cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 березня 2014 року Справа № 924/411/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Козир Т.П., Кота О.В., Могил С.К., Панової І.Ю., розглянувши заявуПриватної науково-технічної фірми "Союз" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 29.10.2013 у справі№ 924/411/13 за позовомПриватної науково-технічної фірми "Союз" до 1. Дочірнього підприємства "Імпульс-Світ" виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс"; 2. Хмельницької міської ради, провизнання незаконними та скасування рішення Хмельницької міської ради №42 від 27.02.2013; визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.06.2013 у справі № 924/411/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 відмовлено в задоволенні позову про визнання незаконними та скасування рішення Хмельницької міської ради № 42 від 27.02.2013 та визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2013 у даній справі постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 та рішення господарського суду Хмельницької області від 10.06.2013 залишено без змін.
Приватна науково-технічна фірма "Союз" звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.10.2013 у справі № 924/411/13, у якій просить указану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.10.2013 у справі № 6/5007/1397/12 та від 14.05.2013 у справі № 33/445а мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 92, частини п'ятої статті 116, статей 120, 125, 126 Земельного кодексу України, статей 181, 377 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.02.2014 у справі № 924/411/13 заявнику було надано строк до 14.03.2014 для усунення недоліків, допущених при оформлені заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.10.2013.
Заявником усунуто зазначені у вказаній ухвалі недоліки у встановлений строк.
Відповідно до частини третьої статті 111 20 ГПК України у разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 29.10.2013 у справі № 924/411/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про визнання незаконними та скасування рішення міської ради і визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що оскаржуване рішення міської ради та спірний договір оренди землі не порушують прав позивача, оскільки у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, а саме: державний акт на право постійного користування землею та договір оренди землі; не надано доказів проведення державної реєстрації свого права.
Водночас у постанові від 01.10.2013 у справі № 6/5007/1397/12 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про визнання недійсними рішень сільської ради, визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації договору, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що до позивача перейшло право постійного користування земельною ділянкою у зв'язку з її придбанням, на якій розташовані придбані ним об'єкти, у тому числі і земельна ділянка на якій розташована залізнична колія, у зв'язку з чим спірні рішення винесені з порушенням діючого законодавства та порушують права позивача на володіння та користування наданою йому відповідачем земельною ділянкою, а також на користування залізничною колією; спірний договір оренди земельної ділянки укладений на виконання рішень які є недійсними.
У постанові від 14.05.2013 у справі №33/445а суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень міської ради, з огляду на встановлені місцевим господарським судом обставини справи про те, що спірні рішення міської ради прийнято з порушенням вимог законодавства України, зокрема, Порядку узгодження місця розташування та розмірів земельної ділянки, що призвело до порушення спірними рішеннями прав позивача як власника нерухомості, а саме, частини замощення, під яким третім особам було виділено в оренду земельні ділянки.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Приватній науково-технічній фірмі "Союз" у допуску справи № 924/411/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя М. Малетич Судді Т. Козир О. Кот С. Могил І. Панова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2014 |
Оприлюднено | 15.04.2014 |
Номер документу | 38211266 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Малетич M.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні