Рішення

від 11.04.2014 по справі 486/3035/13-ц

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/3035/13-ц

Провадження № 2/486/138/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого - Падалка В.О.

при секретарі - Асєєвій А.А.

за участю представників позивача - ОСОБА_1

- ОСОБА_2

представника відповідача - Полоз В.І.

третьої особи - ОСОБА_4

представника третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом представника ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 про визнання договорів розірваними за домовленістю сторін,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 року представник позивача - ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 про визнання договорів розірваними за домовленістю сторін.

Свої вимоги мотивує тим, що 07.04.2000 року між ЗАТ "Атомгідроенергобуд", яке 20.06.2006 року реорганізовано в ПАТ "Атомгідроенергобуд" та 19.09.2012 року реорганізовано в ТОВ "Атомгідроенергобуд" і ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений державним нотаріусом Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Рихальською О.В. за реєстр. № 687.

Продаж вищевказаної квартири вчинено за 33138 грн. 02 коп., які підлягали сплаті ОСОБА_7 в строк до 07.04.2015 року, однак не менше 100 грн. щомісяця. Право власності на квартиру у ОСОБА_7 виникло з моменту нотаріального посвідчення договору.

14.04.2000 року з метою забезпечення виконання покупцем зобов'язань по оплаті вартості придбаного майна за договором купівлі-продажу від 07.04.2000 року, між ЗАТ "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7 було укладено договір застави квартири, який посвідчений державним нотаріусом Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Рихальською О.В. за реєстр. № 813 та вчинено заборону на відчуження квартири.

З грудня 2010 року ОСОБА_7 припинив оплату придбаного майна в порядку визначеному договором купівлі-продажу квартири від 07.04.2000 року.

01.12.2011 року ПАТ "Атомгідроенергобуд" звернулося до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_7 про визнання договору недійсним.

03.03.2012 року між ПАТ "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7 було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою суду.

Згідно з умовами вищевказаної мирової угоди, договір купівлі-продажу квартири від 07.04.2000 року визнається неукладеним, і квартира АДРЕСА_1 повертається у власність ПАТ "Атомгідроенергобуд". У строк 1 місяць з моменту реєстрації права власності товариством, квартира реалізується за ринковою ціною. Отримані від продажу квартири гроші підлягають поділу між сторонами. Дія договору застави квартири від 14.04.2000 року та заборона № 21 на відчуження, припиняється з моменту набрання законної сили ухвали суду про визнання мирової угоди.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 13.03.2012 року.

На виконання ухвали суду від 03.03.2012 року ПАТ "Атомгідроенергобуд" 19.04.2012 року уклало з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_9 за реєстр. № 790.

07.05.2012 року право власності ОСОБА_4 зареєстровано в КБ БТІ м. Южноукраїнська, реєстр. № 36268453.

26.04.2012 року ухвалою апеляційного суду Миколаївської області скасована ухвала Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.03.2012 року про затвердження мирової угоди.

18.01.2013 року рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області в задоволенні позову ПАТ "Атомгідроенергобуд" до ОСОБА_7 про визнання договору недійсним відмовлено, 14.03.2013 року рішення набрало законної сили.

Проте, поворот виконання ухвали суду від 03.03.2012 року судом не проводився та сторони договору купівлі-продажу від 19.04.2012 року у попередній стан не приведені, сплачені за угодою кошти покупцю не повернуто.

На підставі викладеного, вважає, що правовідносини за договором купівлі-продажу квартири від 07.04.2000 року та договором застави від 14.04.2000 року не поновлювалися, зобов'язання припинено у повному обсязі за домовленістю сторін, а тому просила суд визнати, що укладений між АТЗТ "Атомгідроенергобуд" і ОСОБА_7, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений державним нотаріусом Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Рихальською О.В. за реєстр. № 687 та договір застави вищевказаної квартири, який посвідчений державним нотаріусом Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Рихальською О.В. за реєстр. № 813 є розірваним, правовідносини припинені з 13.03.2012 року за домовленістю сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_6 не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представники позивача, які діяли на підставі довіреностей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений через оголошення в газеті "Урядовий кур'єр".

Представник відповідача ТОВ "Атомгідроенергобуд" за довіреністю Полоз В.І. в судовому позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі.

ОСОБА_4 пояснила, що позивач не є стороною договорів, які просить визнати розірваними за домовленістю сторін, а тому не може бути належним позивачем за даним позовом.

Посилання позивача на те, що укладена між сторонами 03.03.2012 року мирова угода, є підставою для визнання договорів купівлі-продажу та застави квартири розірваними за згодою сторін, вважає безпідставним.

Представник третьої особи, яка діяла на підставі договору № 7 від 27.01.2014 року ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

В ході судового засідання вставлено, що 07.04.2000 року між АТЗТ "Атомгідроенергобуд", правонаступником якого є ТОВ "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений державним нотаріусом Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Рихальською О.В. за реєстр. № 687 ( а.с. 17 ).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 вказаного договору купівлі-продажу квартири продаж цей вчинено за 33108 грн. 02 коп., які покупець зобов'язується сплатити продавцю в строк до 07.04.2015 року. Оплата здійснюється через касу продавця, щомісячно, і внесена сума повинна становити не менше 100 грн. на місяць.

