Рішення

від 26.01.2007 по справі 40/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/332

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.01.07 р.                                                                               Справа № 40/332                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий ресурс” м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство „Донспецстрой” м. Донецьк

про стягнення 25898 грн. 86  коп.  

за участю:

представників сторін:

від позивача Удовенко В.В. - комерційний директор

від відповідача Хорошилов І.І. - юрисконсульт

У зв'язку зі складністю справи, за клопотанням однієї сторони погодженим з другою стороною спір було вирішено у більш тривалий строк,  ніж  встановлено частиною першою ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 22471 грн. 68 коп., інфляційних в сумі 586 грн. 51 коп., трьох процентів річних в сумі 404 грн. 49 коп., пені в сумі 2436 грн. 18 коп. згідно договору купівлі-продажу № 10/01-К від 10.01.06р.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог і це є його волевиявленням та намагається стягнути з відповідача борг в сумі 22471 грн. 68 коп., інфляційні в сумі 1496 грн. 61 коп., три проценти річних в сумі 404 грн. 49 коп., пеню в сумі 2436 грн. 18 коп.

Відповідач борг визнав у повному обсязі. Проти задоволення вимог щодо стягнення інфляційних в сумі 1496 грн. 61 коп., трьох процентів річних в сумі 404 грн. 49 коп., пені в сумі 2436 грн. 18 коп. відповідач усно заперечував.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 10.01.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Промисловий ресурс” та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство „Донспецстрой” був укладений договір купівлі-продажу № 10/01-К від 10.01.06р.

На виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору позивач здійснив постачання товару на адресу відповідача на загальну суму 22471 грн. 68 коп.   

Факт постачання товару підтверджується видатковою накладною № 001 від 12.01.06р., залізничною накладною № 018502, актом приймання-передачі № 1 від 12.01.06р.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на протязі десяти календарних днів з дати відправки. Датою відправки вагонів слід вважати дату вказану на штампі станції відправника на залізничних накладних (станція Оленівка Донецької залізниці).   

Відповідач свої зобов'язання не виконав, товар отримав на загальну суму 22471 грн. 68 коп., однак його оплату не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 22471 грн. 68 коп., який позивач намагається стягнути.

Відповідно до п. 6.1 договору за порушення терміну оплати більше двадцяти банківських днів з дати поставки товару на станцію одержувача відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1496 грн. 61 коп. за період з січня 2006 року по вересень 2006 року, трьох процентів річних в сумі 404 грн. 49 коп. з 12.02.06р. по 19.09.06р., пені в сумі 2436 грн. 18 коп. за період з 12.02.06р. по 19.09.06р.  

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Таким чином за правилами ЦК України відносно істотних умов договору законодавець вимагає: предмет та строк укладення договору. Щодо укладання господарських договорів, то обов'язковими умовами тут є: предмет, ціна та строк його укладання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продажу, коли інше не передбачено договором, законом або не випливає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Тобто, положення про порядок оплаті товару, ціни, тари, упаковки, потрібно брати із загальних положень ЦК України, присвячених купівлі-продажу, а саме використовувати ст.ст. 655-697 ЦК України.

Частиною третьою ст. 712 встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів поставки, як це передбачено у частині першої ст. 265 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього  певну грошову суму.

Господарський кодекс України чітко встановлює, що сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, вказані у п.п. 1,2 частини другої ст.55 ГПК України.

Таким чином законодавець ще раз чітко розвів принцип, за котрим договір купівлі-продажу та договір поставки: реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами купівлі продажу.

Як свідчать докази по справі, сторони є суб'єктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України.    

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися  за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Як свідчать надані докази у справі, відповідач платіжним дорученням № 88822 від 20.12.06р. перерахував позивачеві грошові кошти в сумі 20000 грн. 00 коп., які прийняті позивачем у рахунок погашення боргу, однак після звернення позивача з позовом.

Таким чином провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 20000 грн. 00 коп. слід припинити на підставі п.11 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Факт неналежного виконання зобов'язань за договором підтверджено доказами по справі, а існування господарських правовідносин підтверджено визнанням відповідачем боргу.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 2471 грн. 68 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позов щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1496 грн. 61 коп. за період з січня 2006 року по вересень 2006 року, трьох процентів річних в сумі 404 грн. 49 коп. з 12.02.06р. по 19.09.06р., пені в сумі 2436 грн. 18 коп. за період з 12.02.06р. по 19.09.06р. також обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У задоволенні клопотання позивача щодо стягнення з відповідача витрат на відрядження представників до господарського суду Донецької області для слухання справи слід відмовити за наступними обставинами:

- згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи;

- до інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК України відносяться суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України);

- ухвалою суду по справі від 23.11.06р. було зобов'язано позивача для дачі роз'яснень по суті спору забезпечити у судове засідання явку представника бухгалтерської служби;

- представник бухгалтерської служби у судове засідання не з'явився, інші особи, які були присутні у засіданнях суду є представниками позивача;

- а тому витрати на їх відрядження покладаються на позивача, оскільки останній не довів суду, що ці витрати на проїзд у залізничному транспорті підтверджують прибуття у судове засідання головного бухгалтера згідно ухвали суду від 23.11.06р.   

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ч. 2 ст. 9, ст. 625, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 55, 193, 202, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 30, 44, 49, п.11 ст.80, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі щодо стягнення боргу в сумі 20000 грн. 00 коп. припинити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство „Донспецстрой”, 83054, м.Донецьк, вул. Політбійців, 9/23, ід.код 31129063, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий ресурс”, 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, ід. код 32823992, борг в сумі 2471 грн. 68 коп., інфляційні в сумі 1496 грн. 61 коп., три проценти річних в сумі 404 грн. 49 коп., пеню в сумі 2436 грн. 18 коп., витрати по держмиту в сумі 268 грн. 20 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 31.01.07р.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.