Рішення

від 17.04.2014 по справі 922/379/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2014 р.Справа № 922/379/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Керуюча фірма "Адамант", м. Харків до ТОВ "Мульті Прес", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Борисенко Е.В., дов. № 24/02-2 від 24.02.14 р.;

відповідача - ОСОБА_2, дов. № 2014.04.16/01 від 16.04.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.04.14 р., яка була прийнята судом) стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Прес" заборгованість з орендної плати в сумі 59833,67 грн., 3294,81 грн. пені, 778,70 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 1416,33 грн., відшкодування комунальних послуг за спожиту електроенергію за грудень 2013 року в сумі 2503,01 грн. та 1827,00 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором оренди № 36-06-2013 від 30.06.13 р.

07.04.14 р. відповідач через канцелярію суду надав письмовий відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позовні вимоги не підтверджені відповідними доказами, а з позову неможливо однозначно встановити конкретні підстави позовних вимог. Крім того, відповідач зазначив про суперечливі дані щодо періоду заборгованості та її розрахунку. На думку відповідача, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за електроенергію за грудень 2013 року в сумі 2503,01 грн. є недоведеною. Відповідач також зауважив, що стосовно спірних приміщень, які є предметом договору оренди № 36-06-2013 від 30.06.13 р., існують інші правові відносини між відповідачем та ТОВ "Барівенджі", за якими відповідач отримав вказані приміщення у платне користування. Крім того, відповідач зазначив, що надані позивачем договір оренди № 36-06-2013 від 30.06.13 р. та акти до нього директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Прес", як повноваженою особою від товариства, не підписувались, не погоджувались, не затверджувалися, дії по їх підписанню іншими особами не схвалювались.

14.04.14 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що він не погоджується з посиланням відповідача про невідповідність доказів, оскільки договір оренди № 36-06-2013 від 30.06.13 р. та акти до нього складені у відповідності до чинного законодавства. Крім того, на думку позивача, часткова оплата за спірним договором свідчить про схвалення правочину керівництвом відповідача.

15.04.14 р. відповідач надав додаткові письмові пояснення про неузгодженість та протиріччя даних в клопотаннях позивача про уточнення позовних вимог та про збільшення розміру позовних вимог. Крім того, відповідач надав копію додаткової угоди від 19.09.13 р. до договору 1-2012 від 01.12.12 р., якою зазначений договір було припинено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.14 р., за клопотанням позивача, строк розгляду справи був подовжений по 22.04.14 р., розгляд справи відкладено до 15.04.14 р.

В судовому засіданні 15.04.14 р. була оголошена перерва до 17.04.14 р., для надання сторонами додаткових документів.

Представник позивача в судовому засіданні 17.04.14 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, через канцелярію суду надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що надана відповідачем додаткова угода від 19.09.13 р. до договору оренди нежитлових приміщень № 1-2012 від 01.12.12 р. була укладена громадянином ОСОБА_2, який не мав на це ніяких повноважень, отже, є недійсною.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.04.14 р. підтримав свій відзив, проти задоволення позову заперечував, через канцелярію суду надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем за фактичне використання приміщень на час розгляду спору припинена зарахуванням зустрічних вимог за заявою відповідача.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" (позивачем, орендарем) та Компанією "Graxtiz GmbH" (орендодавцем) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 1-2012 від 01.12.12 р. (а.с. 126-131), відповідно до умов якого (п.1.1), Компанія "Graxtiz GmbH" надала, а позивач прийняв у платне тимчасове користування на правах оренди нежитлові приміщення загальною площею 4134,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13. Приміщення надавались позивачу для здійснення господарської діяльності, в тому числі для надання в суборенду (п. 1.2 вище зазначеного договору).

Вказані нежитлові приміщення належать на праві приватної власності Компанії "Graxtiz GmbH", що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №29585912 від 07.04.2011 року (а.с. 133).

Компанія "Graxtiz GmbH", виконуючи свої зобов'язання за договором оренди №1-2012 від 01.12.12 р., передала позивачеві майно, що є предметом цього договору, а саме нежитлове приміщення загальною площею 4134,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна 03.10.12 р. (а.с. 132), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою позивача.

Відповідно до п. 6.1 договору № 1-2012 від 01.12.12 р., цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.13 р.

