Рішення

від 23.04.2014 по справі 917/308/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2014 р. Справа №917/308/14

за позовом прокурора Ружинського району в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради

до приватного підприємства "Валява"

про зобов'язання відповідача передати позивачу автомобіль сміттєвоз шляхом складання акту приймання-передачі та надання сертифікатів якості, сервісної книжки на товар і рахунку фактури, стягнення пені та штрафних санкцій в сумі 72701,08 грн., визнання недійсним договору № 23/218/1 та акту № 1 приймання-передачі товару

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від прокуратури: Деряга О.Ю.

від Ружинської селищної ради: Жарський В.І.

від відповідача: не з"явився

в засіданні після перерви:

від прокуратури: Мушук Т.В.

від Ружинської селищної ради: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в засіданні суду 23.04.2014р. до 10 год. 40 хв. та до 16 год. 00 хв. 23.04.2014р.

Розглядається позов про зобов'язання ПП "Валява" протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, передати Ружинській селищній раді автомобіль сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309" вартістю 339000 тис.грн., який було придбано відповідно до умов договору №23/218 від 16.08.2013р., шляхом складання акту-приймання передачі та надання сертифікатів якості, сервісної книжки на товар і рахунок-фактури; стягнення з відповідача на користь Ружинської селищної ради пені та штрафних санкцій в загальній сумі 72701,08 грн.; визнання недійсним договору №23/218/1 про відповідальне збереження від 30.09.2013р., укладеного між Ружинською селищною радою та ПП "Валява" та акту №1 приймання-передачі товару до договору про відповідальне збереження №23/281/1 від 30.09.2013р.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 210).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В засідання суду згідно ст.85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та прокуратури, суд встановив:

Прокурор просить суд визнати недійсним договір №23/218/1 про відповідальне збереження від 30.09.2013р., укладений між Ружинською селищною радою та ПП "Валява" (далі - договір збереження, копія договору - а.с. 89).

В обґрунтування позову в цій частині прокурор посилається на те, що Законом України "Про здійснення державних закупівель" не передбачено укладання за результатами державних закупівель будь-яких інших договорів між замовником та учасником, крім договору про закупівлю товару за державні кошти; положенням про комітет з конкурсних торгів Ружинської селищної ради, яке розроблено відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", також не передбачено укладення будь-яких інших договорів, ніж договору про здійснення закупівлі. Комітет не надавав голові селищної ради, який виступає також головою комітету, повноважень укладати будь-які інші договори з переможцем процедури державних закупівель.

Згідно Закону України "Про здійснення державних закупівель" в редакції, чинній на час укладення спірного договору, цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Таким чином, посилання прокурора на те, що вказаним законом та розробленим відповідно до цього закону положенням не передбачено укладення договорів збереження, не може бути враховане оскільки зазначений закон не регулює відносини зі збереження майна.

Прокурор також посилається на те, що відповідно до ч.1 п.п. 30, 31 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сесії селищної ради вирішуються питання щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном , яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

За оспорюваним договором зберігання майно не відчужувалось, не передавались повноваження щодо управління майном, отже посилання на вказану норму безпідставне і не стосується відносин зі зберігання майна.

Прокурор також зазначає, що договір від 30.09.2013р. суперечить інтересам держави, суспільства, метою укладення якого є невиконання умов договору про закупівлю за державні кошти від 16.08.2013р., а тому має бути визнаний судом недійсним.

Зазначена прокурором мета укладення договору зберігання та наявність такої мети саме у відповідача документально не підтверджена, в зв'язку з чим зазначені доводи судом не можуть бути враховані.

Крім того, прокурор посилається на те, що договір від 30.09.2013р. про відповідальне зберігання містить ознаки фіктивного правочину, так як секретар Ружинської селищної ради надала пояснення, що вона є матеріально-відповідальною особою по селищній раді, підписувала видаткову накладну №62 від 30.09.2013р. про отримання автомобіля - сміттєвоза "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309" в своєму службовому кабінеті. Однак, вказаний автомобіль в смт. Ружин Житомирської області 30.09.2013р. не був доставлений, ПП "Валява" до цього часу умови договору в частині поставки товару не виконало. Прокурор вказує, що відповідно до вимог ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правичну недійсним без застосування будь-яких наслідків. Прокурор стверджує, що передачі товару згідно умов договору від 16.08.2013р. не було, у зв'язку з цим і не було передачі товару згідно умов договору від 30.09.2013р.

