Постанова

від 02.04.2014 по справі 21/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2014 р. Справа№ 21/22

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін

від позивача: Башмаков К.О. - представник за дов. №9 від 02.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився ;

від третьої особи: Уланов І.В. - представник за дов. №062/1/8-227 від 11.01.2013р.,

розглянувши апеляційну скаргу Благодійного фонду «Рутенія»

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2013 р.

у справі № 21/22 (суддя: Митрохіна А.В.)

за позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

до Благодійного фонду «Рутенія»

про усунення перешкод у користування майном та виселення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійного фонду «Рутенія» (далі - відповідач) про усунення перешкод у користування майном, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 34, літ. Б, В та належить позивачу на праві господарського відання шляхом виселення відповідача, а також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 р. у справі №21/22 позов задоволено в повному обсязі. Виселено Благодійний фонду «Рутенія» з нежилих приміщень загальною площею 265,80 кв. м., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Пушкінська, 34, літ. Б,В. Передано нежилі приміщення загальною площею 265,80 кв. м., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Пушкінська, 34, літ. Б,В у звільненому вигляді Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс». Стягнуто з Благодійний фонду «Рутенія» з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» 941,00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Благодійний фонд «Рутенія» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. у справі №21/22 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, що позивач не має жодного права використовувати спірне приміщення в своїх цілях, бо є рішення суду у справі №48/515, яке зобов'язує орган приватизації підготувати об'єкт приватизації та укласти з відповідачем договір купівлі - продажу, а отже, посилання господарського суду на ч. 3 ст. 137 Господарського кодексу України є необґрунтованим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2013р. у справі №21/22, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. у справі №21/22 розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. у справі №21/22 розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. у справі №21/22, розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебування судді Тарасенко К.В. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №21/22 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіної Л.О., Тищенко А.І.

11.09.2013р. у судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2013р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебування судді доповідача Суліма В.В. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №21/22 колегії суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий суддя, суддів Рєпіної Л.О., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2013р. прийнято до провадження справу №21/22 вищенаведеною колегією суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебування судді Тищенко А.І. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №21/22 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіної Л.О., Тарасенко К.В.

27.11.2013р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду зупинено апеляційне провадження у справі № 21/22 за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" до Благодійного фонду "Рутенія" , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення перешкод у користування майном та виселення до остаточного вирішення пов'язаної з нею справи Окружного адміністративного суду міста Києва №826/18336/13-а за позовом Благодійного фонду "Рутенія" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтранспарксервіс", третя особа Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київжитлоексплуатація" про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що були підставою для зупинення провадження у справі, господарський суд поновлює провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2014р. відмовлено в задоволенні клопотання Благодійному Фонду "Рутенія" про поновлення строків звернення до суду.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебуванням головуючого судді Суліма В.В. на лікарняному було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №21/22 колегії суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий суддя, суддів Рєпіної Л.О., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р. прийнято справу до провадження у вищенаведеному складі суддів. Поновлено апеляційне провадження у справі № 21/22.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виходом головуючого судді Суліма В.В. з лікарняного було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №21/22 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіної Л.О., Тарасенко К.В

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. прийнято справу до провадження у вищенаведеному складі суддів.

02.04.2014р. від скаржника через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні представника скаржника.

Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (далі -ГПК) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Проте, відповідачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості бути присутнім в судовому засіданні або забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Ст. 102 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Зважаючи на те, що строк розгляду апеляційної скарги по даній справі майже сплинув та з метою недопущення порушення розумності строку розгляду справи, клопотання скаржника про відкладення розгляду справи відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки його задоволення призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.

Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 02.04.2014р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 02.04.2014р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Благодійного фонду «Рутенія» - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.04.2010 р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (орендодавець) та Благодійним фондом «Рутенія» (орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3558 (далі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 16.10.2008 р. № 516/516, додаток 2 пункт 65 та від 18.12.2008 р. № 861/861, додаток 7 пункт 8 та листа Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 07.12.2007 р. № 29/283-1013 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення) за адресою: вулиця Пушкінська, 34 літ. Б, В.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припиненні договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 9.1 договору оренди, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 15.04.2010 р. по 15.04.2011 р.

Листами від 19.04.2010р. №155/1/05-1555, від 19.04.2010р. №155/1/05-1553, від - 18.04.2011р. №155/1/05-1813 КП "Київжитлоспецексплуатація" повідомило орендаря про закінчення терміну дії договорів оренди, про припинення їх дії та вимагало орендаря звільнити займані приміщення і передати орендодавцю за актом - приймання-передачі.

