Постанова

від 30.07.2014 по справі 4/164-08-4331

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 4/164-08-4331 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі за позовомВідкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" доПриватного підприємства "Комерційно-консалтингове агентство "РЕМЕДІУМ" третя особаОСОБА_4 за участюПрокуратура Баклан Н.Ю. провизнання недійсними договору та акту ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2008 року, ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" звернулось до господарського суду з позовом до ПП "Комерційно-консалтингове агентство "РЕМЕДІУМ" про визнання правочинів недійсними.

Позивач зазначав, що 28.03.2005 року було укладено зі своїм дочірнім підприємством "Жилбуд" договір на поставку будівельних матеріалів, у порядку виконання якого складено акт часткових взаєморозрахунків, за яким ДП "Жилбуд" отримало від акціонерного товариства право на укладання договорів інвестування житла з третіми особами, чим було погашено заборгованість товариства на суму 7 581 967,07 грн.

Проте, на думку позивача укладання зазначених правочинів суперечить приписам ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", у чинній на той час редакції, оскільки вони не затверджувались загальними зборами товариства, а тому з огляду на невідповідність угод вимогам законодавства, припинення діяльності ДП "Жилбуд" та виключення його з держреєстру 05.12.2006 року, відступлення ДП "Жилбуд" права вимоги решти заборгованості у сумі 8 877 178,93 грн. по договору від 28.03.2005 року приватному підприємству "Комерційно-консалтингове агентство "РЕМЕДІУМ" позивач просив його вимоги до відповідача задовольнити.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року позов задоволено. Договір між ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" та ДП "Жилбуд" від 28.03.2005 року, акт часткових розрахунків за цим договором від 19.05.2006 року, визнано недійсними.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, думку прокурора, який проти задоволення скарги заперечував, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, зокрема і після оголошення в судовому засіданні перерви до 30.07.2014 року, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", у чинній на час укладання спірного договору редакції, до компетенції загальних зборів належить зокрема і затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Проте ці повноваження не є виключною компетенцією загальних зборів, які не можуть бути передані іншим органам товариства, право на встановлення окремих обмежень щодо укладання угод виконавчим органом товариства належить учасникам товариства при затвердженні статуту товариства.

Затверджений загальними зборами акціонерів 18.04.1997 року та зареєстрований 04.06.1997 року зі змінами від 18.09.1999 року, статут ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат"яких-небудь обмежень щодо права виконавчого органу товариства на укладання договорів не містить.

Враховуючи зазначене вище, та те що наведена позивачем норма сама по собі не свідчить про недійсність угоди від 28.03.2005 року, яка укладена головою правління без перевищення визначених статутом повноважень, акт взаєморозрахунків від 19.05.2006 року, складений на виконання сторонами своїх зобов'язань за договором від 28.03.2005 року має значення лише для визначення наслідків вчиненого правочину, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку щодо безпідставності заявлених вимог, обґрунтовано скасував незаконне рішення постановивши про відмову в позові і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Що ж до посилань у касаційній скарзі на неправомірність прийняття та розгляду апеляційної скарги громадянки ОСОБА_4, то необхідно зазначити таке.

Відповідно до приписів ст. 111 10 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів; справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі; рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

За цією нормою, наведене позивачем обґрунтування неправомірності прийняття апеляційної скарги не може вважатися безумовною підставою для скасування постановленого апеляційною інстанцією законного та обґрунтованого судового рішення.

Визнання недійсним акта взаєморозрахунків від 19.05.2006 року за договором від 28.03.2005 року, яким ДП "Жилбуд" надавалось право укладання договорів інвестування житла з третіми особами на зазначені у акті квартири, має своїм наслідком висунення позивачем заперечень щодо правомірності підстав для укладання інвестиційних договорів та наявності у інвесторів майнового права на ці квартири, що і відбувається у дійсності у справах за позовами цих осіб про визнання за ними права у порядку цивільного судочинства

Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому, а тому посилання позивача на те, що права заявника апеляційної скарги судовим рішенням не порушуються, безпідставні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А.Гончарук

Л.В.Стратієнко