Ухвала

від 14.04.2014 по справі 823/769/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2014 р. м. Київ К/800/31319/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постановуЧеркаського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 у справі № 823/769/13-а за позовомПриватної виробничо-комерційної фірми «СЕВ-Сервіс 2000» доДержавної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби провизнання дій протиправними ,-

ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-комерційна фірма «СЕВ-СЕРВІС 2000» звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки підприємства, результати якої оформлено довідкою від 13.12.2012 року №1102/22-12/31078365.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС на підставі п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України проведено зустрічну звірку позивача, за результатами якої складено довідку №1102/22-12/31078365 від 13.12.2012 про результати проведення зустрічної звірки ПВКФ «СЕВ-СЕРВІС 2000» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальником ТОВ «ТПК «Техномашпостач» та платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2010 року. За висновками вказаної довідки, позивачем сформований податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок отриманих податкових накладних контрагента ТОВ «ТПК «Техномашпостач» за грудень 2010 року на загальну суму 23545,82 грн. При цьому, у вказаного контрагента ТОВ «ТПК «Техномашпостач» матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення такого обсягу поставки відсутні, а посадова особа вказаного підприємства не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Задовольняючи позов, суд першої та апеляційної інстанції, встановивши, що відповідач при проведенні зустрічної звірки не здійснював співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача та його контрагента - ТОВ «ТПК «Техномашпостач», а обмежився наданням оцінки первинним бухгалтерським документам по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТПК «Техномашпостач», та що довідка не містить інформації про здійснення співставлення показників відносно інших контрагентів позивача у грудні 2010 року, дійшли висновку про те, що дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені довідкою №1102/22-12/31078365 від 13.12.2012, вчинені без дотримання встановленої податковим законодавством процедури та виходять за межі прав і обов`язків контролюючого органу, що є підставою для визнання таких дій протиправними та такими, що порушують вимоги п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до абз.2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно абз.3 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками та проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Тому, саме результат реалізації повноваження податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню зустрічних звірок та оформлення їх результатів довідкою) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення зустрічної звірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами звірки.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача (по проведенню зустрічної звірки) судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Однак, судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи не було досліджено та встановлено, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду), чи порушені вони саме вчиненням відповідачем дій по проведенню зустрічної звірки. Крім того, судами не встановлено, чи впливають на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний