Ухвала

від 09.04.2014 по справі 1/69-75

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

09 квітня 2014 року Справа № 1/69-75

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Юрчук М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Шабала М.О., Коршняк С.Й.

від відповідача: представник не з'явився

від Третьої особи 2: ОСОБА_3, ОСОБА_4

від Третіх осіб 1, 3, 4, 5, 6, 7: представники не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Третьої особи 2 ОСОБА_4 на рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року

у справі № 1/69-75 (суддя Гончар Марія Михайлівна )

за позовом Сільськогосподарський виробничий кооператив "Прилуцький"

до відповідача Прилуцька сільська рада Ківерцівського району

про визнання права власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Прилуцький» (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Волинської області з позовною заявою (том 1, а.с. 2-3) до Прилуцької сільської ради (надалі - Відповідач), в якій просить визнати за Позивачем право власності на житлові будинки з надвірними будівлями, які розташовані в с. Прилуцьке Ківерцівського району (за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, вул. Садова. 14, АДРЕСА_6 та Ѕ частини будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_7).

В справі брали участь треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_6 (надалі - Третя особа 1), ОСОБА_4 (надалі - Третя особа 2) , ОСОБА_7 (надалі - Третя особа 3), ОСОБА_8 (надалі - Третя особа 4), ОСОБА_9 (надалі - Третя особа 5), ОСОБА_10 (надалі - Третя особа 6), ОСОБА_11 (надалі - Третя особа 7).

Рішенням господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року в справі № 1/69-75 (том 1, а.с. 109-110) позовні вимоги Позивач до Відповідач, про визнання права власності на нерухоме майно, задоволено повністю.

Визнано за Позивачем право власності на житлові будинки з надвірними будівлями, які розташовані в с. Прилуцьке, Ківерцівського району за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; 1/2 частини будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_7.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Третя особа 2 звернулася з апеляційною скаргою (том 1, а.с. 116-119) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року по справі № 1/69-75 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенню позовних вимог Позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушення норм процесуального та матеріального права. Крім того, Третя особа 2 як на підставу скасування рішення суду посилається на те, що апелянт та її син (ОСОБА_12) станом з 2000 року мали в майні Позивача невикористані по даний час майнові паї на суму по 2 330 475 грн. кожний, в силу чого вони мають право на отримання Ѕ частини житлового будинку № 12 по вулиці Садова в с. Прилуцьке у вигляді частки доходу на пай.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2013 року в справі № 1/69-75 (том 2, а.с. 81-88) апеляційну скаргу Третьої особи 2 задоволено. Рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року в справі №1/69-75 в частині визнання за Позивачем право власності на 1/2 частини будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_7 скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким: відмовлено Позивачу в задоволенні позовних вимог в частині визнання за Позивачем права власності на 1/2 частини будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_7.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (том 2, а.с. 103-104), в якій просив постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2013 року скасувати, а рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року залишити в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 грудня 2013 року (том 2, 116-118) касаційну скаргу Позивача задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 7серпня 2013 року скасовано. Справу № 1/69-75 направлено до Рівненського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Ухвалою суду від 24 лютого 2014 року (том 2, а.с. 120) апеляційну скаргу Третьої особи 2 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 19 березня 2014 року на 15 годину 10 хвилин.

Третьою особою 2, на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2014 року, було подано додаткові пояснення до апеляційної скарги (том 2, а.с. 131-135).

Дослідивши дані письмові пояснення суд констатує, що Третя особа 2 в ній зауважує, що частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування лише строків набрання законної сили відповідними судовими рішеннями та застосування до них строків оскарження, що діяли до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і не регулюється застосування відновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, оскільки обмеження строку для відновлення строку подання скарги у чинній редакції статті 93 Господарського процесуального кодексу відсутні. Крім того, відповідно до частини 3 статті 27 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на 2008 рік, питання про допущення або залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Апелянт вказує, що як в матеріалах справи так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала про залучення господарським судом Волинської області ОСОБА_4 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Про існування рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року ОСОБА_4 стало відомо в квітні 2013 року, а копію рішення від 21 лютого 2008 року ОСОБА_4 отримала лише 27 травня 2013 року. Таким чином, на думку апелянта ОСОБА_4, фактично не була належним чином залучена господарським судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а відтак, не брала участі в розгляді даної справи судом першої інстанції. В той же час, рішення господарського суду Волинської області безпосередньо стосується житлових прав та обов'язків ОСОБА_4, вона є третьою особою, яка не брала участь у справі, відносно якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 148-149), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Волинської області без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року (том 2, а.с. 166), з підстав, висвітлених в даній ухвалі, розгляд справи відкладено на 9 квітня 2014 року на 15 год. 30 хв..

В судовому засіданні від 9 квітня 2014 року представник Позивача заявив клопотання про припинення провадження по справі та стягнення з Третьої особи 2 витрат за подання касаційної скарги.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти даного клопотання.

Колегія суду звертає увагу, на те, що скасовуючи постанову Рівненського апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд у своїй постанові від 25 грудня 2013 року зазначив наступне:

Перегляд рішення місцевого господарського суду здійснювався апеляційною інстанцією на підставі апеляційної скарги ОСОБА_4, поданої 03.06.2013 разом з клопотанням про поновлення строку подання скарги.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом (ч. 7 п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення"). Зазначений Закон набрав чинності 03.08.2010 року.

Отже, подання ОСОБА_4 апеляційної скарги в червні 2013 року на рішення місцевого господарського суду від 21.02.2008 року повинно було здійснюватися з дотриманням вимог зазначеної вище норми.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу" господарським судам необхідно мати на увазі, що з урахуванням приписи абзацу 7 пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення.

