Постанова

від 08.04.2014 по справі 925/424/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 925/424/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" на рішеннявід 28.05.2013 господарського суду Черкаської області та на постанову від 12.12.2013 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 925/424/13 господарського суду Черкаської області за позовом Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Альянс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Відділ державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" провизнання права власності В судове засідання прибули представники сторін: позивачаКарманніков О.М. (дов. від 27.03.2014 № 72/02.04); відповідачане з'явились; третьої особи-1не з'явились; третьої особи-2Пономаренко Є.О. (дов. від 16.12.2013 № б/н); Побережний О.П. (дов. від 16.12.2013 № б/н); ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач - Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (надалі - ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Альянс" (надалі - ТОВ "Автотранс-Альянс", відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції (надалі - ВДВС Золотоніського МРУЮ, третя особа-1) про визнання за ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс" право власності на транспортний засіб MAN L2000, реєстраційний номер СА 2081 АН, рік випуску 1999, фургон-рефрижиратор-С, номер шасі (кузова, рами) WMAL 200C20G140440, повна маса 7490, маса без навантаження 3600, об'єм двигуна 4580, дизельне паливо, білий, вартістю 131 126,00 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.05.2013).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.04.2013 до участі у справі № 925/424/13 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Ведикт-Фінанс" (третя особа-2)

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.05.2013 у справі № 925/424/13 (суддя Анісімов І.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.22.2013 (колегія суддів: Тищенко А.І. - головуючий, судді - Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), позов задоволено повністю; визнано за ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс" право власності на транспортний засіб MAN L2000, реєстраційний номер СА 2081 АН, рік випуску 1999, фургон-рефрижиратор-С, номер шасі (кузова, рами) WMAL 200C20G140440, повна маса 7490, маса без навантаження 3600, об'єм двигуна 4580, дизельне паливо, білий, вартістю 131 126,00 грн.; стягнуто з ТОВ "Автотранс-Альянс" на користь ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс" - 2 623,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, третя особа-2 - ТОВ "Ведикт-Фінанс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.22.2013 та рішення господарського суду Черкаської облсті від 28.05.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги третя особа-2 посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", частини 2 ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки не враховано, що реалізоване державним виконавцем майно перебувало у заставі скаржника і зазначене призвело до порушення його прав судовим виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Сторони не скористалися правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу третьої особи-2 до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Учасники судового розгляду, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги, проте відповідач та третя особа-1 своїм правом взяти участь у судовому засіданні не скористалися.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та третьої особи-2, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі № 03/5026/2422/2011, з ТОВ "Автотранс-Альянс" стягнуто на користь ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс" збитки у розмірі 592 379,25 грн. На виконання зазначеної постанови господарським судом Черкаської області видано наказ від 30.03.2012 за № 03/5026/2422/2011, який передано на примусове виконання до ВДВС Золотоніського МУЮ.

26.04.2012 постановою державного виконавця Міклащук О.Ю. було відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк на добровільне виконання рішення суду до 03.05.2012. Оскільки рішення суду добровільно виконано не було, державним виконавцем розпочато примусове виконання судового наказу в ході якого виявлено та накладено арешт на рухоме майно боржника - ТОВ "Автотранс-Альянс", а саме: транспортний засіб MAN L2000 (ДНЗ СА2081АН), який вподальшому передано на реалізацію торговій організації ПП "Нива В.Ш."

За результатами проведених торгів та повторних торгів жодна особа не виявила бажання придбати вищезазначений транспортний засіб, тому у лютому 2013 року відповідно до частини 6 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачу було запропоновано вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна.

12.02.2013 стягувач (позивач) - ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс" звернувся з листом за вих. № 92/02.04 до ВДВС Золотоніського МУЮ, в якому повідомив про своє бажання отримати в рахунок погашення боргу нереалізоване майно, у зв'язку з чим відповідно до постанови ВДВС Золотоніського МУЮ від 21.02.2013 зазначене майно передано позивачу в рахунок погашення боргу за ціною переданою на реалізацію (131 126,00 грн.), про що складено Акт від 22.02.2013 про вилучення майна у торгуючої організації. Одночасно із цим постановами ВДВС Золотоніського МУЮ від 21.02.2013 переданий автомобіль було знято з розшуку та звільнено з-під арешту.

В силу приписів частин 8 та 9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За встановлених обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог про визнання права власності на автомобіль, який було передано стягувачу під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

При цьому судами відхилено посилання третьої особи-2 на порушення його права як заставодержателя під час реалізації арештованого автомобіля з огляду на наступне.

В силу приписів ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Застава рухомого майна набирає чинності для третіх осіб лише після її державної реєстрації.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна державним виконавцем було зареєстровано публічне обтяження 20.09.2012; застава рухомого майна ТОВ "Вердикт-фінанс" зареєстрована лише 26.10.2012, тобто пізніше.

Станом на момент відкриття виконавчого провадження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не було зареєстроване обтяження, на яке посилається ТОВ "Вердикт-фінанс", тому у державного виконавця в силу приписів ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якою пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, були відсутні підстави для повідомлення обтяжувача права якого були зареєстровані пізніше публічного обтяження.

Зазначене свідчать про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин вирішив спір у справі. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції. Крім цього, всі доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 та рішення господарського суду Черкаської області від 28.05.2013 у справі № 925/424/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець