Ухвала

від 17.04.2008 по справі 10-95/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ 

ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем  України

17

квітня 2008 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді..................................................... Фоміна

Ю.В.,

суддів..................................................... Михайловського

В.І. і Яковлева С. В.,

з участю

секретаря.......................................................................... Білоус

Т.А.,

та

прокурора................................................................. Єгорова

О.М. ,

розглянула

у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за

апеляцією захисника підозрюваної ОСОБА_1 

- адвоката ОСОБА_2,  на постанову Богунського районного суду міста

Житомира від 03 квітня 2008 року.

Цією

постановою суду було задоволено подання старшого слідчого СВ Богунського РВ

УМВС України в Житомирській області Сидоржевського О.М.  від 03 квітня 2008 року,  узгоджене 03 квітня 2008 року із заступником

прокурора Богунського району м. 

Житомира,  і обрано щодо

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженки міста Житомира,  громадянки України,  із середньою освітою,  не одруженої, 

не працюючої,  проживавшої до

затримання вАДРЕСА_1,  дані про судимість

якої встановлюються досудовим слідством - зі слів раніше не судимої,  затриманої 31 березня 2008 року в

порядку  ст. 115 КПК України за підозрою

у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 187 ч.2 КК України,  запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Відповідно

до подання старшого слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській

області досудовим слідством встановлено, 

що 26 березня 2008 року близько 18 год.

30 хв. ОСОБА_3 за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_4,  ОСОБА_5, 

ОСОБА_1  та ОСОБА_6,  знаходячись на Польському цвинтарі,  розташованому в м.  Житомирі по вул.  Короленка, 

72,  застосували насильство,  що є небезпечним для життя та здоров'я

потерпілого ОСОБА_7,  і відкрито викрали майно останнього - дві банківських

картки та гроші в сумі 10 грн.

Справа № 10 - 95 / 2008           

Головуючий

у суді 1-ої інстанції Галацевич О.М.

Категорія  ст. 

ст. 148, 155, 156, 165-2 КПК України        

Доповідач

у суді 2-ої інстанції Яковлев

С. В.

2

31

березня 2008 року

проти ОСОБА_1  була порушена кримінальна

справа за ознаками злочину, 

передбаченого  ст. 187 ч.2 КК

України і цього ж дня вона була затримана в порядку  ст. 

115 КПК України.

У своєму

поданні слідчий з врахуванням того,  що

ОСОБА_1  вчинила злочин,  за який передбачено покарання у виді

позбавлення волі на строк більше З років, 

а також те,  що вона,  знаходячись на волі,  може перешкодити встановленню істини по

справі,  продовжити злочинну

діяльність,  ухилялась від слідства і

може ухилитись від суду,  та з метою

забезпечення в подальшому виконання процесуальних рішень,  вважав за доцільне та просив обрати

підозрюваній ОСОБА_1  запобіжний захід у

вигляді взяття під варту.

Суд,  дослідивши матеріали кримінальної

справи,  заслухавши пояснення

підозрюваної і слідчого,  думку прокурора

та,  врахувавши,  що ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин,  за вчинення якого передбачено покарання у

виді позбавлення волі на строк понад сім років, 

дані про особу підозрюваної, 

та,  прийнявши до уваги пояснення

слідчого про переховування ОСОБА_1 після скоєного злочину,  і з метою запобігання уникнення підозрюваної

від кримінального переслідування і спробам підозрюваної ухилитися від слідства

або суду та можливого перешкоджання встановлення істини по справі,  задовольнив зазначене подання слідчого.

