Ухвала

від 18.04.2017 по справі 902/1761/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 квітня 2017 р. Справа № 902/1761/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі філії в м. Вінниці в порядку ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" про визнання такою, що не відповідає чинному законодавству України в галузі оцінки майна та майнових прав рецензії, що проведена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м.Вінниці, м. Вінниця

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Л", м. Вінниця

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова крамниця", м. Вінниця

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТриАлекс", м.Вінниця

про солідарне стягнення заборгованості 673 251,97 дол. США та 140 712,98 грн

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача (скаржника) : ОСОБА_2, довіреність № 010-01/507 від 28.01.2015 р., службове посвідчення № 22 від 04.09.2014 р.;

відповідача 1 : не з'явився;

відповідача 2 : не з'явився;

суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_1 : паспорт серії АА № 145446 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області від 22.02.1996 р.;

відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області : ОСОБА_3, довіреність № б/н від 13.06.2016 р., службове посвідчення № ВІ № 1495 дійсне до 20.09.2017 р.;

третьої особи - ТОВ "ТриАлекс" : не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м.Вінниці подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Л" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова крамниця" про солідарне стягнення за кредитним договором № 7407К32 від 10.08.2007 року та договором поруки №7410Р1 від 27.04.2010 р. 673 251,97 дол. США (з яких: 655 000,00 дол. США - основний борг, 18 251,97 дол. США - проценти за період з 01.09.2013 р. по 30.11.2013 р.) та 140 712,98 грн (з яких 4 843,29 грн - комісія за управління кредитом за період з 01.09.2013 р. по 30.11.2013 р. та 135 869,69 грн - пені за період з 21.06.2013 р. по 26.12.2013 р.) в зв'язку з порушенням зобов'язань в частині своєчасності та повноти оплати за кредитним договором.

Ухвалою суду від 30.12.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1762/13.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.01.2014 р. позов задоволено повністю: стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Л" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" 655 000,00 дол. США - боргу за кредитом та 18 251,97 дол. США - відсотків за користування кредитом. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Л" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова крамниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" 4 843 грн 29 коп. - комісії (плати) за управління кредитом, 132 887 грн 16 коп. - пені за прострочення погашення кредиту, 2 896 грн 83 коп.- пені за прострочення сплати відсотків, 85 грн 70 коп. - пені за прострочення сплати плати за управління кредитом, 68 820 грн 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

14.02.2014 р. на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази, які надіслано на адресу стягувача (позивача у справі).

02.02.2017 р. до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Вінниці вих. № 074-22/1520 від 23.12.2016 р. в порядку ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" про визнання такою, що не відповідає чинному законодавству України в галузі оцінки майна та майнових прав рецензії, що проведена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 07.12.2016 р. на звіт про незалежну оцінку 1/10 частини торгово-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі приміщення, що розташоване в корпусі 1 буд.51 по вул. Козицького, в м. Вінниці у виконавчому провадженні № 42206308.

Ухвалою суду від 06.02.2017 р. вказану скаргу вих. № 074-22/1520 від 23.12.2016 р. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м.Вінниці призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.03.2017 р.

28.02.2017 р. на адресу суду від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшло заперечення № 1105/02.2-25/6 від 27.02.2017 р. на подану скаргу в якому останній просить суд відмовити в задоволенні скарги повністю.

01.03.2017 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання вих. № 074-22/184 від 01.03.2017 р. про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4.

Відповідно до ухвали суду від 01.03.2017 р. розгляд скарги відкладено до 03.04.2017 р. та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТриАлекс". Крім того відхилено клопотання позивача (стягувача, скаржника) про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4

З огляду на неявку в судове засідання суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 та неподання останньою витребуваних документів розгляд скарги, ухвалою суду від 03.04.2017 р. відкладено розгляд скарги до 18.04.2017 р. Цією ж ухвалою суду продовжено строк розгляду скарги у даній справі на 15 днів.

