - 233).

За період з травня по листопад 2005 року Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Львівської області безпідставно занижувала надбавки грошового забезпечення, що привело до заниження грошового забезпечення в сумі 2 058,29 грн. (9 833,46 - 7 775,17).

Середньомісячне грошове забезпечення позивача за квітень - жовтень 2005 року становить 1617,14 грн.

За наказом ДПА у Львівській області № 701-о від 26.10.2005 р. ОСОБА_1 був звільнений з посади старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ 14.11.2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки ОСОБА_1 в день звільнення 14.11.2005 року не працював (перебував на стаціонарному лікуванні), то виплата всіх сум мала бути проведена 15.11.2005 року.

В судовому засіданні було встановлено, що виплата розрахункових проведена при виплаті грошового утримання за листопад 2005 року (тобто у грудні місяці 2005 року (а.с.7), а грошові кошти у сумі 1560грн.00коп., як виплата окладу за спеціальне звання була проведена лише 31.03.08р. (а.с.7) на підставі наказу ДПА у Львівській області №73-0 від 23.02.2006 р., який надійшов в бухгалтерію ДПІ у Городоцькому районі 20.03.2008 р. (а.с.237).

ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 7789,60 грн., відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та Указу Президента України від 23.06.2006 р. № 463/2001 по вислузі років 14 років.

Відповідно до вимог п.10 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 р. виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Львівської області при розрахунку грошової допомоги застосовує до військовослужбовця ОСОБА_1 п.4 Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», і помилково виключає із грошового забезпечення доплати, винагороди і премії.

Відповідно до довідки від 11.08.2006 року вих. № 5110/8/050 місячне грошове забезпечення ОСОБА_1 без доплат, винагород і премій становить 1112,80 грн., і відповідно одноразова грошова допомога становить 7789,60 грн. (1112,80 х 50% = 556,40 х 14 років).

Грошове забезпечення ОСОБА_1 без премій в квітні - жовтні 2005 року становить 1617,14 грн., і відповідно одноразова грошова допомога мала б становити 11 319, 98 грн. (1617,14 х 50% = 808,57 х 14 років).

ОСОБА_1 занижена одноразова грошова допомога в сумі 3 530,38 грн. (11 319, 98 - 7789,60).

Місячне грошове забезпечення ОСОБА_1 з червня по жовтень 2004 року без врахування премій становило 1 176,61 грн. ( 185 (посадовий оклад) + 130 ( спеціальне звання) + 94,50 (вислуга років) + 64,75 (доплата за роботу в нічний час) + 157,50 (надбавка за особливі умови праці) + 409,50 (доплата за ОВЗ 188-Ф) + 135,36 (компенсація податку з доходів фізичних осіб), а середньоденне грошове забезпечення становить 54,73 грн. (1 176,61 : 21,5 роб. дні).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію» для працівників міліції встановлюється 41 годинний робочий тиждень.

Робочий день для працівників міліції становить 8,2 год. (41 год. : 5 робочих днів).

Середньогодинне грошове забезпечення ОСОБА_1 становить 6,67 грн. (54,73 : 8.2).

При добових нарядах чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ ОСОБА_1 відпрацьовано понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 14 червня 2004 року по 21 березня 2005 року 384 надурочних годин, а саме :

в червні 2004 р. 36 надурочних годин; в липні 2004 р. 60 надурочних годин ;

в серпні 2004 р. 60 надурочних годин; в жовтні 2004 р. 27 надурочних годин;

в листопаді 2004 р. 69 надурочних годин; в грудні 2004 р. 60 надурочних годин;

в січні 2005 р. 60 надурочних годин ; в березні 2005 р. 12 надурочних годин.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Кодексу законів про працю України, погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про міліцію» , оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Відповідач повинен був 15.11.2005 року сплатити позивачу кошти за надурочні роботи з 14 червня 2004 року по жовтень включно 2004 року в сумі 2 441,22 грн. (183год. х 6,67грн./год. х 2 ).

ОСОБА_1 місячне грошове забезпечення за листопад та грудень 2004 року без врахування премій становило 1 507,99 грн. ( 270 (посадовий оклад) + 130 ( спеціальне звання) + 120,00 (вислуга років) + 94,50 (доплата за роботу в нічний час) + 200,00 (надбавка за особливі умови праці) + 520,00 (доплата за ОВЗ 188-Ф) + 173,49 (компенсація податку з доходів фізичних осіб), а середньоденне грошове забезпечення становить 70,14 грн. (1 507,99 : 21,5 роб. дні).

