Ухвала

від 10.04.2014 по справі 923/710/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 квітня 2014 року Справа № 923/710/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКозир Т.П., суддів:Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Кота О.В., Могил С.К., розглянувши заявуПриватного підприємства "Лагуна-2004" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 27.01.2014 у справі№ 923/710/13 за позовомПриватного підприємства "Лагуна-2004" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Олимп-Юг" протлумачення змісту правочину,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.06.2013 у справі № 923/710/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013, позовні вимоги задоволені у повному обсязі; витлумачено та роз'яснено, що зміст підпункту 2.5.7 у пункті 2.5 укладеного між Приватним підприємством "Лагуна-2004" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Олимп-Юг" договору оренди нежилого приміщення від 23.04.2013, а саме: "Орендар на момент укладення даного договору має всі необхідні дозвільні документи, які надають йому право на здійснення організації азартних ігор" потрібно розуміти як такий, що відповідає дійсним обставинам та волевиявленню сторін, оскільки видана Міністерством фінансів України ліцензія серії АВ №082982 є чинною.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2014 у даній справі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 та рішення господарського суду Херсонської області від 27.06.2013 скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приватне підприємство "Лагуна-2004" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2014 у справі № 923/710/13, у якій просить вказану постанову скасувати, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 та рішення господарського суду Херсонської області від 27.06.2013 залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 26.07.2010 у справі № 39/337пн, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статті 213 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 27.01.2014 у справі № 923/710/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову про тлумачення змісту правочину, виходив з того, що суди здійснили не тлумачення незрозумілих одній із сторін положень договору, а фактично встановили факт дійсності ліцензії, виданої Міністерством фінансів України. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що позивач втратив право на здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор (грального бізнесу) через пряму (імперативну) заборону здійснення такої діяльності та на позивача не поширюється імунітет від національного законодавства відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами, яка була ратифікована згідно із Законом України від 10.11.1994 №237/94-ВР.

Водночас у постанові від 26.07.2010 у справі № 39/337пн суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про тлумачення змісту правочину, виходячи із встановлених судами обставин справи стосовно того, що: наведена в підпункті 15.1.2 договору між членами оптового ринку електричної енергії України процедура погодження змін та доповнень до цього договору з відповідними органами поширюється як на перший абзац так і на другий абзац підпункту 15.1.1 договору; підпункт 15.1.2 договору між членами оптового ринку електричної енергії України слід тлумачити так, що для набрання чинності змінами та доповненнями до ДЧОРЕ та/або до додатків до ДЧОРЕ, зокрема, до Правил Оптового ринку електричної енергії України, ці зміни та доповнення мають бути погоджені з Міністерством палива та енергетики України, Антимонопольним комітетом України та Національною комісією регулювання електроенергетики України з огляду на те, що Антимонопольний комітет України, Міністерство палива та енергетики України, Національна комісія регулювання електроенергетики України в межах своїх повноважень забезпечують державне регулювання оптового ринку електричної енергії України.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству "Лагуна-2004" у допуску справи № 923/710/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Т. Козир Судді С. Бакуліна Т. Данилова О. Кот С. Могил