Постанова

від 16.04.2014 по справі 905/2599/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.04.2014р. справа №905/2599/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівРадіонової О.О. Марченко О.А., Татенко В.М. при секретарі судового засідання Ломовцевої Ю.І. за участю представників: від позивача:Невідомий Д.О., представник за дов від 08.07.13р. № 63 від відповідача: третьої особи 1: третьої особи 2:не з»явився Ганжа М.М., представник за дов від 17.01.14р. № 9-23 не з»явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. по справі№905/2599/13 (Головуючий суддя: Колесник Р.М., судді Говорун О.В., Харакоз К.С.) за первісним позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк 1) Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна» м.Донецьк; 2) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ про повернення майна за договором оренди №2315/2005 від 21.12.2005р. за зустрічним позовом: до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк про відшкодування вартості виконаних робіт по поліпшенню орендованого майна, а саме: тамбуру (прибудови) перукарні у розмірі 57671грн.

В С Т А Н О В И В:

10.04.2013р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк про повернення майна за договором оренди №2315/2005 від 21.12.2005р. (т.1 а.с.2-4).

Ухвалою суду від 10.04.2013р. порушено провадження у справі №905/2599/13, розгляд справи призначено на 24.04.2013р. та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна» м.Донецьк (т.1 а.с.1).

20.05.2013 року відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк про відшкодування вартості виконаних робіт по поліпшенню орендованого майна, а саме: тамбуру (прибудови) перукарні у розмірі 57671грн. (т.1 а.с. 67-68).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.05.2013р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк прийнято для спільного розгляду з первісним позовом в межах справи №905/2599/13 (а.с. 66).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. залучено до участі у справі №905/2599/13 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м.Київ (т.1 а.с. 197).

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк були задоволені. Зобов'язано ТОВ "Фізкультура і здоров'я" в 14-денний строк з дня набрання рішенням чинності передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області за актом приймання-передачі орендоване майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 26,7кв.м., розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56а. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (т.1 а.с.238-241).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2014р. заяву Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області про виправлення помилки в рішенні суду від 04.09.2013р. та наказі господарського суду Донецької області від 06.11.2013р. по справі №905/2599/13 задоволено та виправлені відповідні технічні помилки у рішенні суду та наказі (т.2 а.с. 21-22).

Рішення суду мотивоване тим, що 25.11.2012р. припинено дію договору оренди №2315/2005 від 21.12.2005р., що є підставою для доведеності факту виникнення у відповідача за первісним позовом обов»язку повернути об»єкт оренди позивачу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено з посиланням про недоведеність позовних вимог в частині як факту узгодження вчинення поліпшень з орендодавцем, та і самого факту їх вчинення та понесення на це відповідних витрат.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення норм процесуального права та надання місцевим господарським судом невірної правової оцінки наданим належним та допустимим доказам, що призвело до невірних висновків, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі та задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі (т.2 а.с.32-35).

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що місцевим господарським судом не враховано факту постійного користування об»єктом оренди, починаючи з 23.06.1999р. до цього часу Про це свідчить те, що орендар до теперішнього часу сплачує комунальні платежі «Шахта ім.Калініна».

В апеляційній скарзі скаржник також посилається на те, що він зробив реконструкцію та капітальний ремонт орендованого приміщення за згодою орендаря «Шахта ім.Калініна», що підтверджується відповідними належними та допустимим доказами, а саме: листом в/п «Шахта ім.Калініна» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» №1/1042 від 12.11.1998р., та висновком виконкому Донецької міської ради №01/14-1332 від 17.09.1999р.

Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив №10-14-03734 від 27.03.14р. на апеляційну скаргу від позивача (за первісним позовом), в якому останній вважає рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. по даній справі законним і обґрунтованим та просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи відзив на апеляційну скаргу суду не надіслали.

Позивач (за первісним позовом) у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа 1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2014р. по даній справі.

Третя особа 2 та відповідач за первісним позовом у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов»язковою судова колегія вважала за можливе розглянути справу за відсутності сторін, які не скористалися наданим їм процесуальним Законом правом на участь у суді апеляційної інстанції.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши уповноважених представників сторін, розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області - юридична особа (ідентифікаційний код 13511245), що підтверджено витягом із ЄДР та Положенням (т.1 а.с.27-29, 30-43).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» - юридична особа (ідентифікаційний код 24799309), що підтверджено витягом з ЄДР (т.1 а.с.230-231).

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» - юридична особа (ідентифікаційний код 33161769), в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.М.І.Калініна», який не є юридичною особою, що підтверджено Положенням про в/п «Шахта імені М.І.Калініна» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (т.1 а.с.193-194).

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є юридичною особою, та знаходиться за адресою: 01601, м.Київ, вул.Хрещатик,30.

21.12.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (за договором - орендодавець, далі - позивач за первісним позовом ) та Малим спільним підприємством «Фізкультура и здоровье», яке перетворилось у Товариство з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» (за договором - орендар, далі - відповідач) був укладений договір оренди № 2315/2005р., згідно п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - майно) - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 26,7кв.м., розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56а, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (далі - Балансоутримувач), вартість яких визначена згідно експертною оцінкою станом на 31.07.2005р. - 24046,00 гривень. Майно передається в оренду з метою розташування перукарні - 26,7 кв.м.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п.2.1 договору).