Наведені прокурором доводи відповідачем не спростовані. Виходячи з наданої прокурором копії договору про закупівлю товару за державні кошти від 16.08.2013р. (далі - договір закупівлі) (копія договору - а.с. 71-73) місцем поставки товару визначено смт Ружин, Житомирської області (п.5.7.6 договору). Доказів поставки товару в смт.Ружин відповідач не надав.

Крім того, згідно п.5.3 договору приймання-передача товару за кількістю здійснюється відповідно до товарно-супровідних документів (актів прийому-передачі) та інструкції П-6, за якістю - відповідно до документів, що засвідчують його якість (сертифікатів) та інструкції П-7. При відсутності зауважень щодо якості і комплектності, замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі та прийняти товар в день прибуття товару в місце приймання-передачі. Товар вважається поставленим учасником та прийнятий замовником з моменту підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі. Підписання особою, уповноваженою замовником на прийняття матеріальних цінностей акту приймання-передачі (видаткової накладної), свідчить про згоду замовника із характеристиками товару, вказаними учасником у цьому акті (видатковій накладній). Днем поставки товару вважається день підписання актів приймання-передачі.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про приймання-передачу товару відповідно до п.5.3 договору, зокрема, відсутні докази підписання видаткової накладної №62 від 30.09.2013р. (а.с.94) уповноваженим представником позивача.

Відповідно до п. п. 2,4,5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, товари (цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача . Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

Довіреність одержувача ні сторонами, ні прокурором не надана і виходячи з копії видаткової накладної №62 від 30.09.2013р., особа, яка підписала видаткову накладну, діяла без довіреності.

Відповідно до статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач заперечень на позов не надав, доводи і докази прокурора не спростував.

Виходячи з викладеного, позов в частині визнання недійсним договору №23/218/1 від 30.09.2013р. підлягає задоволенню.

Згідно ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно пунктів 2.11, 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява подавалася до суду.

Згідно ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки договір зберігання №23/218/1 від 30.09.2013р. є двостороннім і підписаний як відповідачем так і позивачем, судовий збір за даною вимогою покладається на обидві сторони порівну.

Прокурор, окрім договору про відповідальне збереження №23/218/1 від 30.09.2013р. просить визнати недійсним акт №1 приймання-передачі товару до договору про відповідальне збереження №23/281/1 від 30.09.2013р.

Договір №23/281/1 від 30.09.2013р. та акт до договору №23/281/1 прокурором не надані. В матеріалах справи є копія акту від 30.09.2013р. до договору №23/218/1 (а.с.181).

За своєю правовою природою акт приймання-передачі не є договором (правочином) у розумінні цивільного права, а є лише документом, складеним на підтвердження вчинення дій, визначених умовами договору. З врахуванням норм Цивільного кодексу України та ст.12 Господарського процесуального кодексу України вимога про визнання недійсним акту приймання-передачі майна не підлягає розгляду в господарському суді, в зв'язку з чим провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі підлягає припиненню.

(По даному питанню судом також врахована практика Вищого господарського суду України).

Судовий збір, що підлягає сплаті за цією вимогою, покладається на позивача.

Прокурор також просить суд зобов'язати ПП "Валява" протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, передати Ружинській селищній раді автомобіль сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309" вартістю 339000 тис.грн., який було придбано відповідно до умов договору №23/218 від 16.08.2013р., шляхом складання акту-приймання передачі та надання сертифікатів якості, сервісної книжки на товар і рахунок-фактури.

