Постанова

від 10.04.2014 по справі 4/164-08-4331

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р.Справа № 4/164-08-4331 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Ліпчанської Н.В.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження № 85 від 08.04.2014р.)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.04.2014 року:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Горадзе Л.І., за довіреністю;

від третьої особи: ОСОБА_2, за довіреністю;

від прокуратури: Радянський О.Ю., за посвідченням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року

по справі № 4/164-08-4331

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівельний комбінат»

до відповідача: Приватного підприємства «Комерційно-консалтингове агентство «РЕМЕДІУМ»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : ОСОБА_4

за участю прокуратури Одеської області

про визнання недійсними договору та акту

В судовому засіданні 10.04.2014 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Одеський домобудівельний комбінат» (позивач, ВАТ «ОДБК») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Комерційно-консалтингове агентство «РЕМЕДІУМ» (відповідач, ПП «Комерційно-консалтингове агентство «РЕМЕДІУМ») про визнання недійсними договору поставки паль від 28.03.2005 року та акту (часткового взаєморозрахунку) за надані будівельні матеріали від 19.05.2006 року, укладених між позивачем та Дочірнім підприємством «Жилбуд».

Позовні вимоги обґрунтовані п. «і» ст. 41, ст. 47 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 2 ст. 98, ст. ст. 203, 215, 241 ЦК України та умотивовані тим, що договір поставки паль від 28.03.2005 року та акт (часткового взаєморозрахунку) за надані будівельні матеріали від 19.05.2006 року не були затверджені загальними зборами акціонерів ВАТ «ОДБК», хоча і визначають загальну суму заборгованості позивача - 8877178,93 грн., що більш ніж у 79 разів перевищує статутний фонд товариства. Вказані обставини позивач розцінює як укладання оспорюваних правочинів генеральним директором ВАТ «ОДБК» Македонським П.Г. з перевищенням повноважень та з порушенням вимог ст. ст. 41, 47 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 98, 241 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року по справі № 4/164-08-4331 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір поставки паль від 28.03.2005 року, який було укладено між ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» та Дочірнім підприємством «Жилбуд». Визнано недійсним акт (часткового взаєморозрахунку) за надані будівельні матеріали від 19.05.2006 року, який було укладено між ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» та Дочірнім підприємством «Жилбуд». Стягнуто з ПП «Комерційно-консалтингове агентство «РЕМЕДІУМ» на користь ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» 170 грн. державного мита та 118,00 грн. на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду обґрунтовано положеннями п «і» ст. 41, ст. 47 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 2 ст. 98, ст. ст. 203, 215 ЦК України та умотивовано наступним: - оспорювані правочини ніколи не рахувались у фінансово-бухгалтерському обліку ВАТ «ОДБК»; - договір поставки паль від 28.03.2005 року та акт (часткового взаєморозрахунку) за надані будівельні матеріали від 19.05.2006 року не були затверджені загальними зборами акціонерів; - оспорювані правочини є такими, що можуть призвести до відчуження майна товариства на суму, що становить 7970% майна товариства, що є порушенням ч. 2 ст. 98 ЦК України; - оспорювані правочини направлені на незаконне відчуження майна товариства, здійснені генеральним директором ВАТ «ОДБК» Македонським П.Г. з перевищенням повноважень та з порушенням вимог п. «і» ст. 41, ст. 47 Закону України «Про господарські товариства».

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказала, що рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року безпосередньо стосується її прав та обов'язків, позбавляє законних підстав для набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру № АДРЕСА_1. Одночасно ОСОБА_4 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 21.11.2008 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року відновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року прийнято до провадження з призначенням дати розгляду.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі наводить наступні доводи: - приймаючи оскаржуване рішення, суд не залучив її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог; - судом невірно застосовані норми матеріального права - ч. 2 ст. 98 ЦК України, ч. 1 ст. 241 ЦК України, п. «і» ст. 41, ст. 47 Закону України «Про господарські товариства»; - оскаржуваним рішенням скаржник позбавлений своєї власності, що є порушенням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; - судом не враховано, що під час обшуку в приміщенні ВАТ «ОДБК» в межах кримінального провадження № 12012470490001143 було вилучено доручення, в якому зазначено, що ДП «Жилбуд» мав право залучати інвестиції на квартиру АДРЕСА_1

З викладених підстав ОСОБА_4 просить рішення від 21.11.2008 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

05.03.2014 року через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про залучення до апеляційної скарги документів згідно з переліком, що міститься в заяві.