Пунктом 8 Договору передбачено, що сторони домовилися про те, що право власності на квартиру, яка є предметом цього договору, переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

14.04.2000 року між АТЗТ "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7 в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу квартири, було укладено договір застави квартири, згідно умов якого ОСОБА_7 передав під заставу АТЗТ "Атомгідроенергобуд" спірну квартиру ( а.с.19-21 ).

Згідно пункту 12 договору застави квартири, за домовленістю сторін на предмет застави накладається заборона відчуження.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_7 умов договору купівлі-продажу квартири АТЗТ "Атомгідроенергобуд" звернулося до суду з позовом до останнього про визнання договору купівлі-продажу квартири неукладеним та недійсним.

В ході судового розгляду справи за вищевказаним позовом ухвалою Южноукраїнського міського суду від 03.03.2012 року була визнана мирова угода, за умовами якої, зокрема, був визнаний неукладеним договір купівлі-продажу спірної квартири від 07.03.2000 року та право власності на квартиру перейшло від ОСОБА_7 до АТЗТ "Атомгідроенергобуд" (а.с. 20).

19.04.2012 року між ПАТ "Атомгідроенергобуд", правонаступником якого є ТОВ "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_9 за реєстр. № 790 ( а.с. 22 ).

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 26.04.2012 року скасовано ухвалу Южноукраїнського міського суду від 03.03.2012 року про визнання мирової угоди, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рішенням Южноукраїнського міського суду від 18.01.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14.03.2013 року, в задоволенні позову АТЗТ "Атомгідроенергобуд" до ОСОБА_7 про визнання договору купівлі продажу спірної квартири недійсним відмовлено.

Рішенням Южноукраїнського міського суду від 30.12.2013 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 04.03.2014 року вищевказане рішення суду залишено без змін.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з п.п. 7.1, 7.2, 7.3 п. 7 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, договір сторін про зміну або розірвання нотаріально посвідченого договору здійснюється шляхом складання окремого договору. Договір про зміну або розірвання договору підписується сторонами і посвідчується нотаріусом. На всіх наданих нотаріусу примірниках основного договору проставляється відмітка про його зміну або розірвання, у якій зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну або розірвання, проставляється нотаріусом підпис і скріплюється його печаткою. Якщо нотаріус, який посвідчив договір, позбавлений можливості посвідчити договір про його зміну або розірвання (у разі смерті, заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), договір про зміну або розірвання договору може бути посвідчений іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом складається додатковий примірник договору, який направляється ним за місцем зберігання договору, що змінюється або розривається. Сторонам договору нотаріус роз'яснює про повернення правовстановлюючого документа за місцем зберігання примірника договору, що розірваний.

Таким чином, із аналізу вищезазначених норм матеріального права вбачається, що договір може бути розірвано лише за згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною, а також в разі, коли умовами закону або договору передбачена одностороння відмова від договору.

Стаття 57 ЦПК України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів і т.д.

У відповідності до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Під час розгляду справи, суду представниками позивача, на підтвердження своїх позовних вимог, та обставин, якими вони їх обґрунтовують, не було надано нотаріально посвідчені договори про розірвання договору купівлі-продажу квартири від 07.04.2000 року та договору застави квартири від 14.04.2000 року за домовленістю сторін, укладені між АТЗТ "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7, а також доказів, що вказані договори розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Крім того, як вбачається з положень договорів купівлі-продажу від 07.04.2000 року та застави від 14.04.2000 року право односторонньої відмови сторін від договорів, не передбачено.

Твердження позивача про те, що правовідносини за договором купівлі-продажу квартири від 07.04.2000 року та договором застави від 14.04.2000 року, укладеними між АТЗТ "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7, не поновлювалися, зобов'язання припинено у повному обсязі за домовленістю сторін, суд вважає такими, що ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального та процесуального права .

Посилання позивача на те, що між сторонами було укладено 03.03.2012 року мирову угоду, яка набрала законної сили 13.03.2012 року, є підставою для визнання договорів купівлі-продажу та застави квартири розірваними за згодою сторін, суд вважає безпідставним за наступного.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін й предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Ураховуючи мету й характер такої процесуальної дії, саме по собі укладання мирової угоди, не може слугувати підтвердженням згоди сторін на розірвання договору за їх спільною згодою.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів, шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дій, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відкодування майнової шкоди; відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

До зміни, припинення правовідношення слід віднести, зокрема, позови про розірвання цивільно-правових договорів у разі їх невиконання або неналежного виконання та в інших випадках встановлених законом або договором.

Такий предмет позову як визнання договору розірваним, та ще і в минулому часі, який заявлено позивачем, не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги представника ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог представника ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд" та ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 про визнання договорів розірваними за домовленістю сторін - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду В. О. Падалка