Рішення

від 17.04.2014 по справі 913/1341/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 квітня 2014 року Справа № 913/1341/13

Провадження №2/913/1341/13

За позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Харків

до Приватного підприємства «СБ Віхрь», м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 204899 грн. 25 коп.

Колегія суддів у складі: Седляр О.О. - головуючий , Яресько Б.В. , Фонова О.С.

Секретар судового засідання Чех Т.М.

у засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_5, довіреність № б/н від 29.05.2013 (після перерви - не прибув);

від відповідача: засновник ПП "СБ Віхрь": ОСОБА_6, паспорт НОМЕР_1 виданий Старобільським РВ УМВС України в Луганській області, представник - Хацько І.О., довіреність від 03.03.2014 № 02,

відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду було оголошено перерву з 16.04.2014 до 17.04.2014,

В С Т А Н О В И Л А:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 204 899 грн. 25 коп. за договором консигнації (реалізації товарів) № б/н від 12.05.2010 року.

Заявою від 19.06.2013 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 179 351 грн. 45 коп. за договором консигнації (реалізації товарів) № б/н від 12.05.2010 року.

Дана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

Таким чином, позовними вимогами за даною справою є : стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 179 351 грн. 45 коп. за договором консигнації (реалізації товарів) № б/н від 12.05.2010 року.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 01.04.2014, який здано до канцелярії суду 03.04.2014, позовні вимоги відхилив, з підстав зазначених у ньому.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступні фактичні обставини.

Між сторонами у справі, Фізичною особою-підприємцем (Консигнантом) та Приватним підприємством «СБ Віхрь» (Консигнатором), укладений договір консигнації б/н від 12.05.2010 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору сторони домовились, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, Консигнант (позивач у справі) зобов'язується поставляти товари, визначені у п.2 договору Консигнатору (відповідач у справі) для їх продажу, а останній зобов'язується приймати товари на реалізацію та від свого імені і за обумовлену цим договором винагороду продавати ці товари третім особам( покупцям).

Відповідно до розділу 2 Договору сторони визначили, що предметом договору є товари визначені у видаткових накладних на кожну партію. Найменування , кількість, часткове співвідношення за номенклатурою, ціна на товари та інша характеристика товарів, що поставляються на консигнацію за цим Договором визначаються у бухгалтерських документах (видаткових накладних) на передачу певної партії товару (або у Специфікаціях), які є невід'ємною його частиною.

На виконання даних умов договору за період 2010 -2012 року відповідно до видаткових накладних, які додані позивачем до матеріалів справи) ним було здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму за твердженнями позивача на загальну суму 281913 грн. 25 коп. ( а.с. 19-61).

Відповідно до п.7.1 Договору Консигнатор отримує плату шляхом утримання належних йому сум із коштів, отриманих після продажу товару, поставленого на консигнацію.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що Консигнатор зобов'язаний перерахувати грошові кошти Консигнанту протягом 15 банківських днів з дня продажу товарів покупцям.

Відповідач здійснив оплату частково, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 179 351 грн. 45 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав зазначених у відзиві.

Оцінивши доводи позивача у їх сукупності, судова колегія вважає позовні вимоги позивача такими що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі укладено договір консигнації б/н від 12.05.2010, який за своєю правовою природою є різновидом договору поставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору, щодо оплати, в частині поставленого протягом 2010-2012 років товару, але не оплаченого відповідачем на загальну суму 179 351 грн. 45 коп.

В підтвердження факту поставки товару позивачем надано суду видаткові накладні № РН-0000102 від 12.05.2010 на суму 8660 грн. 50 коп., № РН-0000103 від 13.05.2010 на суму 5589 грн. 50 коп., № РН-0000104 від 14.05.2010 на суму 2536 грн. 00 коп., № РН-0000124 від 28.05.2010 на суму 7136 грн. 00 коп., № РН-0000125 від 29.05.2010 на суму 1711 грн. 00 коп., № РН-0000136 від 10.06.2010 на суму 4031 грн. 50 коп., № РН-0000157 від 16.06.2010 на суму 3307 грн. 00 коп., № РН-0000166 від 21.06.2010 на суму 10166 грн. 00 коп., № РН-0000167 від 24.06.2010 на суму 7542 грн. 50 коп., № РН-0000169 від 02.07.2010 на суму 11206 грн. 00 коп., № РН-0000175 від 09.07.2010 на суму 12135 грн. 00 коп., № РН-0000176 від 16.06.2010 на суму 6364 грн. 50 коп., № РН-0000181 від 21.07.2010 на суму 3380 грн. 50 коп., № РН-0000182 від 21.07.2010 на суму 2081 грн. 00 коп., № РН-0000183 від 26.07.2010 на суму 4442 грн. 00 коп., № РН-0000189 від 29.07.2010 на суму 6681 грн. 00 коп., № РН-0000190 від 30.07.2010 на суму 5496 грн. 50 коп., № РН-0000191 від 03.08.2010 на суму 1299 грн. 00 коп., № РН-0000192 від 10.08.2010 на суму 2180 грн. 00 коп., № РН-0000193 від 18.08.2010 на суму 2125 грн. 50 коп., № РН-0000189 від 26.08.2010 на суму 3550 грн. 00 коп., № 6 від 24.01.2011 на суму 4981 грн. 50 коп., а загалом на суму 116961 грн. 50 коп. ( а.с. 19-40).

Суд оцінив надані позивачем докази в порядку приписів ст.ст. 33,34, 43 ГПК України та з урахуванням умов договору консигнації дійшов висновку, що позивачем не доведено суду існування заборгованості відповідача на заявлену суму 179 351 грн. 45 коп., з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що протягом розгляду справи позивачем двічі було надано розрахунок заборгованості на суму 204899 грн. 25 коп. ( а.с. 62-69) та на суму 154 887 грн. 95 коп. ( а.с. 52). При цьому до даних розрахунків позивачем, крім накладних, доданих до матеріалів справи було включені і інші видаткові накладні, які ним не були додані до матеріалів справи. Відповідно до розрахунку за станом на 14.04.2014 позивачем зазначена заборгованість за накладними-замовленнями, які у свою чергу не підтверджують оформлення господарської операції та приймання-передачі товару як з боку позивача так і з боку відповідача.

Посилання позивача на підтвердження заборгованості у сумі 179 351 грн. 45 коп. з боку відповідача, відповідно до акту звірення взаєморозрахунків від 12.05.2012 ( а.с. 123-125), також судом не приймається до уваги, оскільки з даного документі не вбачається наявність заборгованості у зазначеної сумі за конкретними накладними та з врахуванням повернення відповідачем товару 22.06.2012 на суму 25 314 грн. та 17.06.2013 на суму 25 547 грн. 80 коп.

Крім того, позивачем не доведено суду, яка саме заборгованість виникла з договору консигнації б/н від 12.05.2010, оскільки відповідно до п.10.1 Договору передбачено строк його дії - 1 рік з моменту підписання при цьому відсутні документи, які б стверджували продовження його дії.

При цьому , суд критично відноситься і до наданого позивачем екземпляру договору консигнації б/н від 12.05.2010 (а.с. 17-18), оскільки в екземплярі договору, наданого відповідачем до матеріалів справи ( а.с. 250-251), графи п.7.2 (щодо порядку розрахунків) та п.10.4 не заповнені та відрізняються від тексту зазначеного в екземплярі позивача.

Таким чином, доводи позивача, викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

У судовому засіданні відповідно до умов ст. 82 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

в и р і ш и л а :

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 22.04.2014.

Головуючий О.О. Седляр

Суддя О.С.Фонова

Суддя Б.В. Яресько