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутимовичу. Орендар повертає майно балансоутримовичу аналогічно порядку встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим орендарем з моменту підписання сторонами зазначеними у п.2.4. цього договору акта приймання-передачі (п.2.4 договору).

Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п.2.5. договору).

Згідно умов розділу 3 договору сторони визначили оренду плату.

Сьомим розділом договору сторони визначили обов»язки орендодавця.

Цей договір укладено строком на 360 днів, що діє з 21.12.2005р. до 16.12.2006р. (п.10.1. договору).

За умовами п. 10.3. договору зміни і доповнення або розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін. Змінити та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Пунктом 10.6. сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення його строку чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той саме термін і на тих саме умовах, які були передбачені цим договором.

В свою чергу, за змістом п. 10.8 чинність договору припиняється і у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

Додатковою угодою від 06.09.2011р. сторони дійшли згоди про викладення організаційно-правової форми та найменування орендаря за договором оренди від 21.12.2005р. №2315/2005 у наступній редакції: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» (т.1 а.с.18-18а).

З матеріалів справи вбачається, 21.12.2005р. приміщення було передано в оренду відповідачу за первісним позовом, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (т.1 а.с.12).

Після закінчення визначеного договором строку дії, орендні правовідносин сторін автоматично продовжувалися на той же строк і на тих же умовах до 25.11.2012р., що зафіксовано сторонами у додатковій угоді №4 від 05.11.2010р. (т.1 а.с.19).

Листом від 29.11.2012р. №11-06-05-12210 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило орендодавця про закінчення терміну дії договору оренди №2315/2005 від 21.12.2005р. та вимагало повернення орендованого державного майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі (т.1 а.с.20).

Вказаний лист відповідач отримав, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення від 11.12.2012р. (т.1 а.с.22).

Відповідач майно із оренди не повернув.

За таких обставин позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою до відповідача про повернення майна за договором оренди №2315/2005 від 21.12.2005р.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо повернення майна за договором оренди.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269-ХП (далі -Закон № 2269).

За приписами статей 11 та 509 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до статей 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні положення про найм (оренду) передбачені главою 58 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. по справі №5006/37/177пд/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фізкультура і здоров'я" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання переважного права на укладання договору оренди на нежитлове вбудоване приміщення першого поверху площею 26,7кв.м., розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, б.56 "а", що знаходиться на балансі відокремленого підрозділу "Шахта ім. М.І. Калініна" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", яке не оскаржувалось та набрало чинності, встановлено, що договір оренди №2315/2005 від 21.12.2005р. є припиненим з 25.11.2012р. (т.1 а.с.212-215)

В зв'язку з вищенаведеним та з урахуванням фактів, встановлених рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. по справі №5006/37/177пд/2012, колегія суддів вважає факт припинення дії договору оренди №2315/2005 від 21.12.2005р. з 25.11.2012р. є встановленим та таким що не підлягає повторному доведенню.

Відповідно до п.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 2.4., 2.5. договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим орендарем з моменту підписання сторонами зазначеними у п.2.4. цього договору акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Як вже зазначалось вище, 21.12.2005р. приміщення було передано в оренду відповідачу за первісним позовом, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі.

Колегія суддів зазначає, що доказів того, що орендоване майно було повернуто за актом приймання-передачі балансоутримувачу в матеріалах справи не має.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - повернути орендоване майно) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Керуючись принципом розумності, встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення 14-денного строку з моменту набрання рішенням законної сили для повернення відповідачем об'єкту оренди.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що з 25.11.2012р. припинено дію договору оренди №2315/2005 від 21.12.2005р., колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про доведеність факту виникнення у відповідача за первісним позовом обов'язку повернути об'єкт оренди позивачу, бо це передбачено ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та порядок такого повернення визначений договором.

Колегія суддів, розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк про відшкодування вартості виконаних робіт по поліпшенню орендованого майна, а саме: тамбуру (прибудови) перукарні у розмірі 57671грн., дійшла висновку про наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо відшкодування вартості виконаних робіт по поліпшенню орендованого майна, а саме: тамбуру (прибудови) перукарні у розмірі 57671грн., позивач (за зустрічним позовом) посилається, на те, що до укладання договору оренди №2315/2005 від 21.12.2005р. ним та третьою особою 1 було укладено договір оренди № 186 від 23.06.1999р., предметом якого було приміщення, що згодом стало предметом договору оренди №2315/2005 від 21.12.2005р., та в перебігу строку користування цим приміщенням в межах попереднього договору позивачем за зустрічним позовом були зроблені поліпшення орендованого майна в частині його перебудови та переобладнання, вартість яких має бути відшкодовано одночасно із вирішенням питання про звільнення приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 23.06.1999р. між третьою особою 1, (за договором - орендодавець) та Малим спільним підприємством "Фізкультура і здоров'я", правонаступником якого є позивач за зустрічним позовом (за договором - орендар) був укладений договір оренди №186, за змістом п.1.1. якого з метою підвищення ефективності використання державного майна та досягнення найбільших результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду державне майно площею 19,2 кв.м. в гуртожитку №54, розташованому за адресою: м.Донецьк, вул. М.Ульянової, 56-а, яке знаходиться на балансі у ДВАТ "Шахта ім. Калініна" ДП ДХК "Донвугілля" (т.1 а.с. 73-75).