Робочий день для працівників міліції становить 8,2 год. (41 год. : 5 робочих днів).

ОСОБА_1 середньогодинне грошове забезпечення становить 8,55 грн. (70,14 : 8.2).

Відповідач повинен був 15.11.2005 року сплатити ОСОБА_1 кошти за надурочні роботи за листопад - грудень включно 2004 року в сумі 2 205,90 грн. (129год. х 8,55грн./год. х 2 ).

ОСОБА_1 місячне грошове забезпечення за січень - березень 2005 року без врахування премій становило 1 476,80 грн. ( 262 (посадовий оклад) + 130 ( спеціальне звання) + 117,60 (вислуга років) + 91,70 (доплата за роботу в нічний час) + 196,00 (надбавка за особливі умови праці) + 509,60 (доплата за ОВЗ 188-Ф) + 169,90 (компенсація податку з доходів фізичних осіб), а середньоденне грошове забезпечення становить 68,69 грн. (1 476,80 : 21,5 роб. дні).

Робочий день для працівників міліції становить 8,2 год. (41 год. : 5 робочих днів).

ОСОБА_1 середньогодинне грошове забезпечення становить 8,38 грн. (68,69 : 8.2).

Відповідач повинен був 15.11.2005 року сплатити ОСОБА_1 кошти за надурочні роботи за січень - березень включно 2004 року в сумі 1 206,72 грн. ( 72 год. х 8,38 грн./год. х 2 ).

А всього відповідач повинен був 15.11.2005 року сплатити ОСОБА_1 кошти за надурочні роботи з 14 червня 2004 року по 21 березня 2005 року в сумі 5 853,84 грн. (2 441,22 + 2 205,90 + 1 206,72).

З квітня по жовтень включно 2005 року в ОСОБА_1 обов'язкове місячне грошове забезпечення мало б становити 1617,14 грн., а середньоденне грошове забезпечення становить 75,22 грн. (1 617,14 : 21,5 роб. дні).

Також відповідач не оплатив позивачу робочий день 14.11.2005 року в сумі 75,22 грн.

Відповідач 15.11.2005 року безпідставно занизив ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 3 530,38 грн., не виплатив кошти за надурочні роботи з 14 червня 2004 року по 21 березня 2005 року в сумі 5 853,84 грн.; грошове забезпечення за 14.11.2005 року в сумі 75,22 грн.; доплату за роботу в нічний час за квітень - листопад 2005 року в сумі 782,25 грн. та безпідставно занизив інші надбавки грошового забезпечення за травень - листопад 2005 року в сумі 2 058,29 грн., а всього заборгував 12 299,98 грн.

Відповідно до Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 р. «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрат частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати», затримка виплати зарплати більше ніж на один календарний місяць спричиняє нарахування компенсації за її затримку в момент виплати такої зарплати. Суму зарплати, невиплаченої вчасно, множать на приріст індексу споживчих цін, виражений в коефіцієнті (ІСЦ) за календарні місяці затримки виплати. Певна річ, що у випадку якщо приросту ІСЦ за час затримки виплати не було або було його зменшення, то компенсація за час затримки виплати зарплати не виплачується. Якщо виразити це у вигляді формули, то одержимо:

СК = СНЗП х ІСЦЧЗ, де

СК - сума компенсації за затримку виплати заробітної плати;

СНЗП - сума несвоєчасно виплаченої заробітної плати;

ІСЦЧЗ - індекс споживчих цін наростаючим підсумком за час затримки.

При цьому ІСЦЧЗ визначається відповідно до ПКМУ № 159 так:

Iндекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Отже, ІСЦЧЗ за період з листопада 2005 року по грудень 2010 року становить 1,95 (1,009 х 1,012 х 1,018 х 0,997 х 0,996 х 1,005 х 1,001 х 1,009 х 1,000 х 1,020 х 1,026 х 1,018 х 1,009 х 1,005 х 1,006 х 1,002 х 1.000 х 1,006 х 1,022 х 1,014 х 1,006 х 1,022 х 1, 029 х 1,022 х 1, 021 х 1, 029 х 1,027 х 1, 038 х 1,031 х 1,013 х 1,008 х 0,995 х 0,999 х 1,011 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,009 х 1,005 х 1,011 х 0,999 х 0,998 х 1,008 х 1,009 х 1,011 х 1,009 х 1,018 х 1,019 х 1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998 х 1,012 х 1,029 х 1,005 х 1,003).

