Рішення

від 03.06.2009 по справі 14/585

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/585

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р.Справа № 14/585

за позовом Державної  екологічної  інспекції  в Хмельницькій області,  м. Хмельницький    

до Руднянської сільської  ради,  с. Рудня Летичівського району

про стягнення 726,84 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

                                                                                               Суддя  Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: Сліпчук О. П.  - за довіреністю  від 28.11.2008 р.

Відповідача: Супрун П.Р.- сільський голова

Суть спору. Позивач просить стягнути з Руднянської сільської ради на користь місцевого бюджету тієї ж ради 726,84 грн.  шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач та його представник в судовому засіданні посилається на те, що на території Руднянської сільської ради виявлено несанкціоноване сміттєзвалище про що складено акт перевірки. Тому посилаючись на норми Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні”,  Земельний кодекс України, „Про відходи” та „Про охорону навколишнього природного середовища” вважає, що заподіяну шкоду повинна сплатити сільська рада.

Відповідач відзив на позов не подав, його представник –сільський голова в судовому засіданні проти позову заперечував, стверджував, що ніяких дій щодо організації несанкціонованого звалища сільська рада не вчиняла, що земельна ділянка на якій невстановленими особами влаштовано звалище знаходиться за межами населеного пункту та вини сільської ради в даному випадку немає. Також повідомив, що на ліквідацію звалища сільською радою витрачено понад 5000 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про  необґрунтованість позову виходячи з наступного.

Як встановлено актом перевірки від 21.01.2009р. на території Руднянської сільської ради Летичівського району на відстані 1.5 км. Від смт. Летичів в напрямку Хмельницького, в 50м. від автошляху Вінниця –Хмельницький виявлено земельну ділянку, що зазнала засмічення твердими побутовими відходами. Відповідний дозвіл на розміщення твердих побутових відходів у Руднянської сільської ради відсутній.  Підрахована за Методикою шкода довкіллю становить 726,84 грн.

12.02.2009р. на адресу відповідача був направлений лист з вимогою про відшкодування шкоди, який залишено відповідачем без реагування.

Даний спір виник з позадоговірних (деліктних) відносин, зокрема заподіяння шкоди (збитків). Правове регулювання цього питання визначено ст.22 Цивільного кодексу України, главою 82 цього Кодексу та главою 25 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Ст.1166 Цивільного кодексу України містить законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Для настання виникнення деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювана шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана, вина. Наведені підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Законом не передбачено покладення на сільську раду відповідальності у випадку здійснення неналежного контролю з охорони земель.

За змістом наведених норм законодавства відповідальність за заподіяну шкоду (збитки) несе особа яка їх спричинила. Тобто в даному випадку такими особами є ті особи які безпосередньо здійснювали звалище сміття на не відведеній для цього території.

Виявивши неналежне виконання сільською радою обов'язку по здійсненню контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель (підпункт „б” пункту 1 ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” ) Державна екологічна інспекція повинна реагувати в спосіб визначений Положенням про інспекцію, зокрема шляхом внесення відповідних приписів та притягненням до відповідальності винних в невиконанні цих приписів осіб.

Враховуючи наведене у суду немає правових підстав для стягнення заподіяної шкоди саме з відповідача.

Керуючись ст.ст. 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                     в и р і ш и в :

В позові відмовити.

                              Суддя                                                                      Ю.В. Гладюк