21.03.2014 року ВАТ «ОДБК» через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надало відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами апеляційної скарги, зазначає, що: - додані до апеляційної скарги ксерокопії документів не можуть вважатися належними доказами, відтак, не доведено наявність правового зв'язку між порушеними правами, обов'язками ОСОБА_4 та сторонами по справі; - договір про співробітництво з інвестування будівництва від 15.11.2005 року, укладений між ДП «Жилбуд», ВАТ «ОДБК» та ОСОБА_6, складений з порушенням норм чинного законодавства, а тому ВАТ «ОДБК» заявлені вимоги про визнання його недійсним; - не заявивши про свої грошові вимоги до ДП «Жилбуд» в рамках справи про банкрутство останнього, ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» взагалі втратила право вимагати задоволення таких вимог, вони є погашеними і не розглядаються судом.

З викладених підстав ВАТ «ОДБК» просить рішення від 21.11.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники прокуратури, ОСОБА_4 та ПП «Комерційно-консалтингове агентство «РЕМЕДІУМ» підтримали доводи апеляційної скарги.

ВАТ «ОДБК», будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, не скористався своїм процесуальним правом прийняти учать у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Про обізнаність ВАТ «ОДБК» про час і місце розгляду апеляційної скарги свідчить наступне.

Ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження отримана представником позивача 17.03.2014 року, після чого до суду надійшло клопотання ВАТ «ОДБК» про відкладення розгляду справи (вхідний № 925/14Д2 від 26.03.2014 року).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 року розгляд справи відкладено на 10.04.2014 року з підстави відсутності відомостей про повідомлення ПП «Комерційно-консалтингове агентство «РЕМЕДІУМ» належним чином про час та місце судового засідання.

Вказана ухвала суду надіслана за юридичною адресою ВАТ «ОДБК».

Згідно п.п.3.9.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року по справі № 4/164-08-4331 залучено ОСОБА_4 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників відповідача, третьої особи та прокурора, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог скаржника виходячи з наступного.

З наявної в матеріалах справи копії договору поставки паль вбачається, що 28.03.2005 року Дочірнє підприємство «Жилбуд» (постачальник) та Відкрите акціонерне товариство «Одеський домобудівельний комбінат» (отримувач) в особі Македонського П.Г., діючого на підставі Статуту, уклали договір, згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність ВАТ «ОДБК» належні продавцю палі довжиною 13 метрів марки С 1340-35.9, а отримувач зобов'язався прийняти цей товар та відшкодувати його вартість.

Згідно з п. 2.2 договору датою поставки вважається дата відвантаження, вказана в транспортних документах.

Відшкодування вартості товару отримувачем здійснюється шляхом передання житлової площі постачальнику в розмірі 220 кв.м. в житловому будинку, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна будинок № 2 (п. 3.4 договору).

19.05.2006 року між ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» та Дочірнім підприємством «Жилбуд» складено акт (часткового взаєморозрахунку) за поставлені будівельні матеріали, згідно п. 1 якого ВАТ «ОДБК» визнає заборгованість перед ДП «Жилбуд» в розмірі 16459146,00 грн. Сума заборгованості складається з накладних витрат, виконаних робіт та вартості поставленого залізобетону.

Згідно п. 2 вказаного акту в рахунок заборгованості, вказаній в п.1, ВАТ «ОДБК» передало, а ДП «Жилбуд» прийняло право на укладання договорів інвестування з третіми особами на квартири за будівельними адресами, переліченими в пунктах 2.1, 2.2, 2.3 акту, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1

Згідно п. 5 акту ВАТ «ОДБК» визнає, що після розрахунків, вказаних у п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 цього акту, борг перед ДП «Жилбуд» за накладними витратами, виконаними роботами та з вартості поставленого залізобетону складає 8877178,93 грн.