СК = 12 299,98 грн. х 1,95 = 23 984,96 грн.

Відповідач своїм наказом по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області № 383-о від 24.09.2009 року вніс зміни до наказу ДПА у Львівській області від 25.10.2005 року № 701-о, виклавши його в новій редакції - за п.64 «Г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) звільнити підполковника податкової міліції ОСОБА_1, старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ з органів податкової міліції 23 листопада 2005 року.

При зміні дати звільнення ОСОБА_1 не проведено розрахунку заборгованості по заробітній платі, а саме:

- грошове забезпечення за період з 15.11.2005 року по 23.11.2005 року;

- компенсацію за невчасно виплачене грошове забезпечення (зарплату);

- середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 24.09.2005 року по день фактичного розрахунку.

Відповідач не оплатив ОСОБА_1:

- грошове забезпечення за 7 робочих днів з 15.11.2005 року по 23.11.2005 року в сумі 526,54 грн. (75,22 х 7);

- компенсацію за невчасно виплачене грошове забезпечення за період з вересня по грудень 2010 року.

ІСЦЧЗ за період з вересня 2009 року по грудень 2010 року становить 1,11 (1,009 х 1,011 х 1,009 х 1,018 х 1,019 х 1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998 х 1,012 х 1,029 х 1,005 х 1,003).

Компенсація за невчасно виплачене грошове забезпечення за 7 робочих днів з 15.11.2005 року по 23.11.2005 року за період з вересня по грудень 2010 року становить 584, 46 грн. (526,54 грн. х 1,11 ).

На грудень 2010 року при зміні наказу від 25.10.2005 року № 701-о всього ОСОБА_1 не виплачено належних сум 1 111 грн.

На грудень 2010 року всього ОСОБА_1 не виплачено належних сум 25 095,96 грн. (23 984,96 + 1 111).

Відповідач, добровільно виконуючи постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 р. у справі № 2-а-2474/08/1770 згідно платіжного доручення № 382 від 08.12.2010 року в грудні 2010 року виплатив ОСОБА_1 кошти в сумі 18354,61 грн.

В грудні 2010 року заборгованість по виплаті всіх належних ОСОБА_1 сум становить 6 741,35 грн. (25 095,96 - 18 354,61).

ІСЦЧЗ за період з грудня 2010 року по січень 2014 року становить 1,045 (1,010 х 1,009 х 1,014 х1,013 х 1,008 х 1,004 х 0,987 х 0,996 х 1,001 х 1,000 х 1,001 х 1,002 х 1,002 х 1,002 х 1,003 х 1,000 х 0,997 х 0.997 х 0,998 х 0,997 х 1,001 х 1,000 х 0,999 х 1,002 х 1,002 х 0,999 х 1,000 х 1,000 х 1,001 х 0,999 х 0,993 х1,000 х 1,004 х 1,002 х 1,005).

Сума компенсації за затримку виплати заробітної плати становить 7 044,71 грн. (6 741,35 х 1,045 ).

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відтак в цій частині суд вважає, що з метою захисту та відновлення порушеного права позивача, позовну вимоги: про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо несвоєчасної виплати належних позивачу ОСОБА_1 сум при звільненні з органів податкової міліції ДПА у Львівській області 14.11.2005 року; - визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його грошового забезпечення за період з травня по листопад 2005 року; визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо невиплати надбавки за роботу в нічний час за період з квітня по листопад 2005 року під час хвороби; визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження його одноразової грошової допомоги при звільненні; стягнення з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь заборгованість по грошовому забезпеченню (зарплаті) в сумі 6 741,35 грн.; - стягнення з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь компенсацію за невчасно виплачене грошове забезпечення (зарплату) в сумі 7 044,71 грн.; - стягнення з Головного управління Міндоходів у Львівській області в його користь компенсацію за затримку розрахунку у розмірі мого середнього заробітку з 15.11.2005 року по 15.02.2014 року в сумі 160 096,86 грн. - слід задовільнити.

Письмові докази (а.с.135-138, 140-151,153-157, 159-182, 185-194, 199, 208-213) є підтвердженням нарахування заробітної плати за період з червня 2004 року по березень 2005 року, листопад та грудень 2005 року.