18.04.2017 р. суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 до суду подано заперечення від 18.04.2017 р. на скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Вінниці в якому остання просить суд скаргу позивача відхилити.

Представники відповідачів 1, 2 (боржників) та третьої особи в засідання суду 18.04.2017 р. не з'явились, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання останні повідомлені належним чином - ухвалою від 03.04.2017 р., яка надсилалася рекомендованою кореспонденцією. Окрім того, представник третьої особи у попередньому засіданні повідомлявся під розписку про дату, час та місце наступного судового засідання.

При цьому судом встановлено, що конверт з ухвалою суду від 03.04.2017 р. надісланий відповідачам 1, 2 на адресу суду поштовим відділенням не повертався.

Як слідує з пошукової інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, ухвали від 03.04.2017 р., ТОВ "Тютюнова крамниця" отримано вказану ухвалу 15.04.2017 р. за довіреністю, тоді як надіслана ТОВ "Пік-Л " ухвала значиться в стані "надходження до відділення зв'язку" відносно чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом . Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду скарги і забезпечення явки останнім в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки згідно із приписами ч.2 ст.121 2 ГПК України неявка боржника в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності відповідачів 1, 2 (боржників).

За відсутності відповідного клопотання розгляд скарги здійснюється без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали зведеного виконавчого провадження до складу якого входить виконавче провадження ВП № 42206308 по виконанню наказу виданого 14.02.2014 р. Господарським судом Вінницької області у справі № 902/1391/14 судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту поданої скарги стягувач не погоджується із проведеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 рецензуванням звіту ТОВ "ТриАлекс" про визначення ринкової вартості об'єкту (1/10 частини торгово-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі приміщення, що розташоване в корп. 1 буд. 51 по вул. Козицького, в м. Вінниці).

Зокрема стягував вважає, що рецензія звіту проведена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 від 07.12.2016 р. у виконавчому провадженні ВП № 42206308 містить суттєві суперечності між обґрунтуванням та загальним висновком. Також вважає, що рецензування виконано упереджено та неякісно з порушенням норм чинного законодавства в галузі оцінки майна та майнових прав. Окрім того зазначає, що рецензент не надав документів, підтверджуючих право здійснення ним експертно-грошових оцінок земельних ділянок, що дає підставу для висновку про неможливість проведення ним рецензування в повному обсязі.

В усних поясненнях наданих під час проведення судових засідань представником стягувача останній посилається, що метою подання даної скарги є можливість актуалізації оцінки виконаної "ТриАлекс", що дозволить стягувачу витратити менше грошових коштів, ніж оплачувати проведення нової оцінки.

На підставі вказаного скаржник просить визнати такою, що не відповідає чинному законодавству України в галузі оцінки майна та майнових прав рецензію, що проведена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 станом на 07.12.2016 р. на звіт про незалежну оцінку 1/10 частини торгово-розважального центру в будівлі літ."А" на 4 поверсі приміщення, що розташоване в корпусі 1 буд.51 по вул.Козицького, в м. Вінниці у виконавчому провадженні ВП № 42206308.

В письмовому запереченні на скаргу Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вважає подану скаргу необґрунтованою, безпідставною та просить в її задоволенні відмовити зазначаючи, що висновок експерта в рецензії по своїй суті є лише результатом практичної діяльності спеціаліста - оцінювача по визначенню питання і не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в судді. На думку відділу ДВС необхідно оскаржувати в порядку ст. 121-2 ГПК України дії державного виконавця по оцінці майна, визначеній за результатами рецензування, а також подавати виконавцю заяву про проведення нової оцінки майна.

Суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_1 у поданих до суду запереченнях щодо скарги зазначає про обґрунтованість зазначених в рецензії на звіт зауважень. При цьому вказує, що в Сертифікаті суб'єкта оціночної діяльності зазначена спеціалізація в межах: "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них". Також зазначає, що оскільки звіт про оцінку не є нормативним документом, не породжує права і обов'язки, не є актом державного органу, тому рецензія на вказаний звіт має такий самий статус т є незалежною думкою рецензента.

