Рішення

від 24.04.2014 по справі 904/1332/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.14р. Справа № 904/1332/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСГРУП", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Морозов Є.А., дов. від 20.02.14р.

від відповідача: не з"явився

від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСГРУП" про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва за проектом квартирний (багатоповерховий) житловий будинок від 07.10.2013р., укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого в реєстрі за №5007 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час інвентаризації позивача новим учасником, який одночасно є і директором, було виявлено факт незаконного відчуження майна, а саме об'єкту незавершеного будівництва за проектом квартирний (багатоповерховий) житловий будинок. Позивач вказує, що відчуження майна відбулось неналежною та не уповноваженою на відчуження майна товариства особою, яка не була уповноважена відповідним органом товариства на вчинення угоди. У зв'язку з цим позивач вважає, що об'єкт незавершеного будівництва вибув із його власності незаконно на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2013р., а тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Крім того, позивач посилався на те, що під час укладання спірного договору частина об'єкту продажу за спірним договором перебувала під забороною на підставі договору іпотеки, реєстровий номер № 411 від 22.03.2006р. Відтак, на думку позивача, укладання спірного правочину, без згоди іпотекодержателя суперечить ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та ч.3 ст. 55 Закону України "Про нотаріат".

Відповідач позов не визнає, зазначає, що договір укладено відповідно до норм чинного законодавства України.

17.04.2014р. відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із неможливістю явки представника в судове засідання через відрядження.

Враховуючи те, що відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а також те, що сторони згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки за наявними у справі матеріалами суд не вбачає підстав дійти висновку, що відповідач не мав можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, суд розцінює дане клопотання як спосіб затягування процесу, оскільки відповідно до матеріалів справи, аукціон з продажу майна за спірним договором призначений на 23.04.2014р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 явку представника в судові засідання не забезпечила, пояснення по суті спору не подала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталась.

17.04.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський

суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС", в особі виконуючого обов'язки директора - ОСОБА_3 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБСГРУП" (покупець), був укладений договір купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва за проектом квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 5007.

Відповідно до розділу 1 договору продавець продав, а покупець купив Об'єкт незавершеного будівництва за проектом квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, площа забудови - 431,4 кв.м, висота 56,1 м, кількість поверхів - сімнадцять. Загальна кількість одиниць, розташованих на об'єкті: 250 приміщень, 15 балконів, лоджій; загальна площа незавершеного будівництва - 5043,5 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 9 «А», секція 5.

Із спірного договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва за проектом квартирний (багатоповерховий) житловий будинок вбачається, що особою, яка підписала договір від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС", був виконуючий обов'язки директора - ОСОБА_3, що діяв на підставі статуту позивача.

Відповідно до п. 1.2.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС" (надалі - статут товариства), зареєстрованого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 23.03.2012р., номер запису №14801020000052666, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 21.03.2012р. (протокол №1), в редакції, яка діяла на час укладення оскаржуваного договору, єдиним засновником (учасником) товариства був ОСОБА_5, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії від 07.10.2013р. серії АВ № 951979, станом на 07.10.2013р. ОСОБА_5 також був особою, що обрана (призначена) до органу управління юридичної особи, уповноваженого представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

За ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч.1 ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до п. 6.1.1. статуту товариства вищим органом товариства є загальні збори учасників.

За п.6.1.2. статуту товариства виконавчим органом позивача є директор.

Прийняття рішень щодо відчуження майна товариства, вартість якого становить 50 і більше відсотків вартості майна товариства належить до компетенції загальних зборів учасників товариства (п.6.3.17. статуту товариства).

Відповідно до п. 4 договору купівлі - продажу об'єкту незавершеного будівництва за проектом квартирний (багатоповерховий) житловий будинок від 07.10.2013 року, продаж майна здійснено за 2 472 828,00 грн.

Згідно п. 4.4. статуту товариства статутний капітал останнього складає 400 000,00 грн., що також підтверджується даними з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, які містяться у Витязі з реєстру від 07.10.2013 року серії АВ № 51979.

Отже, відчуження майна за оскаржуваним договором купівлі-продажу від 07.10.2013 року належало до компетенції загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС" і для його вчинення було обов'язковим прийняття рішення вищим органом Товариства - загальними зборами учасників, а в даному випадку єдиним учасником товариства був ОСОБА_5.