Таблиця (а.с.219-225) - більш детальна розшифровка нарахованих та виплачених сум грошових коштів ОСОБА_1

Штатний розклад обґрунтовує та підтверджує наявність чергової частини в ДПІ у Городоцькому районі. Наявні посади лише трьох чергових замість чотирьох (а.с.227-227), шо на думку суду в черговий раз підтверджує, що в ДПІ у Городоцькому районі мали місце надурочні роботи.

Копії письмових доказів (а.с.228-237) підтверджують ту обставину, що будь-які нарахування здійснюються лише на підставі наказів ДПА у Львівській області.

Що стосується відшкодування позивачу моральної шкоди в розмірі 20000грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За змістом ст. 440-1 ЦК та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 (зі змінами та доповненнями).

Отже, діючим законодавством передбачено, що при порушенні прав працівника, які привели до моральних страждань, йому повинна бути відшкодована моральна шкода.

Оцінюючи обставини справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині стягнення з Головного управління Міндоходів у Львівській області в користь позивача моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Присудження такої суми моральної шкоди суд обгрунтувує положеннями Цивільного кодексу України (стаття 23, 1167), постанови Пленуму Верховного-Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та виходячи із характеру неправомірної поведінки відповідача та заподіяних позивачу моральних страждань внаслідок несвоєчасної виплати коштів у відносинах публічної служби, обов'язковість нарахувань та сплати яких передбачено законом.

Суд також зауважує, що в зв'язку з тим, що в нормативних актах які регламентують проходження служби працівниками міліції не врегульовано питання компенсації моральних страждань заподіяних працівникові міліції під час служби так само як і питання компенсацій та санкцій за несвоєчасну виплату грошових сум при звільненні. Проте суд вирішуючи спір, виходячи із принципів та завдань адміністративного судочинства., вважає за необхідне застосувати аналогію закону виходячи із конституційного принципу рівності громадян в правах.

Принцип рівності перед законом є беззаперечним юридичним стандартом, який закріплено у ст. 7 Загальної декларації прав людини і ст.ст. 21, 24 Конституції України.

Статтею 21 Конституції України визначено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». Водночас, стаття 24 Конституції проголошує, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи

Тому, на думку суду не може бути обмежено право позивача на компенсацію моральних страждань чи на отримання санкцій за несвоєчасний розрахунок лише за ознакою його професійної діяльності - перебування на службі в органах міліції.

Суд застосовуючи вищезазначені норми трудового законодавства, виходить із приписів частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи що відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з грошовим атестатом під час звільнення, а з матеріалів справи вбачається що позивач дізнався про порушення своїх прав вже під час вирішення спору в судовому порядку, суд вважає що позивачу слід поновити строк звернення до адміністративного суду по позовних вимогах: про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 за період з травня по листопад 2005 року; про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо невиплати позивачу надбавки за роботу в нічний час за період з квітня по листопад 2005 року під час хвороби; про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з такого, суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та відхиляє клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в цій частині.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, на користь позивача не присуджуються, оскільки доказів їх понесення стороною не надано. Позивач від сплати судових витрат звільнений.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Поновити строк звернення до адміністративного суду по позовних вимогах: про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 за період з травня по листопад 2005 року; про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо невиплати позивачу надбавки за роботу в нічний час за період з квітня по листопад 2005 року під час хвороби; про визнання дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.

Визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо несвоєчасної виплати належних ОСОБА_1 сум при звільненні з органів податкової міліції ДПА у Львівській області 14.11.2005 року.

Визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження грошового забезпечення ОСОБА_1за період з травня по листопад 2005 року.

Визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в нічний час за період з квітня по листопад 2005 року під час хвороби.

Визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо заниження ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні.

Стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області (код ЄДРПОУ 38700743) на користь ОСОБА_1 ( і.п.н.НОМЕР_1) заборгованість по грошовому забезпеченню (зарплаті) в сумі 6 741,35 грн.

Стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за невчасно виплачене грошове забезпечення (зарплату) в сумі 7 044,71грн.

Стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Стягнути з Головного управління Міндоходів у Львівській областіна користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку за період з 15.11.2005 року по 15.02.2014 року в сумі 160 096 грн. 86 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Звернути постанову до негайного виконання в частині присудження заробітної плати, іншого утримання у відносинах публічної служби в межах суми стягнення за один місяць 1617грн. 14 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.