В обгрунтування позову в цій частині прокурор посилається на те, що Ружинською селищною радою за результатами проведення тендерних торгів по закупівлі автомобіля спеціального призначення (сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309") з переможцем вказаних торгів ПП "Валява", укладено договір №23/218 від 16.08.2013р. про закупівлю вказаного автотранспорту за бюджетні кошти в сумі 339000 грн. Відповідно до розділу 5 вказаного договору, строк (термін) поставки (передачі) товару - протягом 30 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати. Управлінням Державної казначейської служби України в Ружинському районі перераховано ПП "Валява" кошти, як попередня оплата (аванс) за сміттєвоз в загальній сумі 101970 грн., на підставі платіжного доручення №1169 від 04.09.2013р. З вказаної суми 41970 грн., в тому числі ПДВ 6995 грн., управлінням перераховано 24.09.2013р., а інша сума - 60 тис. грн., у тому числі ПДВ 10 тис. грн., перерахована 30.09.2013р. Крім того, 30.09.2013р. Управлінням Державної казначейської служби України у Ружинському районі перераховано ПП "Валява" кошти за отримання вищевказаного автомобіля в сумі 237930 грн., у тому числі ПДВ 39655 грн., на підставі платіжного доручення №1308 від 30 вересня 2013 року. Перерахування коштів 30.09.2013р. управлінням держказначейства проводилось на підставі видаткової накладної №62 від 30.09.2013р. та договору від 16.08.2013р., однак, як стверджує прокурор, прокурорською перевіркою встановлено, що фактичної поставки товару не було.

Виходячи з доданої до позову копії договору про закупівлю товару за державні кошти №23/218 від 16.08.2013р. (далі - договір про закупівлю) (копія договору - а.с. 56-73) та копій додатків до нього (а.с. 74-75) розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати (авансу) згідно рахунку-фактури, яка здійснюється на підставі п.1 Постанови КМУ від 09.10.2006р. №1404 (із змінами від 03.07.2013р.) в розмірі 30% - 101970,00 грн. у т.ч. ПДВ - 16995,00 грн. Остаточний розрахунок здійснюється замовником на підставі накладної протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту приймання-передачі товару. До накладної додається акт приймання-передачі товару (пункти 4.1, 4.2 договору про закупівлю).

Пунктом 5.1 договору про закупівлю встановлено строк поставки (передачі) товару, а саме: протягом 30 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати.

Згідно наданих прокурором доказів, які відповідачем не спростовані, попередня оплата у визначеному договором розмірі здійснена 30.09.2013р. (а.с. 175-176).

Отже, визначений договором строк поставки сплив 30.10.2013р.

Пунктом 5.7.6. договору про закупівлю визначено, що місцем поставки товару є смт.Ружин Житомирської області.

Відповідач доводи прокурора щодо відсутності фактичної поставки сміттєвоза не спростував, належних доказів поставки, зокрема, довіреності на отримання товару, не надав. В матеріалах справи відсутні докази повноважень особи, що підписала видаткову накладну №62 від 30.09.2013р. в графі "отримав".

Виходячи з викладеного вимога прокурора про зобов'язання відповідача передати сміттєвоз позивачу обґрунтована, але підлягає задоволенню частково, в частині вимоги про зобов'язання ПП "Валява" протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, передати Ружинській селищній раді автомобіль сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309". В решті наведеної в п.3 позовної заяви вимоги позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Як зазначалось вище, прокурор в п.3 позовної заяви просить зобов'язати ПП "Валява" протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, передати Ружинській селищній раді автомобіль сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309" вартістю 339000 тис.грн., який було придбано відповідно до умов договору №23/218 від 16.08.2013р., шляхом складання акту-приймання передачі та надання сертифікатів якості, сервісної книжки на товар і рахунок-фактури.

Доказів, що вартість сміттєвоза складає 339000 тис. грн. прокурор не надав, отже в цій частині вимога необґрунтована і задоволенню не підлягає.

Прокурор також не навів будь-якого обґрунтування вимоги щодо передачі автомобіля сміттєвоза шляхом складання акту-приймання передачі та надання сертифікатів якості, сервісної книжки на товар і рахунку-фактури.

Дії по складанню акту приймання-передачі та наданню сертифікатів якості, сервісної книжки на товар і рахунку-фактури не тотожні діям по передачі майна, що підтверджується і доводами прокурора, наведеними у позовній заяві щодо відсутності фактичної поставки товару за наявності (складанні) видаткової накладної.

Оскільки зазначені в п.3 позовної заяви вимоги підлягають задоволенню частково, та з врахуванням статті 49 ГПК України, судовий збір, що належить до сплати за цією вимогою, підлягає покладенню на обидві сторони порівну.

