Постанова
від 22.04.2014 по справі 33/303-46/138
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 33/303-46/138 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергія" на рішеннявід 02.12.2013 господарського суду міста Києва та на постанову від 26.02.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 33/303-46/138 господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергія" простягнення 204 739,02 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаМашевський В.Л. - директор (наказ № 3 від 01.01.2004); відповідачаКухар С.М. (дов. від 11.04.2014 № б/н); ВСТАНОВИВ:

У вересні 2007 року позивач - Приватне підприємство "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" (надалі - ПП "РБФ "Інтер'єр") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія" (надалі - ТОВ "Енергія") про стягнення заборгованості у розмірі 173 368,16 грн., яка складається: з 145 400,40 грн. основного боргу, 9 401,22 грн. штрафу за порушення строків розрахунків, 4 026,94 грн. інфляційних втрат за договором підряду № 6 від 02.04.2007, а також 14 540,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008, позов задоволено. Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2008 рішення та постанова скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Верховного Суду України від 09.10.2008 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 13.08.2008.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2013 у справі № 33/303-46/138 (суддя Грєхова О.А.), позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Енергія" на користь ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" суму основного боргу в розмірі 131 163,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 61 165,77 грн., штраф в розмірі 11 125,65 грн., адвокатські послуги розмірі 14 540,00 грн., витрати по оплаті судової експертизи у розмірі 14 544,96 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 689,34 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 623,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117,26 грн.; в решті позову - відмовлено; повернуто ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" з Державного бюджету України сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1136,58 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 (колегія суддів: Рябуха В.І. - головуючий, судді - Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.), апеляційну скаргу ТОВ "Енергія" залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2013 у справі № 33/303-46/138 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: "Позовні вимоги ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" задовольнити; стягнути з ТОВ "Енергія" на користь ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" 132447,60 грн. основного боргу, 11125,65 грн. штрафних санкцій (пені), 61165,77 грн. інфляційних втрат, 14540,00 грн. витрат на послуги адвоката, 14544,96 грн. витрат по оплаті судової експертизи, 1700,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 627,42 грн. судового збору; повернути ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" з Державного бюджету України 1136,58 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову".

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ТОВ "Енергія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2013 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстації. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 14, 526, 525, частини 1 ст. 629, частини 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, оскільки з урахуванням наведених норм судами неповно з'ясовані усі обставини справи, які маєть значення для правильного вирішення спору по суті, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, 02.04.2007 між ТОВ "Енергія" (Замовник) та ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" (Підрядник) укладений Договір підряду № 6, відповідно до умов якого Підрядник (позивач) на свій ризик виконує власними чи залученими силами всі передбачені замовленням роботи по будівництву житлового будинку у м. Житомирі в межах вул. Родонової, ЛЕП, пров. Шумського (діл. № 27) (п. 1.1 Договору підряду).

Відповідно до пункту 2.1. Договору підряду вартість робіт по даному договору є договірною. Договірна ціна робіт є динамічною і є невід'ємною частиною договору. Зміна вартості робіт погоджується сторонами і оформляється окремим доповненням до договору. Виконані підрядником роботи приймаються шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі (КБ-2в). Обсяг виконаних робіт приймається по факту їх виконання (п. 2.2.). Початок робіт - 02.04.2007, закінчення - 31.07.2007 (п. 2.3.).

В пункті 3.1.6. Договору підряду сторони погодили, що Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати за виконані роботи. Замовник забезпечує оплату виконаних робіт (п. 5.1.). Замовник перераховує підряднику вартість виконаних робіт протягом 10 днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів (ф.2, ф.3) (п. 5.2.).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з частиою 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

В листі Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 № 7/98 повідомлено, що акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.

Згідно з пунктом 96 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

На виконання умов Договору підряду та вищезазначених законодавчих приписів підрядником складено Довідку про вартість виконаних підрядних робіт та акт № 4 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2007 року, з яких вбачається, що позивачем виконані роботи на суму 39962,40 грн. Вказані довідка та акт підписані позивачем та відповідачем 04.05.2007, у зв'язку з чим роботи на суму 39 962,40 грн вважаються прийнятими відповідачем.

Крім цього, 26.06.2007 сторонами підписано акт передачі виконаних робіт по будівництву житлового будинку поз. № 27 у м. Житомирі в межах вул. Радонова - ЛЕП - пров. Шумського, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв низку будівельних робіт та будівельних матеріалів.

Після здачі Замовнику виконаних робіт, Підрядником (позивачем) складено Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2007 року та акт № б/н приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 року на суму 105438,00 грн, які не підписані відповідачем без обґрунтування причин.