За пунктом 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно п.2 глави 3 та п.п. 1, 4, 5 глави 5 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" нотаріус повинен встановити особу громадян, що підписали договір, встановити їх дієздатність і правоздатність, дієздатність юридичних осіб, що укладають правочин, повноваження їх представників.

Матеріалами справи підтверджується, що заява про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_5 посвідчена нотаріально 08.10.2013р., відтак станом на 07.10.2013р. єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС" був ОСОБА_5

Згідно ч.2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстр містяться такі відомості щодо юридичної особи: відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, інших осіб, окрім ОСОБА_5, обраних до органу управління юридичної особи або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, не визначено та до реєстру не внесено.

Крім того, суд приймає до уваги нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_5 від 26.03.2014р., долучену до матеріалів справи, яка підтверджує факт того, що ОСОБА_5 ніколи не призначав ОСОБА_3 на посаду виконуючого обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС", а також не підписував та не завіряв печаткою рішення про відчуження нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС", зокрема, об'єкту незавершеного будівництва за проектом квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, площа забудови - 431,4 кв.м, висота 56,1 м, кількість поверхів - сімнадцять. Загальна кількість одиниць, розташованих на об'єкті: 250 приміщень, 15 балконів, лоджій; загальна площа незавершеного будівництва - 5043,5 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 9 «А», секція 5.

Із оскаржуваного договору вбачається, що від імені ТОВ "ДАТОМАКС" діяв виконуючий обов'язки директора ОСОБА_3 на підставі статуту, але судом встановлено, що останній мав діяти, крім того, ще і на підставі акта органу юридичної особи, яким мало бути рішення загальних зборів товариства про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов"язки директора товариства та уповноваження його на вчинення договору щодо відчуження спірного майна товариства.

Таким чином, виконуючий обов'язки директора ОСОБА_3 не був уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС" і відповідно не мав необхідного обсягу дієздатності для укладення від імені позивача оскаржуваного договору купівлі-продажу від 07.10.2013р.

Відповідач не надав суду докази, які б підтверджували право представляти інтереси ТОВ "ДАТОМАКС" іншою особою, ніж ОСОБА_5

До того ж, відповідно до ч.2 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.

Згідно п.4 договору купівлі-продажу від 07.10.2013р. продаж здійснений за 2 472 828,00гривень, які продавець одержав повністю від покупця до підпиcання цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти на рахунках ТОВ "ДАТОМАКС" зі здійснення розрахунків за оскаржуваним договором не надходили.

В обгрунтування вимог позивач також посилався на нікчемність договору купівлі-продажу на підставі ст. 12 Закону України "Про іпотеку".

Згідно "Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна" за індексним номером документа № 10413229 від 07.10.2013р., майнові права на отримання у власність квартири № 101 загальною площею 218,08 кв.м, яка буде розташована в житловому будинку, що будується за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна (Жовтневий район), будинок, 9 «А», секція 5 знаходяться під забороною на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження № 3002642, на підставі договору іпотеки, реєстровий номер № 411 від 22.03.2006р.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Частиною ч. 3 статті 53 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що у разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Згідно ст. 217 Цивільного кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Однак, зі змісту оскаржуваного договору не вбачаються майнові права, на які саме приміщення з об'єкту незавершеного будівництва, що є предметом спірного договору, були передані в іпотеку.

На підставі викладеного, дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним, з моменту укладення, договір купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва за проектом квартирний (багатоповерховий) житловий будинок від 07.10.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС" (49000, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, вулиця Червона, будинок 3 «А», Код ЄДРПОУ 38160424) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБСГРУП" (49010, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н, Станція Лоцманська, буд. 20 літера В-1, Код ЄДРПОУ 38835783), зареєстрований в реєстрі за № 5007 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСГРУП" (49010, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н, Станція Лоцманська, буд. 20 літера В-1, Код ЄДРПОУ 38835783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС" (49000, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, вулиця Червона, будинок 3«А», Код ЄДРПОУ 38160424) 1 218,00грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять) судового збору за розгляд справи та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору за заявою про забезпечення позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТОМАКС" про забезпечення позову, про що винести ухвалу.

Повне рішення складено 22.04.2014р.

Суддя В.І. Петрова