Ухвала

від 28.04.2014 по справі 902/1761/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 квітня 2014 р.

Справа № 902/1761/13

за скаргою: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області та скасування постанови від 25.02.2014р. державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області у справі

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" ( вул.Козицького, 51, корп.1, м. Вінниця, 21050)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Л" ( пров.Грибоєдова, 17, м.Вінниця, 21032)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова крамниця" (вул.Козицького, 51, м. Вінниця, 21050)

про солідарне стягнення заборгованості 673 251,97 дол. США та 140 712,98 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Німенко О.І.

Представники :

ДВС : Білоконь Р.П.;

позивача : Бажуков А.К.;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з"явився;

В С Т А Н О В И В :

29.01.2014 року господарським судом Вінницької області по справі № 902 1761/13 було прийнято рішення яким позов задоволено повністю та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Л", пров.Грибоєдова, 17, м. Вінниця, 21100 (ідентифікаційний код - 35054568) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова крамниця", вул.Козицького, 51, м. Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 35446109) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", вул.Горького, 127, м. Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк", в м. Вінниця, вул.Козицького, 51, корп.1, м. Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 24896705) - 655 000,00 дол. США - боргу за кредитом, 18 251,97 дол. США - відсотків за користування кредитом та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Л", пров.Грибоєдова, 17, м.Вінниця, 21100 (ідентифікаційний код - 35054568) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова крамниця", вул.Козицького, 51, м. Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 35446109) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", вул.Горького, 127, м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк", в м. Вінниця, вул.Козицького, 51, корп.1, м. Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 24896705) - 4 843 грн. 29 коп. - комісії (плати) за управління кредитом, 132 887 грн. 16 коп. - пені за прострочення погашення кредиту, 2 896 грн. 83 коп. - пені за прострочення сплати відсотків, 85 грн. 70 коп. - пені за прострочення сплати плати за управління кредитом, 68 820 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

14.02.2014 року на виконання рішення суду було видано накази.

11.03.2014 року до господарського суду Вінницької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Білоконя Р.П. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 14.02.2014 року по справі № 902/1761/13 (ВП№ 42206308) та скасувати постанову державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Білоконя Р.П. від 25.02.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 14.02.2014 року по справі № 902/1761/13 ( ВП№ 42206308).

Ухвалою суду від 12.03.2014 року було призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні на 14.04.2014 року.

Ухвалою суду від 14.04.2014 року розгляд скарги було відкладено на 28.04.2014 року з об'єктивних причин.

В судове засідання 28.04.2014 року з'явились представник ДВС та представник позивача.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, направлена кореспонденція суду повернута з поштовими відмітками :" За зазначеною адресою не проживає".

При цьому, ухвали суду від 12.03.2014 року та 14.04.2014 року надсилались останньому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Окрім того, при неявці відповідачів в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документів. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду скарги.

Розглянувши скаргу на дії посадових осіб державної виконавчої служби судом встановлено наступне:

Cудом при прийнятті рішення по справі № 902/1761/13 враховано наступні норми матеріального права, зокрема ч.ч. 1, 2 ст.543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України - у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно п. 48 до листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 року, а саме встановлено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один, а не декілька.

В Постанові Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 року № 9 зазначено: відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") - у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до ч.3 ст.121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Білоконя Р.П. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 14.02.2014 року по справі № 902/1761/13 (ВП№ 42206308) підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Білоконя Р.П. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 14.02.2014 року по справі № 902/1761/13 (ВП№ 42206308) - задовольнити.

Скасувати Постанову державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Білоконя Р.П. від 25.02.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП№ 42206308) по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 14.02.2014 року по справі № 902/1761/13.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу 1 - пров.Грибоєдова, 17, м.Вінниця, 21032.

3 - відповідачу 2 - вул.Козицького, 51, м.Вінниця, 21050.