На підтвердження надсилання відповідачу Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2007 року та акта № б/н приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 року позивачем надано лист від 07.08.2007 № 14, в якому він просить відповідача підписати Довідку про вартість підрядних робіт (форма № КБ-3) та акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ- 2в) за червень 2007 року згідно договору від 02.04.2007 № 6 та повернути примірник позивачу; фіскальні чеки від 15.08.2007 № 7044 та від 15.08.2007 № 7045 про відправку вищезазначеного листа; повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) від 15.08.2007 № 793927 на ім'я директора ТОВ "Енергія", з відміткою про вручення 20.08.2007.

Відповідач відповіді на лист не надав, Довідку про вартість підрядних робіт (форма №КБ-3) та акт приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ- 2в) за червень 2007 року не підписав.

Оскільки відповідач не підписав довідку про вартість підрядних робіт та акт приймання виконання підрядних робіт за червень 2007 року на суму 105438,00 грн без зазначення причин та зауважень до робіт, акта з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання не надав, тому, позивач скористався своїм правом на підписання акта в односторонньому порядку та вважає роботи прийнятими відповідачем та такими, що підлягають оплаті в строк, визначний у договорі.

В силу приписів ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Сторонами не надано доказів на підтвердження того, що відповідач письмово відмовлявся від підписання акта приймання виконання підрядних робіт за червень 2007 року та надсилав на адресу позивача зауваження щодо виконаних підрядних робіт.

Водночас, місцевим господарським судом враховано Висновок спеціаліста № 59-2007 від 23.11.2007, що здійснений ПП "СПБТ-Житомир" на замовлення ТОВ ПП РБФ "Інтер'єр", відповідно до якого вартість робіт у квітні 2007 року становить 39528,00 грн (згідно акта № 4 за квітень 2007 року - 39962,40 грн), а за червень 2007 року - 91201,20 грн (згідно акта за червень 2007 року - 105438,00 грн). При проведенні експертизи спеціалістом використано ДБН Д1.1-1-2000 та ДБН Д1.1-2-99.

За таких обставин та з огляду на відсутність письмових зауважень відповідача до будівельних робіт, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відмова замовника від підписання актів виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати, а тому з урахуванням Висновоку спеціаліста № 59-2007 від 23.11.2007 визнав правомірними та обгрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основної суми за виконані підрядні роботи на суму 131 163,60 грн. (39962,40 грн. + 91201,20 грн.).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання .

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, у разі порушення збов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пунктів 6.1. та 6.3. Договору підряду сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні загальні збитки в повному обсязі. За порушення строків проведення розрахунків замовник сплачує підряднику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт.

З урахуванням вищенаведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що штрафна санкція, визначена у пункті 6.3. Договору підрояду, в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України, є не штрафом, а пенею, оскільки обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ і залежить від вартості виконаних робіт.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1 та 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Встановивши факт прострочення відповідачем розрахунків за виконані підрядні роботи, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості нарахування пені за період з 01.08.2007 по 31.01.2008 (184 дні) у сумі 11125,65 грн., інфляційних втрат за період з травня 2007 року по липень 2010 року у сумі 61165,77 грн, які задоволено до стягнення у повному обсязі.

Крім цього, з урахуванням приписів ст. 44, частини 3 ст. 48, частини 5 ст. 49 ГПК України, ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", місцевим господарським судом задоволено до стягнення з відповідача 14540,00 грн. витрат на послуги адвоката та 14544,96 витрат по оплаті судової експертизи, а також вирішено питання про перерозподіл та стягнення судових витрат (сплата державного мита, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу погодився з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості, але дійшов висновку щодо необхідності змінити суму стягнення з огляду на наступне.

Так, місцевий господарський суд при визначені стягуваної суми боргу взяв до уваги вартість робіт за квітень 2007 року згідно акта № 4 приймання виконаних підрядних робіт в сумі 39 962,40 грн, а при визначені вартості робіт за червень 2007 року взяв до уваги суму Висновоку спеціаліста № 59-2007 від 23.11.2007 - 91 201,20 грн.