Це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , оскільки Господарським процесуальним кодексом України до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

Колегія суду констатує, що статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції під час нового розгляду справи.

З огляду на вищеописане, колегія суду констатує, що відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-VI ( 2453-17 ) від 7 липня 2010року) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За вимогами статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-VI (2453-17) від 7 липня 2010 року) апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами пункту 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України "Про судоустрій та статус суддів"№ 2453-VI ( 2453-17 ) від 7 липня 2010року) відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим судом. Визначений строк вважався присічним та відновленню не підлягав.

Оскільки оскаржуване рішення прийнято 21 лютого 2008 року - тримісячний термін для відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги закінчився 21 травня 2008 року.

Поряд з тим, апеляційна скарга Третьої особи 2, згідно штампу канцелярії господарського суду Волинської області, надійшла до господарського суду 3 червня 2013 року (том 1, а.с. 116), тобто після закінчення тримісячного терміну встановленого для відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-VI ( 2453-17 ) від 7 липня 2010 року).

Вищий господарський суд України в пункті 22 інформаційного листа від 14 серпня 2007 року № 01-8/675 (який є діючим) зазначив, що частина друга статті 93 Господарського процесуального кодексу України містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. За змістом цієї норми подання апеляційної скарги (апеляційного подання) після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Відповідну правову позицію наведено в пункті 13 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123, пункті 24 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01-8/675 та Постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2007 року № 25/87-06-2123.

Водночас, в силу імперативних положень частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Отже, з системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що даний тримісячний строк подання апеляційної скарги є припікальним, а положення щодо визначення такого строку мають імперативний характер.

Поряд з тим, колегія суду дослідивши доводи апеляційної скарги та додаткових письмових пояснень, вважає за необхідне зазначити, що процесуальний статус апелянта (ОСОБА_4) чітко визначений в рішенні місцевого господарського суду та й інших процесуальних документах, котрі знаходяться в матеріалах справи, а саме як третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача (а не Третьої особи, яка не брала участі у справі, відносно якої господарський суд вирішив питання про права та обов'язки), адже Третя особа 2 позиціонує себе саме як Третю особу, а не просто особу, яка не брала участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, погоджуючись при цьому з своїм процесуальним статусом Третьої особи, визначеним в рішенні суду.

При цьому, колегія суду бере до уваги той факт, що на момент виникнення оспорюваного рішення не існувало будь-яких вказівок на те, що залучення третьої особи має бути відображено в резолютивній частині певної ухвали, котрою таку особу залучають. Тобто, на момент розгляду місцевим господарським судом даної судової справи було достатньо відображено особи в вступній частині ухвали про порушення провадження у справі - особи, як сторони (позивач, відповідач, треті особи) для того аби вважати таку сторону, що брала участь у справі.

Що ж стосується посилань Третьої особи на необізнаність про існування даного рішення та справи в цілому, то колегія суду зауважує, що в матеріалах справи наявна квитанція № 126/956867 від 13 грудня 2007 року (том 1, а.с. 9), яка засвідчує факт отримання Третьою особою 2 копії позовної заяви Позивача та додатків до неї. Також, колегія суду зауважує, що ухвала про порушення провадження у справі від 8 січня 2008 року була відправлена сторонам 10 січня 2008 року, про що свідчить штемпель на звороті даної ухвали. Крім того, на зворотньому боці рішення суду (том 1, а.с. 110) міститься відмітка господарського суду Волинської області про відправку кількості примірників даного процесуального документа.

Що ж стосується решти посилань апелянта на практику суду (том 2, а.с. 136-143) , то колегія суду дослідивши дані постанови зауважує, що в даному випадку йде мова саме про осіб, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, а також про випадки, коли особі не направлялися будь-які процесуальні документи по такій судовій справі. Водночас, як випливає з усього вищеописаного, Третя особа 2 в даній справі не лише брала участь як сторона по справі, але й їй направлялися процесуальні документи по даній справі. Дане, в свою чергу спростовує доводи апелянта.

Відтак, згідно пункту 8 абзацу 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України'' від 17 травня 2011 року №7, у разі помилкового порушення провадження в зазначених випадках (якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не мала права її подавати) суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням усього вищеописаного в даній судовій постанові, беручи до уваги, що Рівненським апеляційним господарським судом було помилково порушено апеляційне провадження (ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження від 14 червня 2013 року; том 1, а.с. 115) по даній справі щодо перегляду рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року, за апеляційною скаргою Третьої особи 2 (яка не брала участі у справі і стосовно якої господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки) та з огляду на існування відповідної вказівки ВГСУ в постанові від 25 грудня 2013 року (том 2, а.с.116-118)), то колегія суду приходить до висновку, що провадження у справі слід припинити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо клопотання Позивача про стягнення з Третьої особи 2 судового збору, який був сплачений за подання касаційної скарги, за квитанцією № 060к41296 від 23 серпня 2013 року, то колегія суду зазначає наступне.

Пунктом 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21 лютого 2013 року визначено, що: у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду, або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

В розрізі вищенаведеного, колегія суду задовольняє клопотання Позивача в цій частині та приймає рішення щодо покладення на Третю особу 2 судових витрат за подання касаційної скарги в розмірі 1253 грн. 07 коп.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44 - 49, пунктом 1, частини 1, статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року у справі № 1/69-75 припинити.

2. Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прилуцький" (ідентифікаційний код 03735819, 45244 Волинська область, Ківерцівський район, с. Прилуцьке, вул. Жовтнева, 8) судовий збір в розмірі 1 253 грн. 07 коп. за подання касаційної скарги.

3. Доручити господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи № 1/69-75 надіслати господарському суд Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.