Постанова

від 03.04.2014 по справі 826/14892/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14892/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 січня 2014 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс ЛТД» до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс ЛТД» (надалі за текстом - «ТОВ «Фортекс») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000222220 від 25 січня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 450 667 грн. 33 коп., податкового повідомлення-рішення № 0003072220/13045 від 25 жовтня 2012 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 974 372 грн. 16 коп., податкового повідомлення-рішення № 0001082304/13046 від 25.10.2012 р., яким до товариства застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, податкового повідомлення-рішення № 0000881705/12996 від 25.10.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку з доходів найманих працівників на 510 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 січня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.10.2012 р. №№ 0003072220/13045, 0001082304/13046, 0000881705/12996 та від 25.01.2013 р. № 0000222220.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Дарницькому районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13.08.2012 р. по 27.08.2012 року посадовцями ДПІ у Дарницькому районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фортекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 4312/22-20/31513270 від 06.09.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 119, 135, 139, 198 Податкового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 2, 3, 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 30/08/10 від 30.08.2010 р. ТОВ «Фортекс» отримало від ТОВ «Алістен» товар.

Розрахунки за договором позивач здійснив частково, внаслідок чого на підприємстві утворилась кредиторська заборгованість у сумі 1 312 049 грн. 62.

Водночас, згідно інформаційної бази ДПС України ТОВ «Алістен» перебуває в процедурі припинення.

За таких обставин відповідач вважав, що відповідно до ст. 135 ПК України ТОВ «Фортекс» повинно було відобразити зазначену суму у складі доходу, як безнадійну заборгованість.

Відповідно, не виконання цього обов'язку призвело до заниження скоригованого валового доходу у ІІ кварталі 2012 р. на 1 312 049 грн. 62 коп.

10.01.2012 р. між ТОВ «Фортекс» та ТОВ «Термінал-Торг» укладено договір поставки № 168/12 за умовами якого останнє зобов'язалось передати у власність позивача товар (насоси, ванну, пастеризатор, проволоку, листи та ін.).

Згідно договору № 25/08/11 від 25 серпня 2011 р. позивач придбав товар у ПП «Логістіс» товар.

На підставі цих договорів були складені видаткові та податкові накладні на загальну суму 1 860 828 грн. 67 коп., у т.ч. 372 165 грн. 38 коп. ПДВ.

Оплату позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми відніс до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» податкову звітність до ДПІ подано не директором ТОВ «Термінал-Торг», а невідомою особою.

При цьому директор згаданого контрагента позивача заперечує свою причетність до діяльності товариства.

За даними акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 791/22-30/33884328 від 28.04.2012 р. документально не підтверджено реальність здійснення ПП «Логістіс» господарських операцій з ТОВ «Стак Плюс» та ТОВ «Фортекс».

В ході проведення перевірки встановлено, що між сумою податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань ТОВ «Євролай Трейд» наявна розбіжність в розмірі 407 352 грн. 34 коп.

Також, перевіркою встановлено, що у березні 2010 р., грудні 2010 р., лютому 2011 р. ТОВ «Фортекс» допустило завищення податкового кредиту на суму 15 338 грн. 95 коп. внаслідок подвійного включення до реєстру, податкових накладних виданих ТОВ «Іресталь Україна», ТОВ «Віп Рент», ТОВ «Металстіл».

На думку органу доходів і зборів наведене призвело до завищення позивачем податку на прибуток та податкового кредиту.

В результаті перевірки правильності заповнення та своєчасності подання розрахунку форми № 1-ДФ встановлено, що у розрахунку за І квартал 2012 р. помилково не включені суми перерахованого податку, що призвело до порушення підпункту 119.2 ст. 119 ПК України.

Крім того, згідно корінця чекової книжки № 6356451 від 31.03.2011 р. керівником ТОВ «Фортекс» було отримано у відділенні АТ «ОТП Банк» готівкові кошти в сумі 9 534 грн. 42 коп., проте до касової книги готівка не оприбутковувалась, чим порушено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Дарницькому районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003062220/13044 від 25 жовтня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 795 079 грн. 83 коп., у тому числі 689 566 грн. 36 коп. за основним платежем та 105 513 грн. 47 коп. за штрафними санкціями, податкове повідомлення-рішення № 0003072220/13045 від 25 жовтня 2012 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 993 167 грн. 83 коп., у тому числі 794 836 грн. 59 коп. за основним платежем та 198 331 грн. 24 коп. за штрафними санкціями, податкове повідомлення-рішення № 0001082304/13046 від 25.10.2012 р., яким до товариства застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 47 672 грн. 10 коп., податкове повідомлення-рішення № 0000881705/12996 від 25.10.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку з доходів найманих працівників за штрафними санкціями на 510 грн.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження названих податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду скарги збільшено суму застосованих штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість» на 1 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002012220/1344 від 25.01.2013 р.

