Постанова

від 14.04.2014 по справі 910/21809/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа№ 910/21809/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

Від позивача: представник Вересова О.В. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш"

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 року

у справі №910/21809/13 (суддя: Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр

"Енергомаш"

про стягнення 100 941,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" про стягнення 100 941,15 грн., з яких 89 600,00 грн. основного боргу, 6 738,41 грн. пені, 4 602,74 грн. 3 % річних, крім цього, 5 000,00 витрат на послуги адвоката та 2 018,83 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 140711 від 21.07.2011року щодо оплати за поставлене позивачем обладнання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 року у справі № 910/21809/13 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що останній п'ятий платіж на суму 89 600,00 грн. він не оплатив з причин неякісного виконання робіт позивачем; недоліки були виявлені при роботі обладнання.

Крім того, апелянт просить суд апеляційної інстанції призначити в даній справі судову експертизу для визначення працездатності поставленого позивачем обладнання при різних умовах роботи.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 09378727.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" (замовник) було укладено Договір №140711, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити замовнику гідравлічні гільйотинні ножиці мод. GV-1630-Pasifico та комплект підтримок для гідравлічної чотирьохвалкової згинальної машини мод. МН322 D, загальною вартістю 2 048 000,00 грн., а замовник зобов'язався прийняти вказане обладнання та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.4. Договору (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 22.07.2011р.) оплата по Договору здійснюється замовником шляхом банківського переказу грошових коштів за вказаними в Договорі реквізитами, на підставі виставлених постачальником рахунків у наступному порядку: а) перший платіж у розмірі 483 480 грн.; б) другий платіж у розмірі 483 480 грн.; в) третій платіж у розмірі 495 720 грн.; г) четвертий платіж у розмірі 495 720 грн.; д) п'ятий платіж у розмірі вартості шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт 89 600 грн.

Згідно з п.п. а), б) п. 2.4. платежі повинні бути перераховані на поточний рахунок постачальника у вигляді попередньої оплати згідно з виставлених рахунків від постачальника до 15.08.2011 року.

Платежі п. 2.4. п.п. в), г) повинні бути перераховані на поточний рахунок постачальника після письмового повідомлення постачальником замовника про готовність заводів виробників до відвантаження обладнання на адресу постачальника.

П'ятий платіж повинен бути перерахований на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт обладнання на площах замовника, але не пізніше 15-ти робочих днів після постачання обладнання замовнику.

У п. 3.1. Договору сторони передбачили, що поставка обладнання здійснюється транспортом перевізника, якого наймає постачальник на умовах DDP (м. Харків) - склад замовника згідно з правилами Інкотермс в редакції 2000р.

Згідно з правилами Інкотермс у редакції 2000 року, термін DDP "Поставка з оплатою мита", означає, що продавець надасть пройдений митне очищення і не розвантажений з прибулого транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що датою поставки (моментом поставки) вважається дата доставки обладнання замовнику, зазначена у накладній на поставку обладнання.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Встановлено, що на виконання умов пп. а) - г), п. 2.4. Договору, відповідачем протягом 2011 було здійснено передоплату за обладнання у загальному розмірі на 1 958 400 такими платежами: перший платіж 09.08.2011р. у розмірі 483 480 грн. (на підставі рахунку №64 від 04.08.2011р.); другий платіж 10.08.2011р. у розмірі 483 480 грн. (на підставі рахунку №65 від 05.08.2011р.); третій платіж 11.08.2011р. у розмірі 495 720 грн. (на підставі рахунку №66 від 08.08.2011р.); четвертий платіж 12.08.2011р. у розмірі 495 720 грн. (на підставі рахунку №67 від 09.08.2011р.) (а.с. 18-24).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач після отримання передоплати здійснив поставку обладнання, що підтверджується видатковими накладними: №108 від 06.12.2011р. на поставку комплекту підтримок для гідравлічної чотирьохвалкової згинальної машини мод. МН322 D, вартістю 468 000 грн.; №1 від 16.01.2012р. на поставку гідравлічних гільйотинних ножиць мод. GV-1630-Pasifico, вартістю 1 580 000 грн., які підписані та скріплені печаткою обох сторін (а.с. 25-28).

Встановлено, що обладнання було отримано представником відповідача Трофімовим Віктором Миколайовичем на підставі Довіреності №99 від 05.12.2011 року та №3 від 13.01.2012 року.

Окрім цього, факт поставки обладнання підтверджується підписаними актами приймання-передачі від 06.12.2011 року та 16.01.2012 року (а.с. 29-30).

Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконання пунктів 1.1. та 6.1 - 6.7. Договору позивачем були проведені шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи поставленого обладнання, з підключенням та запуском в експлуатацію; відбиранням пробних матеріалів; навчанням персоналу відповідача особливостям експлуатації обладнання, за результатами яких було підписано акт виконаних робіт від 15.02.2012 року (а.с. 31).

Однак, відповідач умови Договору щодо оплати п'ятого платіжу за шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи у розмірі 89 600,00 грн. не виконав.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що останній п'ятий платіж на суму 89 600,00 грн. він не оплатив з причин неякісного виконання робіт позивачем, недоліки чого були виявлені при роботі обладнання, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту виконаних робіт від 15.02.2012 року, відносно проведення позивачем шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт поставленого обладнання, з підключенням та запуском в експлуатацію; відбиранням пробних матеріалів; навчанням персоналу відповідача особливостям експлуатації обладнання, з боку відповідача акт було підписано без заперечень.

Крім того, у п. 5.1. Договору сторони передбачили, що постачальник несе гарантійне зобов'язання по безкоштовному усуненню несправностей обладнання протягом дванадцяти місяців з дати підписання акту виконаних робіт.

Таким чином, поставлене позивачем обладнання перебувало на гарантійному ремонті з 15.02.2012 року по 15.02.2013 року.

Натомість, судовою колегією встановлено, що в період гарантійного строку відповідач не звертався до позивача з жодними претензіями щодо якості поставленого позивачем обладнання, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення позивача з боку відповідача про недоліки поставленого позивачем обладнання, докази їх відправки.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 89 600,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 6 738,41 грн. пені, 4 602,74 грн. 3 % річних судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 4 602,74 грн. 3% річних за допомогою системи «ЛІГА: ЕЛІТ», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими та вірними, а тому підлягають задоволенню.

В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення замовником строку оплати за Договором, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування 6 738,41 грн. пені за допомогою системи «ЛІГА: ЕЛІТ», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими та вірними, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання апелянта про призначення у даній справі судової експертизи, судова колегія прийшла до висновку про відмову у його задоволенні у зв'язку з недоцільністю її призначення, оскільки матеріали справи містять всі необхідні докази для прийняття судом обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судового збору за подання позовної заяви на відповідача.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Встановлено, що між позивачем та Адвокатським бюро "ОСОБА_1" 25.10.2013р. укладено договір № 11-2/13 про надання правової допомоги, за умовами якого позивач, як клієнт, доручає, а бюро зобов'язується надати клієнту правову допомогу згідно з Додатком № 1.

Платіжним дорученням № 2794 від 06.11.2013р. позивач перерахував бюро грошові кошти у розмірі - 5 000 грн. з призначенням платежу - за юридичні послуги згідно рахунку № 11-2/13 (1) від 06.11.2013р.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Однак, дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували надання правової допомоги адвокатом чи адвокатським бюро, оскільки представниками у судових засіданнях були особи, довіреності яким були видані безпосередньо юридичною особою позивача та їх трудові відносини з адвокатським бюро документально не підтверджені.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої стосовно того, що вимоги позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 року у справі № 910/21809/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/21809/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна