Постанова

від 27.01.2011 по справі 2а-15551/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2011 року 11:42 № 2а-15551/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2010р. №0000932330/0 та №0000942330/0, за участю:

позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2010р. №0000932330/0 та №0000942330/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що податкові повідомлення -рішення прийняті правомірно та на підставі норм чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл»за результатами якої 14.09.2010р. складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 (далі по тексту -Акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 116 258грн., у тому числі по періодах: за ІІ квартал 2009 року на суму 66 478грн., за ІІІ квартал 2009 року на суму 36 233грн., за четвертий квартал 2009 року на суму 10 109грн., за І квартал 2010 року на суму 3 438грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 79 898,0грн. в тому числі по періодах: в травні 2009 року на суму 27 873грн.; в червні 2009 року на суму 13 453грн.; в жовтні 2009 року на суму 17 140грн.; в січні 2010 року на суму 5 501грн.; в лютому 2010 року на суму 15 931грн.; п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено р. 22.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду»на загальну суму 1073грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 01.10.2010р. №0000942330/0, яким згідно з підпунктом «б»п.п. 4.2.2 статті 4, п.п.17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) визначено податкове зобов'язання усього на суму 174 387,00грн. у тому числі основний платіж - 116 258,00грн. та штрафні (фінансові) санкції -58 129,00грн. та №0000932330/0 від 01.10.2010р., яким згідно з підпунктом «б»п.п. 4.2.2 статті 4, п.п.17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) визначено податкове зобов'язання усього на суму 119 847,00грн., у тому числі основний платіж -79 898,00грн. та штрафні (фінансові) санкції -39 949,00грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Ревю-Ойл»з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) та ТОВ «Стамір»(код 35390973) укладені договори «Про перевезення вантажу автомобільним транспортом».

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість транспортно-експедиторських послуг отриманих від суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 та ТОВ «Стамір», оскільки зазначені послуги не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачено правилами ведення податкового обліку (відсутні товарно-транспорті накладні, дорожні листи вантажного автомобіля), що не дає можливість підтвердити їх використання у господарській діяльності ТОВ «Ревю-Ойл».

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспорту накладну, затвердженого спільним наказом №488/346 і введено в дію з 01.01.96р. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Пунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 із змінами та доповненнями) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Згідно статті 1 вищезазначених Правил, подорожний лист є первинний документ про облік вантажних перевезень та товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна і дорожні листи відносяться до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З пояснень відповідача вбачається, що в ході проведення перевірки позивача, товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля до перевірки ТОВ «Ревю-Ойл»не надавало.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001, № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, на думку суду відповідачем правомірно встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1 -04.12»на загальну суму 435 567грн. Так, зокрема:

1. ТОВ "Ревю-Ойл" на умовах договору від 02.03.2009р. №А-0903/01 з ТОВ «Аметт»(код 36085686) про рекламне обслуговування, а саме послуги по розміщенню реклами в пресі на території України у виданнях „Бизнес Кит", „Будуй свій Бізнес", БудБізнес" (відповідно до медіа-планів) віднесено до складу витрат витрати по розміщенню реклами, на підставі актів здачі-прийомки виконаних робіт (послуг).

Підприємство ТОВ „Аметт" з 04.08.2008р. знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника-порушено провадження у справі про банкрутство.

2. ТОВ "Ревю-Ойл" на умовах договору від 03.11.2008р. №РК/2008/3-49 з ТОВ «РК-Спектор»(код 35760438) про рекламне обслуговування, а саме послуги по розміщенню реклами в пресі на території України у виданнях „Бизнес Кит", „Будуй свій Бізнес", БудБізнес" (відповідно до медіа-планів) віднесено до складу до витрат витрати по розміщенню реклами, на підставі акту здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 15.07.2009р. №б/н на загальну суму 66400.0 гри в тому числі ПДВ 20%-13280грн, ПзР0,5%-332,0 грн.

Підприємство ТОВ „РК-Спектор" з 25.02.2008р. знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника-порушено провадження у справі про банкрутство.

Згідно наданих до перевірки актів не можливо встановити яку рекламну компанію проведено, зміст реклами, також не надано підтверджуючих документів (носіїв інформації), що не дає можливості встановити зв'язок понесених витрат по рекламній компанії з господарською діяльністю ТОВ "Ревю-Ойл".

Для підтвердження понесених витрат важливо мати обґрунтоване документальне підтвердження зв'язку витрат на проведення рекламних заходів з господарською діяльністю підприємства, які при відповідному підтвердженні згідно з п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" можуть бути віднесені на витрати щодо збуту продукції.

Суд приходить до висновку, що у позивача відсутня господарська мета щодо використання у власній господарській діяльності замовлених послуг з рекламного обслуговування. Так, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства свідчить про диспропорцію між отриманим прибутком та використаною сумую на рекламу. Крім того, в перевіряємий період статутний капітал ТОВ "Ревю-Ойл" становив 140 000,00грн., загальна чисельність працюючих становить 6 чоловік та задекларований податок на прибуток становить 41 570грн., а на рекламні послуги підприємство витрачає 377 277грн.

Законодавче визначення терміна "реклама" наведено в статті 1 Закону України від 03.07.96 р. №270/96-ВР «Про рекламу», згідно з яким реклама - це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка поширюється у будь-якій формі та у будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку. При цьому реклама повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи засобів розповсюдження.

Крім того, статтею 9 Закону України «Про рекламу»визначено, що матеріал, який цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на її виробника для формування інтересу і сприяння реалізації продукції, а також містить вихідні дані (реквізити) особи, що виробляє або розповсюджує зазначену продукцію, вважається рекламою.

Рекламний продукт може бути самостійно виготовлений (придбаний) і розповсюджений рекламодавцем; може бути виготовлений та розповсюджений іншою особою за замовленням рекламодавця; рекламодавець може розділити функції окремо щодо виготовлення і розповсюдження реклами між її виробником і розповсюджувачем.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача що позивачем необґрунтовано включено до складу валових витрат, втрати з послуг реклами на загальну суму 377 277грн., що є порушенням п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.3.9. п. 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" «Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку".

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено порушення п 5.1, ст.5, п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ „Ревю-Ойл", а саме: завищення валових витрат в II кварталі 2009 року на загальну суму 58 290грн.

Порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: до складу податкового кредиту позивачем віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості придбаних послуг, вартість яких не відноситься до складу валових витрат підприємства.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, відповідач діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено повністю.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 03.02.2011р.

Суддя В.В. Амельохін