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, відповідно до умов договору оренди №186 від 23.06.1999р. та за згодою третьої особи 1 він за свій рахунок й власними силами здійснив поліпшення орендованого майна шляхом переобладнання та перепланування частини приміщення душових під перукарню з організацією окремого входу за узгодженим третьою особою 1 проектом тамбуру (прибудови) перукарні, в зв'язку з чим відбулося збільшення вартості орендованого майна у розмірі 57671,00 грн., що підтверджено розрахунком оцінки незалежного експертного висновку товарної біржі "Донбас" (т.1 а.с.79-141).

Пунктом 6.3. договору оренди №2315/2005 від 21.12.2005р., встановлено, що орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння та інше поліпшення, що зумовлює підвищення його вартості, та залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, які зроблені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть дути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди, але, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив і за згодою орендодавця здійснив реконструкцію, технічне переозброєння та інше поліпшення, які неможливо відокремити без шкоди для майна, у разі розірвання договору оренди з ініціативи орендаря, орендодавець не відшкодовує орендарю кошти, які були витрачені на поліпшення майна.

У якості обґрунтування стягнення зазначеної компенсації з позивача за первісним позовом, ТОВ "Фізкультура та здоров'я" посилається на те, що оскільки за наслідками припинення строку дії договору № 186 від 23.06.1999 року, акт приймання-передачі майна про повернення орендованого майна на користь орендодавця за тим договором не складався, то договір оренди №2315/2005 від 21.12.2005р. слід сприймати як акт правонаступництва договору № 186 від 23.06.1999 року, що, у розумінні позивача за первісним позовом, полягає у збереженні прав, яких ТОВ "Фізкультура та здоров'я" набуло за цим договором і по відношенню до позивача за первісним позовом.

Колегія суддів, досліджуючи обставини, викладені позивачем за зустрічним позовом в цій частині встановила, що згідно п. 5.0. договору оренди № 186 від 23.06.1999 року в його обов'язки покладено вчинення за свій рахунок ремонт та переобладнання приміщення душових гуртожитку згідно додатку.

Згідно п. 5.2. цього ж договору орендар не має передавати орендне приміщення третім особам в приватну оренду та проводити капітальної реконструкції приміщення.

Відповідно до абз.4 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, що діяла в перебігу строку дії договору оренди № 186 від 23.06.1999 року орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Зі змісту зазначених норм та умов договору оренди вбачається, що орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна за умови їх здійснення за згодою орендодавця.

Колегія суддів зазначає, що з наведених вище положень договору оренди № 186 від 23.06.1999 року вбачається суперечливість визначення у договорі повноважень орендаря на проведення ремонту, реконструкції та/чи переобладнання орендованого майна.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо не доведеності позивачем за зустрічним позовом, проведення робіт саме на суму, яку він просить стягнути - 57671 гривень, узгодження з орендодавцем конкретного переліку робіт, направлених саме на поліпшення орендованого майна, а не пов'язаних з особливостями його власної діяльності, що зумовлює висновок суду про недоведеність позовних вимог в частині як факту узгодження вчинення поліпшень з орендодавцем, так і самого факту їх вчинення та понесення на це відповідних витрат.

Доводи та докази апелянта про те, що відповідач зробив реконструкцію та капітальний ремонт орендованого приміщення за згодою орендаря «Шахти ім.М.І.Калініна», колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Лист відокремленого підрозділу "Шахта ім. М.І Калініна" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" №1/1042 від 12.11.1998р. та висновок виконкому Донецької міської ради №01/14-1332 від 17.09.1999р., на які посилається позивач за зустрічним позовом, доводячи погодження вчинення ним поліпшень орендованого майна, колегія суддів не бере до уваги, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту вказаних документів, відповідна ініціатива погодження переобладнання та реконструкція виходила саме від орендодавця за договором оренди, а не від позивача за зустрічним позовом, крім того початок такого погодження тривав з 12.11.1998 року, тобто ще до укладання договору № 186 від 23.06.1999 року, та до виникнення у позивача за зустрічним позовом повноважень орендаря, отже наведені документи доказом погодження вчинення поліпшень орендованого майна саме позивачем за зустрічним позовом бути не можуть.

Інших доказів на підтвердження погодження із орендодавцем вчинюваних поліпшень, як і самого факту їх вчинення за свій рахунок позивачем за зустрічним у матеріалах справи не має.

Інші доводи апелянта колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не спростовують висновок місцевого господарського суду щодо задоволення первісних позовних вимог та відмови у зустрічному позові.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права та повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фізкультура і здоров»я» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. у справі №905/2599/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. у справі №905/2599/13.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді: О.А. Марченко

В.М.Татенко

Надруковано 6 прим.: 1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3.третій особі, 4 У справу; 5. ДАГС; 6. ГСДО