Крім того, остання у своїх усних поясненнях щодо зазначеного в рецензії "Висновку про вартість та його відповідність вимогам нормативно правових актів з оцінки майна" повідомила, що при зазначенні вказаного висновку нею мались на увазі вимоги до звіту (відповідність його шаблону, структури, форми вимогам до оформлення звіту), а відтак зазначення, що наявний висновок про вартість оцінюваного об'єкта відповідає нормативно-правових актів з оцінки майна є технічною помилкою.

Із матеріалів справи та зведеного виконавчого провадження судом встановлено, що 05.08.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 14.02.2014 р. у справі 902/1761/13.

21.10.2014 р. державним виконавцем проведено опис та арешт майна, що належить боржнику - ТОВ "Пік-Л", а саме: нежитлового приміщення торгово-розважального центру, загальною площею 1038,3 кв.м. та земельної ділянки площею 380,50 кв.м. для комерційного використання, що розташовані за адресою: м.Вінниця, вул. Козицького, 51

17.11.2014 р. відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні відповідно до якої суб'єктом оціночної діяльності призначено ТОВ "ТриАлекс" для надання висновку з питань визначення ринкової вартості нерухомого майна належного ТОВ "Пік-Л", описаного й арештованого згідно акту від 21.10.2014 р., а саме: нежитлового приміщення торгово-розважального центру, загальною площею 1038,3 кв.м. та земельної ділянки площею 380,50 кв.м. для комерційного використання, що розташовані за адресою м. Вінниця, вул. Козицького, 51.

За результатами проведеної суб'єктом оціночної діяльності оцінки нерухомого майна боржника, було складено звіт про незалежну оцінку майна - 1/10 частини торгово-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі приміщення, що розташоване в корпусі 1 буд.51 по вул. Козицького, в м. Вінниці відповідно до якого станом на 01.08.2016 р. ринкова вартість зазначеного приміщення з урахування вартості земельної ділянки склала 7 570 061 грн 00 коп. (без врахування ПДВ).

29.09.2016 р. на адресу відділу ДВС надійшло заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Л" щодо результатів оцінки нерухомого майна, проведеної ТОВ "ТриАлекс".

03.10.2016 р. відділом примусового виконання рішень винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_1, яка діє на підставі сертифікату оцінювача № 17229/14 виданого 24.11.2014 р. Фондом державного майна України, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 902/1761/13 від 14.02.2014 р. для здійснення рецензування звіту про незалежну оцінку виготовленого ТОВ "ТриАлекс" від 01.08.2016 р. з питань визначення ринкової вартості нерухомого майна боржника - ТОВ "Пік-Л" описаного й арештованого згідно акту опису й арешту майна від 21.10.2014 р., а саме: 1/10 частини корпусу № 1 торгово-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі приміщення № 10: № 3-№14, загальною площею 1038,30 кв.м. та земельної ділянки площею 380,50 кв.м. для комерційного використання, що розташовані в корпусі 1 буд.51 по вул. Козицького, в м. Вінниці.

В результаті здійсненого рецензування суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_1 встановлено, зокрема, наявність наступних зауважень:

1. В розділі звіту 3.4. "Визначення коефіцієнту фізичного зносу об'єктів оцінки" не зрозуміло, з яких числових даних чи показників отримано результат у 24,2 %;

2. При визначені ринкової вартості оцінюваної частини торгово-розважального комплексу з доходним та порівняльними підходами некоректно підібрані деякі об'єкти для порівняння. Більша половина аналогів розташована або в районі Слов'янка або в мікрорайонні вишенька чи Замостя, тоді як оцінюваний об'єкт розташований в центрі міста.

3. Крім того, не обґрунтовано розмір прийнятих коригуючи коефіцієнтів.