В

апеляції захисник підозрюваної ОСОБА_1  -

адвокат ОСОБА_2,  вважаючи постанову суду

не обгрунтованою і винесеною з порушенням норм КПК України та постанови Пленуму

Верховного Суду України,  так як на його

думку такий запобіжний захід є надто суворим і його було обрано без врахування

неповнолітнього віку підзахисної і даних про її особу,  а також не дано належної оцінки

обставинам,  за яких вона обвинувачується

у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Зокрема

апелянт зазначає,  що ОСОБА_1 раніше до

кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась,  має постійне місце проживання,  навчалась в СПТУ № 6 м.  Житомира. На досудовому слідстві дала повні,  правдиві та послідовні показання відносно

себе та інших осіб,  які також

притягуються до кримінальної відповідальності по даній справі,  щиро розкаялась у скоєному,  що в цілому можливо розцінити як сприяння

розкриттю злочину і пом'якшуючою обставиною. За місцем навчання

характеризується позитивно,  але в силу

особливостей характеру схильна підпадати під вплив інших осіб. Хворіє.

Автор

апеляції також звертає увагу на її роль у вчиненому - вона не є

організатором,  ініціатором чи

підбурювачем даного злочину.

Заслухавши

доповідь судді апеляційного суду Яковлева

С. В.,  пояснення

старшого слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області

Сидоржевського О.М. ,  який пояснив,  що підозрювана ОСОБА_1  після скоєного злочину переховувалась,  після затримання їй було пред'явлено

обвинувачення за  ст. 187 ч.2 КК

України,  а тому вважав доводи захисника

безпідставними,  думку прокурора Єгорова

О.М. ,  який заперечив проти задоволення

апеляції захисника і вважав постанову суду відповідаючою вимогам закону,  ознайомившись з наданими слідчим матеріали

кримінальної

3

справи №

08/070162,  перевіривши постанову суду

першої інстанції в межах, 

передбачених  ст. 365 КПК

України,  обговоривши доводи апеляції та

заперечень проти її задоволення,  колегія

суддів вважає,  що апеляція захисника

підозрюваної ОСОБА_1  - адвоката

ОСОБА_2,  не підлягає задоволенню зі

слідуючих підстав.

Предметом

дослідження суду першої інстанції при розгляді подання старшого слідчого СВ

Богунського РВ УМВС України в Житомирській області про обрання неповнолітній

підозрюваній ОСОБА_1  були ті обставини,  з якими закон пов'язує можливість обрання

цього запобіжного заходу ( ст.  ст.

148,  150,  155, 

434 КПК України).

При

прийнятті рішення суд правильно виходив з положень  ст. 148 КПК України,  якою передбачено мету і підстави застосування

запобіжних заходів.

Виходячи

з правової природи даного запобіжного заходу, 

тяжкості злочину,  у вчиненні

якого підозрюється неповнолітня, 

пояснень затриманої ОСОБА_1  у

суді першої інстанції та даних матеріалів кримінальної справи,  колегія суддів при прийнятті рішення по

поданій апеляції прийшла до впевненості, 

що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити її належну

процесуальну поведінку.

Посилання

захисника неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_1 

-адвоката ОСОБА_2,  на

необґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення і його

постановления судом з порушенням норм КПК України та постанови Пленуму

Верховного Суду України безпідставні, 

так як суперечать матеріалам справи, 

відповідно до яких судом першої інстанції були дотримані вимоги КПК

України з врахуванням роз'яснень Верховного Суду України,  які містяться у п.3 постанови Пленуму „Про

практику застосування судами України законодавства у справах про злочини

неповнолітніх" від 16 квітня 2004 року № 5

Керуючись  ст. 

ст. 365,  366 та 382 КПК

України,  колегія суддів судової палати у

кримінальних справах апеляційного суду, 

-

ухвалила:

апеляцію

захисника підозрюваної ОСОБА_1  -

адвоката ОСОБА_2,  залишити без

задоволення,  а постанову Богунського

районного суду міста Житомира від 03 квітня 2008 року,  якою було задоволено подання старшого

слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області Сидоржевського

О.М.  від 03 квітня 2008 року і обрано

щодо ОСОБА_1,  підозрюваної у вчиненні

злочину,  передбаченого  ст. 187 ч.2 КК України,  запобіжний захід у вигляді взяття під варту -

без зміни.