Окрім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 72701 грн. 08 коп. санкцій в т.ч. 13558 грн. 48 коп. пені згідно п.7.2 договору про закупівлю, 35349 грн. 60 коп. пені згідно п.2 ч.2 ст. 231 ГК України, 23793 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п.2 ч.2 ст.231 ГК України.

Як зазначалось вище, визначений договором про закупівлю строк поставки сміттєвоза сплив 30.10.2013р.

Згідно пункту 7.2 договору про закупівлю у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язання учасник (відповідач) сплачує замовнику (позивачу) пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Виходячи з викладеного вимога прокурора про стягнення пені, передбаченої пунктом 7.2 договору правомірна, але розмір цієї пені прокурором завищено внаслідок арифметичної помилки. Виходячи з розрахунку, здійсненого судом з використанням відповідної програми інформаційно-пошукової системи "Ліга", пеня від вартості автомобіля - 339900 грн. 00 коп. за вказаний прокурором період - з 31.10.2013р. по 11.02.2014р. складає 12590 грн. 27 коп. (а.с.т.2, а.с.41). В цій частині пені позов обґрунтований і підлягає задоволенню. В решті суми пені, стягуваної за позовом згідно п.7.2 договору про закупівлю, позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Згідно п.2 ст.231 ГК України:

" У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконання державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості."

Таким чином, абзац (частина)2 пункту (частини) 2 статті 231 ГК України не передбачає відповідальності за порушення строків виконання зобов'язання, отже посилання прокурора на п.2 ч.2 ст.231 ГК України, як на підставу стягнення пені та штрафу за прострочку поставки автомобіля, необґрунтоване.

Що ж до абзацу 3 ч.2 ст.231 ГК України, то виходячи з абзацу 1 ч.2 ст.231 ГК України передбачені ч.2 ст.231 ГК України санкції застосовуються якщо інше не передбачено законом чи договором .

Договором про закупівлю, а саме пунктом 7.2 цього договору, передбачено інше, а саме - відповідальність у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Виходячи з викладеного вимога прокурора про стягнення з відповідача 35349 грн. 60 коп. пені та 23793 грн. 00 коп. штрафу необґрунтована і задоволенню не підлягає.

Судовий збір, що підлягає сплаті по цій вимозі, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 80 (1), 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про відповідальне збереження №23/218/1 від 30.09.2013р.

3. Зобов'язати приватне підприємство "Валява" (39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Київська, 3а, офіс 305, ідентифікаційний код 21053242, р/р 26008054608132 в ПГРУ КБ "Приват" в м.Полтава, МФО 331401) передати Ружинській селищній раді (13601, Житомирська область, смт.Ружин, ідентифікаційний код 04344707, р/р 3542902700551 ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039) протягом 30 календарних днів з моменту набрання цим рішенням суду законної сили автомобіль сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309.

4. Стягнути з приватного підприємства "Валява" (39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Київська, 3а, офіс 305, ідентифікаційний код 21053242, р/р 26008054608132 в ПГРУ КБ "Приват" в м.Полтава, МФО 331401) на користь Ружинської селищної ради (13601, Житомирська область, смт.Ружин, ідентифікаційний код 04344707, р/р 3542902700551 ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039) 12590 грн. 27 коп. пені.

5. Припинити провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним акту № 1 приймання-передачі товару.

6. В решті позову відмовити.

7. Стягнути з приватного підприємства "Валява" (39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Київська, 3а, офіс 305, ідентифікаційний код 21053242, р/р 26008054608132 в ПГРУ КБ "Приват" в м.Полтава, МФО 331401) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м.Полтава, 23030001; код отримувача за ЄДРПОУ 38019510; рахунок отримувача 31214206783002; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019) 1534 грн. 40 коп. судового збору.

8. Стягнути з Ружинської селищної ради (13601, Житомирська область, смт.Ружин, ідентифікаційний код 04344707, р/р 3542902700551 ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м.Полтава, 23030001; код отримувача за ЄДРПОУ 38019510; рахунок отримувача 31214206783002; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019) 3946 грн. 60 коп. судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 28.04.2014р.