Також, Державна податкова служба в м. Києві погодилась з доводами ТОВ «Фортекс» в частині безпідставного збільшення грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Алістен», яке знаходиться в процедурі припинення, та скасувала податкове повідомлення-рішення № 0003062220/13044 від 25 жовтня 2012 р. в частині 275 530 грн. основного платежі та у відповідній частині штрафних санкцій.

В іншій частині в задоволенні скарги позивача відмовлено.

У зв'язку з наведеним ДПІ у Дарницькому районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222220 від 25 січня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 450 667 грн. 33 коп., у тому числі 414 036 грн. 36 коп. за основним платежем та 36 630 грн. 97 коп. за штрафними санкціями.

У період спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР») та статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Термінал-Торг», ПП «Логістіс», ТОВ «Євролайн Трейд».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору купівлі-продажу № 25/08/11 від 25.08.2011 р., договору поставки № 168/12 від 10.01.2012 р., договору на надання інформаційно-маркетингових послуг № 25/1-10П від 25.01.2010 р., договору поставки № 10/02-єт від 10.02.2010 р., видаткових накладних, акту приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Фортекс» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Термінал-Торг», ПП «Логістіс», ТОВ «Євролайн Трейд».

Твердження ДПІ у Дарницькому районі про нікчемність укладених позивачем правочинів обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки в ході проведеної перевірки не було встановлено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, зокрема, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Термінал-Торг», ПП «Логістіс», ТОВ «Євролайн Трейд» правочинів.

Так само і наявність в автоматизованій системі розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань ТОВ «Євролай Трейд» не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності податкового повідомлення-рішення № 0000222220 від 25 січня 2013 р. та податкового повідомлення-рішення № 0003072220/13045 від 25 жовтня 2012 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 973 994 грн. 14 коп., у т.ч. 779 497 грн. 64 коп. за основним платежем та 194 496 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги, що податковим повідомленням-рішенням № 0003072220/13045 від 25 жовтня 2012 р. збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість у тому числі у зв'язку із завищенням позивачем податкового кредиту на суму 15 338 грн. 95 коп. внаслідок подвійного включення до реєстру, податкових накладних виданих ТОВ «Іресталь Україна», ТОВ «Віп Рент», ТОВ «Металстіл».

Наявність в діяльності товариства зазначеного порушення позивачем не заперечувалась.

Більш того, у заяві про зміну позовних вимог від 16.12.2013 р. ТОВ «Фортекс» просило скасувати назване податкове повідомлення-рішення лише в частині збільшення грошового зобов'язання за наслідком господарських операцій з ТОВ «Термінад-Торг», ПП «Логістіс», ТОВ «Євролайн Трейд».

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, у окружного адміністративного суду не було правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0003072220/13045 від 25 жовтня 2012 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 19 173 грн. 69 коп. у т.ч. 15 338 грн. 95 коп. основного платежу та 3 834 грн. 74 коп. (25 %) штрафних санкцій.

На думку судової колегії суд першої інстанції необґрунтовано скасував і податкове повідомлення-рішення № 0000881705/12996 від 25.10.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку з доходів найманих працівників за штрафними санкціями на 510 грн., оскільки як у першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи позивач підтвердив факт наявності порушення, яке полягало у тому, що у формі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), поданої за І квартал 2012 р., помилково не включені суми перерахованого податку.

Відповідно ж до пункту 119.2 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001082304/13046 від 25.10.2012 р., яким до ТОВ «Фортекс» застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 47 672 грн. 10 коп. судова колегія зазначає наступне.

Згідно пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 (надалі за текстом - «Положення») уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

За змістом пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 р. № 436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб-громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 2 цього Указу установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок.

Із наведеного випливає, що ДПІ у Дарницькому районі, встановивши факт неоприбуткування позивачем готівки у касі, обґрунтовано застосувала штрафні санкції за податковим повідомлення-рішенням № 0001082304/13046 від 25.10.2012 р.

Доводи ТОВ «Фортекс» про те, що грошові кошти були оприбутковані в іншій (другій) касовій книзі, судом апеляційної інстанції не приймаються як доказ, оскільки відповідно до пункту 4.2 Положення кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 січня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000222220 від 25 січня 2013 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003072220/13045 від 25 жовтня 2012 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 973 994 грн. 14 коп., у т.ч. 779 497 грн. 64 коп. за основним платежем та 194 496 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення № 0003072220/13045 від 25 жовтня 2012 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 19 173 грн. 69 коп., у т.ч. 15 338 грн. 95 коп. за основним платежем та 3 834 грн. 74 коп. за штрафними санкціями підлягає виконанню.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 10 квітня 2014 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.