Після чого, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" (позивачем, орендарем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мульті Прес" (відповідачем, суборендарем) був укладений договір суборенди нежитлового приміщення (далі - договір суборенди) № 36-06-2013 від 30.06.2013 р. (а.с. 16-18), відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач надав, а відповідач прийняв у тимчасове користування нежитлові приміщення загальною площею 120,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Театральний, б. 11/13, 1 поверх.

Відповідно до п. 7.1 договору суборенди, право позивача на укладення цього договору передбачено договором оренди № 1-2012 від 01.12.12 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" та Компанією "Graxtiz GmbH".

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором суборенди, передав ТОВ "Мульті Прес" майно, що є предметом цього договору, а саме нежитлове приміщення загальною площею 120,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Театральний, б. 11/13, 1 поверх, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна від 30.06.13 р. (а.с. 19), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Договір суборенди було укладено на період з 30.06.13 р. по 31.12.13 р. (п. 6.1 договору суборенди).

Пунктом 4.1 договору суборенди передбачено, що за отримані в оренду нежитлові приміщення і зазначені в п.1.3 супутні послуги (крім електроенергії, води та водовідведення) відповідач сплачує позивачу орендну плату, вартість якої визначена за домовленістю сторін з розрахунку 96,00 грн. за 1 кв.м. без ПДВ. За орендоване приміщення площею 120,8 кв.м. відповідач сплачує позивачу орендну плату за один місяць в сумі 11596,80 грн., ПДВ не передбачений.

01 липня 2013 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору № 36-06-2012 від 30.06.2013 року (а.с. 20), відповідно до умов якої, загальна площа орендованих нежитлових приміщень за договором суборенди зменшилась до 111,6 кв.м., а п. 4.1 сторони домовились викласти в такій редакції:

"За отримані в оренду нежитлові приміщення і зазначені в п.1.3. супутні послуги (крім електроенергії, води та водовідведення) Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, вартість якої визначена за домовленістю сторін з розрахунку 91,00 грн. за 1 кв.м. без ПДВ. За орендоване приміщення площею 111,6 кв.м. Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за один місяць в сумі 10155,60 грн., ПДВ не передбачений".

13 вересня 2013 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору № 36-06-2012 від 30.06.2013 року (а.с. 21), відповідно до умов якої, загальна площа орендованих нежитлових приміщень за договором суборенди збільшилась до 120,8 кв. м.,а п. 4.1 сторони домовились викласти в такій редакції:

"За отримані в оренду нежитлові приміщення і зазначені в п.1.3. супутні послуги (крім електроенергії, води та водовідведення) Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, вартість якої визначена за домовленістю сторін з розрахунку 91,00 грн. за 1 кв.м. без ПДВ. За орендоване приміщення площею 120,8 кв.м. Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за один місяць в сумі 10992,80 грн., ПДВ не передбачений."

Відповідно до п. 4.2 договору суборенди, нарахування орендної плати починається з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі.

Відповідач повинен вносити орендну плату, зазначену в п. 4.1, банківськими переказами грошових коштів на рахунок позивача шляхом передоплати до 25 числа місяця, що передує поточному (п. 4.3 договору суборенди).

19 вересня 2013 року між позивачем та Компанією "Graxtiz GmbH" була укладена додаткова угода до договору оренди № 1-2012 від 01.12.12 р. (а.с. 166-168), в якій сторони домовились, що дія договору оренди № 1-2012 від 01.12.12 р. припиняється з моменту підписання даної додаткової угоди.

В пункті 3 вищезазначеної додаткової угоди сторони визначили, що позивач має повернути Компанії "Graxtiz GmbH" нежитлові приміщення загальною площею 4134,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13, не пізніше 05 жовтня 2013 року. Повернення зазначених нежитлових приміщень підтверджується актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, враховуючи припинення договору оренди № 1-2012 від 01.12.12 р., договір суборенди № 36-06-2013 від 30.06.2013 р. автоматично припинив свою дію з 19.09.13 р.

Докази повернення позивачем нежитлових приміщень Компанії "Graxtiz GmbH" до суду не надані.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" мало право користуватись нежитловими приміщеннями загальною площею 4134,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13, до 05 жовтня 2013 року, позивач мав право здавати відповідачу в суборенду приміщення площею 120,8 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Театральний, б. 11/13, 1 поверх, також до 05 жовтня 2013 року. А відповідач, в свою чергу, мав вносити орендну плату по 04.10.13 р. включно.

