Постанова

від 23.04.2014 по справі 908/2968/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 908/2968/13

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Палій В.М.,

Цвігун В.Л.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерм-Сервіс""

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 18.12.2013р.

у справі №908/2968/13 господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САБО-Н"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерм-Сервіс"

про стягнення 68 730,21 грн.,

за участю представників:

ТОВ "САБО-Н" - не з'явилися;

ТОВ "Інтерм-Сервіс" - Косаревська О.М.;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "САБО-Н" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерм-Сервіс" і просило суд стягнути з останнього 68 730,21 грн., у тому числі: 64 425,20 грн. основного боргу та 4305,01 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором субпідряду №115/10-1-СП від 10.09.2010р. щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем підрядних робіт.

У своєму відзиві на позов відповідач заперечував проти його задоволення, посилаючись на виконання ним свого зобов'язання за договором субпідряду №115/10-1-СП від 10.09.2010р. щодо оплати виконаних робіт (а.с.88-90).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2013р. у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.120-122).

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що:

- строк виконання обов'язку зі сплати виконаних робіт у відповідача не виник через не надання позивачем доказів пред'явлення відповідачу рахунку для оплати, а тому звернення позивача до суду з позовом є передчасним;

- при здійснені розрахунку суми основного боргу позивачем не врахована передплата на суму 67300,0 грн. за будівельні роботи за договорами №129/10-1 від 10.09.2010р. та №115/10-1-СП від 10.09.2010р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з відповідача 64 425,20 грн. основного боргу та 1117,29 грн. 3% річних (а.с.167-171).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що передплата у розмірі 67300,0 грн. була перерахована відповідачем на виконання іншого договору №129/10-1 від 10.09.2010р., а не договору №115/10-1-СП від 10.09.2010р. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обов'язок відповідача оплатити виконані роботи виник після підписання ним акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, який є первинним документом. Враховуючи приписи ст.530 ЦК України та той факт, що вимога позивача (претензія) отримана відповідачем не пізніше 28.01.2013р., останній є таким, що прострочив, починаючи з 29.01.2013р.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (а.с.187-192).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

10.09.2010р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір субпідряду по вводу в експлуатацію автономного теплопостачання №115/10-1-СП за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт на об'єкті "Автономне теплопостачання виробничих об'єктів на проммайданчику Канцеровка. Теплогенераторні".

Відповідно до п. 1.4. договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно актів здачі-приймання виконаних робіт та іншої виконавчої документації. Здача-приймання виконаних робіт і їх оплата здійснюється поетапно, по мірі виконання робіт.

Пунктами 2.2., 2.3. договору визначено, що договірна ціна робіт, доручених для виконання підряднику, складає 129000 грн., в т.ч ПДВ - 21500 грн. Договірна ціна визначається на підставі ДБН Д. 1.1-1-2000, є динамічною та корегується в процесі виконання робіт по факту.

Вартість робіт визначається погодженими сторонами кошторисними розрахунками і специфікацією обладнання (п.3.1.).

У пункті 3.4.1. договору визначено, авансування на придбання матеріалів, використання механізмів для виконання будівельно-монтажних робіт вбудованої теплогенераторної складає 64500 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10750 грн.

Пунктом 3.5. договору сторони визначили, що оплата за фактично виконані роботи здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом десяти банківських днів з моменту надання підрядником рахунку.

Згідно пунктів 3.6., 3.7. договору рахунки підрядника оплачуються замовником у встановленому нормативними документами порядку протягом десяти банківських днів, при наявності підписаних актів форми КБ-2в, на підставі довідки форми КБ-3. У випадку порушення фінансування замовником робіт строк їх виконання відповідно збільшується.

Відповідно до пункту 3.8. розрахунок за виконані роботи відповідно до п.2.2. здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника, вказаного в даному договорі, на підставі рахунку.

Відповідно до п. 7.2.4 договору, замовник зобов'язується прийняти закінчену роботу та при відсутності зауважень підписати акти здачі - приймання протягом семи робочих днів від дня пред'явлення їх приймання.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду і в силу ст.ст. 173-175 ГК України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Так, відповідно до частини першої ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судами встановлено, що сторонами складені акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011р. форми КБ-2в, який з боку відповідача підписаний без будь-яких зауважень, та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. форми КБ-3 на суму 104 425,20 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач оплатив обумовлені договором №115/10-1-СП роботи лише у сумі 40 000,00 грн., позивач надіслав йому 28.01.2013р. претензію з вимогою оплатити заборгованість у повному обсязі (а.с.37-38).

У своєму листі №02/013 від 28.01.2013р. відповідач зазначив, що позивачем не був врахований платіж, здійснений відповідачем 22.07.2010р. в сумі 20000 грн. (платіжне доручення № 321), та просив позивача вирахувати 44425,20 грн. заборгованості за договором №115/10-1-СП від 10.09.2010р. з переплати за договором №129/1-СП від 10.09.2010р. (а.с.39).

Листом від 10.04.2013р. позивач відмовив у проханні відповідача зарахувати 44425,20 грн., сплачених відповідачем за договором №129/1-СП від 10.09.2010р., в рахунок погашення заборгованості за договором №115/10-1-СП від 10.09.2010р. Також зазначив, що платіжне доручення №321 від 22.07.2010р. підтверджує платіж на виконання договору №117-2/10-СП від 06.07.2010р. та ніяким чином не впливає на виконання зобов'язань за договором №115/10-1-СП.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач після підписання акту приймання виконаних робіт свого зобов'язання за договором №115/10-1-СП від 10.09.2010р. щодо їх оплати у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 64 425,20 грн.

При цьому, надавши оцінку доводам відповідача стосовно сплати ним позивачу платіжним дорученням №514 від 26.10.2010р. 67300,0 грн. (а.с.105), суд апеляційної інстанції, з урахуванням вказаного у платіжному дорученні призначення платежу, змісту наявної у справі податкової накладної №53 від 26.10.2010р. (а.с.75), а також відсутністю у договорі умов щодо порядку зміни оплати, встановив, що грошові кошти у розмірі 67 300,0 грн. були сплачені відповідачем в рахунок виконання іншого укладеного між сторонами договору №129/10-1-СП від 10.09.2010р., що не є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи, що підрядні роботи виконані позивачем в обумовлених договором обсягах, що не заперечується відповідачем, то останній, підписавши акт та довідку, фактично визнав обсяг та вартість цих робіт, а відтак - зобов'язаний їх оплатити.

В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт виконання позивачем обумовлених договором №115/10-1-СП від 10.09.2010р. підрядних робіт , а також існування у відповідача заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням передбачених ст.625 ЦК України 3% річних.

Що ж до доводів скаржника про ненастання строку оплати виконаних підрядних робіт через не надіслання позивачем рахунку, то колегія суддів їх відхиляє і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рахунок на оплату не є первинним документом на відміну від акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, а тому, враховуючи приписи ст.ст.854, 530 ЦК України, строк виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати виконаних робіт настав після підписання сторонами відповідного акту форми КБ-2В та спливу семиденного строку від для пред'явлення позивачем вимоги (претензії).

Інші доводи викладені у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом апеляційної інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України засвідчують певні обставини виконання ними умов договору, і на яких ґрунтуються висновки суду апеляційної інстанції. Окрім того, вони фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111 5 , 111 7 ГПК України.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р., якою скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2013р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. у справі №908/2968/13 господарського суду Запорізької області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерм-Сервіс" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Палій В.М.

Цвігун В.Л.