У відповідності до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2011р. №287 за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» на праві господарського відання закріплено нежилий будинок на вул. Пушкінській, 34 літ. Б, В загальною площею згідно з поверховими планами БТІ, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва , яке станом на 25.02.2013р. не скасоване та не змінене.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування та захищаються захищаються законом.

Згідно ст. 147 Господарського процесуального кодексу України право власності та інші майнові права захищаються у спосіб, визначений у статті 20 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом); щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Статтею 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом припинення дій, що порушують право, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Тобто, позивач є належним володільцем спірних приміщень, крім того, мав право вимагати повернення спірних приміщень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2012р. у справі №27/93, Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) було зобов'язано визначити оцінщика, укласти тристоронній договір щодо виконання експертизи вартості орендованого майна та провести експертну оцінку ринкової вартості майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 34 літ. Б, В.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2012р. у справі №27/93-7/413-2012 було відмовлено Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» у зобов'язанні укласти з Благодійним фондом «Рутенія» договір оренди комунального майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 34 літ. Б, В на умовах встановлених рішенням Київської міської ради № 26/4838 від 16.09.2010 р. «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва».

Згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ .

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу .

Господарський процесуальний кодекс України перелічує такі факти залежно від того, суд якої юрисдикції виніс судовий акт:

а) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, що розглядає господарські спори);

б) питання, чи мали місце певні дії та чи вчинені вони певною особою, встановлені вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили;

в) факти, які мають значення для вирішення спору, встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що КП «Київтраспарксервіс» не є власником даних нежитлових приміщень.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на день розгляду справи в суді першої інстанції, балансоутримувачем нежилого будинку на Пушкінській, 34 літ. Б, В у м. Києві є КП «Київтранспарксервіс».

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що статус балансоутримувача нежилого будинку на Пушкінській, 34 літ. Б, В у м. Києві за КП «Київтранспарксервіс» також підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2014р. №826/18336/13-а, якою було залишено без розгляду позов Благодійного фонду «Рутенія» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтранспарксервіс», третя особа Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження №287 від 02.03.2011р. «Про закріплення за КП «Київтранспарксервіс» нежилого будинку по вул. Пушкінській, 34, літ. Б.В.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 9.1 Порядку укладанню договору оренди передує оцінка об'єкта оренди.

Згідно п. 9.2 Порядку у разі прийняття Київрадою рішення про передачу комунального майна в оренду, Головним управлінням в засобах масової інформації оголошується конкурс на відбір експертів-оцінювачів.

Відповідно до п. 9.3 Порядку в п'ятнадцятиденний термін після виходу оголошення про проведення конкурсу комісія, створена Головним управлінням за участю депутатів Київради, на своєму засіданні розглядає конкурсні пропозиції та визначає переможця.

У подальшому для здійснення експертної оцінки ринкової вартості майна для розрахунку орендної плати об'єкта оренди Головне управління, в якості замовника, орендар, в якості платника, та експерт-оцінювач - переможець конкурсу, в якості виконавця, укладають тристоронній договір щодо виконання експертизи вартості орендованого майна (п. 9.4 Порядку).

Згідно п.п. 10.2-10.5 Порядку орендодавець готує проект основного договору (додаток №3 до цього рішення) та з урахуванням істотних умов, визначених відповідним рішенням Київради, направляє його орендарю. У разі згоди з умовами, визначеними в проекті договору, орендар підписує його та передає на погодження до Головного управління. Головне управління погоджує проект договору, підписаний орендарем, та направляє його орендодавцю. Орендодавець підписує погоджений Головним управлінням комунальної власності м. Києва проект договору оренди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було направлено заявку, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, що також було встановлено у Рішенні Господарського суду м. Києва від 06.11.2012р. у справі №27/93-7/413-2012.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р. у справі №48/515, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 146 Господарського кодексу України приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється, зокрема, шляхом викупу не інакше як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч.1 ст. 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. У разі якщо об'єктом є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що визнання за суб'єктом права приватизації на певний об'єкт не означає автоматичного визнання за ним права користування таким об'єктом, а передбачає лише можливість вчинення дій, спрямованих на набуття майнових прав в майбутньому.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності, є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.3 ст. 137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи не містять а відповідачем не подано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належних та допустимих доказів прийняття будь-якого рішення Київською міською радою, як власника спірних приміщень, щодо надання їх в користування Благодійному фонду «Рутенія».

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Благодійний фонд «Рутенія» незаконно займає нежитлове приміщення та перешкоджає в його використанні позивачу.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. у справі №21/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Благодійного фонду «Рутенія» - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Благодійного фонду «Рутенія» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. у справі №21/22 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №21/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Л.О. Рєпіна

К.В. Тарасенко