Проте, відповідач свої зобов'язання по внесенню орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки, передбачені договором суборенди, виконував неналежним чином, сплативши лише 4500,56 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за період з липня 2013 року по 04 жовтня 2013 року склала 28273,61 грн.

19.12.2013 року позивач надіслав відповідачеві рекомендованим листом письмову вимогу про сплату орендної плати (а.с. 28), але відповідач ніяким чином на вимогу не відреагував, заборгованість не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 761 Цивільного кодексу України визначає, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до п. 1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 ст. 774 ЦК України встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 28273,61 грн. заборгованості не сплатив.

Посилання відповідача на недійсність договору суборенди № 36-06-2012 від 30.06.2013 р., у зв'язку з тим, що він був підписаний не уповноваженим представником ТОВ "Мульті Прес" не можуть бути прийняті до уваги, адже в силу ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, суд враховує, що під час розгляду справи доказів на підтвердження того, що зазначений договір визнано судом недійсним, відповідачем не надано.

Суд також критично ставиться до твердження відповідача стосовно зарахування зустрічних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2 статті).

Відповідач направив на адресу позивача повідомлення про припинення зобов'язання зарахуванням, посилаючись на укладений між Компанією "Graxtiz GmbH" та ТОВ "Мульті Прес" договір про відступлення права вимоги боргу № 2014.04.02/1 від 02.04.14 р. (а.с. 160), відповідно до умов якого, відповідач отримав належне Компанії "Graxtiz GmbH" право вимоги грошових коштів в сумі 10000,00 Євро від позивача.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В статті 207 ЦК України викладені вимоги до письмової форми правочину, зокрема, в частині 2 цієї норми зазначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Проте, договір про відступлення права вимоги боргу № 2014.04.02/1 від 02.04.14 р. цим вимогам не відповідає, оскільки він не скріплений печаткою Компанії "Graxtiz GmbH".

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Таким чином, договір про відступлення права вимоги боргу № 2014.04.02/1 від 02.04.14 р. не може бути доказом по даній справі.

Посилання позивача на недійсність додаткової угоди від 19.09.13 р. до договору оренди № 1-2012 від 01.12.12 р., у зв'язку з тим, що вона була підписана не уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" судом також відхиляються, на підставі ст. 204 ЦК України, оскільки доказів на підтвердження того, що зазначену додаткову угоду визнано судом недійсною, позивачем не надано.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем в сумі 28273,61 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 28273,61 грн. за період з липня 2013 року по 04 жовтня 2013 року.

В той же час, у зв'язку з припиненням дії договору № 36-06-2012 від 30.06.2013 року, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 06.10.13 р. по 31.12.13 р. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3294,81 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.4 договору суборенди встановлено, що за порушення встановлених термінів оплати за користування орендованими приміщеннями відповідач сплачує позивачу пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, беручи до уваги припинення договору суборенди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1689,57 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 589,19 грн., а вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 778,70 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача відшкодувань комунальних послуг за спожиту електроенергію за грудень 2013 року в сумі 2503,01 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.10 договору суборенди, вартість спожитої електроенергії, води та водовідведення оплачуються відповідачем за окремими рахунками позивача на протязі 3-х днів після підписання акта витрати електроенергії.

Оскільки договір суборенди припинив свою дії з 19.09.13 р., правові підстави у позивача вимагати сплати відповідачем відшкодувань комунальних послуг за спожиту електроенергію за грудень 2013 року, відсутні. Крім того, позивачем не надані докази в підтвердження понесення позивачем даних витрат, та докази направлення відповідачу відповідних рахунків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відшкодувань комунальних послуг за спожиту електроенергію за грудень 2013 року в сумі 2503,01 грн. є неправомірними та в їх задоволенні відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при частковому задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Прес" (61204, м. Харків, пр. Перемоги, 72Б, кв. 65, код ЄДРПОУ 36456191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" (юридична адреса: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13; поштова адреса: 61017, м. Харків, вул. Сіриківська, 1, код ЄДРПОУ 37576933) заборгованість з орендної плати в сумі 28273,61 грн., 1689,57 грн. пені, 3% річних в сумі 589,19 грн., інфляційні втрати в сумі 778,70 грн. та 876,28 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.04.2014 р.

Суддя Т.В. Інте