07.08.2006 року між ДП «Жилбуд» та ПП «Комерційно-консалтингове агентство «РЕМЕДІУМ» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ДП «Жилбуд» відступає (передає), а ПП «Комерційно-консалтингове агентство «РЕМЕДІУМ» приймає на себе право вимоги з ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» заборгованості в розмірі 8877178,93 грн., який виступає боржником відносно ДП «Жилбуд» згідно договору постачання паль від 28.03.2005 року; акту (часткового взаєморозрахунку), укладеного між ДП «Жилбуд» та ВАТ «ОДБК» від 19.05.2006 року; актів приймання виконаних підрядних робіт та накладних, наданих ДП «Жилбуд» Відкритому акціонерному товариству «ОДБК» про вартість виконаних робіт та поставлених матеріалів.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки від 14.05.2008 року № 01-02-111-1154 Головного управління статистики в Одеській області 05.12.2006 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Дочірнє підприємство «Жилбуд», причина ліквідації - за рішенням господарського суду.

Як вже зазначалось раніше, ВАТ «ОДБК», звернулось до суду з позовом, в якому вказало про недійсність договору поставки паль від 28.03.2005 року та акту (часткового взаєморозрахунку) за надані будівельні матеріали від 19.05.2006 року, посилаючись на укладення правочинів з перевищенням повноважень генерального директора ВАТ «ОДБК» Македонського П.Г. та з порушенням п. «і» ст. 41, ст. 47 Закону України «Про господарські товариства».

Згідно п. «і» ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, що діяла станом на дату укладення договору) до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Згідно ст. 47 Закону України «Про господарські товариства» виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень. Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається згідно із статутом акціонерного товариства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в Статуті ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» в редакції, що діяла станом на дату укладення оспорюваного договору, взагалі не міститься положень щодо суми договорів, які можуть укладатися товариством без затвердження загальними зборами та при перевищенні якої договори, підлягають обов'язковому затвердженню загальними зборами.

Позивач, посилаючись на ст. ст. 41, 47 Закону України «Про господарські товариства» зазначає, про перевищення оспорюваними правочинами у 79 разів статутного фонду ВАТ «ОДБК», тоді як положення п. «і» ч. 5 ст. 41 вказаного Закону не містять посилань на статутний фонд товариства, а регулює питання щодо затвердження договорів (угод).

Згідно ч. 2 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Вказана норма матеріального права регулює питання повноважень загальних зборів товариства, зокрема, в разі прийняття рішення про відчуження майна.

Місцевий господарський суд, вказавши в рішенні про порушення оспорюваними правочинами ч. 2 ст. 98 ЦК України, не врахував, що умовами договору поставки паль від 28.03.2005 року та акту (часткового взаєморозрахунку) за надані будівельні матеріали від 19.05.2006 року не визначено відчуження майна ВАТ «ОДБК».

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ст. 203 Цивільного кодексу України).

Задовольнивши позов ВАТ «ОДБК», суд першої інстанції дійшов неправильних висновків про обґрунтованість та законність заявлених позовних вимог, неповно встановив обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, покладених в основу оскаржуваного рішення суду - ст. ст. 41, 47 Закону України «Про господарські товариства», ч. 2 ст. 98, ч.2 ст. 241, ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Вищевикладене є підставою для скасування рішення від 21.11.2008 року з прийняттям нового рішення про відмову в позовних вимогах як недоведених.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що виходячи з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» незалучення місцевим господарським судом до участі у справі ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не може бути в даній справі підставою для скасування рішення.

Згідно п. 9 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Зважаючи на не обґрунтування ВАТ «ОДБК» неможливості надання доказів, про залучення яких заявлено письмове клопотання (вхідний № 925/14 від 07.04.2014 року), колегія суддів не приймає та не досліджує подані докази.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року по справі № 4/164-08-4331 скасувати.

У позові Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівельний комбінат» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2014 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: Н.В. Ліпчанська