Загальний висновок здійсненої рецензії: "Враховуючи зазначенні вище недоліки і зауваження та згідно п. 67 Національного стандарту оцінки № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003р. № 1440 "Звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) не професійним і не може бути використано".

19.12.2016 р. на адресу стягувача надійшов лист вих. № 94221/02.2-27/6 від 12.12.2016 р., яким відділом примусового виконання рішень повідомлено останнього про результати здійсненого рецензування звіту.

Незгода скаржника з результатами проведеного рецензування звіту, слугувало підставою звернення останнього з даною скаргою до суду в порядку ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних міркувань щодо поданої скарги.

Оскільки призначення рецензування органом ДВС здійснювалось 03.10.2016 р. оцінка правомірності вказаних дій державного виконавця здійснюється на відповідність нормам Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до абз. 1 ч. 2, п. 12 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У п. 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця , незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ч. 3 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Частиною 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування , сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно із ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 (Національний стандарт № 1).

У відповідності до п.1 Національного стандарту №1, національний стандарт N 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

За змістом п. п. 62 - 67 Національного стандарту № 1 перевірка дотримання вимог нормативно-правових актів з оцінки майна під час проведення оцінки здійснюється шляхом рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до п. 62 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Згідно із п. 3 Національного стандарту № 1 необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка-оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Відповідно до п.п.15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.

Пунктами 36, 37 Національного стандарту № 1 передбачено, що оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки.

Відповідно до п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний, порівняльний.

Для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані. Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо . Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування (п.п. 48, 49 Національного стандарту № 1).

Згідно із п. 67 Національного стандарту №1 рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Разом з тим суд приходить до переконливого висновку про те, що скаржником не надано доказів невідповідності чинному законодавству України в галузі оцінки майна та майнових прав рецензії, що проведена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 07.12.2016 р. на звіт про незалежну оцінку 1/10 частини торгово-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі приміщення, що розташоване в корпусі 1 буд.51 по вул. Козицького, в м. Вінниці у виконавчому провадженні № 42206308.

Зокрема, в ході розгляду скарги зауваження суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 здійснені за результатами рецензування звіту про оцінку майна знайшли своє підтвердження .

Так, з аналізу змісту п. 3.4. Звіту неможливо встановити яким чином при здійсненні оцінки майна оцінювачем отримано результат фізичного зносу у розмірі 24,2 %, позаяк відповідний розділ звіту містить відповідну формулу із 3 (трьома) змінними величинами за якою оцінювач отримав кінцевий показник вказаний вище, однак у звіті не вказано значення цих величин, ні порядку отримання змінних величин .

Крім того, відсутнє посилання на Збірник укрупнених показників відновної вартості та вказано лише посилання на застосування укрупнених показників відновної вартості.

Також при визначені ринкової вартості оцінюваної частини торгово-розважального комплексу з доходним та порівняльними підходами підібрано для порівняння 5 об'єктів, з яких з поміж іншого 3 об'єкти розміщенні в різних районах міста (Вишенька, Фрунзе, 600-річчя), тоді як об'єкт оцінки розташований в центрі міста , що не відповідає положенням п.п. 48, 49 Національного стандарту № 1.

Крім того оцінювачем у звіті не обґрунтовано розмір прийнятих коригувань коефіцієнтів .

Зокрема оцінювачем при розрахунку вартості було введено коригуючий коефіцієнт на місце розташування порівнюваних об'єктів в розмірі 5 %, тоді як розмір цього коригування в звіті не обґрунтовано, а наведена його межа 0-20 %. Так для порівняння об'єктів №1, № 2, № 5 розмір коригування становить 5% (зі знаком +), в той же час для об'єктів № 3, №4 - 5% (зі знаком -).

Доводи скаржника про відсутність у рецензента документів, підтверджуючих ним право здійснювати експертно-грошову оцінку земельних ділянок також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду скарги, оскільки як слідує зі змісту сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 17229/14 від 24.11.2014 р. ОСОБА_1 надано право на здійснення оцінки нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них .