Разом з тим, під час розгляду справи судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої зроблений Висновок № 6985/6986/12-42 від 27.08.2013, відповідно до якого:

розцінки вартості матеріалів та робіт ПП РБФ "Інтер'єр" в червні 2007 року, у порівнянні з аналогічними роботами, узгодженими сторонами в квітні 2007 року при будівництві житлового будинку, були змінені;

вартість робіт та матеріалів, виконаних (використаних) ПП РБФ "Інтер'єр" в червні 2007 року, з урахуванням ДБН, становить 92485,20 грн з ПДВ;

встановити вартість робіт та матеріалів, виконаних (використаних) ПП РБФ "Інтер'єр" в червні 2007 року у цінах кошторисної документації за договором підряду від 13.12.2006 № 12, укладеного між КП "Житомирбудзамовник" (генпідрядник) та ПП РБФ "Інтер'єр" (субпідрядник) при будівництві житлового будинку, що розташований на ділянці № 27 у межах вул. Радонової, ЛЕП, пров. Шумського у м. Житомирі, не вбачається можливим, оскільки в наданих на дослідження документах відсутні: узгоджений сторонами розмір заробітної плати працівників, що унеможливлює обрахування витрат праці, розрахунки вартості матеріалів, виробів, конструкцій, механізмів, устаткування та загальновиробничих втрат тощо;

встановити вартість робіт та матеріалів, виконаних (використаних) ПП РБФ "Інтер'єр" в червні 2007 року, згідно цін, узгоджених сторонами по справі за аналогічні роботи і матеріали, виконані (використані) ПП РБФ "Інтер'єр" в квітні 2007 року, не вбачається можливим, оскільки в акті № 4 приймання виконаних робіт за квітень 2007 року наявні лише 4 позиції, що співпадають з аналогічними позиціями в акті б/н приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 року, з яких неможливо зробити висновки щодо вартості всіх робіт і матеріалів.

До висновку експерти склали локальний кошторис з розрахунком договірної ціни, відповідно до якого вартість робіт за червень 2007 року становить 92485,20 грн.

При дослідженні експертами було використано, зокрема, вісім ДБН, що діяли станом на момент виконання робіт у 2007 році.

Відповідно до ст. ст. 42, 43 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Кодексу.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4).

З урхуванням викладеного, апеляційниій господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при визначенні суми вартості будівельних робіт за червень 2007 року необґрунтовано не зв'ято до уваги Висновок експертизи № 6985/6986/12-42 від 27.08.2013, який є належним та допустимим доказом, яким підтверджено вартість робіт за червень 2007 року у сумі 92485,20 грн., яка не запересується сторонами.

З огляду на викладене вище, оскільки відповідачем заперечується вартість робіт за червень 2007 року по акту прийняття виконаних підрядних робіт, однак ним не надаються власні розрахунки та ґрунтовні заперечення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 132447,60 грн. (39962,40 грн. + 92485,20 грн.).

Також, судом апеляційної інстанції зауважено, що позивач звертаючись з даним позовом про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи, також просив стягнути з відповідача штрафні санкції (пеню) у сумі 11125,65 грн. та інфляційні втрати 61165,77 грн., які розраховані ним на суму боргу 132447,60 грн.

Місцевий господарський суд задовольнивши до стягнення основну суму заборгованості у розмірі 131163,30 грн., не здійснив перерахунок штрафних санкцій та інфляційних втрат, а тому зазначені стягнення (штраф та інфляційні) відповідають сумі основної заборгованості у розмірі 132447,60 грн. і правомірно задоволені до стягення.

Оскільки судові витрати підтверджені належними та допустимими доказами, місцевим господарським судом здійснено правильний їх розподіл та стягнення.

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом вірно встановлені обставини справи та правильно застосовані норми матеріального права, але не надано належної оцінки усім доказам в сукупності, а тому з урахуванням приписів ст. ст. 103, 104 ГПК України змінено рішення першої інстанції з викладенням резолютивної частини у новій редакції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зазначені висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, були предметом дослідження, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами правомірних та обґрунтованих висновків.

Інші посилання скаржника викладені у касаційній скарзі фактично зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про встановлення обставин справи та додаткового дослідження доказів, що не були встановлені та досліджені судами першої та апеляційної інстанції, що суперечить вимогам ст. 111 7 ГПК України, і тому до уваги не приймаються.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2013 у справі № 33/303-46/138 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення22.04.2014
Оприлюднено05.05.2014
Номер документу38499036
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —33/303-46/138

Ухвала від 26.08.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Коробенко Г.П.

Постанова від 22.04.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Волік І.M.

Ухвала від 09.04.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Волік І.M.

Постанова від 26.02.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рябуха В.І.

Ухвала від 05.02.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рябуха В.І.

Ухвала від 13.01.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рябуха В.І.

Рішення від 02.12.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

Ухвала від 09.09.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

Ухвала від 27.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Качан Н.І.

Ухвала від 06.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Качан Н.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні