Ухвала

від 17.09.2014 по справі 4/164-08-4331

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 вересня 2014 року Справа № 4/164-08-4331 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Катеринчук Л.Й., суддів:Вовка І.В., Запорощенка М.Д., Удовиченка О.С., Черкащенка М.М., розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 30.07.2014 у справі№4/164-08-4331 за позовомВідкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" доПриватного підприємства "Комерційно-консалтингове агентство "РЕМЕДІУМ" третя особаОСОБА_1 за участюпрокурора Баклан Н.Ю., провизнання недійсними договору та акту, В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Одеський домобудівельний комбінат" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Комерційно-консалтингове агентство "РЕМЕДІУМ", якому відступлено право вимоги в ході ліквідаційної процедури Державного підприємства "Житлобуд", про визнання недійсними договору поставки паль від 28.03.2005 та акту часткового взаєморозрахунку між сторонами за надані будівельні матеріали від 19.05.2006.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2008 у справі №4/164-08-4331 позов задоволено: визнано недійсними договір від 28.03.2005, укладений Відкритим акціонерним товариством "Одеський домобудівельний комбінат" та Державним підприємством "Жилбуд", та акт взаєморозрахунків за цим договором від 19.05.2006.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Відкрите акціонерне товариство "Одеський домобудівельний комбінат" звернулося до Вищого господарського суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.07.2014 у справі №4/164-08-4331, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 41 Закону України "Про господарські товариства", статей 98, 202, 203, 215, 601 Цивільного кодексу України, статті 129 Конституції України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2014 у справі №922/3871/13, від 22.10.2013 у справі №3-25/124-04-3909, від 16.01.2013 у справі №5015/2860/12, від 20.09.2012 у справі №2/174-1785, від 10.12.2009 у справі №39/11-09(18/27-09(27/141-08) та постанову Верховного Суду України від 23.03.2010 у справі №39/11-09(18/27-09(27/141-08).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Постановою від 30.07.2014 у справі №4/164-08-4331, суд касаційної інстанції залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у позові про визнання недійсним договору на поставку будівельних матеріалів, у порядку виконання якого складено акт часткових взаєморозрахунків, за яким ДП "Жилбуд" отримало від акціонерного товариства право на укладення договорів інвестування житла з третіми особами, чим була погашено заборгованість товариства. При цьому, суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що Статут товариства не містить яких-небудь обмежень щодо права виконавчого органу товариства на укладення договорів; положення статті 41 Закону України "Про господарські товариства" не свідчать про недійсність угоди, яка укладена головою правління без перевищення визначених статутом повноважень та акт взаєморозрахунків, складений на виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, має значення лише для визначення наслідків вчиненого правочину.

У постанові від 14.01.2014 у справі №922/3871/13, суд касаційної інстанції залишив без змін постанову суду апеляційної про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсним правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що предметом зустрічного зарахування були зобов'язання позивача та відповідача, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому, і навпаки, є однорідними (грошовими), строк їх виконання настав.

У постанові від 20.09.2012 у справі №2/174-1785, суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного господарського суду, якою відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним протоколу взаєморозрахунків між розпорядником коштів, який фінансується з державного бюджету, та платником податків у зв'язку з невідповідністю вимогами закону. При цьому, суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що на підставі наказу та постанови Міністерства фінансів України та Національного банку України було проведено взаємозалік заборгованості, що виникла між Українською аграрною біржею за отриманий урядовий кредит, сільськогосподарськими підприємствами, ТОВ ПІІ "Інтертехнологія" та ТОВ "Агротек-Сервіс", про що було складено протокол взаємозаліку; протокол за формою, змістом, порядком укладення відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює порядок проведення взаємозаліків та складання протоколів.

У постанові від 10.12.2009 у справі №39/11-09(18/27-09(27/141-08), суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного суду, якою задоволено позов щодо визнання недійсним з моменту укладення договір міни та застосовано реституцію шляхом відшкодування сторонами договору міни вартості майна, отриманого за недійсним правочином, оскільки договір міни було укладено від імені ВАТ "Мода-Сервіс" головою правління з перевищенням повноважень, наданих статутом, та цей договір не було схвалено вищим органом товариства, який відповідно до закону та статуту товариства мав затвердити спірний договір.

Крім того, у справі №4/164-08-4331, про перегляд постанови у якій подано заяву, предметом позову є визнання недійсним договору та акта взаєморозрахунків, натомість, у справах №3-25/124-04-3909, №5015/2860/12, на які посилається заявник, предметом позову є визнання недійсним рішення ради "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в оренді товариства, для проектування, будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з реконструкцією існуючого корпусу" (справа №3-25/124-04-3909); визнання недійсним абзацу статуту (справа №5015/2860/12). Відтак, заявник посилається на неоднакове застосування судами норм матеріального права у справах, спірні правовідносини в яких не є подібними, мають різні предмети і підстави позову, тому постанови Вищого господарського суду України у справах №3-25/124-04-3909, №5015/2860/12, не можуть бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права.

Крім того не підлягають прийняттю до уваги посилання заявника на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.03.2010 у справі №39/11-09(18/27-09(27/141-08), оскільки до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах, який відповідно до положень глав 4, 5 розділу ІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а не судом касаційної інстанції.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Керуючись статями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Одеський домобудівельний комбінат" у допуску справи №4/164-08-4331 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяЛ.Катеринчук СуддіІ.Вовк М.Запорощенко О.Удовиченко М.Черкащенко