Таким чином суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_1 вправі здійснювати оцінку земельної ділянки на якій розташовано об'єкт нерухомості , що підлягав оцінці.

При цьому за поясненнями суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 остання проводячи рецензію звіту не виявила недоліків в частині оцінки земельної ділянки, а тому відносно відповідного розділу не було вказано будь-яких зауважень.

Щодо здійсненого за результатами рецензування загального висновку слід зазначити, що оцінка правомірності здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 кінцевого висновку судом не надається, оскільки у п. 67 Національного стандарту № 1 відсутні чіткі критерії на підставі яких суб'єктом оціночної діяльності здійснюється висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою.

При цьому, вказаний висновок за своїм змістом є результатом суб'єктивного аналітично судження суб'єкта оціночної діяльності, його думкою (оцінкою) змісту звіту в конкретній ситуації.

Тобто в роботі суб'єкта оціночної діяльності присутня складова суб'єктивного погляду, що формується на підставі аналізу положень чинного законодавства, власного досвіду рецензента та його оцінки звіту в конкретному випадку.

Таким чином у суду немає можливості встановити (надати юридичну оцінку діям) підставність кінцевого висновку рецензента згідно із п. 67 Національного стандарту № 1 виходячи із виявлених ним зауважень.

З аналогічних підстав судом не надається оцінка змісту зазначено в рецензії "висновку про вартість та його відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна". До того ж, як слідує з усних пояснень, суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 щодо вказаного висновку, при зазначенні даного висновку нею мались на увазі вимоги до звіту (відповідність його шаблону, структури, форми), а відтак зазначення, що наявний висновок про вартість оцінюваного об'єкта відповідає нормативно-правових актів з оцінки майна є технічною помилкою.

Доводи стягувача стосовно можливості актуалізації оцінки виконаної "ТриАлекс" в разі задоволення скарги не заслуговують на увагу, оскільки не свідчать про протиправність дій органу ДВС чи невідповідність змісту рецензії діючому законодавству.

При цьому суд зазначає, що згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" як в старій так і в новій редакції залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна належить до виключної компетенції державного виконавця, який не зв'язаний при цьому волевиявленням учасників виконавчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст.121 2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства суд, з огляду на недоведеність скаржником обставин, які б свідчили про невідповідність чинному законодавству України в галузі оцінки майна та майнових прав рецензії, що проведена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 07.12.2016 р. на звіт про незалежну оцінку 1/10 частини торгово-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі приміщення, що розташоване в корпусі 1 буд.51 по вул. Козицького, в м. Вінниці у виконавчому провадженні № 42206308, суд дійшов висновку, що доводи скарги стягувача спростовуються наданими державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 письмовими доказами та поясненнями, а тому скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі філії в м.Вінниці задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 115, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні скарги вих. № 074-22/1520 від 23.12.2016 р. (вх.№ 06-57/10/17 від 02.02.2017 р.) Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі філії в м. Вінниці в порядку ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" про визнання такою, що не відповідає чинному законодавству України в галузі оцінки майна та майнових прав рецензії, що проведена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 07.12.2016 р. на звіт про незалежну оцінку 1/10 частини торгово-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі приміщення, що розташоване в корпусі 1 буд.51 по вул. Козицького, в м.Вінниці у виконавчому провадженні № 42206308 відмовити повністю.

2. Копію ухвали надіслати відповідачам 1, 2 (боржникам) та третій особі - ТОВ "ТриАлекс" рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - ТОВ "Пік-Л" - пров. Грибоєдова, 17 , м. Вінниця, 21100.

3 - ТОВ "Тютюнова крамниця" - вул.М.Оводова (Козицького), 51, м.Вінниця, 21050.

4 - ТОВ "ТриАлекс" - вул. Гоголя, 11, к.1, м. Вінниця, 21050.